147141 (Маршрутизація транспортних перевезень методом Кларка-Райта і її автоматизація в MS Excel), страница 4

0 – 1 – 2 – 11 - 12вага 9,8 тони

0 – 3 – 13 – 14вага 7,6 тони

0 – 5 – 6 – 7вага 7,6 тони

0 – 9 – 10 вага 4,8 тони

0 – 4 – 8 вага 5,5 тони

Отже необхідно 5 машин відповідної вантажопідйомності.

Задача 2. Узгодження роботи рухомого складу та навантажувально-розвантажувальних засобів у системі масового обслуговування.

Вихідні дані:

Для виконання перевезень використовуються автомобілі-фургони або бортові автомобілі.

Вантаж, що перевозиться, належить до 4 класу вантажу.

Кількість автомобілів, що потребують обслуговування, m = 15.

Вантажопідйомність автомобіля, q = 6 т.

Пробіг автомобіля з вантажем за їздку, lге = 16 км.

Коефіцієнт використання пробігу автомобіля, = 0,5.

Витрати часу на виконання підготовчо-заключних операцій, tпз = 12 хвилин.

Технічна швидкість автомобіля, Т = 24 км/год.

Розрахунок необхідної кількості постів обслуговування n для завданого числа транспортних засобів m = 15, що використовуються для перевезення вказаного виду вантажу, виконується за формулою:

,

t-в – середній час повернення автомобіля на пост навантаження (розвантаження), хв.;

,

t-р – середній час розвантаження автомобіля на пост навантаження (розвантаження), хв.;

,

де, tпр – час простою автомобіля під навантаженням-розвантаженням, хв.;

t-обсл – середній час обслуговування автомобіля на посту навантаження-розвантаження, хв.

,

де tТ – норма часу простою автомобіля під навантаженням-розвантаженням 1 тонни вантажу.

Звідси, кількість постів обслуговування n для завданого числа транспортних засобів m = 15.

Округлюємо до n = 4 поста.

Розрахунок параметрів функціонування одноканальної замкненої Пуасонівської системи масового обслуговування (для кількості постів n = 1) виконаємо для різної кількості автомобілів (від кількості автомобілів m = 2 до наданого числа автомобілів m = 15, із кроком 2.

Імовірність того, що вантажно-розвантажувальний засіб буде простоювати в очікуванні прибуття автомобіля під навантаження (розвантаження), яка розраховується за формулою:

,

де, = (n*) /’ – розрахунковий коефіцієнт, - інтенсивність обслуговування, що характеризує роботу вантажно-розвантажувального засобу, ’ – параметр, що характеризує роботу інтенсивність потоку вимог на обслуговування від одного автомобіля.

= 1/t-обсл, ’ = 1/t-в.

Середня кількість автомобілів, що знаходяться під навантаженням та в очікуванні навантаження, визначається за формулою:

k - = m - (1 – P0’).

Середня кількість автомобілів, що очікують початку операції навантаження, розраховується за формулою:

r = k - (1 – P0’).

Середній час простою автомобіля на пункті обслуговування у хвилинах визначається за виразом:

.

Середній час очікування початку навантаження автомобіля у хвилинах розраховується:

.

Розрахунки зручно здійснювати у табличній формі.

Результати розрахунків зведемо до таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Результати розрахунків у режимі формул наведені у таблиці 2.2.

Таблиця 2.2

З таблиці бачимо, що зі зростанням кількості автомобілів на пункті обслуговування, середній час простою автомобіля на пункті обслуговування у хвилинах tn зростає, як і пропорційно зростає середній час очікування початку навантаження автомобіля у хвилинах tож.

Список використаної літератури

1. Николин В.И. Автотранспортный процесс и оптимизация его элементов. - М.: Транспорт, 1990

2. Боборыкин В.А. Математические методы решения транспортных задач. - Л.: СЗПИ, 1986

3. Афанасьев Л.А., Островский И.В., Цукерберг С.М. Единая транспортная система и автомобильные перевозки. - М.: Транспорт, 1984

4. Геронимус Б.А. Экономико-математические методы в планировании на автомобильном транспорте. - М.: Транспорт, 1982