142515 (Соціальні групи. Види соціальних груп), страница 3

Великі групи в сою чергу характеризуються такими рисами:

• наявність раціональних, ціленаправлених дій;

• групова думка рідко використовується, контроль здійснюється зверху на засадах субординації;

• конформізм до політики, що проводиться активною частиною групи.

Таким чином, найчастіше малі групи у своїй постійній діяльності не орієнтуються на кінцеву групову мету, в той час коли діяльність великих груп раціоналізована в такій мірі, що втрата мети зазвичай призводить до їх розпаду. Крім того, в малій групі особливого значення набуває такий засіб контролю і здійснення спільної діяльності, як групова думка. Особистісні контакти дозволяють усім членам групи брати участь у створенні групової думки і контролі за конформізмом членів групи щодо цих поглядів. Великі групи у зв’язку з відсутністю особистісних контактів між усіма їх членами, як правило, не мають можливості напрацювати єдину групову думку.

Висновки

Соціальна група – це сукупність індивідів, що взаємодіють певним чином на основі спільних очікувань кожного члена групи щодо інших.

У побутовому сенсі групами називають також агрегації (певна кількість людей, що зібрані у певному просторі і не здійснюють свідомих взаємодій) та категорії (люди зі спільною рисою, що розцінюється як соціально вагома).

Утворенню соціальних груп передує утворення квазігруп. Існують такі види квазигруп, як аудиторії, натовпи (випадковий, обумовлений, експресивний, діючий) та соціальні кола (контактні, професійні, дружні, статусні).

Залежно від приналежності індивідів до груп виділють інгрупи (до яких особа входить на провах учасника) і аутгрупи (до яких індивід не належить).

Аутгрупи зазвичай сприймаються людьми за допомогою стереотипів. Соціальний стереотип – це образ іншої групи чи категорії людей, що поділяється.

Референтна група – реальна и умовна соціальна спільність, з якою індивід співвідносить себе як з ідеалом та на норми, погляди та цінності якої він орієнтується.

За характером взаємозв’язків між членами соціальні групи поділяються на первинні та вторинні, малі та великі.

Мала група може бути як первинною, так і вторинною залежно від того, який тип зв’язків превалює серед його членів; велика група може бути виключно вторинною.

Перелік літератури

1. Лукашевич М.П., Туленков М.В. Спеціальні та галузеві соціологічні теорії: Навч. посібник. — К.: МАУП, 1999.

2. Соціологія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. В.Г. Городяненка — К.: «Академія», 2002.

3. Соціологія: Підручник / За загальною редакцією проф. В.П. Андрущенка, проф. М.І.Горлача. Харків – Київ. 1998.

4. Соціологія. Підручник / За ред. Печі І.М. – К., 2000.

5. Фролов С.С. Социология. – М.: Наука, 1994.