41921 (Особливості відмінкових парадигм в англійській та українській мовах), страница 2
Описание файла
Документ из архива "Особливості відмінкових парадигм в англійській та українській мовах", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "иностранный язык" из , которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "контрольные работы и аттестации", в предмете "иностранный язык" в общих файлах.
Онлайн просмотр документа "41921"
Текст 2 страницы из документа "41921"
He stopped the car. – Він зупинив машину.
Іменник без прийменника, що стоїть між перехідним дієсловом і іншим іменником, може виражати відношення, що передається в українській мові давальним відмінком (Кому? Чому?).
The teacher showed the student the map. – Викладач показав студентові карту.
2.6 Відповідність відмінків англійської і української мови при перекладі іменника з прийменником
Прийменники перед іменниками виражають граматичні відносини, що передаються в українській мові непрямими відмінками, тобто будь-якими, окрім називного і знахідного.
The answer of the student was excellent. – Відповідь (кого?) студента була відмінною.
I covered the drawing with а sheet of paper. – Я накрив креслення (чим?) листом паперу. [Матюшкин-Терке Т.И., 1990: 136].
3. Відмінок займенників
У англійській мові особисті займенники, а також питальний займенник who мають окрім називного ще і об'єктний відмінок.
Називний відмінок | Об'єктний відмінок | ||
Who | Whom | Кого | Кому |
I You He She It We They | Me You Him Her It Us Them | Мене Вас Його Її Його (її) Нас Їх | Мені Вам Йому Їй Йому (їй) Нам Ним |
I am а student. – Я студент. (Називний відмінок)
Please, send him а letter. – Пошліть йому лист, будь ласка (Об'єктний відмінок).
4. Проблеми, пов'язані з визначенням відмінка в англійській мові
З визначенням загального відмінка жодних проблем не виникає. Найбільша проблема пов'язана з визначенням присвійного відмінка в усній мові. Англійці практично не вживають присвійний відмінок в множині в усній мові, бо на слух цю форму неможливо відрізнити від форми однини. Для порівняння: the boy’s room і the boys’ room. Зрозуміло, можливі випадки однозначної інтерпретації his mother’s voice, the boys’ heads, але вони не визначають загальної картини. Вона пояснюється омонімією форм типу boy’s, boys, boys’. Єдине виключення – форми men’s, children’s, що зберегли внутрішню флексію в множині, а у разі children – ще і нестандартний внутрішній формант. Проте ці два випадки стоять за межами загальної моделі. [Иванова И.П., 1981: 123].
Висновки
До важливих критеріїв «типологічності» відмінка в тій або іншій мові відноситься число відмінків в парадигмі відмінювання іменників, а також наявність або відсутність узгоджувальних форм числа у інших частин мови.
В англійській мові існує два відмінки іменників: загальний відмінок (Common Case) і присвійний (Possessive Case).
Загальний відмінок є словниковою формою іменника однини або формою іменника в множині.
Іменники в присвійному відмінку виражають відношення приналежності предмету якій-небудь особі або іншому предмету.
Іменник в присвійному відмінку може перекладатися українською мовою також прикметником.
У присвійному відмінку можуть вживатися іменники, що позначають людей, тварин, час, назви країн.
Відносини між іменниками і іншими словами в реченні виражаються різними способами, зокрема, було виявлено шість головних способів.
З визначенням відмінка в англійській мові жодних проблем не виникає. Англійці практично не вживають присвійний відмінок в множині в усній мові, бо на слух цю форму неможливо відрізнити від форми однини.
Список використаних джерел
-
Берман И.М. «Грамматика английского языка», М: «Высшая школа», 1994.
-
Старостин П.И. «Учебник английского языка», Москва, 1976. – 187 с.
-
Матюшкин-Терке Т.И. и др. «A Course of English. First year» М: «Высшая школа», 1990. – 129 с.
-
Иванова И.П., Бурлакова В.В., Почепцов Г.Г. «Теоретическая грамматика современного английского языка», Москва, 1981.
-
Бонк Н.А., Котий Г.А., Лукьянова Н.А. «Учебник английского языка», Рыбинск, 1996.
-
Широкова А.В. «Сравнительная типология разноструктурных языков», Москва: Добросвет, 2000. – 200 с.
-
Ярцева В.Н. Лингвистический энциклопедический словарь. – Москва: Научное издательство «Большая Российская энциклопедия», 2002. – 685 с.
-
Аракин В.Д. «Сравнительная типология английского и русского языков» – Изд: Физматлит, 2005. – 232 с.