38843 (Українська преса на західноукраїнських землях по Першій світовій війні), страница 2

Описание файла

Документ из архива "Українська преса на західноукраїнських землях по Першій світовій війні", который расположен в категории "контрольные работы". Всё это находится в предмете "журналистика" из раздела "Студенческие работы", которые можно найти в файловом архиве Студент. Не смотря на прямую связь этого архива с Студент, его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "контрольные работы и аттестации", в предмете "журналистика" в общих файлах.

Онлайн просмотр документа "38843"

Текст 2 страницы из документа "38843"

У Коломиї, крім згаданого „Авангарду", виходили ще такі тижневі газети : „Радикальний Голос" (1932), „Право Народу", як орган Української народної партії, та „Голос Покуття", який видавала група колишніх членів Радикальної партії, створена в тридцятих роках для поборення діяльності УСРП (Українська соціалістично-радикальна партія) і для внесення до її рядів розладу.

У Тернополі в 1928—1930 рр. виходив „Подільський Голос", народна двотижнева газета для політики, освіти і господарства, яку видавав С. Баран, так само двічі на місяць 1928 р. почав був там же виходити „Громадянин".

У Станіславові почала виходити тижнева газета під назвою „Громадські Вісті" як часопис українського працюючого народу (К. Трильовський). Там же виходив популярний ілюстрований тижневик Українського Народного Союзу під назвою „Селянський Прапор" (1925—1928).

Далі виходили: в Яворові — місячна газета „Українське Слово" (1929—1937), у Бродах — місячна газета „Брідські Вісті" (з 1936 р), у Сокалі — двотижнева газета під назвою „Голос з-над Буга" за редакцією П. Стефанишина (1936—1937), що продовжував традицію органу Ради повітової і виходив під тією ж назвою; у Зборові в 1933-1938 рр. філія Товариства „Просвіта" видавала двічі на місяць „Зборівські Вісті"; Городенка мала свою щомісячну газету, присвячену освітнім і господарським справам, під назвою „Городенські Вісті" (1930) і т. д.

Врешті, мала свій орган Лемківщина, що виходив у Львові двічі на місяць у 1934—1939 рр. під назвою „Наш Лемко" за редакцією історика Лемківщини Ю. Тарновича.

З органів, що виразно стояли на ґрунті чужонаціональних чи угодових інтересів, продовжуючи традиції „Рідного Краю", що виходив в 1920—1923 рр. за редакцією М. Яцківа, виходили такі як господарсько-політична газета табору Пілсудського під назвою „Селянин" та „Недільна Газета" для села і міста.

Не бракувало в цю добу і органів москвофільства. Переживши свій розквіт у минулому столітті, виявило воно себе лише двома органами. Покинувши так зване „язичіє", один з них прийняв для підтримки і ширення ідей „русскости" літературну російську мову. Була це тижнева газета „Русской Народной организации" під назвою „Русский Голос", що почав виходити з 1922 р. Друга — для ширення тієї ж ідеї примушена була прийняти... українську літературну мову. Це тижнева газета „Рус. Сел. Организации", що з 1928 р. почала виходити під назвою „Земля і Воля”.

З часописів українського мистецтва в першу чергу треба згадати такі органи: місячник під назвою „Українське Мистецтво", що його в 1926 р. почав видавати у Львові М. Голубець, та квартальник Асоціації незалежних українських митців під назвою „Мистецтво", що в 1932—1933 рр. виходив за редакцією П. Ковжуна.

Зміст „Мистецтва" складався з творів визначніших українських та європейських митців, як також з праць істориків українського мистецтва. Крім досконалих репродукцій цілий зміст цього квартальника приніс праці таких авторів: В. Січинського, П. Ковжуна, В. Хмелюка та інших, що давали силуету (сильветку) з життя і творчості М. Дольницької, М. Глущенка, О. Грищенка, Ф. Ємця, Ферручіо, Ферраці, О. Усачова та інших, спомини та огляди українського мистецтва, в яких підносилися проблеми нового мистецтва, його завдання тощо; мистецькі фейлетони (М. Бутович, М. Рудницький), рецензії і хроніка.

Поруч із цими органами образотворчого мистецтва впродовж цієї доби виходили також часописи, присвячені музиці, театру, хору тощо. Були це такі часописи: „Аматорський Театр", що появився у Львові 1925 р. як додаток до „Народньої Просвіти"; „Музичні Вісті", що їх видавала 1934 р. „Музична Накладня"; „Торбан"; місячник Союзу українських професійних музик під назвою „Українська Музика", що виходив (1937) у Львові за редакцією 3. Лиська; місячник для організації українських хорів під назвою „Боян", що його видавало Співоче Товариство „Дрогобицький „Боян" (Львів-Дрогобич, 1929-1930).

До мистецьких органів треба віднести місячник „Світло і Тінь", що його в 1933-1936 рр. видавало Українське Фотографічне Товариство у Львові, як також і двотижневик, присвячений кіновому мистецтву, що його в 1930—1934 рр. видавала у Львові С. Куликівна під назвою „Кіно".