37481 (Заходи щодо ефективного функціонування юридичних клінік)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Міжгалузевий інститут управління

Кафедра теорії держави та права

Контрольна робота

З дисципліни: Юридична клініка

На тему: Заходи щодо ефективного функціонування юридичних клінік

Виконав: студент VІ курсу

юридичного факультету

заочної форми навчання

групи ПЗ-6.3

Красій Артур Вячеславович

Перевірив:

ст. викладач Рудковський А.М.

Київ 2011

План

Вступ

1. Загальні відомості про юридичні клініки

2. Діяльність юридичних клінік в Україні

3. Місце та значення юридичних клінік у системі освіти та суспільства

4. Скласти ухвалу суду

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Сьогодні юридичні клініки існують у всьому світі. Вони виконують часто різні завдання і мають суттєві відмінності та особливості.

Відрізняється і структура юридичних клінік. Одні створюються при вузах і на їх базі, інші працюють відокремлено. Практично більшість юридичних клінік світу діють нині на базі вищих навчальних закладів.

Клініки надають послуги з традиційних правових галузей – сімейного, кримінального права; з нетрадиційних – благодійності, еміграції, оренди, державного житла та пенсійного законодавства.

Клієнтами клінік є люди незаможні, серед них багато жінок та дітей. Як правило, вони не отримують належних послуг з боку правової, політичної та економічної систем. Працюючи у клініках, студенти можуть серйозно впливати на долю клієнтів, які часто потребують правової допомоги з життєво важливих питань. У той же час робота в клініках дозволяє студентам отримати специфічний, а можливо, й унікальний досвід, який вони набувають у рамках навчальної програми.

В Україні перша юридична з’явилася в 1996 році. Це юридична клініка Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.

Нині в Україні на базі провідних юридичних вузів успішно працюють клініки правової допомоги, де силами студентів старших курсів надається безоплатна кваліфікована допомога малозабезпеченому населенню.

Юридична клініка, як заклад, виникла в результаті переосмислення методики підготовки майбутніх юристів. Практика традиційного навчання на юридичних факультетах засвідчувала, що викладання теорії правових наук, навіть найкращими спеціалістами, не може забезпечити всього комплексу знань і, особливо, навчити студентів застосовувати їх у практичній роботі.

Фінансування юридичних клінік здійснюється за рахунок коштів вищих навчальних закладів, грантів міжнародних та українських організацій, благодійних внесків громадян і організацій та інших джерел, не заборонених чинним законодавством України.

1. Загальні відомості про юридичні клініки

Сьогоднi досить складно з’ясувати, яким чином, де i коли з’явився термiн “юридична клiнiка” (синонiм – “правнича клiнiка”). Найвiрогiднiше, вiн вперше з’явився в статтi професора Фроммгольда, що була опублiкована 1881 року в нiмецькому журналi "Deutsche Juristen-Zeitung". Згодом росiйський професор А. Люблiнський у своїй статтi пiд назвою "О юридических клиниках" (журнал Мiнiстерства Юстицiї, сiчень 1901 р.) висловив власне бачення юридичної клiнiки i, зокрема, обґрунтував необхiднiсть створення таких закладiв.

У 20-30-тi роки ХХ столiття термiн “клiнiчна юридична освiта” вживається у США. Його поява визначила новий напрям у сферi юридичної освiти – внесення соцiальних аспектiв до вивчення права. Одним iз перших, хто зацiкавився цим питанням, був Джером Франк, автор статтi пiд риторичною назвою "Чому б не створити клiнiку для юристiв?" (видання "Огляд правових питань", Унiверситет Пенсiльванiї, США, 1933 рiк). У своїй працi Джером Франк провiв певнi аналогiї мiж клiнiчною юридичною та медичною освiтою та запропонував започаткувати принципово новий вид навчання юристiв, запозичивши з медицини iдею використання працюючих клiнiк як основи для пiдготовки молодих спецiалiстiв. 60-тi роки ХХ столiття стали перiодом, коли сприяння приватних фондiв дало суттєвий поштовх до розвитку клiнiчної юридичної освiти.

Серед причин, якi надихнули окремих людей матерiально допомагати юридичним клiнiкам, такi, як надання безоплатної юридичної допомоги малозабезпеченим i розвиток практичних навичок у студентiв.

Протягом наступного десятирiччя (70-тi роки ХХ столiття) клiнiчнi програми стають все бiльш популярними. Американська Асоцiацiя юристiв, вiдповiдальна за здiйснення нагляду за акредитацiєю юридичних навчальних закладiв, пропонує американським школам права розглядати клiнiчну освiту як один iз варiантiв отримання студентами знань та закрiплення їх на практицi.

Згодом клiнiчна освiта отримує широку пiдтримку в iнших країнах свiту – Англiї, Нiмеччинi, Францiї, Росiї, iнших європейських державах.

Термiн “юридична клiнiка” походить вiд англiйського термiну “law clinic”. На перший погляд така назва не зовсiм звична, до того ж в англiйськiй мовi термiн “юридична клiнiка” має трохи iнше значення, нiж у нас в Українi. Проте з часом до такої назви звикли i вирiшили її не змiнювати.

Щодо характеристики самого термiну “клiнiка” (грец. klinice – лiкування), то вiн означає лiкувально-профiлактичний заклад для стацiонарного лiкування хворих та проведення викладацької та науково-дослiдної роботи. Пристосовуючи поняття “клiнiка” до сфери юридичного обслуговування, можна вiднайти чимало схожих рис iз клiнiкою медичною. По-перше, обидва заклади лiкують: перший – вiд фiзичних чи психiчних хвороб, другий – вiд недостатньої правової освiти. По-друге, як у медичних, так i у юридичних клiнiках здiйснюється викладацька та науково-дослiдна дiяльнiсть.

Ще один термiн, який часто використовується паралельно, – “pro bono”, – i з латини перекладається словосполученням “для добра”. Така назва юридичної клiнiки пояснюється спрямованiстю її дiяльностi – надання допомоги, творення добра найменш забезпеченим верствам населення.

Завершуючи коротке дослiдження етимологiї термiну “юридична клiнiка”, слiд зазначити, що така назва влучно та лаконiчно передає суть її дiяльностi – допомагати людям i водночас вчитися самим.

Юридична клiнiка як заклад виникла в результатi переосмислення методики пiдготовки майбутнiх юристiв. Практика традицiйного навчання на юридичних факультетах свiдчила, що викладання теорiї правових наук навiть найкращими спецiалiстами не може забезпечити всього комплексу знань i, особливо, навчити студентiв застосовувати цi знання в практичнiй роботi. Як наслiдок – брак уваги з боку потенцiйних роботодавцiв.

Питання спiввiдношення теорiї та практики в системi навчання є дiйсно складним, але за появи юридичних клiнiк його вирiшення вийшло на якiсно новий рiвень... “Вектор обучения .., как правило, направлен от теории к практике, и потому студент вынужден сначала изучать теоретические постулаты и только потом осознавать, для чего они нужны и где могут применяться. Если же перед человеком поставить хотя бы простую, но жизненную ситуацию и предложить ему ее решить, то он сам поймет, каких знаний ему для этого не хватает. Как следствие, процесс обучения будет сначала двигаться от практики к теории, а потом наоборот, но уже на качественно другом уровне.”

Юридичнi клiнiки iснують у всьому свiтi, виконують часто рiзнi завдання i мають суттєвi вiдмiнностi та особливостi.

Юридичнi клiнiки, залежно вiд методiв роботи з клiєнтами, подiляються на тих, якi:

• працюють з клiєнтами безпосередньою;

• не працюють з клiєнтами безпосередньо. Дiяльнiсть клiнiки, яка не працює з клiєнтами безпосередньо, в рамках програми Street Law спрямована в першу чергу на правову освiту широких мас населення.

За спецiалiзацiєю юридичнi клiнiки подiляються на:

- спецiалiзованi юридичнi клiнiки;

- неспецiалiзованi юридичнi клiнiки.

За вiдсутностi будь-якої спецiалiзацiї робота клiнiки проводиться у всiх напрямках правової допомоги. Спецiалiзованi ж клiнiки займаються розглядом i вивченням певних категорiй справ. Спецiалiзацiя може проводитись як у межах однiєї юридичної клiнiки, так i на рiвнi кiлькох клiнiк, якi об’єднують свої зусилля.

Крiм того, вiдрiзняють юридичнi клiнiки, якi створенi при вузi i на його базi, та такi, якi працюють вiдокремлено. Практично бiльшiсть юридичних клiнiк свiту дiють сьогоднi на базi вищих навчальних закладів.

2. Діяльність юридичних клінік в Україні

юридичний клініка освіта

Сьогодні досить проблематично знайти вищі навчальні заклади і навіть середні, де б не готували юристів, без гарантії високого рівня їх підготовки. Навпаки, у багатьох профільних вузах бракує належної підготовки студентів до здійснення ними у майбутньому професійної юридичної діяльності, оскільки практика вимагає не тільки кількість, а й якість виконаної роботи.

Юридичні клініки вперше з’явилися у США, де і набули високої популярності. Згодом клінічна освіта здобула широкої підтримки і в інших країнах світу, таких як Франція, Німеччина, Англія та ін.

Українська правова база і конкретні суспільно-політичні та економічні умови нашої країни поступово сформували власне українські стандарти клінічної освіти. Найбільшого розмаху створення юридичних клінік в Україні набуло у 1999 – 2010 рр.

Основою функціонування юридичних клінік є поєднання інтересів громадян, що потребують правової допомоги і які неспроможні оплатити послуги юриста, та студентів, зацікавлених в отриманні практичних знань, що сприяють у майбутньому їх працевлаштуванню і кар’єрі. Cтуденти-консультанти проводять усні консультації, складають позовні заяви, апеляційні, касаційні скарги, звернення до органів державної влади, здійснюють представлення інтересів громадян у судових інстанціях тощо.

В Україні ж юридичні клініки створюються на базі неурядових правозахисних організацій з більшим акцентуванням на практичні аспекти – з метою задоволення потреб суспільства у сфері правової допомоги та правопросвітницької діяльності, в подальшому розширюючи залучення потенціалу та можливостей вищих навчальних закладів.

Відтак стала зрозумілою складність започаткування Програми в Україні на перших порах. Це простежувалось у нерозумінні та несприйнятті вузами суті її навчально-практичної складової, недооцінці потенціалу як самих юридичних клінік, так і залучення Програми в цілому до загальнодержавної системи правової просвіти та правової допомоги, недосконалості, а то й браку нормативно-правової бази в даній галузі відносин, відсутності чіткого бачення шляхів її побудови й розвитку. Є й сьогодні, не менші труднощі започаткування та вдосконалення роботи юридичних клінік – відсутність, недостатність належного фінансування їх діяльності. Ентузіазм сподвижників ідеї та матеріальна підтримка міжнародних донорів, серед яких слід відзначити найвагоміший внесок Міжнародного фонду "Відродження", не дали Програмі зупинити свій поступальний розвиток.

Лише після ефективних перших 4-5 років діяльності юридичних клінік вони довели перед державними органами й установами, іншими професійними організаціями та об’єднаннями свою здатність ефективно і якісно працювати у відповідальній сфері послуг для суспільства. З цими досягненнями, будучи достатньо сформованими, вони переступили поріг ХХІ століття, завершивши перший етап свого розвитку. Після цього переломного моменту Програма почала набувати популярності і поширення в регіонах, а в державних органах та установах викликала зацікавлення й поступове розуміння її потенціалу. Щоправда, популярність та результативність юридичних клінік принесли як позитивні, так і негативні наслідки. В Україні за різних мотивацій, підходів і розумінь почали масово створювати формування, які називали юридичними клініками, що в дійсності не відповідало їхній справжній природі та суті. Через масовість створення юридичних клінік, невідповідність та брак необхідних кадрів послаблювався контроль за якістю їхньої діяльності.

Через це, а також задля збереження й подальшого примноження здобутків Програми у 2003 – 2004 роках було реорганізовано мережу юридичних клінік у Асоціацію юридичних клінік України, метою діяльності якої визначено підтримувати й лобіювати цінності, цілі й завдання "юридичного клінічного руху" у процесі їх загальнодержавної імплементації. До складу засновників асоціації ввійшло 18 юридичних клінік з чотирнадцяти регіонів України, які й сформували своєю діяльністю впродовж попередніх років основу розвитку Програми.

Для систематизації діяльності діючих та створення нових юридичних клінік на першому з’їзді асоціації було розроблено та прийнято "Стандарти юридичних клінік України". Предметом обговорень та рішень другого й третього з’їздів стали організаційно-методичні аспекти діяльності юридичних клінік України. І як наслідок результатом роботи з’їздів стало прийняття Типового положення про юридичну клініку, Етичного кодексу юридичних клінік України, визначено й окреслено типовий тематичний план до навчального курсу "Основи юридичної клінічної практики". Окремим напрямком діяльності стала підготовка пропозицій та рекомендацій до Національної програми правової освіти населення, що перебуває на розробці в Комітеті правової політики Верховної Ради України, де юридичні клініки включаються до кола установ, що здійснюють правову освіту населення на загальнодержавному рівні.