37096 (Судова бухгалтерія)
Описание файла
Документ из архива "Судова бухгалтерія", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "государство и право" из , которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "контрольные работы и аттестации", в предмете "государство и право" в общих файлах.
Онлайн просмотр документа "37096"
Текст из документа "37096"
Размещено на http://www.allbest.ru/
Міністерство освіти і науки України
ХАРЬКОВСЬКИЙ ЕКОНОМІКО-ПРАВОВИЙ УНІВЕРСИТЕТ
кафедра Господарського права
КОНТРОЛЬНА РОБОТА
"Судова бухгалтерия"
Варіант №2
Виконав: Добродін Євген Валерійович
група ЗП-42 4 курс
адреса: Сумська обл. м .Ромни
вул. Гетьмана Мазепи,57а кв.11
Харков 2009
План
1. Класифікація документів за якісними ознаками. Вимоги до змісту та оформленню документів
2. Характеристика основних етапів контрольно-ревізійного процесу
Використані джерела
Ключевые слова: документ бухгалтерія підробка ревізія
1. Класифікація документів за якісними ознаками. Вимоги до змісту та оформленню документів
Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07. 1999 р. № 996-ХІУ у статті 9 «Первинні облікові документи та регістри бухгалтерського обліку» та «Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05. 1995 р № 88, визначається порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об’єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім установ банків) незалежно від форми власності та специфіки установ і організацій.
А, що таке бухгалтерській облік, визначено у ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 p., №996-XIV: "бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень"
Особливістю бухгалтерського обліку є суцільне й безперервне спостереження за всіма господарськими операціями, що здійснюються в підприємствах, організаціях та установах. Для проведення такого спостереження кожну господарську операцію необхідно документально оформити. Бухгалтерський документ є письмовим доказом фактичного здійснення господарської операції або письмовим розпорядженням на право її здійснення.
У широкому значенні під документом розуміють матеріальний носій, що його використовують у процесі спілкування, на якому за допомогою різних засобів і способів зафіксовано в доцільній для сприйняття формі інформацію.
Сукупність бухгалтерських документів, що складаються на всі господарські операції, називається документацією. Тобто документи, які складаються в момент здійснення господарських операцій, називаються первинними документами. Документація є важливим елементом методу бухгалтерського обліку.
" Жодна господарська операція не може бути відображена в обліку без належного її оформлення відповідним первинним документом. Це спосіб первинного спостереження за господарськими операціями і обов’язкова умова відображення їх в обліку. Від своєчасності складання і якості документів значною мірою залежить правильність показників бухгалтерського обліку і звітності"(*)
Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.
Суть документів і їх місце в господарській діяльності підприємства відображаються у їх класифікації. Документи класифікують за різними критеріями зокрема: за місцем складання, призначенням, порядком складання, способом використання, змістом та ін.
За якісними ознаками документи класифікують на:
а) повноцінні (доброякісні)
б) неповноцінні (недоброякісні).
Повноцінні документи повинні повністю відповідати пред’явленими у нормативно-правових актах вимогам, для даного типу документів, мати усі необхідні реквізити.
Документи, в яких відсутня хоч би одна з вимог, що пред'являються до них, визнаються неповноцінними. Правоохоронні органи і суди звертають звертають на них особливу увагу.
В цілях ретельнішого вивчення і аналізу неповноцінні документи підрозділяються на наступні групи і види:
неправильно оформлені - документи без необхідних реквізитів (без підпису, без дати), із зайвими реквізитами (наприклад, накладна з гербовою печаттю та.ін.);
з неналежними реквізитами (наприклад, чек на отримання грошей в банку, підписаний неправомочною особою);
документи на незаконні операції, що відображають господарські операції, які по існуючих правових нормах не повинні здійснюватися (наприклад, акт на списання матеріалів на капітальний ремонт із завищенням їх вартості та.ін.);
документи на операції, які насправді або не були здійснені (безтоварні або безгрошеві) або були здійснені не в тому об'ємі, такі документи називаються підробленими.
Підроблені документи у свою чергу діляться на два види:
-
фальсифіковані (матеріальний підлог)
-
і таки що містять свідомо помилкові відомості, (інтелектуальна фальсифікація).
Підроблені документи згідно УПК України є речовими доказами, оскільки зберігають на собі сліди злочину або служили знаряддям злочину, або на них були направлені злочинні дії.(*)
Далі розглянемо які ж вимоги до змісту та оформленню документів існують. По-перше, первинні документи мають бути складені на паперових або машинних (електронних) носіях. Відповідно до цього існують і вимоги до змісту й оформлення документів. Порядок створення первинних документів, записів у регістрах бухгалтерського обліку та зберігання документів, регістрів і звітів установлено "Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженим наказом
Міністерства фінансів України від 24.05. 1995 р. № 88.(надалі Положення) По- друге повнота і достовірність показників бухгалтерського обліку значною мірою залежать від якості оформлених документів. Щоб бути доказовим і мати юридичну силу, документ має містити обов'язкові реквізити. Такими реквізитами для будь-якого первинного бухгалтерського документа є:
— назва документа (форми);
— дата і місце складання;
— назва підприємства, від імені якого складено документ;
— зміст та обсяг господарської операції;
— одиниця виміру господарської операції;
— посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
Усі реквізити документа розміщують у порядку, що відповідає вимогам автоматизованого обліку. При цьому реквізити первинних документів можуть бути зафіксовані у вигляді коду. Положення передбачає такі вимоги щодо оформлення документів:
записи мають бути зроблені чорнилом, хімічним олівцем, пастою кулькової ручки;
з допомогою друкарської машинки;
засобами механізації і т. ін., які забезпечують недоторканність цих записів протягом часу, встановленого для їх зберігання в архіві. Для заповнення документів не допускається використання простого олівця. Деякі документи заповнюють лише чорнилом (наприклад, грошові чеки тощо). Перелік цих документів установлює Міністерство фінансів і центральні відомства (Національний банк і т. ін.)
У документах забороняються виправлення і підчищення. Допущена помилка виправляється чорнилом, при цьому закреслюється неправильний запис і надписується правильний текст чи сума. Виправлення засвідчується підписом особи, що його зробила.
У деяких документах, наприклад чеках, платіжних вимогах, дорученнях тощо виправлення взагалі не допускаються. Якщо допущено помилку, документ анулюють і замість нього виписують новий.
Доказовість бухгалтерських документів — це їх суттєва та юридична доказовість, яка забезпечується правильним оформленням, і передусім повнотою зареєстрованих даних про господарські факти, явища та процеси; підтвердженням осіб (підписами), які відповідають за здійснення господарського факту (операції) та реєстрацію документа; зберіганням документа протягом встановленого законом терміну.
Наказом № 55 від 7 квітня 2003 р. Держспоживстандарту України затверджено та надано чинності ДСТУ 4163 -2003''Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів(УСОРД)" Вимоги до оформлення документів (датування, підписання, візування, адресування та ін.), викладені в державному стандарті на УСОРД, застосовуються і до документів інших систем документації. Тому можна стверджувати, що державний стандарт на УСОРД встановив єдині, науково обґрунтовані загальні правила складання службових документів та машинописного їх оформлення.
Будь-який окремий документ складається з ряду складових елементів, які називаються реквізитами: найменування виду документа, автор, адресат, заголовок, текст, дата, підпис, резолюція та ін. Різні документи мають різний набір реквізитів. Сукупність реквізитів, певним чином розміщених в документі, становить формуляр цього документа. Для конкретного виду документа, наприклад наказу, протоколу, акта тощо, характерний свій формуляр, який називається типовим формуляром. Для зручності оформлення й подальшої обробки реквізити в документах розміщують у певному порядку та послідовності. Цей порядок визначає форму документа.
Застосування державних стандартів дає можливість ввести єдині вимоги до оформлення документів, що є необхідною умовою для механізації та автоматизації роботи з ними. ДСТУ 4163-2003 веде перелік у певній послідовності реквізитів, наявних у всіх видах документів, що належать до уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації(ОРД). В ньому визначено максимальний склад реквізитів документів, які входять в систему ОРД, і кожному реквізиту відведено певне місце на папері
Стандарт дає максимальний набір реквізитів, які можуть зустрітися при складанні та оформленні організаційно-розпорядчого документа всього їх 32. В конкретному документі реквізитів може бути менше, частина з них буде відсутня. Місце реквізиту визначено графічно.
Якщо у первинному документі немає будь-якого обов'язкового реквізиту такий документ недоказовий і не може бути підставою у бухгалтерському обліку.
На підставі викладеного вище, розглянемо більш детально та підсумуємо вимоги до оформлення первинних бухгалтерських документів:
— первинні документи мають бути складені в момент здійснення операції, а якщо це неможливо, безпосередньо після її закінчення;
— документи складають на бланках типових форм, затверджених Держком-статом України, або на бланках спеціалізованих форм, затверджених відповідними міністерствами і відомствами, а також виготовлених самостійно, які мають містити обов'язкові реквізити типових або спеціалізованих форм.
— записи в первинних документах роблять у темному кольорі чорнилом, кульковою ручкою, друкарськими засобами чи принтером, що забезпечує зберігання цих записів протягом встановленого терміну зберігання документа;
— вільні рядки в первинних документах прокреслюють;
— у грошових документах суми проставляють цифрами і прописом, перше слово суми записують скраю і з великої літери;
— кожен первинний документ має містити дані про посаду, прізвище і підписи осіб, відповідальних за його оформлення;
— забороняється приймати до виконання документи на господарські операції, які суперечать законодавчим і нормативним актам, встановленому порядку обліку коштів і матеріальних цінностей, завдають шкоди власникам;
— складаючи первинні документи, можна припуститися помилок. У банків-ських і касових документах помилки не виправляють. В первинних документах помилки виправляють коректурним способом, тобто неправильний текст або суму закреслюють тонкою рискою так, щоб можна було прочитати закреслене, а зверху пишуть правильний текст або суму. Виправлення помилок має бути застережено підписом "виправлено" і підтверджено підписом осіб, які підписали цей документ із зазначенням дати виправлення;
— у випадках, встановлених законодавством, а також міністерствами і відомствами України, бланки первинних документів можуть бути віднесеними до бланків суворої звітності. їх друкують за зразками типових або спеціалізованих форм з обов'язковим зазначенням номера;
— відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи;
— первинні документи можуть бути вилученими у підприємства тільки за постановою уповноважених державних органів відповідно до чинного законодавства України.
У цьому завданні на підставі чинних нормативно-правових актів та використовуючі підручникі мною розглянуто питанння, яким чином класифікують документи за якісними ознаками та які вимоги до змісту і оформленню документів пред'являються чинним законодавством
2. Характеристика основних етапів контрольно-ревізійного процесу
Контрольно-ревізійна робота відіграє важливу роль в господарському механізмі управління народним господарством, оскільки координує і погоджує ряд однорідних процесів, виконання яких здійснюється колективом працівників.
Під контрольно-ревізійною роботою розуміють сукупність трудових процесів, пов'язаних з виконанням контрольно-ревізійних процедур, а також із створенням необхідних умов для їх здійснення.До контрольно-ревізійних процедур відносять організацію перевірки наявності та стану матеріальних цінностей, фінансових ресурсів, розрахункових операцій та ін.
Економічний контроль сприяє підвищенню ефективності виробничої і фінансово-господарської діяльності підприємств з різними формами власності. При цьому поєднується державний контроль і внутрішній контроль власників, зацікавлених у виконанні державних замовлень, контрактів. За допомогою контролю держава захищає інтереси споживачів, перевіряє якість продукції, забезпечує доступність і вірогідність інформації про кількість і якість асортименту продукції.
Контрольно-ревізійна робота проводиться у формі ревізій і перевірок. При цьому, ревізія — це метод документального контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства, дотриманням законодавства з фінансових питань, достовірністю обліку і звітності, спосіб документального розкриття недостач, розтрат, привласнень та крадіжок коштів і матеріальних цінностей, попередження фінансових зловживань. За наслідками ревізії складається акт.
Перевірка — це обстеження і визначення окремих ділянок фінансово-господарської діяльності підприємства або їх підрозділів. На відміну від ревізії перевірки оформляються довідкою або доповідною запискою.
За характером виконання контрольно-ревізійних процедур виділяють бригадну, індивідуальну та змішану форми організації контрольно-ревізійної роботи.
Ревізія або перевірка здійснюється на підставі розпорядчого документа, підписаного начальником контрольно-ревізійної служби, начальником управління, їх заступниками.
У той же час згідно п.5 Указу Президента України "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" від 23.07.98 р. № 817/98 : "Контролюючими органами, які мають право проводити планові та позапланові виїзні перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, є:
а) органи державної податкової служби - стосовно сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів, неподаткових платежів;
б) митні органи - стосовно сплати ввізного мита, акцизного збору та податку на додану вартість, які справляються у разі ввезення (пересилання) товарів на митну територію України в момент перетинання митного кордону;
в) органи державного казначейства, державної контрольно-ревізійної служби та органи державної податкової служби в межах їх компетенції - стосовно бюджетних позик, позик та кредитів, гарантованих коштами бюджетів, цільового використання дотацій та субсидій, інших бюджетних асигнувань, коштів позабюджетних фондів, а також належного виконання державних контрактів, проавансованих за рахунок бюджетних коштів.