37035 (Основи юридичної психології), страница 4

Описание файла

Документ из архива "Основи юридичної психології", который расположен в категории "контрольные работы". Всё это находится в предмете "государство и право" из раздела "Студенческие работы", которые можно найти в файловом архиве Студент. Не смотря на прямую связь этого архива с Студент, его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "контрольные работы и аттестации", в предмете "государство и право" в общих файлах.

Онлайн просмотр документа "37035"

Текст 4 страницы из документа "37035"

Експерт має право знайомитися з обставинами кримінальної справи, пов'язаними з предметом експертизи. Це обмеження сповна виправдане, бо ознайомлення експерта зі всіма без виключення матеріалами справи може сприяти упередженості його думок, породжувати тенденцію до вирішення питань не на основі ознак, що вивчаються, а шляхом оцінки наявних в справі доказів.

Згідно експерт має право вказати в своєму висновку на встановлені їм обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання. В ув'язненні можуть бути відмічені лише ті дані, встановлення яких входить в компетенцію цього вигляду експертизи. Про всіх інших даних, виявлених експертом за власною ініціативою, він може повідомити в листі на ім'я особи, що призначила експертизу.

Питання про участь експерта в слідчих і судових діях може бути розглянутий і по клопотанню учасників процесу, і за ініціативою органу, що здійснює виробництво у справі, коли предмет відповідної дії пов'язаний з предметом або з вмістом експертизи. Суперечить закону практика самостійного збирання експертом за власною ініціативою або по вказівці органу, що призначив експертизу, додаткових матеріалів.

Якщо експерт робить слідчому які-небудь зауваження, заяви або збуджує клопотання, пов'язані з проведенням експертизи, то про це складається протокол .

В ході допиту експерт має право викласти свої свідчення. Він має право давати висновки, свідчення, робити заяви і збуджувати клопотання на рідній мові і користуватися послугами перекладача.

Процесуальне положення експертів — працівників експертних установ і інших осіб, призначених експертами, однаково. Проте експерт, що не полягає в штаті експертної установи, має право на винагороду за виробництво експертизи в рамках, встановлених спеціальними інструкціями. Винагорода нештатним експертам виплачується за проведення експертизи згідно з укладеною угодою.

Експерти мають право радитися між собою перед дачею висновку. Експерт, не згідний з думкою останніх членів комісії, складає окремий висновок. Таким чином, якщо думки експертів-психологів розділилися, то з приводу одного і того ж підекспертного складаються два (або більш) висновки.

Надаючи широкі можливості в забезпеченні умов, необхідних для успішного виробництва експертизи, закон накладає на нього і певні обов'язки. Перш за все експерт зобов'язаний за пропозицією особи, що виробляє дізнання, слідчого або судна провести дослідження, дати висновок, а у ряді випадків — пояснення у зв'язку з виробництвом експертизи. При нез'явленні з нешанобливої причини експерт може бути підданий приводу.

У карно-процесуальному законодавстві сформульовано положення про те, що експерт дає висновок від свого імені і несе за нього особисту відповідальність. Саме тому кожен член комісії експертів, що не прийшли до єдиної думки, дає свій висновок окремо.

Якщо перед експертом ставляться питання, що виходять за межі його компетенції, то він повинен відмовитися від їх рішення і повідомити про це в письмовому віце особа, що призначила експертизу. Інакше має бути мотивоване невиконання отриманого завдання у випадках, коли поставлені питання виходять не за межі компетенції експерта, а за межі його спеціальних пізнань. Експерт зобов'язаний у письмовій формі повідомити особу, що призначила експертизу, про неможливість дати свій висновок.

Особа, що призначається експертом, зобов'язана повідомити слідчого (особі, що виробляє дізнання), прокурора, суд, керівника експертної установи про обставини, що унеможливлюють його участі в даній справі. Йому, у свою чергу, роз'яснюються підстави для самовідводу.

Об'єктивність висновку означає, що його дає особа, не зацікавлена в результаті справи, на основі спеціальних пізнань і оцінки за внутрішнім переконанням результатів досліджень в сукупності. Порушенням цієї вимоги є дача висновку при недостатності даних або на підставі матеріалів справи, дослідження і оцінка яких не входять в компетенцію експерта, незастосування апробованих або вживання спростованих або неперевірених методик.

У випадках, коли відомчими актами передбачається перелік обов'язкових дій експерта і (або) позначається круг способів і метод дослідження, які мають бути обов'язково застосовані, експерт зобов'язаний виконати такі вимоги і звести наклеп це в ув'язненні, інакше виникають сумніви в облиште і достовірності виводів.

На експертові лежить обов'язок забезпечити збереження об'єктів експертизи і їх незмінність, оскільки це сумісно із завданнями.

Необгрунтоване оприлюднення даних попереднього слідства може істотно ускладнити вирішення завдань виробництва у кримінальній справі і спричинити порушення прав і законних інтересів громадян.

На відміну від судового розгляду гласність на попередньому слідстві зважаючи на специфічність останнього допустима лише в строго обмежених межах.

Дозвіл на оприлюднення матеріалів попереднього слідства в певному об'ємі дається правомочним слідчим або прокурором у письмовій формі. Такий дозвіл доцільно оформляти у вигляді окремої постанови з вказівкою, хто саме, якому колу осіб, які матеріали попереднього слідства (у якому об'ємі) і в якій формі може розголошувати. Слідчий має право отримати підписку про нерозголошування даних попереднього слідства у експерта-психолога. Дозвіл на оприлюднення матеріалів попереднього слідства в певному об'ємі дається правомочним слідчим або прокурором у письмовій формі. Такий дозвіл доцільно оформляти у вигляді окремої постанови з вказівкою, хто саме, якому колу осіб, які матеріали попереднього слідства (у якому об'ємі) і в якій формі може розголошувати. Слідчий має право отримати підписку про нерозголошування даних попереднього слідства у експерта-психолога.

Під свідомо помилковим мається на увазі неправильний висновок, даний умисне. В разі менш серйозних упущень і порушень можлива постановка питання про дисциплінарну відповідальність експерта або застосування до нього заходів суспільної дії. Неповнота або неякісність висновку можуть бути враховані також при визначенні розміру винагороди експерта.

При порушенні порядку в залі судового засідання експерт може бути видалений; накладення штрафу законом не передбачено.

Література

  1. Андросюк В.Г. Психологія слідчої діяльності: Навч. посібник. – К.: Українська академія внутрішніх справ, 1994. – 106 с.

  2. Бедь В.В. Юридична психологія. – К., 2002. – 376 с.

  3. Васильев В.Л. Юридическая психология. – СПб., 2003. – 656 с.

  4. Еникеев М.И. Психология следователя: практикум по юрид. психологии: Учеб. пособие. / М.И. Еникеев, Э.А. Черных; Ин-т междунар. права и экономики. - М., 1994. - 158 с.

  5. Коновалова, В.Е. Правовая психология: учеб. пособие для юрид. вузов и фак. по спец. "Правоведение" / В. Е. Коновалова. - Харьков: Основа, 1990. - 198 с.

  6. Коновалова В.О., Шепітько В.Ю. Юридична психологія. – К., 2004. – 424 с.

  7. Курс советского уголовного права В 6 т — М Наука 1970 — Г 2

асть общая Преступление — С 464—466

8. Бажанов М И Уголовное право Украины Общая часть —Циепропет-ровск Пороги, 1992. — С 86.

9. Бажанов М И Уголовное право Украины Часть общая — Днепропетровск 1992 —С 119

Размещено на Allbest.ru