36653 (Система судів загальної юрисдикції. Місцеві та апеляційні суди в Україні)

Описание файла

Документ из архива "Система судів загальної юрисдикції. Місцеві та апеляційні суди в Україні", который расположен в категории "контрольные работы". Всё это находится в предмете "государство и право" из раздела "Студенческие работы", которые можно найти в файловом архиве Студент. Не смотря на прямую связь этого архива с Студент, его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "контрольные работы и аттестации", в предмете "государство и право" в общих файлах.

Онлайн просмотр документа "36653"

Текст из документа "36653"

Система судів загальної юрисдикції. Місцеві та апеляційні суди в Україні

План

1. Суди загальної юрисдикції в Україні. Система судів загальної юрисдикції

2. Поняття ланки судової системи та судової інстанції

3. Система місцевих судів, їх види та повноваження

4. Структура місцевого суду, правовий статус голови та суддів місцевого суду

5. Система апеляційних судів в Україні, їх види та повноваження

6. Структура апеляційного суду, правовий статус голови та суддів апеляційного суду

1. Суди загальної юрисдикції в Україні. Система судів загальної юрисдикції

Як ми вже зазначали вище, в Україні правосуддя здійснюється у формах кримінального, цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства. Єдиним судом особливої конституційної юрисдикції є Конституційний Суд України, а всі інші форми судочинства належать до юрисдикції судів, які носять назву судів загальної юрисдикції. Отже суди загальної юрисдикції – це суди, які здійснюють провадження у кримінальних, цивільних, господарських, адміністративних справах та справах про адміністративні правопорушення.

Суди загальної юрисдикції утворюють єдину систему судів, об’єднаних між собою єдністю цілей, завдань, принципів організації і діяльності та очолюваних одним загальним для усіх Верховним Судом України.

Єдність системи судів загальної юрисдикції забезпечується:

– єдиними засадами організації та діяльності судів;

– єдиним статусом суддів;

– обов'язковістю для всіх судів правил судочинства, визначених законом;

– забезпеченням Верховним Судом України однакового застосування судами (судом) касаційної інстанції норм матеріального права;

– обов'язковістю виконання на території України судових рішень;

– єдиним порядком організаційного забезпечення діяльності судів;

– фінансуванням судів виключно з Державного бюджету України;

– вирішенням питань внутрішньої діяльності судів органами суддівського самоврядування.

Організаційні основи побудови системи судів загальної юрисдикції в України регламентуються Конституцією України та Законом України "Про судоустрій і статус суддів".

Згідно ст. 124 Конституції та ст. 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", систему судів загальної юрисдикції складають:

- місцеві суди;

- апеляційні суди;

- вищі спеціалізовані суди;

- Верховний Суд України.

Ст. 125 Конституції передбачає побудову судової системи України за принципами територіальності і спеціалізації. Отже виходячи з конституційних норм побудови системи судів загальної юрисдикції, в Україні створюються загальні (відповідно до принципу територіальності) та спеціалізовані (відповідно до принципу спеціалізації) суди окремих юрисдикцій. Загальні суди утворюються у відповідних адміністративно-територіальних одиницях згідно адміністративно-територіального устрою держави. Структура спеціалізованих судів, може не співпадати з адміністративно-територіальним устроєм держави.

У ч.1 ст. 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" також закріплена норма аналогічного змісту, яка містить положення, згідно якого система судів загальної юрисдикції будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.

Відповідно до ч.1 ст. 18 Закону суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення. Крім того, у судах загальної юрисдикції може запроваджуватися спеціалізація суддів з розгляду конкретних категорій справ (ч.2 ст.18 Закону).

Суди загальної юрисдикції утворюються і ліквідовуються Президентом України за поданням Міністра юстиції України на підставі пропозиції голови відповідного вищого спеціалізованого суду.

Підставами для утворення чи ліквідації суду є зміна адміністративно-територіального устрою, зміна системи судів, а також інші підстави, передбачені законом.

Кількість суддів у суді визначається Державною судовою адміністрацією України за поданням Міністра юстиції України на підставі пропозиції голови відповідного вищого спеціалізованого суду, з урахуванням обсягу роботи суду та в межах видатків, затверджених у Державному бюджеті України на утримання судів.

Суди загальної юрисдикції очолюють голови цих судів, які в свою чергу мають також і заступників (заступника). Посада голови суду та заступника голови суду вважаються адміністративними посадами в суді. Законодавством України передбачений наступний порядок призначення суддів на адміністративні посади. Голова місцевого суду, його заступник, голова апеляційного суду, його заступники, голова вищого спеціалізованого суду, його заступники призначаються на посади строком на п'ять років із числа суддів цього суду та звільняються з посад Вищою радою юстиції за поданням відповідної ради суддів. Суддя не може обіймати одну адміністративну посаду відповідного суду більш як два строки підряд. Голова Верховного Суду України, заступник Голови Верховного Суду України обираються на посади і звільняються з посад Пленумом Верховного Суду України.

2. Поняття ланки судової системи та судової інстанції

В основу побудови системи судів загальної юрисдикції покладений також розподіл судів на ланки.

Ланка судової системи – це сукупність судів, які мають однакову структуру, організаційну побудову, повноваження й у більшості випадків діють у межах територіальних одиниць, прирівняних за адміністративним статусом. На даний час в Україні існує чотири ланки судової системи.

Так, судами першої (низової) ланки є місцеві суди, другої ланки – апеляційні суди, третьої – вищі спеціалізовані суди. Верховний Суд України належить до четвертої ланки судової системи і одночасно є найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції.

Як зазначається у ч.1 ст.18 однією із засад побудови системи судів загальної юрисдикції є інстанційність.

Судова інстанція визначає повноваження окремо взятого суду при розгляді конкретної справи і по суті позначає стадію, через яку проходить конкретна справа в різних судах. В залежності від обсягу наданих їм законом повноважень, суди загальної юрисдикції можуть діяти як суди першої, апеляційної чи касаційної інстанції.

Суди першої інстанції – це суди, які вперше розглядають справу і вирішують її по суті своїм вироком, рішенням чи постановою. Судами першої інстанції є місцеві суди. В якості судів першої інстанції у випадках, передбачених процесуальним законом можуть діяти й апеляційні суди, а також Вищий адміністративний суд України (далі – ВАСУ).

Суди апеляційної інстанції – це суди які за апеляційною скаргою перевіряють законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції, якщо це рішення не набрало законної сили. Як суди апеляційної інстанції діють апеляційні суди областей, міст Києва та Севастополя, Апеляційний суд АРК, апеляційні господарські та адміністративні суди, а у випадках передбачених процесуальним законом – також і ВАСУ.

Суди касаційної інстанції – це суди, які за касаційною скаргою перевіряють законність і обгрунтованість судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, а також здійснюють перегляд судових рішень у випадках, передбачених процесуальним законом. В касаційному порядку справи переглядають вищі спеціалізовані суди України – Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України.

Крім цього, рішення судів касаційної інстанції може переглянути Верховний Суд України з підстав неоднакового застосування судами касаційної інстанції однієї і тієї ж норми матеріального права у подібних правовідносинах у порядку, передбаченому процесуальним законом.

Основне призначення судів апеляційної та касаційної інстанцій – забезпечення законності та обґрунтованості прийнятих судами рішень, неухильне дотримання принципу законності та створення можливостей захисту прав людини; усунення порушень закону, що допускаються судами нижчої інстанції та відновлення справедливості.

3. Система місцевих судів, їх види та повноваження

Місцеві суди належать до судів першої ланки.

Система місцевих судів складається з місцевих загальних та місцевих спеціалізованих судів.

До місцевих загальних судів належать: районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди,

Місцевими спеціалізованими судами є господарські та адміністративні суди. Місцевими господарськими судами є господарські суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, а місцевими адміністративними судами є окружні суди, що утворюються в округах (областях, містах Києві, Севастополі, АРК) відповідно до указу Президента України, а також інші суди, визначені процесуальним законом.

Місцевий суд діє виключно як суд першої інстанції і розглядає справи, віднесені процесуальним законом до його підсудності. Місцеві суди здійснюють правосуддя у формі цивільного, господарського, адміністративного і кримінального судочинства, є основною ланкою судової системи і розглядають понад 90% всіх судових справ.

У розрізі конкретної цивільної, адміністративної, кримінальної, господарської справи місцевий суд як суд першої інстанції розглядає справи по суті в судовому засіданні вперше, безпосередньо, в відкритому або закритому засіданні, за участю сторін і на основі їх рівності і змагальності процесу та інших принципів правосуддя, досліджує докази (допитує обвинувачуваних, потерпілих, свідків, заслуховує експертів та ін.) і виносить рішення по цивільній справі, вирок суду – у кримінальній, які після набрання законної сили є загальнообов’язковими для виконання на всій території України.

Місцеві загальні суди розглядають кримінальні, цивільні справи, справи про адміністративні правопорушення, а також адміністративні справи, що належать до їх підсудності.

Кримінальні справи – порушуються (як правило органами дізнання і досудового слідства) внаслідок виникнення кримінальних правовідносин між державою та особою, яка вчинила злочин і вирішуються по суті в судовому засіданні шляхом постановлення обвинувального або виправдувального вироку. Місцевим судом, як судом І інстанції кримінальні справи можуть розглядатися суддею одноособово, колегією суддів у складі 3-х професійних суддів (якщо санкція статті КК передбачає 10 і більше років позбавлення волі), а також двома суддями та трьома народними засідателями (якщо санкція статті КК передбачає довічне позбавлення волі).

Цивільні справи – виникають зі спорів в сфері цивільних правовідносин внаслідок порушення цивільних суб’єктивних прав або невиконання юридичних обов’язків фізичними або юридичними особами (наприклад спір стосовно права власності на нерухоме майно тощо).Провадження у справі відкривається судом за наявності відповідних підстав, передбачених ЦК України. За результатом розгляду справи по суті суддя (суд) приймає рішення (при прийнятті проміжного рішення - закритті провадження, зупиненні, відкладенні тощо – ухвалу). Цивільні справи розглядаються місцевим судом як судом І інстанції суддею одноособово, або колегіально – суддею та двома народними засідателями (у випадках, передбачених ст. 234 ЦПК України – щодо обмеження дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною або відновлення цивільної дієздатності; усиновлення; визнання особі безвісті відсутньою або померлою; надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; обов’язкова госпіталізації до протитуберкульозного диспансеру).

Відповідно до ч.1 ст.18 КАС місцевим загальним судам, як адміністративним судам підсудні:

1) адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам;

2) усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;

4) усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Адміністративні суди як спеціалізовані суди розглядають справи адміністративної юрисдикції – справи, пов'язані з правовідносинами що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень, владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму (ч.1 ст.17 КАС).

Зокрема юрисдикція адміністративних судів поширюється на наступні публічно-правові спори (ч.2 ст.17 КАС):

1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;