133371 (Особливості проходження адаптації студентів груп нового набору до умов навчання у ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації)

21

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОСОБЛИВОСТІ ПРОХОДЖЕННЯ АДАПТАЦІЇ

СТУДЕНТІВ ГРУП НОВОГО НАБОРУ

ДО УМОВ НАВЧАННЯ У ВНЗ І-ІІ РІВНІВ АКРЕДИТАЦІЇ

Ірина Купа, практичний психолог

Автотранспортного технікуму НГУ

м. Дніпропетровськ

Кожна молода людина на шляху свого розвитку і становлення приходить на роздоріжжя професійного вибору. І тоді у неї виникає питання «Ким я хочу бути? Яку професію здобути? В який вищий навчальний заклад піти вчитися?». Своїм переживаннями вона може поділитися з родичами, товаришами, вчителями тощо. Близькі, у свою чергу, можуть порадити юнакові той чи інший навчальний заклад або ж абітурієнт зробить свій вибір самостійно. І на початку нового навчального року, у той час, коли складний період вступних випробувань залишиться позаду, на поріг внз або професійно-технічного училища ступить новий студент.

«Яким буде цей студент? Чи зможе він увійти до великого колективу студентів внз? Чи спроможний він буде оволодіти тією професією, яку обрав?». Це ті питання, які виникають у членів педагогічного колективу. Допомогти віднайти відповіді на ці запитання повинен практичний психолог навчального закладу.

Пропонуємо детальніше розглянути особливості здійснення психолого-педагогічного супроводу студентів груп нового набору у період адаптації.

Термін «адаптація» (лат. adapto – пристосовую) у літературних джерелах розглядають як це процес активного пристосування організму або особистості до змінних умов середовища.

Адаптація – це діяльність, спрямована на засвоєння умов оточуючого середовища.

Психологи розрізняють 5 рівнів адаптації студентів до нових умов навчання:

1. рівень «активна адаптація», який відповідає першому типу студентів;

2. рівень «адаптація;

3. рівень «переддезадаптація»;

4. рівень «дезадаптація»;

5. рівень «стійка дезадаптація» з яскраво вираженою девіантною поведінкою, що відповідає п’ятому типу студентів.

Відповідно до рівнів розрізняють 5 типів студентів в залежності від індивідуально-типологічних особливостей та розумових, емоційних, вольових, фізичних якостей.

Перший тип. У першокурсників спостерігається стан гармонії, задоволеності собою і іншими; вони добре вчаться і поводяться, не конфліктують. Жодних проблем з навчанням, досить високий рівень інтелекту і досягнень (оцінки «добре» і «відмінно»). З викладачами стосунки практично безконфліктні. З одногрупниками стосунки гармонійні, доброзичливі, досить високий соціометричний статус. Студент бере найактивнішу участь у всіх справах навчальної групи.

Другий тип. У таких студентів груп нового набору дезадаптація присутня украй епізодично; прояви її ситуативні, найчастіше в якійсь одній сфері; рідко виникає стан тривожності, дратівливості і агресії. Епізодичні порушення – невиконання завдань, неуважність, лінь, неуважність; в цілому студент є успішним. Стосунки з вчителями хороші, доброзичливі; конфлікти епізодичні з деякими викладачами, швидко вирішуються. Стосунки з одногрупниками вельми сприятливі, студент прийнятий колективом, має свою референтну групу, конфлікти рідкі. Охоче бере участь в багатьох справах, але в основному лише тоді, коли йому цікаво або приносить яку-небудь вигоду.

Третій тип. У таких студентів-першокурсників дезадаптація виявляється досить часто, носить тимчасовий характер, виявляється в декількох сферах; при певних обставинах виявляється стан внутрішнього дискомфорту, поганого настрою. З деяких дисциплін можуть бути серйозні проблеми: часто не виконує завдання, під час занять відволікається, розсіяний, забудькуватий; вчиться «з-під палиці»; оцінки, в основному, «задовільні». З викладачами стосунки, вцілому, нерівні, часто спалахують сварки, спостерігається незадоволення поведінкою викладача, проте це не порушує взаємовідношення в цілому.Хоча колективом одногрупників студент прийнятий, але його соціометричний статус невисокий: хлопці лише епізодично приймають його в свої справи. Бере участь в багатьох справах навчальної групи, але в основному під тиском, за наказом, або в тих випадках, якщо захід подобається; у останніх – брати участь відмовляється.

Четвертий тип. У таких першокурсників дезадаптація носить стійкий характер; багато негативних звичок переростають у властивості особистості; стан тривожності майже постійно призводить до внутрішнього дискомфорту, конфліктів; характерні агресія, дратівливість, негативізм. За результатами навчання з багатьох предметів серйозні проблеми, студент найчастіше не виконує завдання, пасивний під час занять, відволікається, хуліганить; міцно зайняв позицію «неуспішного». Стосунки з викладачами, особливо з деякими, конфліктні; студент постійно отримує зауваження. Має в колективі низький соціометричний статус (ізольований); його не поважають, з ним не вважаються і практично бойкотують. Зворотний випадок – першокурсник стає негативним лідером.У справах навчального закладу практично не бере участь, пасивний, вносить елементи хаосу, неорганізованість; дуже рідко виконує разові доручення.

П’ятий тип. Студенти, в яких дезадаптація стійка, яскраво виражена; виявляється в девіантній поведінці, девіації, аутизмі, акцентуації характеру; характерні егоцентризм, запальність, негативізм, байдужість до інших, переважання мотивації гедонізму. Першокурсник практично дезадаптований в навчанні: не відвідує заняття, відстає в навчанні, хронічна неуспішність, веде асоціальний спосіб життя. Стосунки повністю порушені практично зі всіма викладачами (психологічний бар'єр); повне неприйняття вимог викладача і обов’язків студента. Повністю самоусувається від участі в справах, дезорганізує колектив, цинічний; якщо бере участь – те виступає як негативний лідер [7, 24].

Реалізація здійснення психолого-педагогічного супроводу студента-першокурсника проходить у декілька етапів.

На першому етапі відбувається знайомство, діагностування першокурсників, у ході якого використовується наступний діагностичний інструментарій:

1. Соціально-психологічне дослідження адаптації студентів груп нового набору до умов навчання в технікумі за допомогою анкети «Особливості проходження соціальної, психологічної адаптації студентів груп нового набору» (додаток №1).

2. Діагностування емоційно-вольового та морального розвитку особистості і визначення характерологічних особливостей:

   • Визначення рівня тривожності, фрустрації, агресивності, ригідності у студентів, за методикою самооцінки психічних станів Г.Айзенка [12, 246-248];

   • Методика «Експрес-діагностування характерологічних особливостей особистості». Опитувальник Г.Айзенка [12, 226-243];

   • Виявлення суттєвих потреб, мотивів, конфліктів особистості, схильності особистості до відкритої агресивної поведінки за проективною методикою Е.Вагнера, Б.Брікліна, адаптованою Т.М.Курбатовою «HAND-test»

3. Діагностування міжособистісних стосунків студентів у групі з метою виявлення лідерів, наближених, вигнанців; рівня згуртованості групи. Методика “Соціометрія” Я.Морено

4. Анкетування на предмет виявлення ставлення студентів до вживання алкогольних напоїв і тютюну (додаток №2).

5. Соціально-психологічний опитувальник „Мікроклімат у гуртожитку. Питання, які хвилюють студентів, що проживають у гуртожитку” (додаток №3).

6. Діагностування пізнавальної сфери студентів:

• Методика “Коректурна проба” для виявлення рівня розвитку стійкості уваги [11, 4-8];

• Методики «Змістовна пам'ять» для виявлення рівня розвитку слухової пам’яті [11, 19-20];

• Методика «Шкали вимірювання інтелекту» Д.Векслера

1. Діагностування професійних інтересів. Методика «Визначення інтересів, здібностей особистості» А.Є.Голомшток, Є.А. Климов, О.П. Мешковська [12, 251-253].

Метою проведення діагностичного етапу є:

• з’ясувати особливості розвитку розумових, емоційних, вольових якостей особистості;

• визначити індивідуально-типологічні особливості студентів груп нового набору;

• виявити лідерів, наближених, рівня згуртованості групи тощо.

У ході діагностичного етапу за допомогою анкетування з’ясовується ряд питань, які є значущими для подальшої ефективної адаптації студентів. З’ясовується свідомість вибору навчального закладу, вплив оточуючих на зроблений студентом вибір, подальші цілі та плани першокурсника, сформованість чи не сформованість почуття відповідальності за власну успішність у навчанні.

Пропонуємо до вашої уваги приклади результатів анкетування, що було здійснено практичним психолог АТ НГУ на початку 2009-2010 навчального року за анкетою «Особливості проходження соціальної, психологічної адаптації студентів груп нового набору» (додаток №1).

В опитуванні взяли участь 175 студентів груп нового набору. Специфіка внз І рівня акредитації полягає у тому, що у процесі навчання студенти набувають професії, які за своєю складність більш притаманні чоловікам. Тому серед студентів нового набору навчається 17 дівчат та 158 хлопців віком від 15 до 20 років.

За результатами анкети було з'ясовано, що переважна кількість (54 %) студентів обрали саме цей технікум за власним бажанням. Отже, можна говорити, що у студентів нового набору сформоване позитивне ставлення до навчання та обраної спеціальності (рис. №1)

Рисунок №1

На питання "Чи розвинене у Вас почуття відповідальності за власну успішність у навчанні?" переважна кількість (53 %) відповіли, що почуття відповідальності у них сформоване (рис. №2).

Рисунок №2

Дидактичний аспект

Студенти краще сприймають новий навчальний матеріал у тих випадках, коли вони мають змогу виучувану інформацію одразу застосовувати на практиці. Таку відповідь дали 56 % опитуваних студентів. Найбільш цікавими формами, методами роботи під час навчання для студентів є застосування комп'ютерних технологій, а також пояснення складного матеріалу простими прикладами, взятими з життєвих ситуацій (Рис. №3).

Рисунок №3

Соціально-психологічний аспект

На питання "Чи встигли Ви налагодити товариські стосунки з одногрупниками?" переважна кількість (52 %) студентів відповіли, що частково встигли налагодити контакт з одногрупниками.

На другому етапі здійснюється спостереження за студентами під час навчального процесу, у ході проведення культурно-масових, спортивно-оздоровчих заходів з метою уточнення отриманих даних та узагальнення отриманої інформації. Також під час другого етапу застосовується метод експертних оцінок, у ході якого береться до уваги думка куратора навчальної групи про окремих студентів та студентського колективу вцілому, враження викладачів, які викладають дисципліни у групах нового набору. Після виконання процедури обробки даних практичний психолог аналізує отриману інформацію. Результатом цієї аналітичної роботи може стати розробка рекомендацій для куратора навчальної групи щодо оптимізації організації навчально-виховної роботи, налагодження взаємодії з окремими студентами та всієї групи вцілому.

Третій етап супроводу покликаний на покращення перебігу процесу адаптації студентів груп нового набору до умов навчання у внз. Він реалізується за декількома напрямками. Основним напрямком є проведення розвивальної роботи за програмою «ТРЕНІНГ АДАПТАЦІЇ ПЕРШОКУРСНИКІВ ДО УМОВ НАВЧАННЯ У ВИЩОМУ ЗАКЛАДІ ОСВІТИ (включення до соціально-психологічного простору організації)» [7, 57-64]. Метою тренінгу є сприяння психологічній адаптації першокурсників до умов навчання, зокрема: корекція хибних очікувань і типових ілюзій щодо навчання; підвищення мотивації навчання; знаходження оптимальних моделей поведінки в студентському середовищі; добір оптимальної стратегії навчання.

Як приклад, можна привести декілька вправ, які входять до складу тренінгової програми:

1. Вправа «Асоціація на самого себе». Кожному учаснику пропонується назвати своє ім’я і дати дві асоціації на самого себе: перша – «Я такий, яким я є зараз»; друга – «Я такий, яким я був рік тому». Асоціювати себе бажано з явищами природи - погодою, порою року, часом доби тощо. Дана вправа дозволяє першокурснику, по-перше, дати про себе інформацію в стислій формі; по-друге, відрефлексувати наявність (або відсутність) особистісних змін, які відбулися протягом останнього року. Психолог, відповідно, отримує можливість діагностувати актуалізованість проблеми адаптації та інших особистісних проблем [7, 58].

2. Вправа «Як стати своїм». Учасникам тренінгу пропонується ситуація, коли студент нікого не знає з членів своєї академічної групи, але хоче познайомитися з ними і увійти в контакт. Для цього йому необхідно сказати кілька фраз, щоб на нього звернули увагу, сприйняли як «свого». Програється кілька варіантів такого знайомства, після чого проводиться обговорення. Роль старшокурсників - надання зворотного зв’язку в процесі пошуку оптимальної моделі поведінки (адекватної нормам студентського середовища) [7, 61].

3. Вправа «У кабінеті декана». Учасникам тренінгу задається така ситуація: кожному по черзі доведеться прохати ту чи іншу посадову особу (декана, його заступника, головного бухгалтера тощо) підписати заяву (на матеріальну допомогу, вільне відвідування занять тощо). Наперед відомо, що керівник відмовить. Успішним вважається таке виконання вправи, коли учасник тренінгу:

• дотримується норм ділового спілкування, відповідної дистанції та ієрархії;

• викладає суть справи стисло і зрозуміло, супроводжуючи її вагомими аргументами;

• говорить без зайвих емоцій, але і не «механічно»;

• якомога триваліший час зберігає не тільки зовнішній, а й внутрішній спокій [7, 63].

Студенти, які за результатами соціометричного дослідження отримали найбільшу кількість позитивних виборів за неформальним та формальним показниками, а також старости навчальних груп мають змогу покращувати свої лідерські здібності, набувати навиків організації та управління колективом, групою людей, покращувати свої уміння формулювати та досягати цілей, планування діяльності. Цей напрямок здійснюється за авторською тренінговою програмою «КЛУБ ЛІДЕРІВ».

Не залишаються по за увагою і студенти пільгової категорії. Для студентів із числа сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які також навчаються у технікумі, психологом здійснюється соціально-психологічний супровід у вигляді тренінгу за програмою „Тренінг життєвих навиків”. У ході тренінгу студенти мають змогу познайомитися один з одним, мають можливість набути та покращити соціальні навики, які дозволяють адаптуватися в умовах нового колективу, нових форм навчання, адекватні та ефективні навики спілкування, сформувати ціннісні орієнтації та ін.

Можна зробити висновок, що процес адаптації студентів до нових умов навчання у внз є важливою складовою успішного здійснення навчальної діяльності студента. За цей процес несуть відповідальність як самі студенти, так і куратори, викладачі навчального закладу, батьки. Від викладачів залежить позитивне ставлення першокурсника до обраної професії; засвоєння нових навчальних норм, оцінок, способів й прийомів самостійної роботи та інших вимог; пристосування до нового типу навчального колективу, його звичаям та традиціям; навчання новим видам діяльності.

Для активної роботи по успішній адаптації студентів у перший період навчання необхідно звернути увагу на те, щоб у навчальному процесі ширше використовувати проблемні методи навчання і виховання, прищеплювати практичні навички та любов до майбутньої професії; взяти під контроль випадки вибуття студентів з навчального закладу, аналізуючи при цьому причини відсіву [3, 11].