184538 (Механізм ціноутворення у системі економічних методів управління підприємством як шлях підвищення його конкурентоздатності в умовах невизначеності ринку), страница 3
Описание файла
Документ из архива "Механізм ціноутворення у системі економічних методів управління підприємством як шлях підвищення його конкурентоздатності в умовах невизначеності ринку", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "экономическая теория" из 2 семестр, которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "рефераты, доклады и презентации", в предмете "экономическая теория" в общих файлах.
Онлайн просмотр документа "184538"
Текст 3 страницы из документа "184538"
1). Постановка цілей і задач ціноутворення.
2). Виявлення попиту.
3). Оцінка витрат та встановлення початкової ціни.
4). Аналіз цін і товарів конкурентів.
5). Вибір методу ціноутворення.
6). Встановлення кінцевої ціни.[4.]
Постановка задач ціноутворення – це спроба фірми відповісти на питання : чого бажано домогтися за допомогою політики цін на свою продукцію. Відповіді на це питання можуть бути різними. Можливо , наприклад , що більш за все підприємство зацікавлене в збільшенні обсягів продажу , створенні репутації і захваті якомога більшої долі ринку. В цьому випадку може бути корисною політика цінового проникнення , яка передбачає встановлення знижених цін на продукцію – тобто звернення до моделі цінової конкуренції. Але й може бути зовсім інша комерційна мета – наприклад , отримання найбільшого прибутку у короткий термін. Така потреба визивається необхідністю швидкого повернення взятих у кредит коштів чи виплатою підвищених дивідендів заради підвищення курсу своїх акцій.[10.]
Другий етап – це визначення попиту на продукцію. Спеціаліст з маркетингу сформулював би цю задачу так : “оцінка еластичності попиту на продукцію від цін , по яким хочемо її продати”. Мова йде не про те , щоб визначити емкість ринку взагалі , а про те , скільки товару можна буде продати при різних рівнях цін. Необхідно вміти визначити залежність можливого обсягу передбачаємого продажу від рівнів цін.
Крива (рис. 1.3.) показує , яку кількість товарів може бути продано на ринку при тому чи іншому рівні цін на них. Площа замальованих прямокутників – виручка від реалізації при різних рівнях цін.
Ціна
А Б
Г
В
Є
Д
Ж З І К
Кількість товарів
Рис. 1.3. Крива еластичності попиту від цін.
Як видно з малюнку найбільший обсяг реалізації досягається зовсім не при самій високій ціні А (прямокутник АБЗЖ) , а прибільш низькій ціні В (прямокутник ВГІЖ). Але не завжди кращій і максимальний обсяг реалізації , якщо він досягається при самій низькій ціні , яка не забезпечує достатньої долі прибутку , наприклад, при ціні Д , при якій виручка від реалізації дорівнює площі прямокутника ДЄКЖ.
Даний графік еластичності попиту від цін показує , наскільки зменшується кількість товарів при збільшенні цін на них. Для кожного товару крива еластичності попиту від цін має свій вигляд і змінюється з часом під впливом факторів , розглянутих вище.
На основі відомої інформації можна побудувати ще одну дуже корисну криву (рис. 1.4.). Вона називається кривою сукупного доходу фірми , якщо під ним розуміти виручку від реалізації продукції. Ця крива показує , як при даному стані ринку буде змінюватися виручка по мірі зростання обсягів виробництва.
С укупний доход
Кількість товарів
Рис. 1.4. Крива сукупного доходу від реалізації продукції.
Третій етап ринкового ціноутворення – оцінка витрат. Оцінка витрат та пошук шляхів їх зниження дуже важливий етап в процесі ціноутворення підприємства , який включає аналіз собівартості виготовленої продукції. Так , від рівня собівартості , а також капіталоємності виробництва , залежить крива еластичності пропозиції для підприємства (рис. 1.5.). Ця крива показує як зростає виробництво продукції , якщо ціна на неї підвищується через незадоволеність попиту. Сенс у тому , що чим вище на ринку ціна продукції , тим у більших обсягах виробник готовий випускати цей товар.
Ціна
Кількість вироблених товарів
Рис. 1.5. Крива еластичності пропозиції від цін.
В ринковій економіці , де аксіомою являється орієнтація на запит покупця , розмір ціни дає чіткий орієнтир виробникам і , чим вище ця ціна , тим більший прибуток вона містить. Але збільшення виробництва у наслідок високої ціни, що і показує графік , потребує додаткових витрат (інвестицій) , а їх джерелом може бути тільки прибуток. Тому чим нижче собівартість , тим вище прибуток з кожної одиниці продукції , тим легше і швидше можна набрати необхідні для інвестування кошти.
Якщо з’єднати на одному полі дві розглянуті нами вище криві (рис.1.3. і рис.1.5.) , то можна отримати графік , що показує при якому рівні ціни може бути проданий весь обсяг продукції і , відповідно , балансуючу (рівноважну) ціну попиту і пропозиції.
Ціна
Крива еластичності Крива еластичності
попиту пропозиції
Рівноважна ціна
Кількість товарів проданих Кількість товарів
по рівноважній ціні
Рис. 1.6. Формування ринкової рівноважної ціни.
Використовуючи подібний графік (рис. 1.6.) , можна моделювати різні варіанти комерційної стратегії фірми.
Наступний крок в аналізі собівартості – це розділення її на два види витрат і встановлення початкової ціни , який ми детально розглянули у главі 1.2. Методи формування початкової ціни на товар та основні фактори ціноутворення підприємства.
Аналіз цін і товарів конкурентів – одна із самих складних задач. В ринковій економіці інформація про ціни по конкретним угодам частіше за все є комерційною таємницею виробника , і отримати таку інформацію дуже складно. Вивчення товарів і цін конкурентів переслідує певну мету – вивчити так звану ціну байдужості , тобто ціну при якій покупцю буде все одно чий товар купувати. Виявив її можна планувати таку стратегію ціноутворення , при якій покупці віддадуть перевагу продукції вашого підприємства. Важливим кроком при цьому є аналіз пропозиція і цін конкурентів , якості їх продукції. Серед найбільш складних і важко передбачених елементів ринкової діяльності конкурентів є їх цінова політика , виявив цілі якої можна визначити і стратегії їх ціноутворення.
Наступний крок у процесі формування ціни – це вибір методу ціноутворення , який базується на попередніх етапах. Методи розрахунку цін вельми різноманітні повинні відповідати основній стратегії цінової політики підприємства. Це такі методи , як :
-
Затратні методи , які включають :
- метод “витрати плюс” ;
- метод “мінімальних витрат” ;
- метод ціноутворення з підвищенням ціни за допомогою надбавки ;
- метод цільового ціноутворення ;
-
Метод визначення ціни з орієнтацією на попит.
-
Метод визначення ціни продажу на основі аналізу максимального пику збитків і прибутків.
-
Метод визначення ціни орієнтацією на конкуренцію.
-
Ціноутворення на основі прайсингів параметричних рядів товарів та багато інших методів.
Самий останній крок – це прийняття рішення про рівень ціни. Вибравши один із методів ціноутворення , необхідно прийняти саме цінове рішення , визначити конкретну ціну. Тут враховується цілий ряд аспектів , такий , наприклад , як психологічний , вплив різних елементів маркетингу , дотримання базових цілей цінової політики , аналіз можливої реакції на призначену ціну та інше. Навіть після встановлення кінцевої ціни , вона продовжує трансформуватися під впливом змін , які відбуваються на ринку. Тому важливо передбачити ініціативні зміни цін. Підприємство може допустити наступні відхилення від політики ціноутворення :
-
заплановані цінові знижки ;
-
торгові знижки ;
-
заплановані знижки цін як засоби стимулювання збуту ;
-
незаплановане низьке зниження цін – “цінова війна”.[9.]
Таким чином , можна казати , що процес формування цінової політики підприємства є дуже складним і багатогранним і передбачає перед усім неодмінний контроль за виконянням цінової стратегії підприємства та врахування всіх факторів , які можуть впливати на здійснення цього процесу.
Розділ 2. Характеристика КДГМК “Криворіжсталь” та формування і управління його ціновою стратегією з метою підвищення конкурентоздатності.
2.1. Характеристика підприємства КДГМК “Криворіжсталь” як стратегічного об’єкту ціноутворення.
Метою даного розділу являється розкриття підприємства з точки зору об’єкту ціноутворення та виявлення його основних характеристик у формуванні цінової стратегії КДГМК “Криворіжсталь”.
Державний комбінат "Криворіжсталь" був створений восени
1996 р. шляхом приєднання до металургійного комбінату "Криворіжсталь" Новокриворізького ГЗКа й орендного підприємства "Криворізький коксохімічний завод". Потужності НКГЗКа по видобутку сирої залізної руди - 30 млн. т., а по виробництву концентрату - 9 млн. т. Потужність КХЗ по випуску коксу - біля 5.7 млн.
Виробничі потужності "Криворіжсталі", завантажені в даний час на 2/3, дозволяють щорічно виробляти біля 14 млн.т. чавуна, 13 млн. т. сталі і 8 млн. т. 90% продукції поставляється в країни Південно-Східної Азії і Америки. Запланований обсяг випуску в 1999 р. - 5,5 млн. т. сталі.
Підприємство "Криворіжсталь" є державною формою власності.
За станом на 1 січня 1999 р. загальна чисельність робітників
комбінату в цілому по наявності на 684 чол. менше плану, у тому числі по промислово-виробничому персоналі на 1789 чол. План по
продуктивності праці виконаний на 105,7% , це пояснюється передачею чисельності трудящому заводу "Криворіжсталь-прокат" і виробництвом прокату в умовах давальницької сировини. План по продуктивності праці виконаний всіма основними цехами комбінату за винятком ДЦ № 1 , 2 , у якому виконання склало відповідно 99,9 і 99,70. Середня заробітна плата 1 трудящого по комбінаті склала 257,3 грн. , що на 2,40 більше в порівнянні з 1998 р. Збільшення середньої заробітної плати обумовлено проведеною перетарифікацією у зв'язку з збільшенням мінімальної заробітної плати (45 - 55 грн.) , а також виплатою компенсації й індексації за невчасну виплату заробітної плати. Проте в 1 грн. товарної продукції заробітна плата складає 6,02 коп. і до відповідного періоду минулого року знижена на 0,24 коп.
КДГМК є одним з найбільших підприємств з повним металургійним циклом в Європі. Він розміщений у місті Кривому Розі в центрі найбільшого на території України залізорудного басейну, що відрізняє Комбінат близкістю розташування основних джерел сировини і матеріалів. Основна продукція Комбінату – це чавун , заготівля , середній та дрібний сорт (включаючи арматурний пруток , катанку і сталь). У 1998 році відбулися такі зміни в складі комбінату :
1. Наказом N 33 від 26.01.1998 р. Міністерства промислової
політики України утворений державний завод "Криворіжсталь-прокат" на базі таких цехів комбінату:
- Блюмінг N 1 із НЗС 730/500
- Блюмінг N 2 із НЗС 900/700/500
- СПЦ N 1 ( МС 250-1, МС 250-2, МС 250-3, ПС 250-2)
- СПЦ N 2 ( МС 250-4, МС 250-5, ПС 250-3)
- Вальцетокарний цех
- Цех переробки металопродукції.
2. Наказом N 947 від 02.10.1998 р. по КГЗ виведений з експлуатації і списаний дротовий стан 250-2.
3. З 01.04.1998 р. ПС 150-1 наказом по комбінаті N 255 від
08.04.1998р. переданий до складу Прокатного цеху N 3.
4. У зв'язку з відсутністю купівельного попиту наказом по
комбінаті N 382 від 15.06.1998 р. виведений з експлуатації цех сортового скла.
5. З метою здешевлення вартості проведених капітальних ремонтів із 01.11.1998 р. наказом по комбінаті N 660 від 15.10.1998 р. створено цех капітальних ремонтів металургійних агрегатів чисельністю 604 чол.
6. У складі ремонтного цеху створена спеціалізована ділянка по ремонті будинків і споруджень у кількості 100 чоловік.
Основні напрямки і заходи на 1999 р. :
1. Закінчити ремонт і ввести в експлуатацію коксову батарею
N 1 з обсягом камер 4 - 30,9 м.
2. На гірничо-збагачувальному комплексі замінити магнітні сепаратори ПБМ - 9л/250 старої конструкції із шести полюсною магнітною системою на сепаратори з восьми полюсною системою і перефутировкою барабанів сепараторів на РОФ - 1,2 у кількості 30 шт.