184058 (Розміщення продуктивних сил)

Описание файла

Документ из архива "Розміщення продуктивних сил", который расположен в категории "рефераты". Всё это находится в предмете "экономическая география" из раздела "Студенческие работы", которые можно найти в файловом архиве Студент. Не смотря на прямую связь этого архива с Студент, его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "рефераты, доклады и презентации", в предмете "экономическая география" в общих файлах.

Онлайн просмотр документа "184058"

Текст из документа "184058"

Туреччина, Китай, Росія, США, країни Близького Сходу. До європейсь­ких країн (Великобританії, Італії та ін.) металу експортується дуже мало. тому то Європейський Союз виділяє малі квоти.

Чорна металургія України має сприятливі умови розвитку; якісну си­ровинну базу, високий науково-технічний потенціал, які дають можли­вість забезпечувати потреби народного господарства. За умови викорис­тання досягнень науково-технічного прогресу наша країна може стати ве­ликим експортером різноманітної металопродукції.

Верховна Рада України в 1995 р. схвалила «Концепцію розвитку гір­ничо-металургійного комплексу України до 2010 року», в якій визначе­но напрями розвитку чорної металургії з урахуванням тенденцій змін внутрішнього та зовнішнього ринків. Концепція передбачає виведення з експлуатації морально і фізично застарілих металургійних агрегатів, не­рентабельних виробництв, завершення будівництва та реконструкцію ме­талургійних об'єктів, консервацію близько 30% надлишку металургійних потужностей (враховуючи можливе піднесення металоспоживаючих галу­зей країни). Особлива увага звертається на виробництво високоліквідних та конкурентоспроможних видів продукції, вдосконалення енерго-. мета-лозберігаючих та екологічно чистих технологій, скорочення енерговитрат на виробництво сталі, чавуну та прокату, поновлення виробничих фондів.

Важливою проблемою є використання матеріальної бази чорної ме­талургії у зв'язку з виведенням об'єктів із ладу діючих. Ось як пропону­ють учені використати доменний фонд: з 18 печей, що їх намічено вивес­ти з ладу діючих, більшість може працювати як газогенератори. У цих пе­чах може вироблятися три десятки мільярдів кубометрів газу за рік. При цьому вони можуть переробляти низькоякісні сорти вугілля.

Необхідною умовою модернізації металургійних виробництв є вирі­шення проблеми інвестицій. Основою для них, як зазначається в Кон­цепції. має стати акумуляція коштів самих підприємств. Доцільно цент­ралізувати кошти підприємств в єдиний фонд для здійснення технічно­го переозброєння галузі.

Іноземний капітал цікавиться нашою металургією, але поки що іно­земних інвестицій дуже мало. З їх участю введено в дію нові потужні ста­ни на двох металургійних та трьох підприємствах металовиробів. Деякі об'єкти реконструюються за контрактами безпосередньо з іноземними інвесторами.

У перетворення України в одного з найпотужніших у Європі вироб­ників високоякісної і дешевої металопродукції великий внесок може зро­бити металургійна наука. Важливі центри цієї науки знаходяться в Ук­раїні.

Сотні непересічних технічних і технологічних рішень, напрацьованих в Україні двадцять, тридцять і більше років тому, давно запроваджені на заводах Європи, Америки. Азії, а в нас або забуті, або чекають свого ча­су. або втілені абияк. Наприклад, прогресивний метод безперервного ро­зливання сталі, який давно застосовується в провідних країнах Америки, Європи та Азії, було напрацьовано і вперше випробувано в лабораторіях та на заводах Придніпров'я. За цим методом у світі вже виробляють по­над 90% металу, а в колишньому Союзі — незначну його частину.

Дніпропетровські вчені ше у 70-х роках висунули ідею і освоїли но­

ву технологію виплавлення корозієстійких сталей методом газокиснево­го рафінування в агрегатах конверторного типу. Цей метод не має ана­логів у світі і є альтернативним методу виплавлення нержавіючих сталей, який поширений нині у світовій чорній металургії. Дніпропетровська тех­нологія продуктивніша і менш витратна. Вона дає змогу використовува­ти дешеві вихідні матеріали, чавун і навіть залізорудну сировину. На ос­нові цієї технології акціонерне товариство «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» освоїло випуск понад тридцяти марок корозієстійких сталей. У 1996 р. виплавлено майже 400 тис. тонн нержавіючого металу на рівні найкращих світових зразків. Він має попит у зарубіжних спожи­вачів. На жаль, власне машинобудування не використовує високоякісну дефіцитну сталь. Україна має можливість стати потужним виробником нержавіючих сталей для світового ринку. Це може бути одним із шляхів відродження вітчизняної чорної металургії.

Чорна металургія як дуже складний виробничо-територіальний ком­плекс не може успішно розвиватися без раціональної її суспільної орга­нізації та науково обгрунтованого системного управління. Відособленість підприємств і ліквідація загальнодержавного спеціального управління стали головними причинами занепаду однієї з найважливіших галузей ін­дустрії нашої країни. Тепер функції управління виконує Міністерство промислової політики.

Удосконалення управління металургійним комплексом неможливе без створення органу, який би займався науково-технічним прогресом у га­лузі. Для забезпечення комплексності і конкретності управління окреми­ми виробництвами структура органу управління повинна мати підроз­діли. які керували б спеціалізованими комплексами, що об'єднують ви­робничі підприємства однієї спеціалізації незалежно від форм власності (виробництво чорних металів, трубне, вторинна обробка чорних металів тощо).

14.2. КОЛЬОРОВА МЕТАЛУРГІЯ

Кольорова металургія поєднує видобуток руд кольорових, благород­них і рідкісних металів, їх збагачення і переробку. Зростаюче значення кольорової металургії у створенні та застосуванні матеріалів високої якості визначає її винятково важливу роль у сучасних умовах науково-технічної революції. За останні десятиріччя у кілька разів збільшився об­сяг виробництва промислової продукції в світі, набули розвитку нові га­лузі — атомна енергетика, електронна, ракетна, космічна і низка інших. які потребують багато легованої сталі, кольорових і рідкісних металів.

В Україні кольорова металургія не набула значного розвитку. В її про­мисловому комплексі частка кольорової металургії у 1990 р. становила за основними виробничими фондами — 1,5%, за промислово-виробничим персоналом — 0,7, за обсягом продукції — 1,2%.

Кольорова металургія — матеріале- і енергоємна галузь. Її підпри­ємства розміщуються у місцях виробництва сировини та електроенергії. В Україні поширені ті виробництва, для розвитку яких є сприятливі умови.

Наша країна має значну сировинну базу кольорової металургії. Її над-

Кольорова металургія

Кольорова металургія почала розвиватися в Україні з кінця XIX ст. У 1887 р. до ладу став Микитівський ртутний завод, який поклав початок формуванню Донецького району.

Нині на відміну від чорної кольорова металургія в Україні розвинута порівняно слабо. Пов'язано це з тим, що у минулому на території нашої країни не було відкрито великих покладів руд кольорових металів, а потреби в кольоровому металі задовольняються й досі за рахунок багатих родовищ з різних районів колишнього СРСР.

Руди кольорових металів містять у своєму складі в десятки і навіть сотні разів менше корисного компонента, ніж залізна руда. Тому їх недоцільно перевозити на далеку відстань. Щоб максимально знизити собівартість виробництва кольорових металів і менше забруднювати навколишнє середовище, рудну сировину треба використовувати комплексно. Так, виробництво алюмінію з нефелінів поєднується з виробництвом цементу, соди, поташу, титаномагнієве виробництво — з випуском со­ляної кислоти, емалей, титанових білил.

Кольорова металургія — енергомістке виробництво. На­приклад, на виплавлення 1 т магнію треба до 22 тис. кіпо-ват-годин електроенергії.

Отже, на розміщення підприємств кольорової металургії впливають два чинники — сировинний і енергетичний. (На економічній карті країни знайдіть центри кольорової мета­лургії. Які райони кольорової металургії можна виділити в Україні?)

В Україні є два райони кольорової металургії: Донецький і Придніпровський.

У Донецькому районі на привізних цинкових концентра­тах працює великий Костянтинівський цинковий завод. Цинк — універсальний метал. Його використовують у різних галузях господарства: для виробництва цинкових білил, друкарських кліше, для виготовлення сплавів з іншими металами, покриття чорних металів. Під час виробництва цинку утворюються сірчисті гази, які йдуть на виготовлення сірчаної кислоти.

До складу підприємств кольорової металургії Донецького району входить також Артемівський завод обробки кольорових металів, який виробляє латунь, латунний і мідний прокат. Завод наплавочних твердих сплавів розміщений у Торезі До­нецької області, підприємство «Інтерсплав» — у Свердловську Луганської області. Крім того, тут знаходяться кілька різних за величиною і спеціалізацією підприємств. Район має добре енергетичне забезпечення.

У Придніпровському районі працюють два великих підприємства кольорової металургії в Запоріжжі — алюміні­євий і магнієвий заводи. (Пригадайте, де використовується алюміній в господарстві і побуті. Наскільки він поширений в земній корі?)

Виробництво алюмінію складається з двох стадій. Спочатку одер­жують глинозем з бокситів чи іншої алюмінієвої руди. Потім з глинозему виплавляють металічний алюміній. Підприємства, які виробляють глинозем, мають сировинну орієнтацію. Для виготовлен­ня 1 т глинозему необхідно від 2,5 до 4 т бокситів або ж до 6 т нефелінів, кілька тонн вапняків, багато соди і електроенергії. Ве­ликий глиноземний завод, що працює на імпортних бокситах, зна­ходиться в місті Миколаєві.

Для виплавлення 1 т алюмінію необхідно до 20 тис. кВт-год електроенергії. Ще більш енергомістке виробництво магнію (до 22 тис. кіловат-годин). Тому підприємства виробництва алюмінію і магнію у Запоріжжі орієнтуються на дешеву елек­троенергію Дніпровської ГЕС. Алюмінієвий завод одержує си­ровину з Миколаївського глиноземного заводу (мал. 75), ти­тановий — з родовищ Івано-Франківської, Житомирської, Дні­пропетровської областей, а також з кримського виробничого об'єднання «Титан».

У Придніпровському районі знаходиться Верхньодніпров­ський гірничо-металургійний комбінат. Він орієнтується в своєму розміщенні на електроенергію Дніпродзержинської ГЕС і потужної Придніпровської ДРЕС. Сировинною базою комбЬ, нату є Самотканське титанорудне родовище.

У зв'язку з освоєнням нових родовищ кольорових металів є перспективи для дальшого розвитку кольорової металургії в Придніпровському районі.

13 6-59

193

Основой формирования Сибирской металлургической базн являются железнне рудьі Горной Шории, Хакасии й Ангаро-Илимского железорудного бассейна, а топливной базой — Куз-нецкий каменноугольньк бассейн. Современное производство здесь представлено двумя крупними предприятиями черной металлургии: Кузнецким металлургическим комбинатом (с про-изводством полного цикла) й Западно-Сибирским заводом, а также ферросплавньгм заводом (г. Новокузнецк). Получила раз-витие й передельная металлургия, представленная несколькими передельньїми заводами (Новосибирск, Гурьевск, Красноярск, Петровск-Забайкальский, Комсомольск-на-Амуре). Добьівающая промьішленность осуществляется несколькими горно-обога-тительньши предприятиями, находящимися на территории Кузбасса, в Горной Шории (Западная Сибирь) й Хакасии, й Коршуновским ГОК в Восточной Сибири.

Черная металлургия Сибири й Дальнего Востока оконча-тельно еще не сформировалась. Позтому на основе зффектив-ньіх сьірьевьіх й топливннх ресурсов возможно в персгіективе создание новьіх центров, в частности, Тайшетского завода на кузнецких углях й ангаро-илимских рудах, а также Барнауль-ского (Алтай) металлургического завода.

На Дальнем Востоке перспективн развития черной метал­лургии связьіваются с формированием Южно-Якутского ТПК, в составе которого предполагается создание предприятий пол­ного цикла.

Цветная металлургия

Сьірьевая база цветной металлургии обладает рядом особен-ностей.

>• Крайнє низкое в количественном отношении содержание полезннх компонентов в сьірье (меднне —от 1 до 5%, свинцо-во-цинковьіе — от 1,5 до 5,5%, никелевне — от 0,3 до 5,5%, оловянньїе — от 0,01 до 0,7%, молибденовне — от 0,005 до 0,04%). Практически для получения, например, 1 т меди требу-ется переработать не менее 100 т рудн, никеля — до 200 т, оло­ва — до 300 т. Расход снрья на 1 т готовой продукции в сотни раз превосходит о&ьем готового изделия, а при производстве редких металлов — в десятки й даже сотни тнсяч раз.

>• Исключительная многокомпонентность сьірья (например, уральские меднне колчеданьї содержат медь, железо, серу, зо­лото, кадмий, серебро, селен, теллур, индий, галий й другие

150

злементн, в общей сложности до ЗО, например, карабашские рудн в Челябинской области).

>• Огромная топливоемкость й злектроемкость снрья в процессе его переработки (для производства никеля — до 55 т топлива на 1 т готовой продукции; для цинка —до 3 т; черно-вой меди — до 3,5 т; глинозема —до 12 т й т.д.). Для производ­ства 1 т алюминия требуется до 17 тне. кВт»ч злектрознергии, 1 т титана — до 20—60 тьіс. кВт»ч, магния — до 20 тьіс. кВт'ч й т.д.

Особенности снрьевой й топливно-знергетической баз ока-зьівают сильное влияние на размещение цветной металлургии, которая является: материало- й знергоемкой отраслью про-мьплленности. В связи с зтим размещение цветной металлур­гии зависит главннм образом от снрьевой базн. При зтом обогащение непосредственно привязано к местам добнчи руд цветннх металлов, за исключением тех случаев, когда вблизи отсутствуют достаточно надежнне источники водоснабжения, так как обогащение требует большого количества водн (8— 10 тне. м3 на 1 т полиметаллических руд, 15—20 м3 на 1 т мед-но-никелевнх руд й т.д.).

Особенностью цветной металлургии, как уже било отмече-но, является внсокая знергоемкость снрья в процессе его подготовки к металлургическому переделу й переработке. В связи с зтим в отрасли различают топливоемкие й злектроем-кие производства. Внсокая топливоемкость (50—55% на 1 т го­товой продукции) характерна, например, для производства ни­келя, глинозема из нефелинов (11,5т на 1т готовой продук­ции), черновой меди й др. Повншенной злектроемкостью отличается производство алюминия (17—18 тне. кВт«ч на 1 т готовой продукции), магния (18—20 тне. кВт*ч), кальция (ЗО— 50 тне. кВт»ч), титана (20—60 тне. кВт'ч) й др. В целом же по отрасли доля топливно-знергетических затрат составляет от 10 до 50—65% общих затрат на 1 т производимой продукции. Зта особенность снрьевой бази обусловливает размещение цветной металлургии в регионах, наиболее обеспеченннх злек-трознергией.