183451 (Економіко-математичне моделювання діяльності кредитних спілок), страница 2

Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковані 4 наукові роботи у фахових виданнях ВАК України загальним обсягом 1,6 др. арк., в яких відображені основні результати, та 2 - тези доповідей на міжнародних конференціях "Моделювання та оптимізація складних систем" і "Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці та бізнесі".

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Роботу викладено на 197 сторінках, з них обсяг основного тексту ­ 156 сторінок; матеріал дисертації ілюструють 28 рисунків та 43 таблиці, 9 додатків. Список використаних джерел складається з 175 найменувань.

Основний зміст

В першому розділі дисертаційного дослідження "Теоретико-методологічне дослідження діяльності кредитних спілок" розглядаються концептуальні підходи до економіко-математичного моделювання діяльності кредитних спілок. Визначені особливості діяльності кредитних спілок як організацій фінансової взаємодопомоги. Досліджується значення кредитних спілок у фінансовій системі держави, їх статус, структура, управління і механізм діяльності.

Кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами на кооперативних засадах з метою задоволення потреб членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки. Це фінансова установа, основним видом діяльності якої є надання ощадно-позичкових послуг своїм членам.

Господарська діяльність кредитної спілки, побудована на фінансових взаємовідносинах між членами, вимагає практичного застосування економіко-математичних методів та моделей. Для кредитних спілок необхідно розробити методологію аналізу економічних процесів та побудувати економіко-математичні моделі діяльності в умовах переходу економіки до ринкових відносин. Необхідність цього процесу обумовлена розвитком системи кредитних спілок, корінними змінами в проведенні господарських операцій в ринкових умовах, переходом від емпіричних до економічних методів управління всередині окремих організацій. В аналізі, прогнозуванні та моделюванні діяльності доцільно використовувати загальнонаукові підходи.

Головною метою кредитної спілки є не прибуток, а фінансовий і соціальний захист її членів за рахунок залучення їх власних заощаджень. При ефективному використанні цих коштів спілка допомагає людям покращити їх фінансовий стан, надає необхідні консультативні послуги. Нагляд за діяльністю організації здійснюється самими членами спілки.

У другому розділі "Аналіз фінансових операцій в кредитних спілках" кредитна спілка розглядається як модель соціально-економічної системи, що утворюється, діє і розвивається згідно із економічними законами суспільства. Діяльність спілки необхідно досліджувати, використовуючи взаємозв'язки процесів загального розвитку кредитної спілки та її фінансової діяльності. Для дослідження вибрані такі показники, як загальна сума активів, кількість членів та кількість наданих позичок.

Аналіз показників свідчить, що фактором, який викликає збільшення активів, є збільшення кількості членів, що є проявом соціальної природи кредитної спілки. Між кількістю членів і кількістю наданих позичок, між кількістю членів і загальними активами, між кількістю наданих позик і загальною сумою активів існує стійкий взаємозв'язок.

Розробляти комплекс економіко-математичних моделей діяльності кредитних спілок доцільно в таких напрямках: економіко-статистичні моделі кількості членів кредитної спілки; модель визначення відсоткових ставок за користування позичками, модель фінансового розвитку кредитної спілки, тобто система балансових моделей - статичної і динамічної, а також моделі господарської діяльності - розрахунку кількості наданих позичок та погашення позичок. Напрямки моделювання діяльності кредитних спілок зображені на рисунку.

Для аналізу динаміки показників діяльності кредитних спілок використані традиційні методи дослідження часових динамічних рядів, розрахований абсолютний приріст, величина середнього абсолютного приросту, коефіцієнт зростання, коефіцієнт приросту, темп зростання, темп приросту, абсолютне значення одного процента приросту, середній темп зростання та середній темп приросту за період.

Вивчення структури та динаміки балансу потребує докладного розгляду фінансових операцій, що здійснюються в кредитних спілках. В дослідженні розкривається зміст основних балансових показників кредитної спілки та особливості їх формування. Кошти спілки показують в активах балансу. До них відносяться позички, каса, розрахунковий рахунок, депозити в банку, основні засоби та матеріальні активи, а також інші активи. Джерела коштів відображають у пасивах балансу. Вони складаються з власних коштів спілки, позичених коштів, залучених коштів та інших пасивів.

В третьому розділі “Комплекс економіко-математичних моделей діяльності кредитної спілки” представлено моделі, що мають практичне значення та можуть бути застосовані в діяльності кредитних спілок.

Застосовуючи методологію дослідження динамічних рядів, проведений аналіз динаміки кількості членів в кредитних спілках. Модель може бути застосована як для розрахунку показників розвитку окремої кредитної спілки, так і для порівняння. Розроблену методику можна застосовувати також при побудові прогнозу.

За надані послуги у вигляді позички члени кредитної спілки, що користуються кредитними послугами, сплачують певну плату. Це ціна позичкового капіталу, що формується на фінансовому ринку. Цінова політика у сфері кредитної діяльності обумовлюється рядом факторів, серед яких тип послуги, нормативні вимоги, ставки НБУ, фінансові потреби кредитної спілки в певний проміжок часу, рівень і характер попиту серед споживачів фінансових послуг, ціни на кредитні послуги, що встановлюються конкурентами.

Актуальним для кредитних спілок є визначення відсоткових ставок за користування позичками. Запропонована модель дозволяє спростити процес визначення відсоткових ставок за користування позичками, визначити їх оптимальне значення, а також враховувати індивідуальні особливості кожної окремої позички.

Кредитні спілки, що працюють на фінансовому ринку нашої держави, визначають відсоткові ставки стихійно, спираючись на величину відсотків в інших установах, рівень інфляції та попит на позички серед контингенту своїх членів. Визначення відсотків за користування позичками в кожній окремій кредитній спілці здійснюється правлінням, тобто залежить від рівня кваліфікації та економічної освіти окремих осіб. Методом проб і помилок відсотки декілька разів корегуються, таким чином визначається прийнятне їх значення. Тому відсотки за користування позичками в різних кредитних спілках суттєво відрізняються.

Економіко-математичне моделювання діяльності кредитних спілок

Моделювання загального розвитку організації

Моделювання фінансової діяльності

Економіко-статистична модель загальної кількості членів кредитної спілки

Позичкова діяльність

Ощадна діяльність

Модель визначення відсоткової ставки за користування позичками

Економіко-статистична модель загальної суми активів

Модель фінансового розвитку

Cтруктурна модель балансу

Економіко-статистична модель кількості наданих позичок

Моделі господарських операцій

Моделі погашення позичок

Рисунок. Схема моделювання діяльності кредитних спілок

Запропонована модель дозволяє спростити процес визначення відсоткових ставок за користування позичками, визначити їх оптимальне значення, а також враховувати індивідуальні особливості кожної окремої позички.

Для визначення розміру відсоткової ставки за позички розглянуті два етапи формування даної величини. Перший етап: визначення основної відсоткової ставки R₀. При цьому враховують зовнішні фактори, що впливають на позичкову діяльність кредитної спілки, зокрема, відсотки на кредити в банках та інших установах, що надають фінансові послуги, рівень інфляції, попит на кредити. Другий етап специфічний для кредитних спілок. На формування відсоткової ставки впливають внутрішні фактори: сума та забезпечення позички, характер сплати відсотків, термін надання позички, напрям використання.

Шляхом співставлення видів забезпечення позички та відсотків за користування нею створюється таблиця для визначення коефіцієнту впливу:

в / аа₁а₂а₃... а_і... а_п

в₁І₁₁І₁₂І₁₃... I_1і... І_1п

в₂І₂₁І₂₂І₂₃... I_2і... І_2п

в₃І₃₁І₃₂І₃₃... I_3і... І_3п

... ... ... ... ... ... ... ...

в_jI_j1I_j2I_j3... I_ji... I_jn

... ... ... ... ... ... ... ...

в_тІ_т1І_т2І_т3... I_mi... І_тп

де а_1; а₂; а_3;...; а_і...; а_п - кількісне вираження величини впливу окремих видів забезпечення позичок, що застосовуються в кредитній спілці,

п = 1, 2, 3,...;

в_1; в_2; в_3;...; в_;;...; в_т - кількісне вираження впливу характеру сплати відсотків на формування коефіцієнту впливу І_пт,

т = 1, 2, 3,... .

Числове значення коефіцієнту впливу визначається як сума впливів відповідного і-го виду забезпечення позички та j-го характеру сплати відсотків:

4I_ji = а_і +в_j (1)

де і = 1, 2, 3,..., п; j = 1, 2, 3,... т.

Тоді величина відсоткової ставки з врахуванням (1) прийме вигдяд

R = R₀ + I_ji (2)

Можливими види забезпечення позичок є: порука фізичних осіб, порука юридичних осіб, заклад (або застава), інші види забезпечення або їх відсутність.

Сплата відсотків може здійснюватись щомісяця, в кінці терміну позички, через рівні інтервали часу (10 днів, 2 місяці, і т.п.), наперед.

При врахуванні інших факторів впливу на величину відсоткової ставки за користування позичкою доцільно застосовувати коефіцієнти пропорційності. Якщо R_{0 -} основна відсоткова ставка, К_u - коефіцієнти впливу, причому u = 1,2,3,... k; k - кількість досліджуваних або визначених коефіцієнтів впливу на величину відсоткової ставки, то відсоткова ставка

R = R₀· (К₁ ·К₂ ·... ·К_u),

або з врахуванням (2) модель відсоткової ставки:

R = R₀ · (К₁ ·К₂ ·... ·К_u) + I_ji.

Врахувати всі чинники впливу неможливо, тому дослідження обмежене визначальними коефіцієнтами для суми позички, напряму її використання та характеру повернення основної суми позички, тобто u = 3, тоді мають місце

К₁ - визначальний коефіцієнт для величини позички,

К₂ - визначальний коефіцієнт для напряму використання позички,

К₃ - визначальний коефіцієнт для характеру поверненння основної суми позички.

Числові значення К₁, К_2, К₃ визначаються з врахуванням особливостей кожної окремо взятої кредитної спілки, але в будь-якому разі досвід показує, що їх числове значення має бути близьким до 1.

Модель відсоткової ставки має вигляд:

R = R₀ ·К₁ ·К₂ · К₃ + I_ji.

Для функціонування кредитної спілки необхідно знати допустимі інтервали для капіталів, зокрема, резервного, для допустимих величин коштів в банках на депозитних рахунках, межі для ощадних безтермінових внесків та загальні співвідношення між статтями.

Тому в роботі значна увага приділяється дослідженню структури та динаміки балансу кредитних спілок. Розроблена структурна модель балансу, що одержана на основі аналізу та побудована з допомогою методів лінійного програмування й засобів Excel. Модель представлена у вигляді табл.1 та системи рівнянь (3).