159229 (Філософія і світогляд Стародавньої Греції), страница 3
Описание файла
Документ из архива "Філософія і світогляд Стародавньої Греції", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "философия" из , которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "рефераты, доклады и презентации", в предмете "философия" в общих файлах.
Онлайн просмотр документа "159229"
Текст 3 страницы из документа "159229"
Філософське вирішення проблеми буття в тій або іншій культурі впливає на формування світогляду. У залежності тому, як вирішується питання про співвідношення духу і матерії, світогляд може бути ідеалістичним або матеріалістичним, релігійним або атеїстичним. Матеріалізм є філософське переконання, що визнає субстанцією, сутнісною основою буття матерію. Згідно матеріалізму, світ є рухома матерія. Духовний же початок, свідомість є властивість високоорганізованої матерії – мозку.
Ідеалізм є філософський світогляд, згідно якому дійсне буття належить не матерії, а духовному початку: розуму, волі. Можлива і така точка зору, коли матеріальне і духовне – це вічно єдине суще. Поза цим принципом ми не можемо зрозуміти сенс сущого, його регулятивні принципи, об'єктивну доцільність і гармонію у всесвіті. В рамках лише матеріалізму ми в принципі не в змозі відповісти на питання: хто в універсумі так мудро формообразует все і вся і здійснює регулятивну функцію. Матеріалізм не сумісний з визнанням об'єктивної доцільності в світі, а це безперечний факт в бутті сущого.
З етично-психологічної точки зору світогляд може характеризуватися як оптимістичне або песимістичне. У практиці спілкування, в літературі поняття світогляду вживається і у вужчому сенсі, наприклад, говорять: "філософський світогляд", "політичний світогляд" або "художній світогляд", або навіть в ще вужчому розумінні – "лікарський світогляд", "фізичний світогляд" і тому подібне
Співвідношення філософії і світогляду можна охарактеризувати і так: поняття "світогляд" ширше за поняття "філософію". Філософія – це така форма суспільної і індивідуальної свідомості, яка постійно теоретично обгрунтовується, володіє більшою мірою науковості, чим просто світогляд, скажімо, на життєвому рівні здорового глузду, наявного у людини, що деколи навіть не уміє ні писати, ні читати.
У світогляді знаходить своє завершення цілісність духовності людини. Філософія як єдино-цілісний світогляд є справа не лише кожної мислячої людини, але і всього людства, яке, як і окрема людина, ніколи не жило і не може жити одними лише чисто логічними думками, але здійснює своє духовне життя у всій барвистій повноті і цілісності її багатообразних моментів. Світогляд існує у вигляді системи ціннісних орієнтації, ідеалів, вірувань і переконань, а також способу життя людини і суспільства (як форма реалізації духовного єства світогляду).
Список використаної літератури
-
Асмус В.Ф. Антична філософія. 3-е видавництво М.: Вища школа, 1999.
-
Адо П. Что таке антична філософія? М.: Видавництво гуманітарної літератури, 1999.
-
Ортега-і-Гассет. Що таке філософія? М.: Наука, 1991.
-
Рассел Б. Історія західноєвропейській філософії. Р/Д, 1998.
-
Рорті Р. Філософія і будущее// Питання філософії. - №3. – 1994.
-
Спіркин А.С. Філософія. М., 2001
-
Філософія. Підручник. / під ред. Кохановського. Ростов-на-Дону. 1991.
-
Чанишев А.Н. Курс лекцій з древньої філософії. М. 1981.