5. Техніко-економічні показники підприємства, що проектується

Цей розділ є завершальним в етапі організації ремонтного виробництва.

У ньому визначаються розміри основних виробничих фондів (капітальних вкладень), розраховується собівартість об`єкту, показники ефективності використання основних виробничих фондів, продуктивність праці, річна економія витрат майстерні і строк окупності капітальних вкладень.

5.1. Розмір основних виробничих фондів (капіталовкладень)

При створенні нової ремонтної майстерні у господарстві розрахунок капітальних вкладів, необхідних для створення нових ремонтних підприємств здійснюється за формулою:

, (5.1)

де С_буд; С_обл – витрати на будівельно-монтажні роботи, а також на придбання обладнання відповідно, грн.

С_інс – витрати на придбання інструменту вартістю більше 50 грн. без обмежання строку служби.

Складові частини обсягу капітальних вкладень складаються з питомих нормативних показників, віднесених до 1 м² загальної корисної площі підприємства, тобто:

, (5.2)

, (5.3)

, (5.4)

де С ^/_буд; С ^/_обл; С ^/_інс – питома середня вартість будівельно-монтажних робіт, обладнання, інструменту, віднесена до 1 м² зальної корисної площі, грн./ м²;

F_п – зальна корисна площа майстерні, включаючи робочі, підсобні, складські, і допоміжні приміщення, 972 м².

Питома вартість залежить від призначення ремонтного підприємства і приймається з нормативних данних.

Для майстерні господарства приймаються: С ^/_буд = 105 грн./м ² ;

С ^/_обл = 22,5 грн./м ² ; С ^/_інс = 7,5 грн./м ².

С_буд = 105 • 972 = 102060 грн.

С_обл = 22,5 • 972 = 21870 грн.

С_інс = 7,5 • 972 = 7290 грн.

С_о.ф. = 102060 + 21870 + 7290 = 131220 грн.

5.2. Розрахунок собівартості ремонтованого об`єкту

Для майстерні господарства, що ремонтує машини не для збуту розраховується так звана цехова собівартість, яка враховує тільки напрямні та загальновиробничі накладні витрати.

Загальногосподарські і позавиробничі накладні витрати не рахуються, так як вини входять в собівартість основної продукції господарства (зерна, м`яса, молока та інше).

Цехова собівартість ремонту розраховується за формулою:

С_п = С_вир + С_зч + С_рм + С_кооп + С_{заг.вир.} ; (5.5)

де С_вир – заробітна платня робітників, зайнятих на ремонті об`єкту з нарахуваннями, грн.;

С_зч; С_рм – витрати, відповідно на купівлю запасних частин і ремонтних матеріалів, грн.;

С_кооп – витрати на оплату виробів (вузлів, агрегатів), які надходять у порядку кооперації, грн.;

С_{заг.вир.} – вартість загальновиробничих накладних витрат, грн..

С_вир = С_о.вир.+ С_д + С_соц , (5.6)

де С_о.вир – основна заробітна платня робітників, зайнятих на ремонті об`єкту, грн.;

С_д – додаткова заробітна платня, віднесена до одного об`єкту, грн.;

С_соц – відрахівання на соціальне страхування, грн.

Оскільки в майстернях господарств ремонтується різноманітний парк машин, до того ж здійснюються різні види ремонтів і ТО, рекомендується визначити собівартість одного наведеного, або умовного ремонту. Розраховуючи інші техніко-економічні показники, що характеризують виробничу діяльність майстерні, продукція підприємства виявляється також в наведених або умовних ремонтах.

Основна заробітна платня робітників, зайнятих на ремонті об`єкту визначається за формулою:

С_о.вир = 0,01 • t_H • C_год • К_t , (5.7)

де t_H – норми часу, чисельно рівні трудомісткості ремонту машини-представника, 2178,год.;

C_год – годинна тарифна ставка, що визначається по середнім розрядам робітників, коп;

К_t – коефіцієнт, що враховує додаткову платню до основної заробітної плати за понаднормову та іншу роботу, К_t = 1,025....1,03.

Середній розряд робіт, щодо ремонту машин в майстернях господарства орієнтовано можна приймати рівним Р_ср = 3,2.

Погодинна тарифна ставка визначається за середнім розрядом робіт шляхом інтерполяції годинних тарифних ставок двох суміжних розрядів. Так годинна тарифна ставка розряду визначається з формули:

, (5.8)

де С_год4; С_год3; С_год3,2 – годинна ставка 3 – го, 4 – го, 3,2 – го розрядів відповідно, коп.; С_год4 = 5,38; С_год3 = 4,77.

.

С_о.вир = 0,01 • 2178 • 4,892 • 1,0275 = 109,47.

Додаткова заробітна платняприймається в процентах від основної, тобто:

, (5.9)

де R_д – процент нарахувань на додаткову платню, R_д = 7...10 %.

.

Відрахування на соціальне страхування визначається за формулою:

, (5.10)

де R_соц – процент нарахувань з соціального страхування, R_соц = 4,4 %.

.

С_вир=5,2+109,47+1,1=115,77

Визначають витрати на запасні частини і ремонтні матеріали (С_рм, С_зч) можна скористатися додатками, до того ж необхідно врахівати, що вартість запасних частин і матеріалів при поточному ремонті складає приблизно 50...70 % їх вартості при капітальному ремонті.

Вартість загальновиробничих витрат визначається за формулою:

, (5.11)

де R_з.виз – процент загальновиробничих накладних витрат, R_з.виз =19% від загальних капітальних вкладень.

,

С_п = 115,77 + 35,1 + 12,2 + 27298,8 = 27455,9 грн.

Річна економія (прибуток) внаслідок зниження собівартості ремонту виробів:

, (5.12)

де С₁; С₂ – собівартість ремонту виробів на виходному і проектованому підприємствах відповідає.

,

5.3. Очікувані питомі техніко-економічні показники підприємства

Питомі техніко-економічні показники характеризують рівень ефективності використання основних виробничих фондів і дають оцінку економічній ефективності капітальних вкладів на створення нових, а також на розширення і реконструкцію наявних фондів ремонтного підприємства.

Показники ефективності використанняосновних виробничих фондів.

Умовна фондовіддача визначається за формулою:

, (5.13)

де С_в.ц – відпускна ціна на ремонт одного об`єкта, С_в.ц = 78732 грн.

Відпускна ціна на поточний ремонт одного об`єкта не повинна перевищувати 70 % відпускної ціни на капітальний ремонт об`єкта.

;

Фондоозброєність визначається з формули:

, (5.14)

де П_сп – середня річна кількість робітників.

;

Продуктивність праці виробничих робітників визначається з формули:

, (5.15)

;

Економічна ефективність капітальних вкладів для нових ремонтних підприємств визначається розрахунком загальної (абсолютної)планової ефективності Е_пл. і порівнюванням її з нормативним значенням Е_н.= 0,15 , тобто:

, (5.16)

де П_б – плановий прибуток підприємства, грн.;

С_о.ф - вартість основних виробничих фондів,грн.

,

Плановий прибуток підприємства визначається за різницею між обсягом валової продукції (товарної) продукції в оптових цінах С_о.ц. і повної собівартості С_п цю продукцію для річної программи ремонту N_пр, тобто:

П_б. = (С_о.ц. – С_п.) · N_пр , (5.17)

П_б. = (27556,537 – 27455,9_.) · 163 = 16402.

Строк окуплення капітальних вкладень:

, (5.18)

років.

Дійсно значення строку окупності відповідає економічним нормам, є економічно обгрунтваним.