141682 (Підготовка і проведення конкретно-соціологічних досліджень), страница 4
Описание файла
Документ из архива "Підготовка і проведення конкретно-соціологічних досліджень", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "социология" из , которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "рефераты, доклады и презентации", в предмете "социология" в общих файлах.
Онлайн просмотр документа "141682"
Текст 4 страницы из документа "141682"
Підкреслюю, що цей тест являє собою специфічну техніку виміру досить конкретного виду міжособистісних відносин, які виражаються в різних і оцінках і судженнях одних членів групи відносно інших в плані бажання або небажання взаємодіяти один з одним. Соціометричний тест дозволяє дати кілі кісну оцінку виборів індивідів стосовно один одного в процесі виконання певного виду діяльності. Він є достатньо ефективним методом опису і оцінки соціально-психологічного стану міжособистісних відносин, психологічної структури групи і її загального психологічного клімату.
За допомогою соціометричного тесту можна одержати оптимальну І інформацію про позиції індивідів в групі /наприклад, про ступінь популярності, про типи міжособистісних відносин, про наявність підгрупи, неформального лідера в групі, про групову згуртованість і т.д./ і на їх основі виявити позитивні, конфліктні, напружені або індиферентні ділянки, що має дуже і велике значення для корегування міжособистісних відносин в групі.
Звертаю увагу, що інтерперсональні вибори можуть вивчатися на двох рівнях:
-
поведінковому, коли дослідник безпосередньо спостерігає поведінку індивідів в якихось конкретних ситуаціях, реєструючи дані своїх спостережень, потім аналізуючи їх;
-
вербально-прожективному, коли дослідник за допомогою опитування на основі спеціальної анкети-питальника виявляє бажані типи відносин і між індивідами, ті, яким вони надають перевагу.
Соціометричний тест формулюється у вигляді запитань, відповіді на які і слугують підґрунтям для встановлення структури взаємовідносин. Вибір того чи іншого способу конструювання тесту визначається як завданнями дослідження, так і характеристиками групи, що вивчається. Згідно Я.Морено, тест має відповідати таким, вимогам:
-
межі групи, в якій проводиться тест, мають бути чітко визначеними;
-
індивіди невинні робити необмежене число виборів;
-
індивіди повинні бути опитані з метою виявлення їх вибору в термінах певного критерію;
-
результати соціометричного тесту повинні бути згодом використані для того, щоб реконструювати групу;
-
всі вибори членами групи повинні здійснюватися самостійно;
-
питання повинні формулюватися таким чином, щоб вони були в рівній мірі зрозумілими всім членам групи.
Підкреслюю, що найчастіше соціометричний тест застосовується до вивчення малих груп /до 10-25 чоловік/, де він дає найбільший ефект, хоча з його допомогою іноді вивчають і структури відносин та зв’язків у великих групах. Соціометричне опитування можна проводити лише в колективах які мають деякий досвід сумісної діяльності три і більше місяців /на основі якої вже виникли певні сталі взаємовідносини між його членами. В іншому випадку дослідження зафіксує випадкову структуру.
Процедура соціометричного опитування складається з декількох етапів:
-
визначення проблеми, вибору об’єкта дослідження, ознайомлення з величиною і різними соціально-демографічними характеристиками групи;
-
входження дослідника в прямий контакт з членами колективу і вияву довір’я до себе, а також з встановлення змісту соціометричних тестів;
-
власне опитування /інструктування респондентів, роздача соціометричних карток, заповнення їх респондентами, збір карток/;
-
обробка інформації і представлення її в аналітичному вигляді;
-
формулювання висновків і рекомендацій.
Звертаю увагу курсантів на те, що соціометричне опитування може проводитися як у формі роздавального анкетування на місці, так і у формі своєрідної анкети-інтерв’ю. В першому випадку дослідник просто роздає респондентам анкети, контролює їх заповнення, а потім збирає їх. У другому; випадку дослідник зачитує питальник респондентам, кожний з яких на чистому аркуші паперу, нумеруючи черговість запитань, відразу ж відповідаючи на них.
Соціологи використовують чимало різних методів обробки даних соціометричного опитування, які можна поділити на дві групи: 1) графічні методи /соціограми/; 2) кількісні методи /індекси статистичний аналіз, факторний аналіз/.
Соціограма являє собою графічне зображення структури міжособистісних відносин в групі. При її побудові користуються такими графічними волами:
А↔Б - взаємний позитивний вибір;
А→Б - однобічний позитивний вибір; 22.
А--->Б - взаємний негативний вибір;
А--->Б - однобічний негативний вибір;
А-->Б -. несумісний вибір /В заперечує А, А вибирає Б/;
А Б - взаємна байдужість.
Першим етапом обробки результатів соціометричного опитування є побудова соціоматриці, тобто зведення всіх результатів опитування в таблицю:
Кого обирають | Кількість здійснених виборів | |||||||||||
а | б | в | г | д | е | ж | Т+ | Т- | ||||
а | + | + | 2 | 0 | 2 | |||||||
б | + | + | + | 3 | 0 | 3 | ||||||
в | + | + | 2 | 0 | 2 | |||||||
г | + | + | - | 2 | 1 | 3 | ||||||
д | + | - | 1 | 1 | 2 | |||||||
е | 0 | 0 | 0 | |||||||||
ж | - | - | 0 | 2 | 2 | |||||||
Т+ | 4 | 2 | 2 | 1 | 1 | 0 | 0 | |||||
Т- | 1 | 0 | 0 | 0 | 1 | 0 | 2 | |||||
5 | 2 | 2 | 1 | 2 | 0 | 2 |
Позначення:
-
+ – позитивний вибір;
-
- – взаємний позитивний вибір;
-
Ο – негативний вибір
-
Ο – взаємний негативний вибір.
Стан байдужого ставлення індивідів один до одного зазвичай позначається нулем або взагалі не позначається /тоді клітинка в таблиці залишається порожньою/. На основі даних соціоматриці визначають індивідуальні і групові індекси, за допомогою яких здійснюється характеристика статусу індивіда в групі і його ставлення до інших членів групи, а також групова інтеграція, групова стійкість і групова експансивність.
Соціометричний статус військовослужбовця в групі
/Sї/
де а /+/, в /-/ - кількість позитивних та негативних виборів, отриманих даним індивідом;
n - чисельність групи; m - кількість використаних критеріїв.
Індекс групової згуртованості - індекс згуртованості або щільність соціальних зв’язків у групі:
Р = АД/ + А/-/
де А/+/, А/-/ - кількість позитивних та негативних взаємовиборів в групі.
Отже, за допомогою соціометричного опитування можна досить швидко зробити моментальний знімок з динаміки внутрішньогрупових відносин - встановити типи взаємовідносин, виявити підгрупи, охарактеризувати позицію кожного члена групи, соціально-політичний клімат в групі і т.д.
Звертаю увагу курсантів на те, що достатньо розповсюдженою формою соціологічних опитувань є інтерв’ю. Найбільш характерна його особливість як специфічного виду опитування полягає в тому, що інтерв’юер /той, хто опитує/ і респондент /той, кого опитують/ зводяться обличчям в обличчя, що інформація, яка цікавить дослідника, міститься у відповідях індивіда на за дане йому в усній формі запитання.
Інтерв’ю - це метод одержання необхідної інформації шляхом безпосередньої цілеспрямованої бесіди інтерв’юера з респондентом. Напрям бесіди визначається тією проблемою, яка цікавить інтерв'юера і є предметом прикладного соціологічного дослідження.
Широкою є сфера застосування інтерв’ю:
-
воно може бути використано на ранній стадії дослідження з метою уточнення загальної проблематики і формулювання дослідницьких гіпотез;
-
інтерв’ю часто використовується для розробки методики великих опитувань-обстежень;
-
воно може бути застосовано в якості основного методу отримання інформації при обмеженій або малій вибірці;
-
інтерв’ю застосовують в якості додаткового методу одержання інформації разом з анкетуванням, спостереженням і т.д.;
-
нарешті, воно використовується в так званих контрольних дослідженнях для уточнення і перевірки даних, отриманих іншими методами.
За формою розрізняють декілька видів інтерв’ю:
-
вільне інтерв’ю, коли як правило, немає плану і завчасно сформульованих запитань. Його проводять не інтерв'юери, а соціологи, які самі визначають тему бесіди, формулюють запитання, їх послідовність, уточнюють тему і т.д. Таке інтерв’ю є незамінним методом на ранніх розвідувальних стадіях дослідження;
-
глибинне інтерв’ю має за мету отримати інформацію, яка засвідчує не лише наявність того чи іншого соціального факту, явища, але й пояснює причини появи даних фактів, явищ;
-
фокусоване спрямоване інтерв’ю - вивчення громадської думки відносно конкретної події, факту, ситуації;
-
-стандартизоване (формалізоване) інтерв’ю, коли формулювання запитань, їх порядок, кількість і перелік можливих альтернативних відповідей, їх кодування і форма запису передбачаються заздалегідь і суворо фіксуються в своїй одноманітності. Цей вид інтерв’ю - найбільш поширений, найчастіше його застосовують при перепису населення.
В залежності від мети, інтерв’ю ділять на:
-
інтерв’ю думок і відносин стосовно актуальних подій, явищ;
-
документальне інтерв’ю – мета відтворення яких не будь минулих фактів, соціальних подій шляхом опитування їх свідків, безпосередніх учасників.
За типом суб’єктів, що опитуються:
-
з відповідальною офіційною особою;
-
експертом;
-
респондентом буквально - представником певної групи населення.
За процедурою проведення відрізняють такі типи інтерв'юю:
-
панельне (повторне) інтерв’ю - спрямоване на вивчення трансформації відносин і думок якоїсь групи людей протягом певного проміжку часу (від декілька місяців до двох років);
-
групове інтерв’ю – запланована бесіда в колі сім’ї, групи студентів, виробничої бригади, в процесі якої дослідник прагне викликати дискусію;
-
багаторазове інтерв’ю - один із варіантів повторного інтерв'ю для всебічного і глибокого вивчення особистості респондента протягом тривалого проміжку часу;
-
неспрямоване інтерв’ю - різновид неформалізованого /вільного/ інтерв’ю, виконує яскраво виражену психотерапевтичну функцію. Вся ініціатива ведення бесіди знаходиться в руках респондента. Завдання інтерв’юера-уважно вислуховувати висловлювання респондента на певні теми, що його хвилюють.
Звертаю увагу курсантів на те, що успіх інтерв’ю багато в чому залежить від підготовки інтерв’юерів. Вона передбачає:
-
ознайомлення їх із загальними принципами вимірювання, роз’яснення їм ролі і значення збору первинної соціологічної інформації;
-
засвоєння інтерв'юерами основних принципів поведінки в процесі опитування;
-
навчання їх техніці інтерв'ювання;
-
надання їм можливості пройти практику проведення інтерв’ю;
-
набуття інтерв'юером вміння ретельно аналізувати і оцінювати процедуру інтерв'ю.
Звертаю увагу курсантів на ще один метод збирання соціологічної інформації як спостереження.