115085 (Екологічне виховання дітей старшого дошкільного віку засобами авторської казки), страница 3

2. Використання наочності у процесі роботи з казкою (спостереження за об’єктами та явищами природи, розглядання ілюстрацій тощо).

3. Застосування казок у системі: на початковому етапі – використання коротких казок, уривків з казок про живі об’єкти, явища природи з метою забезпечення позитивного емоційного відгуку на сприймання даного об’єкту; надалі – використання коротких казок про живі організми, неживі об’єкти природи, явища природи з метою закріплення та розширення знань дітей про даний об'єкт чи явище, розвитку пізнавального інтересу до нього; застосування казок, у яких розглядаються потреби живого організму та прослідковуються зв’язки окремого об’єкта з іншими; застосування казок, у яких прослідковуються зв’язки й залежності у природі в багатоступеневій ієрархічній послідовності та єдності; творча трансформація змісту знайомих казок та інтеграція їх у різні види діяльності (під керівництвом вихователя); творча самостійна трансформація змісту знайомих казок дітьми.

4. Єдність позицій педагогів і батьків стосовно використання казок
у процесі екологічного виховання дітей.

Методика використання авторських казок у процесі екологічного виховання дітей старшого дошкільного віку реалізовувалась у трьох напрямах (робота з дітьми, з педагогами дошкільних закладів, з батьками), серед яких провідним виступала робота з дітьми, що складалась з трьох етапів: 1) закріплення знань дітей про об’єкти та явища природи, формування позитивного емоційного ставлення до неї засобами авторської казки природознавчого змісту; 2) формування уявлень про зв’язки й залежності у природі, розвиток емоційно-ціннісного ставлення за допомогою авторської казки; 3) формування уявлення про цілісність природних систем і людину як частину природи, розвиток позитивного емоційно-ціннісного ставлення засобами авторської казки природознавчого змісту, мотивація екологічно доцільної поведінки та діяльності.

Для реалізації розробленої системи роботи з казками, було здійснено їх добірку у відповідності до визначеної мети. Тексти підібраних казок було проаналізовано, виділено їх наукову основу та оформлено в збірку „Чарівний промінь”. Казки подано таким чином, щоб забезпечити поетапність збагачення знань дітей: від уявлень про окремі об’єкти та явища природи до розуміння її цілісності.

Провідною формою роботи в ході формувального етапу експерименту було повсякденне спілкування вихователя з дітьми з використанням матеріалу казки. Застосовувалися такі методи роботи з казками, як читання казок, розповідь, бесіди за змістом казок; „образи перетворень”, малювання, ліплення, ручна праця за змістом казок; дидактичні ігри за сюжетами казок; ігри-психогімнастики, театралізовані ігри за сюжетами казок; використання казки як відповідь на запитання дитини. Також застосовувалися творчі методи роботи з текстами казок (перенесення героїв знайомих казок у нові обставини, зміна ситуацій у знайомих казках, створення нових сюжетів казок). Велику увагу ми приділили нетрадиційним методам роботи з казками, які були запропоновані Д. Родарі і Н. Рижовою – різні варіанти створення казок природознавчого змісту (сторітелінгу): “біном фантазії”; “перевернення” казки; “вінегрет” (“салат”) з казок; продовження казки, розпочатої вихователем; придумування нового закінчення казки; казка в заданому напрямі; казки “навпаки”; гра-казка тощо.

Завершальним етапом дослідження було проведення контрольного експерименту. Його мета – перевірка гіпотези, педагогічних умов та ефективності розробленої методики використання авторської казки в процесі екологічного виховання дітей старшого дошкільного віку. Для досягнення визначеної мети, було обрано комплекс адекватних віку дітей методів дослідження, аналогічних проведеним у констатувальному експерименті, але в дещо зміненому вигляді. Аналіз результатів контрольного експерименту показав наступну динаміку зміни рівнів екологічної вихованості дітей (рис. 1, 2, 3, 4).

Рис. 3. Рівень екологічної вихованості дітей КГ до проведення формувального експерименту

Рис. 4. Рівень екологічної вихованості дітей КГ після проведення формувального експерименту

Виходячи з даних, що відображено в діаграмах, можемо констатувати, що в експериментальній групі дітей із високим рівнем екологічної вихованості стало 34%, у контрольній – 15%; із середнім рівнем в експериментальній групі – 62%, у контрольній – 72%; дітей із низьким рівнем екологічної вихованості в експериментальній групі 4%, у контрольній – 13%. Отже, аналіз результатів контрольного експерименту дає нам підстави стверджувати, що в експериментальній групі значно збільшилась кількість дітей із високим рівнем, відповідно зменшилось число дітей із низьким; у дітей контрольної групи простежується незначне підвищення рівня екологічної вихованості.

Аналіз результатів анкетування вихователів довів, що проведена у процесі формувального експерименту робота з педагогами ДНЗ вплинула на підвищення рівня їхньої підготовки до роботи з екологічного виховання дітей. Аналіз документації педагогів дошкільних закладів у ході контрольного етапу експерименту засвідчив, що розширилося коло авторських казок природознавчого змісту, які використовувались вихователями, різноманітнішими стали методи роботи з казкою, зріс інтерес педагогів до екологічного виховання дошкільників засобами авторської казки про природу. Отже, застосування авторських казок природознавчого змісту у контексті вирішення питань екологічного виховання дошкільників дало свої позитивні результати.

Результати анкетування батьків довели, що зросла активність їх взаємодії з педагогами ДНЗ у вирішенні питань екологічного виховання, вдома здійснюється усвідомлена робота з дітьми ЕГ у цьому напрямі. Більшість батьків обирають для читання дітям природознавчу літературу, зокрема казки, проводять бесіди за змістом прочитаного, залучають дітей до світу природи.

Для обробки експериментальних даних використовувались відповідні статистичні методи (багатофункціональний критерій Фішера та ч2 критерій Пірсона). Встановлено статистично достовірні відмінності (р < 0,001) відносно рівнів екологічної вихованості дітей контрольної й експериментальної груп до і після проведення формувального експерименту.

ВИСНОВКИ

Загалом результати дослідження підтвердили гіпотезу та дозволили зробити наступні висновки:

1. Вихід сучасного суспільства з екологічної кризи можливий за умови формування, починаючи з дошкільного віку, основ екологічної свідомості, що вважається головною складовою екологічної культури й регулятором діяльності людини у природі. Екологічне виховання має на меті формування засад екологічної культури. Зміст екологічного виховання полягає у передачі дітям екологічних уявлень та трансформацію їх у ставлення особистості до природи. Результатом екологічного виховання має стати екологічно вихована особистість. Компонентами екологічної вихованості дітей дошкільного віку є екологічні уявлення, емоційно-ціннісне ставлення до природи, поведінка та діяльність в природі. Теоретико-методичними засадами екологічного виховання дітей старшого дошкільного віку є вчення про єдність почуттєвого та раціонального у пізнанні, необхідність формування свідомості екоцентричного типу у людини сучасності, положення про домінуючу роль екологічних уявлень у формуванні ставлення дитини дошкільного віку до природи, діяльності та поведінки в ній.

2. Обгрунтовано роль і місце авторської казки природознавчого змісту як засобу екологічного виховання дітей старшого дошкільного віку. Казка, в основі якої лежать наукові факти, є дієвим засобом впливу на інтелектуальну та почуттєву сферу дитини, що здатний забезпечити ефективне формування емоційно забарвлених екологічних уявлень, позитивного емоційно-ціннісного ставлення та мотивувати екологічно доцільну поведінку та діяльність у природі.

3. У перебігу констатувального експерименту за допомогою таких методів дослідження, як спостереження за діяльністю дітей, виконання дітьми завдань, бесіди, анкетування, аналіз документації вихователів, виявлено три рівні екологічної вихованості дітей – високий, середній і низький. Критеріями та показниками виступили якість екологічних уявлень (обсяг, системність, реалістичність, усвідомленість), тип ставлення до природи (емоції та мотиви), характер діяльності та поведінки дитини у природі (уміння і навички догляду за об’єктами природи, вчинки).

4. Для успішної реалізації запропонованої методики роботи з авторською казкою природознавчого змісту необхідно дотримання низки педагогічних умов, серед яких: використання казки у процесі спілкування з дітьми в різних видах діяльності в контексті вирішення завдань екологічного виховання; використання наочності у процесі роботи з казкою; використання казок у певній системі та послідовності відповідно до етапів роботи; дотримання єдності позицій педагогів і батьків стосовно використання казок у процесі екологічного виховання дітей. Суть методики використання казок у процесі екологічного виховання дітей старшого дошкільного віку полягала в тому, що у дітей послідовно закріплювалися та розширювалися уявлення про окремі об’єкти та явища природи, формувалися уявлення про зв’язки та залежності у світі природи, цілісність природи, розвивалося позитивне емоційно-ціннісне ставлення до природи. Провідною формою роботи виступило повсякденне спілкування вихователя з дітьми з використанням матеріалу казки, найбільш цікавими методами роботи були творчі та нетрадиційні (“біном фантазії”; “перевернення” казки; “вінегрет” з казок; продовження дитиною казки, розпочатої вихователем; придумування нового закінчення казки; казка в заданому напрямі; казки “навпаки”; гра-казка тощо).

5. З метою створення методичного забезпечення процесу екологічного виховання дітей старшого дошкільного віку засобами авторської казки були дібрані у збірку “Чарівний промінь” казки природознавчого змісту та виділена їх наукова основа. Збірка здійснена у відповідності до вимог діючих програм виховання та розвитку дітей дошкільного віку, забезпечує можливості подання інформації послідовно: від ознайомлення з окремими об'єктами та явищами природи до формування уявлень про цілісність природи, сприяє розвитку позитивного емоційно-ціннісного ставлення до неї, мотивує екологічно доцільну поведінку та діяльність.

6. Аналіз результатів контрольного експерименту показав, що після проведення роботи з екологічного виховання дітей старшого дошкільного віку засобами авторської казки природознавчого змісту дітей з високим рівнем екологічної вихованості в ЕГ стало 34%, у КГ – 15%; із середнім рівнем в ЕГ – 62%, у КГ – 72%; із низьким рівнем в ЕГ – 4%, у КГ – 13%. Авторська казка, в основі якої лежать конкретні наукові факти, а форма подання інформації є образною, за рахунок емоційно-насиченого характеру забезпечує ефективність засвоєння дітьми старшого дошкільного віку екологічних уявлень про живі організми, їхні взаємозв’язки один з одним та із середовищем існування, взаємозв’язок людини та природи; формування позитивного емоційно-ціннісного ставлення, екологічно доцільної поведінки та діяльності у природі. Отже, дослідно-експериментальним шляхом було доведено ефективність використання авторської казки як засобу екологічного виховання дітей старшого дошкільного віку.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми. Подальшого вивчення потребують можливості використання авторських казок про природу на більш ранніх етапах розвитку дитини дошкільного віку (середній дошкільний вік), а також розширення спектру методів, які варто використовувати в роботі з казкою, вивчення специфіки їх використання, виходячи з індивідуальних особливостей дітей.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Костюхіна Л.В., Конюхова Т.С. Використання музики на заняттях з ознайомлення старших дошкільників з природою // Південноукраїнський державний педагогічний університет ім. К.Д. Ушинського. Всеукраїнські науково-практичні читання студентів і молодших науковців, присвячені спадщині великого вітчизняного педагога К.Д. Ушинського. – Одеса, 2003. – С. 144-146.

2. Бєлєнька Г.В., Конюхова Т.С. Авторські казки про природу як засіб формування основ екологічного світогляду у дітей дошкільного віку // Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова. Наука і сучасність: Зб. наук. праць. – Т. 43. Педагогіка. Філософія. – К., 2004. – С. 20-29.

3. Конюхова Т.С. Порівняльний аналіз існуючих програм з екологічного виховання дошкільників // Бердянський державний педагогічний університет. Зб. наук. праць № 2. Педагогічні науки. – Бердянськ, 2005. – С. 59-66.

4. Конюхова Т.С. Чарівний промінь. Казки про природу для дітей дошкільного і молодшого шкільного віку / За загальною редакцією Бєлєнької Г.В. – Сімферополь, 2005. – 408 с.

5. Конюхова Т.С. Авторська казка про природу // Дошкільне виховання. – 2006. – № 2. – С. 7-9.

6. Конюхова Т.С. Місце й значення авторської казки про природу серед методів екологічного виховання дошкільників // Імідж сучасного педагога. – 2006. – № 7 (66). – С. 61-63.

7. Конюхова Т.С. Характеристика загальних підходів до екологічної освіти й виховання дітей дошкільного віку на сучасному етапі // Освіта Донбасу. – 2006. – № 5 (118). – С. 62-67.

АНОТАЦІЯ

Науменко Т.С. Екологічне виховання дітей старшого дошкільного віку засобами авторської казки. – Рукопис.