100526 (Концепції логістики)

Концепції логістики

1. Сутність концепції логістики. Основні і додаткові положення концепції логістики

Система поглядів на удосконалювання господарської діяльності шляхом раціоналізації матеріальних потоків є концепцією логістики. При цьому основним, конструктивним принципом, на якому будується управління матеріальним потоком, є принцип системності, що означає організацію і здійснення закупівель, збереження, виробництва, збуту й транспортування як єдиного процесу.

Поряд із системністю до вихідних положень (принципів) логістики відносять: комплексність, науковість, конкретність, конструктивність, надійність і варіантність.

Коротко охарактеризуємо кожний з перерахованих принципів логістики.

Комплексність:

- формування усіх видів забезпечення (розвиток інфраструктури) для здійснення руху потоків у конкретних умовах;

- координація дій безпосередніх і опосередкованих учасників руху ресурсів і продуктів;

- здійснення централізованого контролю виконання задач, що стоять перед логістичними структурами фірм;

- прагнення фірм до тісного співробітництва із зовнішніми партнерами по товарному ланцюжку і встановленню міцних зв'язків між різними підрозділами фірм у рамках внутрішньої діяльності.

Науковість:

- посилення розрахункового початку на всіх стадіях управління потоком від планування до аналізу, виконання докладних розрахунків усіх параметрів траєкторії руху потоку;

- визнання за кваліфікованими кадрами статусу найважливішого ресурсу логістичних структур фірми.

Конкретність:

- чітке визначення конкретного результату як мети переміщення

Потоку відповідно до технічних, економічних і інших вимог;

- здійснення руху з найменшими витратами усіх видів ресурсів;

- керівництво логістикою з боку обліково-калькуляційних підрозділів або структурних органів, результати роботи яких виміряються отриманим прибутком.

Конструктивність:

- диспетчеризація потоку, безперервне відстеження переміщення і зміни кожного об'єкта потоку й оперативне коректування його руху; ретельне виявлення деталей усіх операцій матеріально-технічного забезпечення й транспортування товарів.

Надійність:

- забезпечення безвідмовності й безпеки руху, резервування комунікацій і технічних засобів для зміни в разі потреби траєкторії руху потоку;

- широке використання сучасних технічних засобів переміщення і управління рухом; високі швидкості і якість надходження інформації й технології її обробки.

Варіантність:

- можливість гнучкого реагування фірми на коливання попиту й інші впливи зовнішнього середовища;

- цілеспрямоване створення резервних потужностей, завантаження яких здійснюється відповідно до попередньо розроблених резервних планів фірми.

Поряд із перерахованими принципами концепція логістики розкривається також наступними положеннями:

- облік логістичних витрат протягом усього логістичного ланцюгу;

- гуманізація технологічних процесів, створення сучасних умов праці;

- розвиток логістичного сервісу.

Окремі положення концепції логістики

Одна з основних задач логістики — управління витратами по доведенню матеріального потоку від первинного джерела сировини до кінцевого споживача. Однак керувати витратами можливо лише в тому випадку, якщо їх можна точно вимірювати. Тому системи обліку витрат виробництва й обігу учасників логістичних процесів повинні виділяти витрати, що виникають у процесі реалізації функцій логістики, формувати інформацію про найбільш значимі витрати, а також про характер їхньої взаємодії. При дотриманні названої умови з'являється можливість використовувати важливий критерій оптимального варіанта системи — мінімум сукупних витрат протягом усього логістичного ланцюга (1-ше положення).

Логістика припускає ведення обліку витрат на всьому шляху руху матеріального потоку за операціями. Наявність даної системи обліку дозволяє використовувати показник зміни суми витрат як критерій ефективності прийнятих рішень у сфері управління матеріальними потоками.

Уведемо поняття бізнес-процесу, під яким будемо розуміти сукупність послідовних дій для рішення якої-небудь підприємницької задачі (у логістиці, наприклад, задачі по забезпеченню виробництва сировиною, власне виробництву й доведенню визначеного товару до визначеного клієнта, що знаходиться на визначеному ринку).

Бізнес-процеси пронизують основні підрозділи підприємства (закупівля, виробництво, збут і ін.) По горизонталі. Традиційні методи обліку, спрямовані на визначення витрат по функціональних областях (по вертикалі), не дозволяють виділяти витрати, що виникають у ході здійснення наскрізного процесу, формувати інформацію про найбільш значимі витрати, а також про характер їхньої взаємодії.

Облік витрат по бізнес-процесах дає наочну картину того, як формуються витрати, зв'язані з обслуговуванням клієнта, яка частка в них кожного з підрозділів. Підсумовуючи усі витрати по горизонталі, можна визначити витрати, зв'язані з окремим процесом. Таким чином, виявляються детермінованими як показники наскрізного матеріального потоку (у даному випадку — бізнес-процесу), так і окремі специфічні витрати, що виникають у різних підрозділах.

Практичне застосування концепції обліку витрат по бізнес-процесам припускає:

- по-перше, виявлення усіх утягнутих у бізнес-процес підрозділів,

- по-друге, визначення зміни витрат, викликаного відмовленням від даного бізнесу-процесу.

Іншими словами, повинні бути визначені витрати, що можуть бути відвернені, якщо даний товар не буде виготовлений і доведений до клієнта.

Гуманізація технологічних процесів і розвиток логістичного сервісу (2-ге положення).

Одним із значимих елементів логістичних систем є кадри, тобто спеціально навчений персонал, здатний з необхідним ступенем відповідальності виконувати свої функції. При цьому повинні адекватно удосконалюватися умови праці. Інакше кажучи, якщо немає сучасних умов праці і перспектив кар'єри, те немає і дисциплінованого, дієздатного, кваліфікованого персоналу, а виходить, елемент "кадри" у логістичної системі буде так називаним "вузьким місцем".

На вітчизняних підприємствах усі частіше можна зустріти сучасну імпортну підйомно-транспортну техніку. Висока комфортність роботи водія, що забезпечують сучасні засоби праці, окупається, тому що вона дає можливість залучити на роботу більш вимогливих, а, отже, і більш відповідальних робітників, що є необхідною умовою надійного функціонування будь-який логістичної системи.

Розвиток логістичного сервісу (3-тє положення).

Нішу на ринку можна зайняти:

- підвищуючи якість товару;

- випускаючи новий товар;

- підвищуючи рівень логістичного сервісу.

Застосування перших двох стратегій об'єктивно обмежено необхідністю великих капітальних вкладень. Третій шлях набагато дешевше. Тому усе більше число підприємців звертається до логістичному сервісу, як до засобу підвищення конкурентноздатності.

2. Основні логістичні концепції

Практичне застосування логістичного підходу в сфері виробництва та обігу призвело до реалізації основних логістичних концепцій в наступних логістичних системах.

Система „точно, своєчасно” (Just in Time) – система виробництва і постачання деталей, комплектуючих виробів до місця споживання в необхідній кількості і в необхідний час. Система забезпечує пристосування виробництва до змін, обумовлених „порушеннями” в технологічних лініях, а у випадку її використання в масштабі всього підприємства забезпечується ритмічність випуску готової продукції, різко скорочуються виробничі і товарні запаси.

Система ПРМ (Physical Resource Manegement) – система управління технічним обслуговуванням основних фондів на основі інтегрованого підходу до їх різноманітних елементів, включаючизбір та обробку інформації, видачу рекомендацій щодо ремонтних робіт, контроль забезпечення запасними частинами тощо.

Система СРП (Service Requirements Plannining) – це автоматизована система управління технічним обладнанням, яка забезпечує оптимізацію профілактики та ремонтного обслуговування, скорочення запасів допоміжних матеріалів, запасних частин, ріст продуктивності обладнання за рахунок скорочення аварійних простоїв.

Система ДРП (Distribution Requirement Planning) – система управління розподілом продукції, належить до класу систем, що „штовхають”, виконує важливі функції контролю за станом запасів, формування зв`язків виробництва, постачання та збуту. Система ДРП може служити базою інтегрованого планування логістичних маркетингових функцій, дозволяє прогнозувати ринкову кон`юнктуру, оптимізувати логістичні витрати, планувати поставки і запаси на різних рівнях.

Сучасна система ДРП трансформувалась в систему МРП як систему організації виробництва та матеріально-технічного забезпечення. В цій системі на першому етапі здійснюється агреговане планування використання прогнозів і даних про фактичне замовлення. На другому етапі формується графік виробництва стосовно конкретних дат, кількості комплектуючих виробів, готової продукції. На третьому етапі здійснюється розрахунок потреби в матеріальних ресурсах і виробничих потужностях.

Модіфікована система ДРП, ДРП П (DRP II) є розниреним варіантом ДРП як її друге покоління. В цій системі прогнозування може бути не тільки короткостроковим, а і середньостроковим та довгостроковим.

Система Канбан – система організації виробництва та матеріально-технічного забезпечення, що дозволяє повніше реалізувати принцип „точно своєчасно” належить до класу систем, що тягнуть. Розроблена та практично вперше реалізована фірмою „Тойота” в кінці 60-х на початку 70-х років. Зараз широко використовується як і оновленому виді, так і вкомбінації з іншими системами організації виробництва (МРП, МРП –2). За цією системою цех –виготовлювач не має закінченого плану-графіку, а жорстко керується конкретним замовленням цеху-споживача, оптимізуючи в межах цього замовлення свою роботу. Система означає застосування методів управління якістю продукції, тісну співпрацю з постачальником та допомогу йому, що дає значний економічний ефект.

Система МРП (Material Requirements Planning) – система організації виробництва,яка належить до класу систем, що „штовхають”. Система МРП -1 була розроблена в 60-х роках. ЇЇ створення було засновано на використанні обчислювальної техніки, коли з`явилась можливість за допомогою досконалих обчислювальних комплексів узгоджувати та оперативно корегувати плани і дії постачальницьких, виробничих та збутових ланок фірми з врахуванням постійних змін в реальному масштабі часу.

Система МРП -2 (Manufacturing Resourus Planning) – система організації виробництва і матеріально-технічного забезпечення, що відрізняється від системи МРП за гнучкістю управління і змістом функцій. Вона включає ряд нових функцій: автоматизоване проектування, управління технічними процесами.

Система ЛРП (Logistic Requirement Planning) уособлює сучасні досягнення в логістиці, забезпечує інтегрований підхід до: управління виробничими та товарними запасами, незавершеним виробництвом; прогнозування попиту на продукцію підприємства; визначення оптимального складу логістичних ланцюгів та ін.

Система ОПТ (Optimised Production Technology) – система організації виробництва та постачання. Розроблена ізраїльськими та американськими спеціалістами на початку 80-х років та належить до класу, що „тягнуть”. Ця система вважається комп`ютерізованим варіантом Канбан. На відміну від останньої, система ОРП унеможливлює появу „вузьких місць”, її основний принцип – виявлення критичних ресурсів, якими можуть бути запаси сировини і матеріалів, машини і обладнання, технологічні процеси та персонал.

Система КАЛС (Computer – aided Acquisition & Logistic Suppot) – автоматизована система контролю і управління науковими дослідженнями та розробками в галузі створення військової техніки, організації виробництва, технічного обслуговування, забезпечення запасними частинами (2, с 26-32).

Система ЛП (Lean Production) – є розвитком концепції „точно своєчасно” та включає елементи Канбан та МРП має назву „тоще виробництво”. Таку назву ця концепція організації виробництва має тому, що використовує менше ресурсів, запасів, часу в порівнянні з традиційним, так званим, широким виробничим процесом. Основними принципами цієї концепції є: досягнення високої якості продукції; зменшення розміру партій виробів та часу виробництва; забезпечення низького рівня запасів; Підготовка висококваліфікованого персоналу; використання гнучкого обладнання та коротких термінів його переналадки.

Концепція загального управління якістю (TQM) – управлінський підхід, що ставить в центр уваги завдання підвищення якості та заснований на участі в рішенні цього завдання всіх членів фірми (організації) на всіх стадіях виробництва та просування продукції (послуг).

3. Логістичні процеси. Види логістичної діяльності

Процеси — групи зв'язаних між собою задач, рішення яких забезпечує створення цінності для споживача, задовольняє його потреба. У ході логістичного процесу матеріальний потік доводиться до підприємства, потім організується його раціональне просування через ланцюг складських і виробничих ділянок, після чого готова продукція доводиться до споживача відповідно до замовлення останнього.

Розрізняють наступні категорії логістичних процесів:

- процеси збуту продукції - доставки продукції в магазини, дрібнооптові ринки і представництва;

- процеси управління, що забезпечують ефективне планування, контроль і регулювання управління необхідного рівня витрат при реалізації логістичних процесів;

- ресурсні процеси, що забезпечують доставку і складування продукції в пункті безпосереднього виконання дії: доставка продукції від постачальників (ресурсний процес); складський облік отриманої продукції (ресурсний процес);

- процеси перетворення - допоміжні процеси, необхідні для зміни існуючих характеристик системи обслуговування споживачів.