97126 (Організаційні форми здійснення зовнішньоторгових операцій), страница 2

Міжнародні біржі

Міжнародні біржі. Біржа – основна форма регулярно функціонуючого оптового ринку, в якому здійснюється купівля-продаж цінних паперів (фондова біржа), валюти (валютна біржа) або товарів, що продаються за стандартами чи взірцями (товарна біржа).

Товарна біржа як форма міжнародної торгівлі є постійно діючим ринком товарів, які мають якісну однорідність і взаємозамінюваність, що дозволяє вести торгівлю без пред'явлення та огляду товарів за зразками та згідно із встановленими стандартами.

У світовій практиці біржовий товар – товар масового виробництва, який має якісну однорідність, порівнянність якісних характеристик протягом тривалих періодів часу та взаємозамінність окремих партій, що дозволяє вести торгівлю ним за описом чи зразками. На більшості зарубіжних бірж основними біржовими товарами є: нафта та продукти її переробки, соєві боби, масло, шрот, пшениця, кукурудза, золото, срібло, жива велика рогата худоба та свині, цукор, кава, какао-боби, натуральний шовк, джут, бавовна, каучук та 6 біржових металів – алюміній, мідь, цинк, свинець, нікель, олово.

У наш час найбільші зарубіжні біржі спеціалізуються на посередництві при укладанні договорів на певний вид продукції таким чином: кольорові метали – Лондонська та Нью-Йоркська; натуральний каучук – Лондонська, Нью-Йоркська Амстердамська, Сінгапурська, Куала-Лумпурська; бавовна – Нью-Йоркська, Нью-Орлеанська, Чиказька, Ліверпульська, Бомбейська, Александрійська; зерно – Лондонська, Антверпенська, Роттердамська, Вінніпезька, Ліверпульська, Міланська; цукор – Лондонська, Нью-Йоркська, Гамбурзька; кава - Лондонська, Нью-Йоркська, Роттердамська, Ліверпульська, Амстердамська.

На чисельних вітчизняних біржах значною мірою здійснюється торгівля небіржовим товаром – побутовою електронікою, папером, комп'ютерами, технологічним обладнанням, продуктами харчування, що є наслідком загального товарного дефіциту та руйнування старої системи централізованого постачання.

За організаційно-правовим принципом розрізняють два види бірж:

1) публічні, які організовуються на базі спеціального законодавства про біржі за участю органів державного управління; їх діяльність має відкритий, публічний характер з точки зору можливості участі будь-яких підприємців та їх звітності про свою діяльність. Члени біржі та підприємці платять біржі встановлені суми за участь в операціях та встановлений процент від вартості здійснених угод. Ці біржі носять регіональний характер і поширені в Європі;

2) приватні біржі, які організовуються у формі ЗАТ з обмеженою кількістю членів, які мають біржові сертифікати; кожний член такої біржі має бути власником хоча б одного такого сертифіката, який дає право на укладання біржових угод. На Заході такі біржі організаційно оформлені у вигляді асоціацій приватних осіб, об'єднаних найчастіше у корпорації, які мають на меті не тільки отримання прибутку, а й полегшення та здешевлення торгівлі.

Біржа від свого імені жодних угод не укладає – ці операції здійснюють її члени через своїх професійних посередників – брокерів. Нечлени біржі укладають угоди не самостійно, а через брокерів. Члени біржі: а) не отримують дивідендів; б) користуються інформаційними та іншими послугами біржі, відраховуючи на її користь процент від угод; в) отримують винагороду від своїх клієнтів за виконання доручень зі здійснення операцій з реальним товаром або операцій спекулятивного характеру; г) можуть самі здійснювати спекулятивні операції за свій рахунок.

Організація роботи товарної біржі спрямована на забезпечення її членів комплексом необхідних послуг, серед яких: оперативний міжнародний зв'язок, цінова та інша інформація, надання приміщень, утворення спеціальних комітетів.

Спеціальні біржові комітети виконують такі функції:

• здійснюють облік та оформлення угод;

• фіксують біржові ціни;

• публікують котирування високих, низьких та середніх цін, цін попиту та пропозиції, цін відкриття та закриття біржового дня;

• розробляють типові контракти;

• аналізують стан товарних ринків;

• здійснюють процедури торгів.

Вищим органом управління є біржова рада, яка керує діяльністю спеціальних комітетів; її очолює президент, який обирається її членами.

Біржові угоди – особливий вид угод, які укладаються на біржових торгах брокерами або брокерськими конторами у порядку, встановленому національними біржовими законодавствами та біржовими статутами.

Місце здійснення угод – операційний зал із спеціально позначеною ділянкою – кільцем або ямою, де у суворо позначений час біржової сесії збираються безпосередні учасники торгу – брокери, які обмінюються пропозиціями та контрпропозиціями на різні позиції товару на умовах типових контрактів даної біржі. Продається та купується не певна партія товару, а біржовий контракт, який містить суворо визначену кількість товару даних сорту, типу, марки. Величина контракту (лота) часто орієнтована на місткість транспортних засобів – вантажного автомобіля, вагона, цистерни тощо, тому одиницями вимірювання лота найчастіше є об'ємні міри (барель, бушель), а не вагові. Наприклад, у зерновій торгівлі на американських біржах величина лота дорівнює 5 тис. бушелів (136,1 т пшениці та соєвих бобів, 127 т кукурудзи, 76,6 т вівса). Кількість товару у кожному контракті суворо визначена в залежності від виду товару. Наприклад, по цукру – 50 т, по каві, натуральному каучуку – 5 т, какао-бобах – 10 т, міді, свинцю, цинку – 25 т; тому для закупівлі 100 т цинку брокер має укласти 4 контракти. Якість товару встановлюється на підставі базисного сорту. Відхилення від базисного сорту враховується суворо встановленою знижкою (дисконтом) за нижчу якість та надвишкою (премією) - за вищу якість. Строк поставки встановлюється тривалістю позиції. Наприклад, стандартний контракт Лондонської біржі по каучуку може бути укладений на кожний наступний місяць; на мідь, цинк, олово, свинець - на кожну тримісячну позицію; тому для закупівлі 100 т. цинку зі строком поставки через 6 місяців брокер укладе 4 контракти по дві позиції кожний.

Клієнт укладає з брокером брокерське доручення, в якому зазначається кількість контрактів на купівлю або продаж товару, кількість позицій, мінімальна, визначена або максимальна ціна; клієнт при цьому вносить гарантійну заставу у розмірі 2-10% передбаченої суми угоди.

Таким чином, товарну біржу відрізняють: регулярність торгівлі; її прив'язаність до суворо визначеного місця; уніфікація основних вимог до якості товару, умов строків поставки; ведення торгівлі на основі зустрічних пропозицій покупців та продавців; укладання угод з поставкою товару як зі складу, так і в майбутньому. Біржа пройшла шлях від ринку реального товару, де угоди укладались з наявними партіями товару, який знаходиться на складі, до ринку, де угоди укладались на строк, тобто з поставкою товару у майбутньому та, у підсумку, до сучасної ф'ючерсної біржі.

Біржові операції здійснюються зрізними цілями:

• купівля та продаж: реального товару – на біржах реального товару;

• спекулятивні (ф 'ючерсні) угоди – н ф'ючерсних біржах;

• страхування (хеджування) угод від можливої зміни цін – на біржі реального товару для угод з відстрочкою поставки.

На біржі реального товару угоди укладаються на умовах:

1) негайної поставки (спот) за цінами на момент їх здійснення. Це означає, що продавець, який уклав угоду спот, протягом 2-х тижнів зобов'язаний поставити товар на акредитований біржею склад. Після поставки він отримує складське свідоцтво (варант), подає його до розрахункової палати біржі та отримує вартість проданого товару згідно із сортом якості, зазначеними у складському свідоцтві. Покупець реального товару подає контракт до розрахункової палати, оплачує вартість товару згідно із сортом якості, зазначеним у складському свідоцтві, отримує у палаті це свідоцтво і може забрати товар зі складу проти складського свідоцтва;

2) відстрочка поставки товару (форвард) за цінами на момент їх здійснення з урахуванням прогнозованої біржею динаміки зміни цін за період відстрочки. Якщо очікується підвищення цін, то вони збільшуються на прогнозовану премію, якщо зниження, то – зменшуються на прогнозовану знижку. Поставка товару на склад, оплата вартості та отримання зі складу – аналогічно випадку негайної поставки, єдина відмінність полягає у тому, що коли товар отримують зі складу з відстрочкою, витрати на зберігання несе продавець.

На ф'ючерсних біржах укладаються строкові, або ф'ючерсні, угоди, які носять спекулятивний характер. Мета строкових угод – отримання доходу від купівлі-продажу біржових контрактів унаслідок різниці між ціною у день укладання та ціною у день виконання контракту.

В залежності від способу спекулятивної гри на ф'ючерсних біржах розрізняють два види ф'ючерсних угод:

1) довгі ф'ючерсні угоди, які починаються з купівлі контракту з надією на підвищення ціни; біржові спекулянти, які грають на підвищення цін, називаються „биками”. Наприклад, спекулянт, проаналізувавши ринок міді, розраховує на підвищення ціни на мідь. Він дає доручення брокеру купити 4 ф'ючерсних контракти (100 т.) за ціною 960 СВР за тонну. Ф'ючерсні контракти реєструються у розрахунковій палаті. Спекулянт стежить за котируваннями біржі, і, якщо ціна зросла до 990 GВР за тонну, він доручить брокеру ліквідувати контракти шляхом зворотного продажу цих контрактів, тобто здійснити зворотну (офсетну) операцію, але за ціною 990 GВР за тонну. Спекулянт пред'явить контракти у розрахункову палату і отримає різницю у 3000 GВР, із якої він виплатить винагороду брокеру (0,01-0,02%). Ризик у біржового "бика" полягає у тому, що ціни можуть не зрости, а впасти, наприклад, до 940 GВР за тонну. У цьому разі він також змушений "ліквідувати" контракти зворотним продажем, втративши на цьому 20 GВР за тонну, тобто 2000 GВР, і, незважаючи на це, він так само заплатить винагороду брокеру. Якщо у випадку падіння цін „бик” не продасть контракти, він ризикує ще більше, тому що він повинен сплатити у розрахункову палату вартість куплених контрактів (96 000 GВР) та, крім того, забрати 100 т. міді зі складу, а це йому не потрібно, оскільки він просто грає на різниці при зміні цін;

2) короткі ф'ючерсні угоди, які починаються з продажу контракту з надією на пониження ціни, біржові спекулянти, які грають на пониження цін, називаються „ведмедями”. Наприклад, спекулянт розраховує на пониження ціни на мідь і дає доручення брокеру продати 4 ф'ючерсних контракти (100 т.) за ціною 960 СВР за тонну, а потім здійснити зворотну угоду - купити 4 контракти за ціною 940 СВР за тонну. Пред'явивши контракти у розрахункову палату, "ведмідь" отримує різницю у 2000 СВР. Якщо ціна на мідь зросла, то "ведмідь" так само змушений здійснити зворотну покупку контрактів та втратити прогнозовану додатну різницю цін, оскільки інакше він буде змушений сплатити 96 000 СВР та забрати товар зі складу, що йому не потрібно.

Біржа, на відміну від спекулянтів, ніколи не ризикує і не програє, оскільки вона суворо контролює ситуацію: кількість ф'ючерсних контрактів та кількість покупців, які здійснюють довгі угоди, завжди відповідає кількості контрактів та продавців, які здійснюють короткі угоди незалежно від підвищення чи зниження цін. Для зменшення ризиків „бики” та „ведмеді” мають право здійснювати дострокові офсетні операції у разі несприятливої, на їх думку, тенденції зміни цін.

На біржі реального товару для угод з відстрочкою поставки застосовують операції хеджування (страхування). Хеджування у даному випадку – це компенсаційні дії, які вживає покупець або продавець реального товару для запобігання можливим втратам у майбутньому від непередбачуваної зміни цін протягом строку поставки товару. Фірма – покупець реального товару на строк на дату укладання угоди, одночасно дає доручення брокеру купити на біржі ф'ючерсні контракти на дату поставки товару. Після приймання товару здійснюється зворотний продаж ф'ючерсних контрактів. У разі, якщо покупець від зміни цін втрачає різницю у ціні як покупець реального товару, то, хеджуючи угоду шляхом купівлі ф'ючерсних контрактів та продажу цих контрактів на дату поставки, покупець повертає втрачену різницю у ціні. Тому покупець реального товару компенсує втрати від несприятливої зміни цін, здійснюючи хеджування продажем контрактів на біржі, а продавець реального товару – хеджування купівлею. Кожне доручення брокеру супроводжується виплатою йому винагороди, але вона значно менша, ніж можливі незастраховані втрати від зміни цін на реальний товар.

Хеджування контрактів на біржі як інструмент страхування швидко розвивається та часто перевищує біржовий обіг реального товару; наприклад, на Лондонській біржі кольорових металів ці угоди перевищили половину усього обігу біржі.