97094 (Органи державного управління зовнішньоекономічною діяльністю в Україні та їхні функції)

Реферат

Органи державного управління зовнішньоекономічною діяльністю в Україні та їхні функції

2. Основні функції і задачі у сфері зовнішньоекономічної діяльності

У дійсний період система управління економікою в цілому і ЗЕД зокрема в Україні в загальнодержавному масштабі охоплює наступні рівні:

загальнодержавний – Верховна Рада, Президент, Кабінет Міністрів;

функціональний – Мінекономіки та з питань європейської інтеграції, Мінфін, Держстандарт, ДМСУ, ДПАУ й ін.;

територіальний – регіональні органи влади, управління зовнішніх зв'язків і ЗЕД обласних державних адміністрацій;

господарський – суб'єкти господарської діяльності, що функціонують як у сфері виробництва, так і обігу, і самостійно здійснюють зовнішньоекономічні операції на зовнішньому ринку (спеціалізовані зовнішньоекономічні організації, підприємства й об'єднання сфери виробництва, кооперативні і малі підприємства, підприємства сфери обслуговування, торговельні будинки, біржі, спільні підприємства, концерни, транснаціональні корпорації й ін. господарські організації), а також організації, що обслуговують ЗЕД і сприяють її розвитку (банки, торгово-промислові палати, як національні, так і регіональні, консультаційно-інформаційні фірми, рекламні агентства, економічна преса і т.д. ).

Об'єктами управління, що знаходяться під впливом перерахованих вище державних керуючих структур, є суб'єкти господарської діяльності, що відносяться до усіх форм власності, які самостійно здійснюють зовнішньоекономічні операції з закордонними фірмами й організаціями.

У процесі здійснення ЗЕД суб'єкти господарської діяльності знаходяться під контролем і тісно взаємодіють з цілим поруч українських організацій.

Так, визначені контрольні функції в сфері зовнішньоекономічної діяльності виконують такі державні органи й організації, як Державний комітет зі стандартів, у системі якого виробляється сертифікація і стандартизація товарів, що звертаються в зовнішньоекономічних зв'язках, патентна служба, що здійснює контроль експортних і імпортних товарів у відношенні їхньої патентної чистоти і що видає відповідні документи й ін.

Валютно-кредитне і фінансове обслуговування суб'єктів господарської діяльності – учасників ЗЕД в їхніх взаєминах із закордонними партнерами здійснюється українськими державними і комерційними банками, яким Національний банк України видав ліцензії, що надають їм право здійснювати операції з розрахунком в іноземній валюті, відкривати валютні рахунки учасникам ВЭД.

Правове обслуговування українських учасників ВЭД у їхніх суперечках із закордонними партнерами, що виникають у них у процесі здійснення зовнішньоекономічних операцій, забезпечує Міжнародний арбітражний суд, а також Морська арбітражна комісія і Бюро диспашерів, що діють у рамках Торгово-промислової палати (ТПП) України. Крім того, ТПП України надає учасникам ЗЕД усілякі види послуг, сприяючи розвитку зовнішньоекономічних зв'язків України.

Вкажемо коротко на конституційні положення і повноваження суб'єктів управління:

Верховна Рада – парламент України – представницький, законодавчий орган України. Верховна Рада приймає закони України, що відносяться до всіх сфер соціально-економічного розвитку країни, у тому числі й області загальногосподарської і зовнішньоекономічної діяльності. Законопроекти про введення або скасуванні податків, звільненні від їхньої сплати, про випуск державних позик, інші законопроекти, що передбачають витрати, що покриваються за рахунок національного бюджету, вносяться у Верховну Раду України тільки при наявності висновку Комісії ВР і Кабінету міністрів України.

Закон України приймається Верховною Радою простою більшістю. У випадку відхилення закону Верховна Рада може створити погоджувальну комісію, і після подолання виниклих розбіжностей закон підлягає повторному розгляду Верховною Радою. У цьому випадку закон вважається прийнятим, якщо за нього проголосує не менш двох третин від загального числа депутатів ВР.

Прийнятий закон спрямовується Президенту України для підписання й обнародування. У випадку відхилення Президентом спрямованого йому Верховною Радою закону він повертається у ВР для повторного розгляду.

Президент України – є головою держави й у сфері управління на загальнодержавному рівні забезпечує погоджену взаємодію органів державної влади.

Президент відповідно до Конституції і законів України визначає основні напрямки внутрішньої і зовнішньої політики держави. Президент як глава держави представляє Україну усередині країни й у міжнародних відносинах.

Кабінет Міністрів України – здійснює виконавчу владу України. Він складається з Прем'єр-міністра Кабінету, його заступників і міністрів, їхніх заступників. Серед повноважень, що здійснює Кабінет міністрів України, такі як розробка бюджету, проведення фінансової, кредитної і грошової політики, здійснює координацію, регулювання і контроль у зовнішньоекономічній сфері діяльності на загальнодержавному рівні.

Конституцією в основному визначений розподіл функцій і повноважень між галузями влади – законодавчо-представницької (Верховна Рада) і виконавчої (Президент і Кабінет Міністрів). Однак слід зазначити, що такий розподіл функцій і повноважень може забезпечити ефективне управління на національному рівні як економікою в цілому, так і ЗЕД зокрема, лише за умови створення найбільш раціонального господарського механізму управління на макрорівні, що базується на обґрунтованому виборі основних параметрів стратегічного планування, розробці економічних важелів і стимулів, удосконалюванні організаційної структури і правового забезпечення системи управління народним господарством, включаючи ЗЕД.

Особливу увага в цьому плані повинно приділити принципам побудови організаційної структури господарського механізму (включаючи формування структур, необхідних для забезпечення ефективного управління економікою і ЗЕД) на національному рівні. Воно має базуватися на чіткому розподілі функцій і повноважень між центральною владою і керівництвом регіонів, включаючи сферу податкової й інвестиційної політики. При цьому неодмінною умовою забезпечення загальнодержавних інтересів є збереження за центральними органами основних важелів державного управління в області внутрішньоекономічної і зовнішньоекономічної політики, оборони і зовнішньої політики.

1. Роль і значення Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України

На Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України (далі – Мінекономіки) як провідний державний орган покладені наступні функції:

розробка стратегії соціально-економічного розвитку України і забезпечення її реалізації;

розробка програми економічної реформи й організація її здійснення; визначення форм і методів державного впливу на економічні процеси і підготовка проектів необхідних законодавчих і ін. нормативних актів; сприяння розвитку усіх форм власності і підтримка нових економічних структур;

здійснення комплексного аналізу і прогнозування тенденцій розвитку економіки, її ресурсно-виробничого потенціалу, обґрунтування цілей і пріоритетів соціально-економічного розвитку України, найважливіших її регіонів і народногосподарських комплексів;

прогнозування разом з Мінфіном фінансових ресурсів на території України й основних напрямків їхнього використання;

розробка структурної, інноваційної й інвестиційної політики, розробка разом з Мінфіном пропозицій по здійсненню інвестиційної діяльності за рахунок засобів республіканського бюджету, централізованих інвестиційних фондів, а також іноземних інвестицій, формування лімітів державних централізованих капітальних вкладень; контроль і регулювання інвестиційної діяльності, здійснюваної за рахунок позабюджетних фондів;

підготовка пропозицій по розміщенню продуктивних сил і найважливіших об'єктів державної власності на території країни, а також висновків про доцільність здійснення великих інвестиційних програм по регіонах України;

підготовка і координація реалізації республіканських програм; визначення разом з Мінфіном джерел централізованих фінансових і ін. ресурсів, необхідних для здійснення цих програм;

розробка системи народногосподарських балансів, балансів найважливіших видів продукції і послуг, у тому числі по галузях і регіонах;

підготовка для Кабінету міністрів пропозицій по координації міждержавного економічного співробітництва й узгодженню проблем економічної реформи на двосторонній і багатобічній основі;

забезпечення розробки і реалізації державної зовнішньоекономічної політики, координації і регулювання зовнішньоекономічної діяльності відповідно до рішень вищих органів державної влади і управління України; Мінекономіки є центральним органом виконавчої влади України, що здійснює керівництво сферою зовнішніх економічних зв'язків.

розробка механізму регулювання зовнішньоекономічної діяльності, квотування основних видів постачань сировини і продукції, участь у визначенні напрямків використання валютних ресурсів;

участь у формуванні регіональних програм розвитку зовнішньоекономічної діяльності;

розробка зовнішньоторговельного і платіжного балансів України;

розробка пропозицій з підвищення ефективності зовнішньоекономічних зв'язків, у т.ч. зі стимулювання експорту наукомісткої продукції,

участь у здійсненні експортного контролю, організації страхування експортних проектів, удосконаленні сертифікації і стандартизації продукції, розробці міжнародних і вітчизняних норм, правил і стандартів;

підготовка пропозицій про укладення міжнародних договорів і угод України з питань торгово-економічного співробітництва, включаючи питання платіжних і кредитних відносин, спільного здійснення в Україні промислових, сільськогосподарських і ін. проектів за участю іноземного капіталу; перевірка відповідно до чинного законодавства виконання міністерствами і різними суб'єктами господарської діяльності зобов'язань, що випливають з міжнародних договорів України про торгово-економічне співробітництво;

підготовка пропозицій з удосконалення порядку експорту й імпорту товарів, у т.ч.. загальнодержавного призначення;

оперативне нетарифне регулювання зовнішньоекономічних зв'язків, видача у встановленому порядку ліцензій на експорт і імпорт товарів (робіт, послуг);

контроль за експортом товарів, у відношенні яких застосовуються заходи нетарифного регулювання;

внесення у встановленому порядку пропозицій про зміну ставок і порядку обкладання митами товарів;

видача у встановленому порядку ліцензій на експорт і імпорт майна, технологій, робіт і послуг військового призначення;

участь у розробці, узгодженні і реалізації міжнародних договорів в області транспорту, а також правових, тарифних і інших заходів для регулювання зовнішньоторговельних перевезень;

облік використання кредитів, видача доручення зовнішньоекономічним організаціям (що входять у систему Мінекономіки) на здійснення операцій у рахунок кредитів і забезпечення оперативного контролю за відповідністю кредитів контрактам, що укладаються в рахунок, прийнятим рішенням по пред'явленні їх до фінансування державою; організація роботи з залучення і використання в економіці України іноземних кредитних ресурсів, підготовка пропозицій по товарному наповненню іноземних кредитів;

контроль за станом розрахунків із закордонними країнами за всіма видах розрахунків;

контроль за рівнем зовнішньоторговельних цін по основних експортних і імпортних товарах і послугам, закуповуваним для національних державних нестатків і в рахунок залучення іноземних кредитів;

участь у роботі міжнародних економічних і фінансових організацій, їхніх органів і забезпечення разом із зацікавленими міністерствами і відомствами взаємодії з зазначеними організаціями з питань надання технічного сприяння Україні, а також в організації міжнародних і іноземних торгово-промислових виставок в Україні і українських виставок за рубежем;

проведення інформаційно-роз'яснювальної роботи з розвитку зовнішньоекономічних зв'язків України з закордонними країнами, діловими колами цих країн, з використанням для цього різних засобів, включаючи видання нормативно-довідкової літератури, публікації в українських і іноземних засобах масової інформації, і т.ін.;

забезпечення разом із зацікавленими міністерствами і відомствами організації контролю за цільовим використанням пільг в області зовнішньоекономічної діяльності, наданих окремим регіонам, підприємствам, організаціям.

участь у розробці напрямків формування і використання засобів республіканського валютного резерву України, розробці і реалізації валютно-кредитної політики України;

формування обсягів і структури державних закупівель і постачань найважливіших видів сировини і продукції для системи життєзабезпечення, оборони і реалізації державних соціально-економічних програм, створення державних запасів і резервів; визначення обсягів експортних постачань продукції (робіт, послуг) і обсягу бюджетних коштів, необхідних для реалізації експортного замовлення держави з метою виконання міжнародних економічних, у тому числі і валютно-кредитних зобов'язань України, а також внесення пропозицій про склад державних замовників, відповідальних за його виконання;

ліцензування виробництва окремих видів продукції, послуг, видів діяльності, що мають найважливіше народногосподарське значення;

розробка і здійснення програм конверсії і розвитку оборонних галузей промисловості;

аналіз економічного і фінансового стану народногосподарських комплексів, регіонів і підприємств, розробка пропозицій по реструктуруванню і санації неефективних виробництв;

участь у розробці і реалізації єдиної державної політики в області демографії праці, зайнятості, ринку робочої сили і доходів населення;