КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

АНДРУЩЕНКО ЛІЛІЯ ВІКТОРІВНА

УДК 351.88+368.013

ДЕРЖАВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СТРАХУВАННЯ У СФЕРІ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

12.00.07 – адміністративне право і процес;

фінансове право; інформаційне право

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Київ – 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Київському національному університеті внутрішніх справ, Міністерство внутрішніх справ України

Науковий керівник

доктор юридичних наук, професор Калюжний Ростислав Андрійович, Київський національний університет внутрішніх справ, начальник кафедри управління в органах внутрішніх справ

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, професор Пришва Надія Юріївна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри конституційного та адміністративного права;

кандидат юридичних наук, доцент Сирота Анатолій Іванович, Бердянський університет менеджменту і бізнесу, завідувач кафедри кримінального та адміністративного права

Захист відбудеться 17 вересня 2008 р. о 14⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.007.03 в Київському національному університеті внутрішніх справ за адресою: 03035, м. Київ, пл. Солом’янська, 1

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету внутрішніх справ за адресою: 03035, м. Київ, пл. Солом’янська, 1

Автореферат розісланий “14” липня 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

М.В. Лошицький

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В умовах сучасного державотворення страхування є важливим та необхідним видом діяльності, який забезпечує загальну економічну стабільність, розвиток усіх сфер господарювання, ефективний захист від численних природних, техногенних та інших ризиків, реалізацію державної соціальної політики. Повноцінний розвиток страхового ринку дає помітний імпульс росту національної економіки, оскільки страхування сприяє ефективному способу перерозподілу фінансових ресурсів як на території держави, так і за її межами.

Водночас, здійснення діяльності поза межами держави безпосередньо пов’язано із потенційно можливими ризиками настання певних нещасних випадків та фінансових втрат. І у разі настання страхового випадку саме страхова інституція забезпечує відповідний захист інтересів вітчизняних та закордонних суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності у тих чи інших формах міжнародного співробітництва.

Стале та належне державно-правове регулювання страхування у сфері зовнішньоекономічної діяльності на сучасному етапі розвитку суспільних відносин є одним із пріоритетних завдань для України. Система законодавства з регулювання страхової діяльності передбачає наявність загального законодавства, спеціального страхового законодавства та пакета підзаконних актів, проте на сьогодні наша держава лише перебуває на шляху впровадження та вдосконалення нормативно-правових норм, що регулюють відносини у галузі страхування.

Результати проведеного нами опитування осіб, які інформовані щодо страхування у сфері зовнішньоекономічної діяльності, довели, що значна частина респондентів (80,1 %) достатньою мірою інформовані про ринок страхових послуг в Україні і лише 10,3 % опитаних такими себе не вважають. Серед джерел подібної інформованості: а) наукова література – 33,3 %; б) законодавчі та нормативно-правові акти – 22,1 %; в) особистий досвід – 16,7 %. Разом з тим, лише чверть респондентів (25,3 %) позитивно оцінили сучасний стан вітчизняного страхового ринку, понад половини опитаних (55,8 %) – задовільно, а 14,7 % – незадовільно і 4,2 % – украй негативно.

Крім цього, понад 3/4 опитаних вважають вітчизняне законодавство, що регулює страхування у сфері зовнішньоекономічної діяльності, недосконалим – 75,8 %, і тільки 19,4 % респондентів мають протилежну думку. Лише 26,2 % респондентів засвідчили, що якість страхових послуг, які надають українські страховики відповідає світовим стандартам, а 61,9 % громадян дотримуються протилежної позиції.

При цьому, 80,2 % респондентів підкреслили, що для підвищення ефективності регулювання страхування у сфері зовнішньоекономічної діяльності необхідно внесення змін до чинного законодавства.

Слід зауважити, що у вітчизняній юридичній літературі проблеми та перспективи державно-правового регулювання страхування у сфері зовнішньоекономічної діяльності висвітлені недостатньо, в існуючих наукових працях ці питання досліджувалися фрагментарно або в рамках широкої правової проблематики, без комплексного підходу, що, у свою чергу, визначає актуальність обраного напрямку наукового пошуку. Тож вирішенню цих нагальних питань і присвячене дисертаційне дослідження.

Найбільш важливими в науковому розумінні для автора під час роботи над дисертацією були теоретичні розробки провідних вітчизняних фахівців у галузі адміністративного та фінансового права, зокрема: В. Б. Авер’янова, О. Ф. Андрійко, О. М. Бандурки, Д. А. Бекерської, А. І. Берлача, В. Т. Білоуса, І. Л. Бородіна, В. М. Бутузова, Л. К. Воронової, П. Т. Геги, І. П. Голосніченка, Є. В. Додіна, Л. М. Долі, Н. К. Ісаєвої, Р. А. Калюжного, В. К. Колпакова, А. Т. Комзюка, О. В. Копана, Є. Б. Кубко, О. А. Кузьменко, О. В. Кузьменко, М. П. Кучерявенка, А. А. Нечай, Н. Р. Нижник, В. І. Олефіра, В. Ф. Опришка, О. П. Орлюк, П. С. Пацурківського, Н. Ю. Пришви, О. П. Рябченко, А. І. Сироти та ін.

Питання, що стосуються регулювання сфери страхування, досліджували у своїх працях провідні вітчизняні вчені: В. Д. Базилевич, К. С. Базилевич, В. Д. Бігдаш, Д. П. Біленчук, П. Д. Біленчук, З. Г. Ватаманюк, О. Д. Вовчак, Л. М. Горбач, О. Л. Дорош, Ю. О. Заіка, О. М. Залєтов, Л. Л. Кінащук, Н. І. Клименко, С. І. Кубів, А. Л. Лобанова, Н. І. Машина, С. С. Осадець, В. Й. Плиса, С. К. Реверчук, Т. В. Сива, О. О. Слюсаренко, В. І. Шевченко та ін.

Як правове та економічне явище “страхування” досліджувалося в різних аспектах у працях російських науковців: А. Л. Алекринського, А. П. Архипова, Ю. Т. Ахвледіані, К. Г. Воблого, А. А. Гвозденка, С. П. Гришаєва, І. П. Денисової, А. І. Лукинова, Л. А. Орланюк-Малицької, Т. М. Рассолової, Л. І. Рейтмана, Т. А. Федорової та ін.

Крім цього, беручи до уваги особливості регулювання страхування у сфері зовнішньоекономічної діяльності, автором використано праці дослідників, які присвятили свої роботи питанням здійснення зовнішньоекономічної діяльності, зокрема: Г. О. Анцелевича, І. В. Багрової, В. О. Голубєвої, М. І. Дідківського, Т. В. Злуніциної, І. І. Дахна, О. П. Гребельника, Л. В. Торгової, О. В. Трифонової, О. В. Хитрої та ін.

Дисертантом використано праці іноземних дослідників, які присвятили свої роботи проблемам упорядкування страхових відносин в економіках інших держав, зокрема: Бароді До, Рісзерд Рукала, Штеффен Йорге та ін.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до пріоритетних напрямків фундаментальних та прикладних досліджень вищих навчальних закладів МВС України на період 2004-2009 рр. (Наказ МВС України від 05 липня 2004 р. № 755), Плану науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт у Київському національному університеті внутрішніх справ на 2008 рік (розділ 2, п. 174).

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу наукових джерел, розробок, узагальнення правозастосовчої практики, вітчизняного і зарубіжного досвіду виявити стан і визначити тенденції здійснення державно-правового регулювання страхування у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Реалізація поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:

• проаналізувати в історико-правовому аспекті підходи в регулюванні страхування у сфері зовнішньоекономічної діяльності;

• висвітлити сучасний стан правового регулювання діяльності суб’єктів ринку страхування в Україні та світі;

• визначити перелік суб’єктів, які надають страхові послуги у сфері зовнішньоекономічної діяльності;

• охарактеризувати страхування ризиків у сфері зовнішньоекономічної діяльності;

• розглянути сутність і значення інституту перестрахування та його подальший розвиток в Україні;

• здійснити аналіз діяльності страхових посередників та визначити ефективність їх державного регулювання;

• виявити найбільш поширені види правопорушень, що мають місце у сфері страхування зовнішньоекономічної діяльності;

• систематизувати фактори, що впливають на ефективність регулювання діяльності на вітчизняному страховому ринку;

• окреслити сучасні проблеми державно-правового регулювання страхування у сфері зовнішньоекономічної діяльності;

• узагальнити пріоритетні напрямки організаційно-правового регулювання страхування у сфері зовнішньоекономічної діяльності з метою вдосконалення чинного законодавства.

Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у процесі здійснення державно-правового регулювання страхування у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Предметом дослідження є державно-правове регулювання страхування у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Методи дослідження визначаються специфікою роботи та поставленими завданнями. Теоретичною та методологічною основою дослідження є положення діалектики щодо пізнання, розвитку та взаємозв’язку об’єктів реальної дійсності, зумовленість правових норм та відхилень від них, що викликані соціально-економічними чинниками.

При написанні дисертації автор застосовував загальнонаукові методи пізнання, а саме:

• системно-структурний аналіз, тобто виділення елементів структури державно-правового регулювання страхування у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підрозділи 1.2; 2.1 та ін.);

• соціологічний, який дав змогу розкрити суспільні умови функціонування правових інститутів та норм, що їх створюють (підрозділи 2.1; 2.2; 3.2 та ін.);

• функціональний, який полягає у виявленні взаємозв’язків між елементами структури державно-правового регулювання страхування у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Основна увага приділяється функціональній характеристиці правових інститутів, розмежуванню та взаємозв’язку їх функцій (підрозділи 1.3; 3.3 та ін.).

Крім загальних методів, автором було використано спеціально-наукові методи пізнання, а саме:

• історико-правовий, для дослідження розвитку законодавства щодо становлення регулювання страхування у сфері зовнішньоекономічної діяльності в окремих країнах світу (підрозділи 1.1; 1.3; 3.1 та ін.);

• формально-юридичний, за допомогою якого була здійснена зовнішня юридична обробка правового матеріалу (підрозділи 1.2; 2.2; 2.3 та ін.);

• порівняльно-правовий, для зіставлення правових інститутів в Україні із зарубіжними країнами з метою відшукання схожості та відмінностей між ними при підготовці пропозицій щодо поліпшення законодавства України, яке регулює питання страхування у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підрозділи 1.3; 3.3; 3.4 та ін.).

Емпіричну базу дослідження становлять узагальнення практичної діяльності суб’єктів страхування; опитування та анкетування керівників підприємств, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, найманих працівників, які інформовані стосовно укладення угод страхування, державних службовців (308 осіб); законодавчі та нормативно-правові акти, загальнотеоретична та спеціальна література, відповідні наукові розробки з державно-правового регулювання страхування у сфері зовнішньоекономічної діяльності; офіційні звіти та довідки, а також інші аналітичні матеріали з проблем дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів зумовлена характером обраної теми та підходом до її дослідження. На основі цього досягнуто певних результатів, що характеризуються науковою новизною, зокрема:

вперше:

• розглянуто питання здійснення регулювання страхування у сфері зовнішньоекономічної діяльності в історико-правовому аспекті від часів виникнення інституту страхування до сьогодення, проведено порівняльний аналіз укладення страхових операцій у минулому та сучасності;

• теоретично доведено положення про наявність різноманітних чинників (правового, економічного, соціального та морально-етичного), які впливають на страхування у сфері зовнішньоекономічної діяльності;

• сформульовано авторське визначення страхування у сфері зовнішньоекономічної діяльності як комплекс різноманітних видів страхування, які здійснюються на підставі чинного та міжнародного законодавства, що включають відносини економічного та правового характеру та мають на меті забезпечити захист майнових інтересів суб’єктів господарювання у разі настання страхового випадку;

• визначено та охарактеризовано пріоритетні завдання, які сприятимуть подальшому розвитку вітчизняного страхового ринку (розробка та прийняття Концепції розвитку страхового ринку України до 2012 року; удосконалення системи оподаткування в сфері страхування; подальше формування правової бази участі страховиків у системі соціального забезпечення населення; удосконалення обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів; посилення державного регулювання та нагляду за діяльністю на ринку перестрахування тощо);

удосконалено:

• систему правових та організаційно-практичних заходів, що будуть сприяти зниженню рівня страхових правопорушень у сфері зовнішньоекономічної діяльності (створення правових основ діяльності товариств співстрахування; прийняття Податкового кодексу України; встановлення основ обов’язкового страхування, а також визначення їх пріоритетних видів; удосконалення здійснення державного нагляду за страховою діяльністю на території України);

• окремі нормативно-правові акти, що регламентують діяльність інституту страхування у сфері зовнішньоекономічної діяльності, які не в повній мірі відповідали сучасним вимогам розвитку нашої країни;

дістало подальший розвиток:

• порядок та особливості здійснення перестрахування і співстрахування у сфері зовнішньоекономічної діяльності, зокрема розроблено проект Закону України “Про діяльність страхового пулу”;

• характеристика основних напрямків удосконалення правових норм із наданням пропозицій щодо покращання страхового законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що положення дисертації, узагальнення та аналіз особливостей вітчизняного і міжнародного розвитку державно-правового регулювання страхування у сфері зовнішньоекономічної діяльності, а також пропозиції щодо напрямів удосконалення такого регулювання були використані у:

сфері правотворчості – при: