147641 (Теорія локомотивної тяги)

Міністерство транспорту та зв язку України

Українська державна академія залізничного транспорту

Кафедра ЕРРС

ТЕОРІЯ ЛОКОМОТИВНОЇ ТЯГИ

Пояснювальна записка та розрахунки до курсової

роботи з дисципліни ” Теорія локомотивної тяги ”

КРМ.510.20.20

Перевірив асистент

_____П.А.Харламов

_____ 2007р.

Розробив студент

групи 2-IV-Л

спеціальність 7.100501

______О..

______ 2007р.

Вихідні дані

Локомотив: ТЕ3;

Тип ТЕД: ЕДТ-200А;

Середня маса вагонів брутто, т:

восьмивісні вагони: 152;

чотиривісні вагони: 78;

Зупинка на роздільних пунктах, їх довжина, хв. : В-5;

Гальмові колодки: чавунні;

Склад поїзда в % за масою:

восьмивісні вагони: 11;

чотиривісні вагони: 89;

Довжина приймально відправних колій, м: 1050;

Гальмові вісі у складі, %: 94;

Тип рейок: ланцюговий.

Зміст

Вступ

1 Аналіз профілю колії, вибір розрахункового та швидкісного підйомів, випрямлення профілю

2Розрахунок маси складу

2.1 Перевірка на подолання швидкісного підйому

2.2 Перевірка за довжиною приймально-відправних колій

2.3 Перевірка на рушання з місця при зупинці на роздільних пунктах

3 Розрахунок і побудова характеристик сил, діючих на поїзд

4 Гальмові розрахунки

5 Побудова кривих швидкості руху та часу ходу поїзда

6 Визначення технічної швидкості руху поїзда по перегонам та в цілому по ділянці

7 Визначення часу ходу поїзда приблизним способом

8 Побудова кривих струму

9 Перевірка маси складу за нагріванням обмоток електричних машин

10 Визначення витрат палива на тягу поїздів

11 Визначення коефіцієнта трудності ділянки

Перелік використаних джерел

Вступ

Тягові розрахунки є складовою частиною теорії локомотивної тяги і дозволяють на базі теоретично обґрунтованих та експериментально підтверджених методів здійснити рішення багаточисельних питань, які виникають у процесі організації експлуатаційної роботи залізниці.

До важливих із згаданих завдань відносяться:

- визначення необхідних параметрів локомотива для забезпечення заданих показників експлуатаційної роботи;

- раціональне використання потужності локомотивів з метою забезпечення ефективності процесу перевезень;

- визначення найбільш допустимих швидкостей руху поїздів та роботи локомотивів;

- складання графіків руху поїздів та обороту локомотивів;

- розрахунок та аналіз показників використання локомотива у процесі експлуатації;

- раціональне розміщення станцій, екіпірувальних пунктів, пунктів зміни локомотивних бригад та багато інших.

1. Аналіз профілю, вибір розрахункового та швидкісного підйомів, випрямлення профілю

Аналіз профілю ділянки припускає оцінку впливу на характер руху поїзда кожного елемента залізничної колії. Внаслідок аналізу профілю виявляється найбільш важкий для проходження поїзда елемент, який називається розрахунковим підйомом. Керівний підйом є основним орієнтиром при визначенні критичної маси поїзда, що перевозиться конкретним локомотивом по розглянутій ділянці.

У процесі аналізу профілю ділянки визначається також елемент з інерційним підйомом. Цей елемент може мати крутість підйому навіть більшу, ніж у розрахункового елемента, але при переміщенні по ньому поїзд робить меншу механічну роботу.

Вихідні параметри профілю залізничної ділянки перед проведенням тягових розрахунків перетворюють, здійснюючи їх випрямлення.

Величина випрямленого схилу при об’єднанні ряду елементів підраховуєть-ся за формулою:

i_с^/= = , %, (1.1)

де n - кількість випрямлених елементів;

S_c=∑S_i –довжина випрямленого елемента, м;

i_1. i_2...i_n –схили випрямлених елементів, ‰;

S₁. S₂...S_n –довжина випрямленого елемента, м.

Обгрунтування виконаного випрямлення перевіряється по черзі для всіх елементів дійсного профілю колії, які входять до випрямлених ділянок за формулою:

S_i≤ ,м (1.2)

де S_i –довжина перевіреного елемента дійсного профілю, м;

- абсолютна різниця між схилом випрямленої ділянки та дійсним схилом перевіреного елемента, ‰.

Наявність кривих ділянок на дійсному профілі викликає допоміжний опір руху поїзда. Розрахунки заміни кривої фіктивним підйомом, еквівалентним дії на поїзд допоміжного опору, називають приведеним профілем колії, а схил – приведеним схилом.

Значення фіктивного підйому, який замінює опір кривих, визначають за формулами:

i_c^//= , ‰ (1.3)

або i_c^//=12.2 ,‰, (1.4)

де S_крi., R_i -довжина та радіус у межах випрямляючого елемента, м;

α_i –центральний кут i_-ї кривої, град.

Кінцева величина схилу випрямляючої ділянки з урахуванням кривих:

i_c= i_c^/+i_c^//, ‰ (1.5)

Параметри профілю колії та результати розрахунків випрямлення елементів заносимо в таблицю 1.1.

Таблиця 1.1:Випрямлення та приведення профілю колії

2. Розрахунок маси складу