124685 (Устаткування дільничної станції пристроями електричної централізації системи БМРЦ)

¹ ЕКСПЛУАТАЦІЙНА ЧАСТИНА

1.1 Характеристика станції

У даному курсовому проекті розробив устаткування дільничної станції пристроями електричної централізації системи БМРЦ.

Вона розташована на двухпутній ділянці залізниці. Прилягаючий перегін обладнаний автоблокуванням з електротягою змінного струму. Станція має 2 головних шляхів і 3 бічних, також має : 10 стрілок в непарній горловині, 4 щоглових світлофори, 2 - вихідних і 2 – вхідних світлофора, 2 вихідних чотирьох значних карликових, 8 маневрових карликових світлофорів і 1 маневровий мачтовий.

Марки хрестовин стрілок на головних шляхах складає 1/11, а на бокових коліях 1/9.

Тип рейки на головних шляхах Р-65, а на бокових коліях Р-50. На даній станції використовується електротяга змінного струму.

1.2 Розрахунок ординат стрілок

Стрілки на схематичному плані станції показують у нормальному положенні з боку прибуття парних потягів нумерують порядковими парними номерами, а з боку прибуття непарних потягів порядковий номер непарний.

На станціях, де з однієї і тієї ж сторони (при примиканні декількох напрямків) прибувають парні і непарні потяги, стрілці привласнюють номер відповідно до нумерації потягів основного напрямку. Стрілкам розташованим по стрілочних вулицях, а також стрілкам з'їздів привласнюється номери в порядку зростання (1,3,5,7,9,11 і т.д.).

Для розрахунку ординат стрілок нам необхідно знати ширину міжколійя 5,3 м чи 6,5 м, марку хрестовини 1/9 чи 1/11 і тип рейок Р-50 чи Р-65.

Ординати стрілок знаходять по типових таблицях у залежності від типу стрілок і їхнього укладання в стрілочній горловині.

1.3 Осигналізування

Для організації поїзної роботи роблять розміщення вхідних і вихідних світлофорів у залежності від спеціалізації шляхів станції.

Розміщення маневрових світлофорів для правильної організації маневрових пересувань роблять на підставі технологічного процесу пересувань. У залежності від характеру маневрової роботи, маневрові світлофори можна умовно розділити на 4 - групи.

У першу групу: входять маневрові світлофори з прийомовідправочних шляхів, у тому числі спарені з вихідними світлофорами при наявності останніх.

В другу групу: входять маневрові світлофори у бік прийомовідправочних шляхів, службовці для організації маневрової роботи на шляхах кожного парку, а також між парками. У цю же групу входять маневрові світлофори, ходових шляхів які дозволяють вхід з маневрової зони в централізовану.

До третьоі групи відносяться маневрові світлофори встановлені в горловині станції убік прийомовідправочних шляхів службовці для розподілу складних маршрутів і напрямку відкривання.

Четверту групу складають маневрові світлофори встановлені в горловині станції убік перегону службовці для розподілу складних маневрових робіт установлюють їхньої границі.

1.4 Розрахунок ординат сигналів

Вхідні світлофори встановлюють на відстані не менш 300 метрів від остряків противошерстного чи від граничного стовпчика пошерстного стрілочного переводу. Перевіряють, щоб відстань до вихідного світлофора була не менш гальмового шляху при повному службовому гальмуванні пасажирського потяга, що рухається зі швидкістю 120 км/год і вантажного 80 км/год.

Вхідні доповнюючі світлофори для потягів по неправильному шляху встановлюють на одній ординаті з основним вхідним світлофором.

Вихідні світлофори встановлюють з кожної відправної колії перед місцем, призначеного для зупинки локомотива.

На головних шляхах і бічних, по яких здійснюється беззупинне пропускання потягів зі швидкістю більш 50 км/год, застосовують щоглові поїзні світлофори, на інших шляхах карликові. Для виконання маневрової роботи в горловині станції встановлюють маневрові карликові світлофори. На відправних коліях маневрові світлофори спарюють з вихідними. Ординати установки світлофорів залежать від відстані до остряків стрілочних переводів.

Відстань визначають по ширині міжколійя, радіуса кривої, марці хрестовини і типу світлофора (шукаються по типових таблицях).

2 ТЕХНІЧНА ЧАСТИНА

2.1 Вибір типу рейкових електричних кіл

Живлення рейкових кіл змінним струмом частотою 25Гц виробляється від штативів перетворювачів частоти типу ПЧ 50/25. При електротязі на кожні 60 стрілок встановлюється один перетворювач частоти. При установці на посту ЭЦ двох і більш штативів живлення рейкових кіл змінного струму частотою 25Гц вихідні напруги перетворювачів частоти штативів, включених противофазно, не фазуються між собою. У цьому випадку рейкові кола станції поділяють на дві частини. У стиків системних рейкових кіл, що живляться від штативів, включених противофазно, установлюватися живильні трансформатори.

На малих станціях з кількістю стрілок до 30 живлення рейкових кіл змінним струмом частотою 25Гц Живлення рейкових кіл змінним струмом частотою 50Гц виробляється з однієї фази одного трансформатора ТС чи двох підключених синфазно до одного джерела живлення. Живлення рейкових кіл станції з кількістю стрілок до 30 при автономній тязі здійснюється від трансформатора 2Т релейні панелі установки живлення пристрою ЕЦ.

У пристроях ЕЦ застосовуються типові електричні рейкові кола з безупинним і імпульсним живленням по схемах, затверджені УЗ. Рейкові кола на перегонах і станціях чи поблизу на ділянках з електротягою постійний чи змінний струм повинні бути захищені від впливу тягового струму.

Залізничні колії, розташовані на відстані до 100м від ЛЕП U=25кв і чи вище пересічні нею, повинні обладнатися рейковими колами змінним струму частотою 25Гц.

Для зменшення впливу ЛЕП на перегінні рейкові кола, АЛС і автоблокування рейкових кіл варто розміщати так, щоб перетинання шляху і ЛЕП знаходилося ближче до живильного кінцем рейкових кіл, але не ближче 200-250 м.

На перегонах з електротягою змінного струму, що примикають до станції стикування, допускаються застосування кодових рейкових кіл змінного струму частотою 25Гц.

Ізольовані ділянки, довжина яких перевищує 1200м поділяються на дві чи ділянки обладнаються імпульсними рейковими колами. Довжина розгалуженого рейкового кола з одним, двома чи трьома шляховими реле визначається схемою довжин усіх відгалужень.

Гранична довжина кодових перегінних рейкових кіл змінного струму частотою 25Гц складає 2500м, що прилягають до станції ділянок наближення 1500м, ділянок віддалення 2000м.

Довжина кожного перегінного рейкового кола в межах двох блок ділянок, що примикають до станцій стикування, не повинна перевищувати 1500м.

Рейкові кола постійний і змінний струм з нейтральними шляховими реле, що не має фазного і частотного захисту, допускається застосовувати на перегонах при напівавтоматичному блокуванні, на станціях із ключовою залежністю, при пристрої автоматичної сигналізації на переїздах, у тоннелях, на мостах і т.д., у маневрових району станції ЕЦ при місцевому живленні.

2.2 Двонитковий план станції

На підставі схематичного плану станції з розміщенням ізолюючих стиків для утворення розгалужених і нерозгалужених рейкових кіл складають двонитковий план ізоляції станційних колій.

На цей план переносять ізолюючі стики з однониткового плану і показують розміщення шляхового устаткування рейкових кіл.

Після розміщення ізолюючих стиків для утворення стрілочних і шляхових секцій стрілочної горловини станції показують чергування полярності в рейкових колах. Умовно плюсову рейкову нитку кожного рейкового кола зображують утовщеною, мінусову - тонкою. В однониткових рейкових колах витонченої показують рейкову нитку, по якій пропускають тяговий струм, на стрілочних переводах. На двонитковому плані також показують: накладення кодування АЛС по головних і всіх бокових коліях, по яких передбачається безупинне пропускання і рух потягів по сигналах наскрізного проходу вхідного світлофора зі швидкістю більш 50 км/ч.

Правильність розміщення ізолюючих стиків на двонитковому плані з умов забезпечення чергування полярності в суміжних рейкових колах перевіряють з використанням методу замкнутих контурів. Принцип полягає в тім, що в кожнім замкнутому контурі підраховують число пар ізолюючих стиків; якщо по внутрішній нитці двухниточного плану виходить парне число стиків, то чергування полярності забезпечується, непарне - не забезпечується і необхідно знайти помилку і переставити стики.

На двонитковому плані станції ділянки з виконанням чергування полярності в суміжних рейкових колах, також показані: електрофіковані шляхи; стрілочні переводи; обладнані електроприводами; світлофори з розцвіченням сигнальних вогнів; стрілки, передані на місцеве керування з маневрових колонок, посади централізації ЕЦ; релейні і батарейні шафи у вхідних світлофорів.

По головних шляхах передбачене накладення кодування АЛС частотою 50 Гц змінного струму.

Двониткові рейкові кола на шляхах кодування вимикають асиметрію тягового струму і дозволяє здійснити накладення кодування АЛС. Стійке кодування на стрілочних ділянках досягається тим що ізолюючі стики усередині стрілочних переводів установлені не по головному шляху а по відхиленню.

За умовою роботи допускається установка стиків по головному шляху не більше ніж на одній стрілці по кодуючому шляху.

2.3 Блочний план

У блочній централізації на кожній станції виявляються типові об'єкти керування і контролю. До типових об'єктів керування відносяться: стрілки, вихідні, вхідні, маршрутні і маневрові світлофори, секції. У залежності від сигналізації вихідних світлофорів і розміщення маневрових установлюють кілька типів керованих об'єктів. Для кожного типового об'єкта керування і контролю розробляють електричну схему, релейна апаратура якої скомпонована у виді закритого блоку. Блоки по типових схемах монтують, і перевіряють правильність монтажу на заводі-виготовлювачі. На місці будівництва заводські блоки розміщюють на блокових штативах і відповідно до місця об'єкта на плані станції, шляхом штепсельних з'єднань включають у повну схему централізації.

У старих системах релейної централізації великих станцій також виділялися типові об'єкти керування і контролю, але релейну апаратуру розміщали на штативах і монтували відкритим монтажем безпосередньо на об'єкті будівництва. При такому способі монтажу будівництво велося повільними темпами, і впровадженням релейної централізації затримувалося.

Блочна структура централізації дозволяє скоротити обсяг монтажних робіт при будівництві і прискорити введення в дію пристроїв централізації. За рахунок штепсельного включення блоків має можливість при ушкодженнях швидко зняти несправний блок і замінити його справним, не припиняючи дії централізації. Спочатку при впровадженні БМРЦ використовували блоки тільки виконавчої групи, а потім - і набірної. Блоки виконавчої групи виготовляють великого типу з розміщенням у них до восьми реле і малого з розміщенням до трьох реле. Блоки набірної групи роблять малого типу з розміщенням до шести реле КДР.

При проектуванні системи БМРЦ великої станції спочатку розставляють ізолюючі стики для утворення шляхових і стрілочних секцій, а також поїзні і маневрові світлофори. Після цього в залежності від розташування типових об'єктів станції складають функціональну схему розміщення блоків виконавчої і набірної групи для горловини станції. На цій схемі для кожного об'єкта керування і контролю показують тип блоку виконавчої і набірної групи.

Використовують наступні основні блоки набірної групи:

НМІ - маршрутного набору одиночного маневрового світлофора в горловині станції, містить реле КН, НКН, МП, ВКМ, ВП, АКН, що керують апаратурою блоків МІ виконавчої групи;

НМІІП - для маневрових світлофорів з тупіка; одного з двох маневрових світлофорів, встановлених у створі з ділянки шляху, містить реле К,КН,МП,ВКМ,ВП, що керують блоками МII (МIIІ) виконавчої групи;

НМІІАП - для другого маневрового світлофора в створі з ділянки шляху, має реле К, КН, МП, ВКМ, ВП АКН, що керують блоками МІІ (МIIІ) виконавчої групи;

НПМ-69 - керує блоком ВД вхідного світлофора і МІІІ маневрового світлофора з ділянки шляху за вхідним світлофором;

ВІ, ВІІ, ВІІІ - вихідних світлофорів з маневровими показаннями Ч2, Ч4, Ч3, Ч5;

НН - одного комплекту реле напрямку, містить реле П, О, ПМ, ОМ, ВПМ, ВОМ;

НМІ-Д - додатковий, разом із блоком НМІ керує блоком МІ виконавчої групи, (встановлюють один для шести блоків НМІ), містить реле-повторювач кнопок керування світлофорами К1-К6;

НСОх2 - із двома комплектами реле керування одиночними стрілками, містить реле 1ПУ, 1МУ, 2ПУ, 2МУ;

НСС - керування спареними стрелками, містить управляющие реле ПУ1, ПУ2, МУ, УК;

НПС - послідовного перекладу стрілок при магістральному харчуванні, містить допоміжні управляющие реле 1ВУ-ЗВУ і их повторювачі 1ВУ-ЗВУ;

БДШ - з 20 діодами, розміщеними в кожусі малогабаритного штепсельного реле. Діоди використовують для утворення ланцюгів включення кутових реле УК блоків НСС.

Основними блоками виконавчої групи є: