123584 (Особливості художнього конструювання електротехнічних виробів, як об’єктів дизайну), страница 5
Описание файла
Документ из архива "Особливості художнього конструювання електротехнічних виробів, як об’єктів дизайну", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "промышленность, производство" из , которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "курсовые/домашние работы", в предмете "промышленность, производство" в общих файлах.
Онлайн просмотр документа "123584"
Текст 5 страницы из документа "123584"
Пінопласт
Матеріали й інструменти:
пінопласт; набір спеціальних ножів; клей ПВА; наждаковий папір різних розмірів. Пінопласт відноситься до полімерних матеріалів. Він легко піддається механічній обробці і добре склеюється. У макетуванні застосовується два види пінопласту, що відносяться до твердих сортів,— полістирольний (ПС) білого кольору і поліхлорвініловий (ПХВ) жовтуватого кольору. Пінопласт марки ПХВ найбільш зручний для обробки, оскільки має задовільну твердість і міцністю і допускає обробку будь-яким інструментом. Це забезпечує одержання складних і тонких деталей. Пінопласт ПС можна обробляти на деревообробних верстатах при швидкісних режимах, цим досягається ідеальна чистота поверхні.
Якщо пінопласт щільний, його можна різати навіть простою пилкою ножівкою, а більш м'який — електроспіраллю. Моделі з пінопласту можна робити монолітні і пустотілі. Вони добре склеюються і піддаються фарбуванню після того, як його добре обробити наждаковим папером і заґрунтувати шпаклівкою.
Використання для склеювання емульсії ПВА, що не залишає видимих слідів, сприяє одержанню цілісних, зримо однорідних макетів.
Деталі з пінопласту зручні для комбінаторної роботи, зв'язаної з пошуком нових конструктивно-компоновочних рішень. Забезпечується це не тільки легкістю обробки самого матеріалу і переміщенням, але і простотою кріплення: шпильками, цвяхами, штирями і т.д.
Оброблений пінопласт можна покрити промисловим воском (невеликі деталі занурюють у розплавлений віск) і полірувати покриття до блиску. Воскове покриття допускає механічну обробку. Оброблений пінопласт можна покривати пластиліном.
Дерево
Матеріали та інструменти:
дерев'яні бруски; рейки; фанера; ножівка; стамески; шевські ножі; наждаковий папір; ручний дриль; рашпіль; столярний клей і т.д.
Виконання моделі з дерева досить трудомістка робота, і до цього прибігають тільки у випадках необхідності, наприклад, коли модель потрібно зробити на виставку так, щоб вона з фотографічною точністю передавала оригінал. Перевага дерев'яної моделі в тім, що вона найбільш міцна і стійка в часі. Дерево володіє такими коштовними властивостями, як піддатливість, твердість. З нього одержують легкі і міцні макети, вони довговічні і транспортабельні. Дерево гарно обробляється, що відповідає фарбуванням його можна імітувати під різні натуральні матеріали. Як макетний матеріал дерево класифікують по технологічних ознаках (твердості) і художнім (декоративності).
По декоративних властивостях дерево підрозділяють на шляхетне і неблагородне. Бук, горіх, дуб відносять до шляхетних, хоча і важкообробляючі породи. Вільху, березу, липу — до неблагородних, оскільки вони не володіють власними декоративними властивостями (якостями).
Не завжди під рукою може бути дерево потрібної товщини, тому приходиться склеювати шматки, щоб набрати потрібний обсяг для моделі. Їх склеюють натуральними клеями: казеїновим, столярним, риб'ячим чи синтетичним — епоксидним, ПВА. Найкраще дерево клеїти столярним клеєм.
Не обов'язково виконувати моделі тільки з одного матеріалу. Замість того, щоб на дерев'яній чи пластмасовій моделі імітувати металеві деталі, краще їх виготовити з металу. Можна сполучити в одній моделі кілька матеріалів: дерево і пластмасу, метал і пінопласт і т.д.
Моделі можна фарбувати в потрібний колір, виходячи з психологічних і ергономічних вимог. Якість фарбування багато в чому залежить від підготовки поверхні, що перед фарбуванням ґрунтують.
Оргскло і полістирол
Оргскло буває в листовому і блоковому виді. По зовнішньому вигляді мало чим відрізняється від звичайного скла, зате має широкі можливості ручної і механічної обробки. При нагріванні оргскло розм'якшується, що використовують для одержання гнутих і об'ємних деталей. Лінію перегину нагрівають електроструною, розм'якшують - легко згинають під потрібним кутом. Склеювати оргскло можна дихлоретаном чи оцтовою есенцією, розчином стружки оргскла в дихлоретані. Для різання оргскла використовують дискові фрези. Обробку його ведуть різними способами: гострінням, фрезеруванням, свердлінням. При ручній обробці матеріал часто не ріжуть, а ламають, попередньо зробивши з двох сторін неглибокі надрізи. Після обламування крайки деталей зачищають наждаковим папером, напилком. Оргскло застосовують для виготовлення прозорих деталей та макетів усіх масштабів.
Полістирол в основному буває тільки листовий. Це пластмаса. Його найчастіше використовують для відтворення гнутих і штампованих деталей макетів. При нагріванні до 80 °С полістирол стає еластичним, що використовується при формуванні.
Полістирол легко ріжеться: товстий —пилкою чи лобзиком, тонкий чи плівковий — ножицями. Аркушевий полістирол незамінний матеріал для плоских, гнутих і циліндричних елементів демонстраційних макетів.
Для склеювання застосовують органічні розчинники типу дихлоретана і спеціальні клеї для пластмас, для фарбування — суміш нітроемалі з дихлоретаном (склад токсичний, фарбування роблять при наявності витяжної вентиляції і запобіжних заходів).
Формування невеликих об'ємних елементів, що мають вид гнутих і штампованих, роблять у наступному порядку: розм'якшений при нагріванні лист полістиролу укладають на дерев'яну чи гіпсову матрицю і притискають пуансоном у виді рамки. Якість формування залежить від ступеня витяжки, тобто відносини висоти деталі до ширини і швидкості витяжки. Потрібно встигнути набрати потрібну висоту деталі поки лист полістиролу не остигнув. Часто в полістиролі фіксують рішення, знайдені за допомогою паперових і картонних макетів, що не дають такого чіткого представлення про предмет.
ВИСНОВОК
Працюючи над кваліфікаційною роботою „Особливості художнього конструювання електротехнічних виробів, як об’єктів дизайну”, цікавим є те, що у масових побутових виробах людина цінує майстерність художника-дизайнера з погляду створення комфорту й одержання емоційного враження від форми виробу, по якій певною мірою він може судити про досягнення в даній області виробництва. У цій узагальненій формі інформації і полягає особлива привабливість для людини, що відчуває себе співучасником суспільного процесу.
Вибір матеріалу і спосіб виконання моделі залежить від художника, що працює над формою і зовнішнім виглядом виробу.
Макет вносить уточнення в попередні рішення, дає відповідь на питання, чи можна задовольнитися отриманими результатами чи необхідно почати пошук нових, тому що макет є еталоном не тільки зовнішнього вигляду, але й конструктивного рішення.
Макет забезпечує ефективне впровадження розробок, тому що, витрати праці і часу на усунення недоліків у макеті незначні. Таким чином макет є засобом, що дозволяє реалізувати задум.
Працюючи над кваліфікаційною роботою, було опрацьовано багато літератури і матеріалу, які можна використати в роботі над створенням макету. Це пластилін, гіпс і глина, папір і картон, пінопласт, оргскло, полістирол.
Але для виконання свого макету я використала папір.
Паперовий макет виконують складеним, що дозволяє виготовляти і відпрацьовувати кожен елемент окремо комбінаторним прийомом, використовувати різні їхні сполучення. Таким чином, паперовий макет дозволяє вирішити не тільки морфологічні, але і конструктивно-технічні задачі.
ЛІТЕРАТУРА
-
Шпара П.Е. Техническая эстетика и основы художественного конструирования. Ч.1, Киев, ХИИКС, 1969
-
Шпара П.Е. Техническая эстетика и основы художественного конструирования. Ч.2, Киев, ХИИКС, 1970
-
Шпара П.Е. Техническая эстетика и основы художественного конструирования. Ч.3, Харьков, УЗПИ, 1973
-
Фольта О.В. Смоленський Р.І. Основи художнього конструювання. Київ, „Вища школа”, 1973
-
Борисовский Г.Б. Красота и стандарт. М., издательство Комитета стандартов, 1968
-
Грейнер Л.К. Основы технической эстетики и художественного конструирования., Л., СЗПИ, 1968
-
Вакс И. Художник в промышленности. Л – М, „Искусство”, 1965
-
Сомов Ю.С. Композиция в технике. М. Машиностроение. 1977 – 271с.
-
И.Т.Волкотруб. Основы художественного конструирования. Киев, 1988
-
Быков З.Н., Минервин Г.Б. Художественное конструирование. Проектирование и моделирование промышленных изделий. М. Высшая школа, 1986 – 239с.