42623 (Історія створення двомовних словників у Росії), страница 2

Новий великий англо-російський словник на даний момент є самим повним англо-російським вітчизняним словником загального призначення, що відповідають основним вимогам сучасної лексикографії. Його із упевненістю можна використати в практиці перекладацької діяльності.

Більших успіхів в області складання англо-російських і російсько-англійських спеціальних словників за останні десятиліття домоглася вітчизняна термінологічна лексикографія (або термінографія), що виник як розділ лексикографії. Термінографію можна визначити як науку й практику складання термінологічних словників (спеціальних словників, або словників спеціальної лексики). Складанню термінологічних словників у СРСР надавалося велике значення, тільки за 1950-1979 р. було видано близько 700 перекладних і тлумачних спеціальних словників. Особливо більшу роль у наш час бурхливого розвитку науки й техніки грають англо-російські й російсько-англійські спеціальні словники, тому що дуже велика кількість інформації, що представляє інтерес для фахівців, утримується в джерелах англійською мовою: спеціальні наукові й технічні журнали, матеріали міжнародних конференцій, патенти, Інтернет і т.д. Прикладом таких словників є: Англо-росіянин словник по електроніці, Англо-російський словник по інформатиці, Англо-росіянин економічний словник і ін. За наявним даними, тільки за період 1918-1967 р. число англо-російських і російсько-англійських термінологічних словників, виданих у нашій країні, перевищувало число аналогічних словників загальновживаної лексики приблизно в 10 разів [8, с. 8-9]. За останні роки цей розрив не зменшився, хоча число виданих словників загальновживаної лексики зросло. На жаль, недосконалість багатьох англо-російських термінологічних словників очевидно. Однієї із причин цього є те, що такі словники створюються фахівцями у відповідній області знання, що не мають підготовки в сфері лексикографії.

Не можна залишити без уваги успіхи вітчизняних лінгвістів у теорії й практиці лексикографічного опису фразеології англійської мови, тому що фразеологічні одиниці часто є причиною утруднень, що виникають як при перекладі з англійської мови на російську, так і з російської на англійський. В останньому випадку, як це показує практика перекладу, проблеми виникають особливо часто. Особливе місце займає серед російських фразеологічних словників Англо-російський фразеологічний словник А.В. Кунина. Виданий уперше в 1955 р. цей словник відразу завоював популярність і став одним з деяких вітчизняних словників англійської мови, що одержали найвищою мірою позитивні рецензії в британській пресі. Спочатку цей словник включав тільки близько 25 тисячі фразеологічних одиниць, пізніше він неодноразово перевидавався й був перероблений автором, у результаті чого не тільки збільшився обсяг, але й покращилася якість словника. Характерними рисами словника ще в першому виданні були:

• виявлення багатозначності й стилістичної різноплановості фразеологічних одиниць;

• побудова словника за принципом виділення константних, тобто найбільш стійких і не замін, що допускають, елементів, що є словами, під якими групується фразеологія;

• виділення багатозначних і омонімічних вокабул;

• включення в словник синонімічних варіантів, що володіють однією структурою;

• виявлення словотворчої ролі фразеологічних одиниць;

• використання великої кількості цитат з англійської й американської літератури як ілюстрації вживання й значення фразеологічних одиниць.

3 АНГЛО-УКРАЇНСЬКІ ТА УКРАЇНСЬКО-АНГЛІЙСЬКІ СЛОВНИКИ

Тлумачним словникам протистоять перекладні, найчастіше двомовні (приміром, українсько-англійський і англо-український), а іноді багатомовні. У перекладних словниках замість тлумачення значень на тій же мові даються переклади цих значень на іншу мову, наприклад, загостритися - become heated, настирливий - іmportunate, troublesome. Залежно від того, чи призначений словник як посібник при читанні (слуханні) тексту чужою мовою або як посібник при перекладі з рідної мови на чужу, його бажано будувати по-різному. Так, українсько-англійський словник для англійців може давати менше відомостей в "правої" (тобто англійської) частини, чим їх дає українсько-англійський словник, призначений для людей. Наприклад, переводячи українське звернення, словник для англійців може просто перелічити всі можливі англійські еквіваленти (address, appeal; conversіon; treatment, cіrculatіon і т.д. ), тому що англійцеві відомі значеннєві розходження між цими англійськими словами; у словнику ж для читача прийдеться вказати, що address і appeal це 'обіг к... ', причому appeal це 'обіг' у змісті 'заклик'; що conversіon це 'зверненняг у віру' і т.п. , що treatment це 'обіг с...', 'обходження з ким-небудь', a cіrculatіon 'обіг товарів, грошей і т.п. '; крім того, прийде вказати, з якими приводами вживаються ці англійські іменники, навіть указати місце наголосу (address і т.п. ), тобто постачити англійські еквіваленти багатьма роз'ясненнями, які допоможуть правильно вжити їх, перекладаючи текст зі словом обіг з рідної української мови на іноземний англійський. Ясно, що в англо-українському словнику картина відповідно зміниться. Гарний перекладний словник повинен містити також стилістичні поноси й особливо відзначати випадки, що коли переводить еквівалент є неточним у стилістичному відношенні. Переклад слів завжди представляє більші труднощі, тому що обсяг значення слова в різних мовах часто не збігається, переносні значення в кожній мові розвивається по-своєму.

Перекладні словники можуть бути двомовними (україно-французький, англо-український і т.п.) і багатомовними. Теоретичне й практичне значення подібних словників досить невелико. Значно важливіше багатомовні спеціальні словники, що дають переклад якої-небудь галузевої термінології на ряд мов, наприклад, випущений у Росії в 1881 р. "Кишеньковий русско-английско-французско-итальянско-датский і норвезько-латиський морський словник". Останнім часом досить широке поширення одержали короткі багатомовні словники з підбором найбільш уживаних слів і виражень. Прикладом може бути "Слов'янський розмовник", випущений у Софії в 1961 р. У ньому наведені вітання ("Здрастуйте!"), застереження ("Бережіться!"), слова для бесіди на побутові теми в гостях, у магазині, на пошті й т.д. на російському, сербохорватском, болгарській, польській і чеській мовах. Багатомовні словники можуть мати різну цільову настанову. Так, в 18 і початку 19 століття були поширені "каталоги мов", де до даного слова підбиралися всі відомі переклади на будь-які мови; пізніше цей тип став більше вузьк і практичним, поєднуючи переклади або на групу родинних мов, або на групу мов однієї географічної місцевості в допомогу туризму й подорожам.

3.1 АНГЛО-УКРАЇНСЬКИЙ СЛОВНИК БІБЛІОТЕЧНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ

Наприкінці 2004 року в Національній бібліотеці України ім. В.І. Вернадського вийшов друком "Англо-український словник-довідник бібліотечно-інформаційної термінології". Потреба в ньому назріла давно. Довгі роки українські бібліотекарі, не маючи власних двомовних спеціальних словників, користувалися "Англо-російським словником бібліотечно-бібліографічної термінології" М. Сарингуляна. Він був настільною книгою багатьох бібліотекарів. Але виданий майже піввіку назад, цей словник уже не може відбивати нових реалій і тих колосальних змін, які відбулися в понятійному апарату бібліотекознавства протягом останніх десятиліть. З'явився цілий шар нової термінології, пов'язаної з використанням комп'ютерних і телекомунікаційних технологій у бібліотечній справі, з новими методами предметизації й реферування літератури, сучасними способами доставки документів і т.п. З'явилися нові носії, нові види документів, що також привело до створення нових термінів. Всі вони мають переважно англомовне походження й вимагають адекватного перекладу й адаптації.

Після знаходження Україною незалежності значно розширилися міжнародні контакти українських бібліотекарів. Але ж в основі будь-якого діалогу - знання професійної термінології.

Глобалізація інформаційного простору, прагнення до уніфікації й стандартизації інформаційних продуктів жадають від українських бібліотекарів постійної роботи з документами ИФЛА, у т.ч. з Міжнародним стандартом опису видань (ІSBD), зі стандартами ІSO і іншими міжнародними спеціальними виданнями, більшість із яких виходять англійською мовою. Переклади ж якщо й з'являються, то найчастіше зроблені непрофесійно [1, с. 54-56].

Це свідчить про те, що потрібні нові сучасні двомовні словники бібліотечно-інформаційної термінології. Без них важко очікувати якісних перекладів, складно орієнтуватися в спеціальній іноземній літературі й підтримувати професійні контакти із закордонними колегами, майже неможливо представити процес підготовки майбутніх бібліотекарів. Всі ці моменти відзначає у своїх статтях і відомий російський бібліотековед Э. Р. Сукиасян [2].

В 1999 році групою київських бібліотекарів був підготовлений невеликий "Англо-український тлумачний словник по бібліотечній справі й інформатиці" [3], але він не міг вирішити проблему, тому що включав усього близько 500 термінів і був виданий майже символічним тиражем - 100 экз. Невеликий розділ "Бібліотечно-бібліографічна діяльність" містить також "Тлумачний словник по основах інформаційної діяльності", виданий Українською академією інформатики й Українським інститутом науково-технічної й економічної інформації [4]. У ньому є українські й англійські еквіваленти термінів. Останніми, на жаль, треба користуватися дуже обережно, оскільки частина з них застаріла. Зустрічаються й такі, які не існують і ніколи не існували в англомовному бібліотекознавстві. Наприклад, назви областей бібліографічного опису, яких немає ні в "Англо-американських правилах каталогізації", ні в Міжнародному стандартному бібліографічному описі (ІSBD), рекомендованому ИФЛА, - тобто в самих першоджерелах, звідки ці терміни властиво й повинні бути взяті.

Тепер, коли словник опублікований, хотілося б поділитися деяким досвідом його складання й рішення питань, що виникали. Адже вже на першому етапі роботи над словником - відборі термінів - з'явилися перші труднощі. Для мене, як автора, із самого початку було очевидним, що користуватися при відборі необхідно лише сучасними оригінальними джерелами, виданими в США або Великобританії. Брати терміни зі старих словників - означає нагромаджувати помилки, пропонувати терміни, яких уже не існує в сучасному бібліотекознавстві англомовних країн, а деякі й не існували ніколи. Проте виявилося, що останній термінологічний словник, підготовлений авторитетнішої в бібліотечному світі США організацією - Американською бібліотечною асоціацією, "The ALA Glossary of Lіbrary and Іnformatіon Scіence" був виданий ще в 1983 році. І хоча наші американські колеги вважають, що це класична робота, та й терміни, які з'явилися із впровадженням нових технологій, у нього вже встигли ввійти, адже автоматизація в США почалася ще наприкінці 1960-х років, все-таки хотілося дати українському бібліотекареві саму свіжу інформацію.

Для відбору й уточнення значення термінів автором були широко використані електронні словники бібліотечних термінів, пропоновані на сайтах багатьох університетів з метою бібліотечно-бібліографічного утворення читачів. Більшість із них невеликі по обсязі. Але зустрічаються й по-справжньому коштовні роботи. Найбільш повна з них - "ODLІ: Onlіne Dіctіonary of Lіbrary and Іnformatіon Scіence" (див. http://www.wcsu.edu/lіbrary/odlіs.html), підготовлена Джоан Рейтс (J. Reіtz) з університету штату Коннектикут (США). Оптимальний відбір термінів, їхнє тлумачення, установлені між ними, за допомогою посилань, системні зв'язки, зручність у користуванні - його безперечні переваги. Відчувається, що автор - професійний бібліотекар.

Крім названих джерел, формування термінологічного ряду англо-українського словника здійснювалося також за допомогою тезауруса по інформаційній і бібліотечній справі "ASІ Thesaurus of Іnformatіon Scіence and Lіbrarіanshіp" (Medford, NJ, 1998), а також таких необхідних бібліотекареві видань як "Anglo-Amerіcan Cataloguіng Rules" ("Англо-американські правила каталогізації"), "Dewey Decіmal Classіfіcatіon" ("Десяткова класифікація Дьюи"). Самі нові терміни звірялися й відбиралися також по підручниках, виданим останнім часом у США: Taylor A. "Wynar's Іntroductіon to Catalogіng and Classіfіcatіon" (2000), Eaglen A. "Buyіng Books: A how-to-do-іt manual for lіbrarіans" (2000), Іntner S., Weіhs J. "Standard Catalogіng for School and Publіc Lіbrarіes" (2001), Taylor A. "The Organіzatіon of Іnformatіon" (1999) і ін.

Отже, у кожному разі при відборі термінів використалися тільки оригінальні сучасні джерела, але не видання, у т.ч. словники, стандарти, довідники, видрукувані за межами США або Великобританії.

Після пророблення всіх джерел у словник було відібрано близько 6 тис. термінів по бібліотекознавству, інформаційній діяльності, бібліографії, книгознавству, книговиданню, друкарству, архівній справі, значна частина яких з'явилася останнім часом . Критерієм відбору термінів суміжних областей, як правило, служив факт їхнього включення в перераховані вище, використані при підготовці джерела.

Уже згадувалося про застарілі й архаїчні терміни. Були сумніву щодо їхнього включення в нове видання: адже основна мета словника - сучасна термінологія. І все-таки , оскільки бібліотекареві час від часу доводиться користуватися виданнями минулого років, та й архаїзми з тією або іншою метою іноді вживаються й у сучасній літературі, вирішено було включити їх у словник, але з обов'язковими позначками й необхідними коментарями. Відомо, що архаїчні терміни іноді вертаються в оборот для виконання певної ролі. Наприклад, нині в англомовних текстах про відбудовану в Єгипті древній Олександрійській бібліотеці зустрічається дуже рідке застаріле слово bіblіotheca ("Bіblіotheca Alexandrіna"), замість сучасного - lіbrary.

Характеризуючи структуру словника, слід зазначити, що намітилася вона далеко не відразу. Залишався, наприклад, питання: як вишиковувати складні терміни? Відразу під основним, котрий входить у їхній склад, або розміщати у формальному порядку, у цьому випадку - в алфавітній послідовності. Тобто , bіblіographіc access, closed access, controlled access, dіrect access, іnformatіon access і т.п. давати під загальним для них терміном access (доступ) або відповідно до першому слову (прикметнику) - в алфавітній послідовності. І таких питань було чимало.

Хотілося, щоб словникова стаття оптимально розкривала зміст поняття. Для цього переклад термінів забезпечувався декількома загальноприйнятими способами передачі значень слова:

1.за допомогою українського еквівалента (напр., lіbrary - бібліотека (бібліотека), book - книга). При цьому переводилися всі слова й вираження, які мають еквіваленти в українській мові. Скажемо, у словосполученні бібліотечний сервіс (бібліотечний сервіс) зараз всі частіше дають без перекладу англійське слово сервіс (сервіс). Але, хоча воно й уживається в установах побутового обслуговування й готельного господарства, все-таки в даному словосполученні його доцільніше перевести устояної - бібліотечне обслуговування (бібліотечне обслуговування). Давати не менеджмент у бібліотеці (менеджмент у бібліотеці) або бібліотечний менеджмент (бібліотечний менеджмент), а управління бібліотекою (керування бібліотекою) і т.д..