25023 (Озера світу), страница 3

Приблизно 1,6 мільйона років назад, протягом останнього Великого Льодовикового періоду, лід покривав область завтовшки 1,25 миль (2 км). Контури землі, знайомі сьогодні були вирізані просуванням і відступом крижаного пласта. Відступ приблизно 10 000 років тому, залишило гравій, пісок, глину і кам'янистий грунт. Льодовикова тала вода накопичилася у Верхньому басейні, що створив озеро Мінонг, попереднику озера Верхнього. Без величезної ваги льоду, земля піднялася, і вихід дренажу сформувався в перекочуванні Св. Марії, який став відомим як річка Св. Марії.

2.5 Ейр

Найкрупніше озеро материка – Эйр – розташоване на Центральній рівнині. Рівень його лежить на 12 м нижче за рівень океану. Улоговина озера є центром стоку для общин області і приймає цілу систему тимчасових водотоків.

Озеро мілководе. сильно засолено, площа його і контури непостійні і міняються залежно від опадів. В період дощів крики носять в озеро велику кількість води з гір і воно переповнюється водою. У найбільш вологі роки площа озера Ейр досягає 15 тис. км². У сухий період, який триває велику частину року, приток води по криках припиняється і вода в озері випаровується і воно розпадається на мілководі водоймища, сполучені один з одним ділянками, покритими соляними кірками., тож не дивно, що його називають «мертвимо серцем Австралії».

Озеро названо на честь Едварда Ейра, першого європейця, котрий відкрив його в 1840.

Озеро розташоване в пустелі в центральній Австралії, в північній частині штату Південна Австралія. Басейн озера Ейр є закритою системою, що оточує ложе озера, нижня частина якого заповнюється засоленим щільним шаром ґрунту що утворюється через сезонне випаровування вод озера. Навіть у сухий сезон в озері залишається трохи води, яка зазвичай збирається в невеликих озерцях, утворених на солоному дні озера. Під час сезону дощів річки з північного сходу Квінсленда течуть в бік озера. Кількість води, яку приносять мусони, визначає, чи потрапить вода до озера; і якщо так, то наскільки глибоким воно стане. На озері також бувають невеликі і середнього розміру повені через зливи, що випадають на прилеглих територіях.

Зазвичай, озеро наповнюється до рівня 1.5 м що три роки, і до рівня 4 м кожні десять років, та повністю наповнюється, або майже повністю, чотири рази за століття. Вода в озері поступово випаровується, в середньому, до кінця наступного літа.

Озеро Ейр–солоне.Солоність становить 38,5-209 г⁄кг.В іонному складі переважає Cl–97%.Менша частка припадає на елементи Na+K –96,5%. SO₄ –3%. Ca–2%.Найменшу відсоткову частку складає Mg–1,5%.

Висновки

Озеро – це природне заглиблення в земній поверхні, яке заповнене водою.Усі озера Землі займають площу 1,8% площі суходолу.

Величезна кількість озер на Землі – прісноводі і більшість лежить в Північній півкулі у вищих широтах.

Найбільші озера світу тектонічного похоження – Каспійське, Верхнє, Вікторія, Байкал, Танганьїка.

Озерні улоговини за походженням діляться на:

тектонічні

льодовикові

річкові

приморські (лагуни і лимани)

провальні (карстові, термокарстові)

вулканічні

У озерах зосереджено 67,4% всіх поверхневих прісних вод Землі, але озера це не тільки природні запаси прісної води, але і місце існування для багатьох тисяч часто унікальних (ендемічних) видів живих організмів. Для людини озера теж не замінимий компонент навколишнього середовища. Тихі води озер дарили людині заряду бадьорості і здоров'я, допомагають позбавитися від техногенного стресу і піднімають настрій.

Озеро Байкал найбільше з всіх озер Землі, ніщо не може порівнятися з цією сибірською перлиною. Це сибірське море б'є всі рекорди. Байкал найглибше озеро на Землі, найглибша ділянка озера розташована поблизу о. Ольхон i становить 1637 м. Байкал – це найбільші запаси поверхневої прісної води на Землі, вони складають 20% від всіх запасів поверхневої прісної води на планеті. У Байкалі мешкає більше 1700 видів флори і фауни з них дві третини зустрічаються тільки тут і ніде більше. Байкал це найстародавніше озеро в історії Землі, його вік 25-30 мільйонів років.

На Байкалу немає ніяких ознак старіння, як у багатьох озер світу. Йому немає рівних у світі за віком, глибиною, запасом і властивостями прісної води.

Байкал – найчистіше на Землі природне сховище прісної води. В порівнянні з озером Вікторія, яке знаходиться в серйозній небезпеці через інтенсивне зростання чисельності населення.

Озеро Вікторія займає 68 800 квадратних кілометрів (26 560 кв. миль) в розмірі, є найбільшим озером континенту, найбільшим тропічним озером в світі, і другим за величиною прісноводим озером в світі за площею поверхні. Будучи відносно дрібним для свого розміру, з максимальною глибиною 84 м (276 футів) і середньою глибиною 40 м (131 фут), озеро Вікторія займає сьоме місце за об'ємом серед прісноводих озер, містячи 2 750 кубічних кілометрів (2.2 мільйона акр-футов) води. Це озеро – джерело щонайдовшої гілки річки Ніл, Білого Нила, і має водний басейн річки 184 000 квадратних кілометрів (71 040 кв. милі). Озеро біологічно важливе, як еволюційна гаряча крапка з великою біологічною варіантністю. Озеро знаходиться в межах піднятого плато в західній частині Східно-африканської зони розломів Африки і підпорядковано територіальної адміністрації Танзаніїі, Уганди і Кенії. Озеро має берегову лінію 3 440 км. (2138 миль), і містить більш ніж 3 000 островів.

Озеро Верхнє найбільше прісноводе озеро в світі за поверхневою площею і третє в світі по величині прісноводе озеро за об'ємом – 12100 км.

Маракайбо найбільше озеро в Південній Америці, його площа дорівнює 13210 км, це також одне з якнайдавніших озер на Землі (по деяких оцінках друге по старовині.

Ейр-озеро мілководе, сильно засолене, площа його і контури непостійні і міняються залежно від опадів. У найбільш вологі роки площа озера Ейр досягає 15 тис.км².

Озера, як і річки, потребують охорони. Скидання промислових вод, отрутохімікатів, нафтопродуктів, забруднення вод побутовими відходами людської діяльності поставили багато великих та малих озер світу на межу загибелі.

Список використаної літератури

1. Агеева Р.А. Происхождение имен рек и озер. – М., 1985.

2. Арматонов В.П. Растения и чистота природной среды. М.: Наука, 1986.

3. Атлас мира. – Харьков: КК "Клуб Семейного Досуга", 2007. – 192 с.

4. Бойко В.М., Міхелі С.В. Загальна географія: Підруч. для 6 кл. загальноосвіт. навч. закладів. – К.: Пед.преса, 2006. – 272 с.

5. Галазий Г.И. Байкал в вопросах и ответах. – 3-е изд., испр. и доп. – М.: Мысль, 1988. – 285.

6. Галазий Г.И. Байкал. – Иркутск: Восточно-Сибирское книжное издательство, 1979.

7. Губарев В.К. География мира: Справочник школьника и студента. -Донецьк: ООО ПКФ"БАО", 2006. – 608 с.

8. Лесненко В.К. Мир озер: Кн. Для внеклас. чтения учащихся 8-10 кл. сред. шк. – М.: Просвещение, 1989. – 158 с.

9. Леонтев О.К. Физическая география Мирового океана, 1982.

10. Муранов О.П. Великі, могутні, живі, 1984.

11. Некрасов Н.Н. Регіональна економіка. Теорія, проблеми, методи. -М.: Економіка, 1978. – 344 с.