14004 (Планування тваринництва ВАТ "Зелений Гай")

9

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Коротка організаційно – економічна характеристика підприємства

1. Місцезнаходження, спеціалізація та організаційна структура

2. Виробничий потенціал і ефективність його використання

Розділ 2. Сучасний стан і тенденції розвитку галузі

2.1. Значення і роль галузі в економіці підприємства

2.2. Динаміка поголів’я і структура стада

2.3. Відтворення стада

2.4. Собівартість і рентабельність виробництва продукції

2.5. Аналіз процесів годівлі і утримання

Розділ 3. Обґрунтування виробничої програми галузі

3.1. Планування потреби в робочій силі і фонду оплати праці

3.2.Планування собівартості й рентабельності продукції

3.3. Планування свинарства

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

До складу продукції тваринництва у натуральному вираженні входить продукція, яку дістали в результаті нормальної життєдіяльності сільськогосподарських тварин (молоко, вовна, яйця, мед), і продукція вирощування тварин (приплід, приріст молодняка тварин і приріст тварин на відгодівлі і нагулі). Продукцію забою тварин (м'ясо, сало, шкіру), а також продукти первинної переробки натуральних продуктів тваринництва (масло, сир, сметана) не включають до складу продукції тваринництва.

Основне призначення м’ясного скотарства, свинарства, вівчарства і птахівництва полягає у вирощуванні худоби й птиці для забою на м'ясо.

Облік обсягу виробництва м’яса статистикою тваринництва дає змогу оцінити внесок кожного господарства у виробництво м’яса.

Розмір виробництва кожного виду продукції тваринництва в натуральному вираженні визначають окремо. Показники виробництва окремих продуктів тваринництва, як правило, не підсумовують.

Основними показниками обсягу виробництва продукції тваринництва, яку одержали в результаті нормальної життєдіяльності тварин, є валовий надій молока, валовий настриг вовни, валовий збір яєць. Валове виробництво цих продуктів залежить від кількості худоби і птиці та рівня їхньої продуктивності.

Данні про кількість і склад поголів’я сільськогосподарських тварин мають важливе значення для оцінки стану й розвитку тваринництва, характеристики процесу відтворення їх і продуктивності, визначення розмірів окремих видів продукції тваринництва та його виробничого напряму.

Облік кількості тварин здійснюють диференційовано за видами, віком і статтю, господарським призначенням і виробничо-економічним призначенням, породами.

До основних видів сільськогосподарських тварин відносять велику рогату худобу, свиней, овець, кіз і коней. Окремо здійснюють облік птиці, кролів, хутрових звірів, бджіл, риб.

За віком всі види сільськогосподарських тварин поділяють на дві основні групи: дорослі тварини і молодняк. Дорослих тварин поділяють на основне стадо, кастровану продуктивну і робочу худобу, дорослі тварини на відгодівлі та нагулі.

До основного стада включають маточне поголів’я і самців-плідників. До маточного відносять дорослих маток, від яких одержано приплід, і тих, які досягли зрілого віку, хоч і не давали приплоду.

Молодняк поділяють на ремонтний, призначений для поповнення основного стада, молодняк на відгодівлі та нагулі і молодшого віку. В свою чергу, кожну групу молодняка поділяють за статтю і віком. Розподіл за віком здійснюють за числом років, що виповнилися. Для тварин, які швидко розвиваються вікові інтервали визначають в місяцях.

За господарським використанням сільськогосподарських тварин поділяють на дві групи: продуктивних, від яких продають продукцію (м'ясо, молоко, вовну); робочу худобу, яку використовують як тяглову силу. В окрему групу виділяють тварин на відгодівлі і нагулі.

За виробничо-економічним призначенням сільськогосподарських тварин відносять до основних і оборотних фондів залежно від того, які функції в момент обліку вони виконують у виробничому процесі. Доросла продуктивна і робоча худоба є засобом праці і належить до основних фондів, а молодняк тварин і тварини на відгодівлі становлять незавершене виробництво і відносять до оборотних фондів. До них відносять дрібні тварини (птиця, кролі, бджоли) незалежно від віку.

За породами все поголів’я сільськогосподарських тварин поділяють на породних і безпородних.

Розділ 1. Коротка організаційно – економічна характеристика підприємства

1. Місцезнаходження, спеціалізація та організаційна структура

Необхідність оцінки природноекономічних умов пояснюється тим, що земля в сільськогосподарському виробництві є основним засобом виробництва. Від результатів її використання та природних умов залежатиме виробнича діяльність підприємств. Тому необхідно систематично аналізувати природноекономічні умови.

Джерелами аналізу ґрунтово-кліматичних умов є ґрунтовий нарис, а також дані ґрунтово-кліматичних довідників. Допоміжними є дані агрохімічних лабораторій і місцевих метеостанцій.

При оцінці природно-кліматичних умов використовується прийом текстового описання.

Природні умови підприємства характеризуються:

• кліматом, під яким розуміють багаторічний режим погоди даної місцевості, зокрема: атмосферний тиск, вологість, температура повітря, частота снігу, дощу, граду, туману та ін.;

• ґрунтами підприємства, які вивчаються в розрізі бригад, сівозмін;

• рельєфом території підприємства, який може бути рівнинний, горластий, хвилястий, що впливає на способи обробітку ґрунту, швидкість руху агрегату, а отже, й продуктивність техніки.

Вивчивши природно-кліматичні умови підприємства, приходимо до висновку, що вони є сприятливими для вирощування плодів, овочів та винограду.

Організаційно-виробнича структура підприємства залежатиме від його розмірів, кількості населених пунктів. Для великих підприємств більш оправданою буде 3-ступінчата організаційно-виробнича структура, а невеликих 2-ступінчата.

ВАТ „Зелений Гай” розташований на лівому березі річки Південний Буг у північно-західній частині Миколаївської області і в 2км від м. Вознесенська і в 95 км від обласного центру – м. Миколаїв.

Транспортне сполучення залізничною станцією Вознесенськ, розташоване в 3км, здійснюється по залізниці, з обласним центром – по асфальтованому шосе.

Територія ВАТ „Зелений Гай” знаходиться у центральній частині південно-західного степу України – в помірно-континентальному кліматі. Клімат даного району характеризується відносно високою температурою влітку і порівняно низькою температурою взимку з частими відлигами, невеликою кількістю опадів. Середньорічна температура повітря взимку -20 – 23 С, влітку - +37,6 С. Кількість без морозних днів 220 – 240. Середня дата першого осіннього заморозку 25 листопада. Найраніше заморозок 15 листопада. Пізні весні заморозки 15 квітня. Найпізніші весняні заморозки 20 квітня. Виходячи з наведених даних можна стверджувати, що кількість днів з відповідною кількістю тепла цілком достатньо для росту і розвитку всіх районованих культур і багаторічних насаджень. Кількість опадів за рік складає 432 мм. Розподілення їх на протязі року по місяцях нерівномірне. Кількість опадів за вегетаційний період (квітень – жовтень) в середньому дорівнює 282 мм. Найбільша їх кількість випадає в квітні – липні і опади носять характер зливних дощів. Найменша їх кількість випадає взимку у вигляді снігу. Висота снігового покрову не перевищує 3-4 см.

Переважне направлення гарячих вітрів південне та східне носить характер суховіїв, утворюючи куряві бурі, які приносять шкоду особливо винограду.

Земельний масив товариства розташований у проймі річки Південний Буг, яка складається з трьох терас. Перша проймена тераса являє собою рівнину з великою кількістю мезо-мікровпадин, в яких ґрунтова вода знаходиться близько від поверхні; ґрунти цієї тераси відносяться до четвертої лугово-наносної солонцюватої агровиробничої групи. Перехід до другої піщаної тераси відбувається різко. На межі переходу від пройденої тераси є вузька лінія пониження, де ґрунтові води часто виходять на поверхню. Частина цієї тераси, яка розташована ближче до третьої дерново-піщаної і п’ятої лугово-болотної агровиробничої мікрорельєфом. Ґрунтове покриття третьої тераси представлене звичайним та піщаним чорноземами, які відносяться до першої і третьої агровиробничої групи.

Джерелом зрошення являється річка Південний Буг, на березі якої побудована насосна станція, падаюча воду для зрошення.

Організаційно-виробнича структура підприємства залежить від його розмірів, кількості населених пунктів. Організаційно-виробнича структура ВАТ „Зелений Гай” Вознесенського району трьохступенева. В господарстві є три відділення: одне – на центральній садибі; друге – на с. Пряме; третє – на Бурських хуторах.

На центральній садибі є дитячий садочок, будинок культури, медпункт, холодильники, вин завод, автопарк, рем майстерня.

На першому відділенні розташовані – молочнотоварна ферма; ферма по відгодівлі ВРХ, свині; бригади садівництва і виноградарства, багаторічних насаджень. На другому відділенні – рільничі бригади; бригади садівництва і виноградарства. На третьому – бригади садівництва і бригади ягідників.

1. Виробничий потенціал і ефективність його використання

Для оцінки розміру господарства використовують ряд показників: основний – обсяг виробництва продукції; допоміжні – площа закріплених земель, кількість працюючих, вартість основних виробничих фондів, поголів’я худоби. В умовах економічного спаду на багатьох підприємствах спостерігається скорочення розмірів підприємства по обсягу валової і товарної продукції. А в результаті процесу герметизації, розукрупнення може скорочуватись і площа земельних угідь. Одночасно зменшуються енергетичні ресурси, так як тривалий час підприємство не має можливості придбати нову техніку, не будує виробничих приміщень.

Основними методами, які дають змогу оцінити розмір господарства і його вплив на результатні показники, є методи порівняння, розрахунковий, групування, кореляційно-регресивний і лінійного програмування.

Таблиця 1.1.

Визначення розміру виробництва в ВАТ „Зелений Гай” Вознесенського району.

З даних таблиці видно, що в 2006р. вартість валової продукції збільшилася на 1,35%. За рахунок цього збільшилася грошова виручка на 1,75%. Чисельність працюючих в господарстві за останній рік зросла. Розширили площі під сільськогосподарськими угіддями. Проаналізувавши данні бачимо, що значно зменшилося поголів’я худоби.

Роздивимося структуру товарної продукції в ВАТ „Зелений Гай”.

Таблиця 1.2.

Структура товарної продукції в ВАТ „Зелений Гай” Вознесенського району.

Проаналізувавши данні таблиці бачимо, що питома вага виручки від реалізації продукції рослинництва складає 75,5%, а тваринництва –24,5%. Це говорить про те, що господарство в основному реалізує продукцію рослинництва. Але якщо взяти данні по всьому господарству, то бачимо, що найбільше реалізується промислової продукції. Так як в ВАТ „Зелений Гай” є вин завод, то більша частина продукції іде на переробку, а потім її реалізовують.