177135 (Мікроекономіка), страница 5
Описание файла
Документ из архива "Мікроекономіка", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "экономика" из , которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "книги и методические указания", в предмете "экономика" в общих файлах.
Онлайн просмотр документа "177135"
Текст 5 страницы из документа "177135"
а) б) в) г)
У У У У
Х Х Х Х
Рис. 6.2 Криві витрат Енгеля.
а – для нормального товару
б – для неякісного товару
в – для високоякісного товару
г – для нейтральних товарів
6.2 Реакція споживача на зміну ціни товарів.
Розглянемо реакцію споживання в ситуації, коли проходить зміна ціни на товар на прикладі зниження ціни на товар Х.
Зниження ціни на товар Х зумовлює поворот бюджетної лінії до нової точки перетину її з віссю Х, більш віддаленої від початку координації (точка L1 на рис. 6.3). Якщо ціна інших благ і грошовий доход залишаються без змін, то перетин бюджетної лінії з віссю У залишається без зміни (точка К на рис. 6.3).
На графіку (рис. 6.3 верхня частина) показана зміна оптимуму споживача за зміни ціни товару Х при незмінній структурі переваг і попередньому доходу.
У
К
x1 х2 L L1 Х
P
Px
P'x D
x1 x2 Qx
Рис. 6.3 Крива ціна-споживання і побудова лінії попиту.
Як видно з графіка, при переході оптимуму споживача в точку Е1 він може придбати товарів Х2 Х1.
З’єднуючи точки Е і Е1, одержуємо лінію ЕЕ1, яка називається кривою ціни-споживання. На основі цієї кривої можна побудувати лінію індивідуального попиту (нижня частина рис. 6.3).
Якщо споживач купує Х1 товару за ціни Рх і Х2 за ціни Р'х1, то на основі даної інформації можна побудувати лінію D, що характеризує обсяг попиту на товар Х як функцію від ціни.
6.3 Ефект доходу та ефект заміщення.
Зміна ціни блага міняє не тільки відносну доступність благ для споживача з фіксованим нормальним доходом, але його реальним добробут. Зниження ціни робить його більш багатим, а підвищення – бідним. Тому перехід до нової комбінації благ, яку купує споживач є наслідком дії двох факторів: зміни співвідношення цін та зміни реальної величини бюджету споживача.
Виділимо в загальній величині ефекту зміни ціни кожного із цих факторів окремо.
Зниження ціни на товар Х дає можливість:
а) за ту ж саму кількість товару Х віддати менше коштів і на “заощаджену” суму придбати інші товари;
б) більше споживати товару Х, що здешевів і менше товару У, що став відносно дорогим.
Ефект доходу - зміна реального доходу споживача в результаті зміни ціни одного з товарів, що входить до його споживчого товару.
Ефект заміщення – зростання попиту на здешевілий товар, який зумовлений заміщенням цим більш дешевим товаром інших, що стали відносно дорогими.
Ефект доходу і ефект заміщення діють одночасно. Ефект заміщення для різних груп товарів (нормальних, низькоякісних) при зниженні ціни завжди є позитивним: зниження ціни товару Х спонукає споживача до більшого споживання його. При підвищенні ціни на товар Х приводить до заміщення його споживання іншими, що стали дешевшими. Ефект доходу може бути позитивним (для нормальних товарів) і негативним (для низькоякісних товарів).
Загальний ефект впливу зміни ціни одного з товарів на поведінку споживача дорівнює сумі цих двох ефектів (рис. 6.4).
Ефект Ефект
заміщення доходу
Нормальний
товар
Загальний ефект
Ефект заміщення
Н изькоякісний
т овар
Загальний Ефект
Ефект доходу
Ефект доходу
Т овар
Г іффена
Загальний Ефект
ефект заміщення
Рис. 6.4 Загальний ефект впливу на реакцію споживача зниження ціни на товари.
В економічній теорії існує зв’язок між ціною товару, який споживач вважає низькоякісним, і споживанням цього товару, коли абсолютна величина ефекту доходу перевищує величину ефекту заміщення. Такий зв’язок називається парадоксом Гіффена, а товар називають товаром Гіффена.
Товар Гіффена – це товар, що посідає значне місце в бюджеті незаможніх споживачів при зменшені ціни попит на нього спадає (крива попиту має не спадний, а висхідний характер).
6.4 Надлишок споживача. Зміна надлишку і втрати в результаті введення податків на товари.
Надлишок споживання, або додаткова вигода, яку має той чи інший споживач, показує, наскільки в середньому краще живуть окремі споживачі. Різні споживачі неоднаково оцінюють споживання різних товарів, а отже, неоднаковим буде і максимальний рівень ціни, яку вони ладні заплатити за цей товар.
Криві попиту, як відомо, показують ту кількість товару, яку купує споживач за кожної заданої ціни.
Але з другого боку, крива попиту характеризує готовність, бажання споживача платити за додаткову одиницю товару, якщо у нього є деяка кількість цього товару. Тому функцію попиту можна розглядати як відображення бажання споживача платити.
Р
Рmax Надлишок споживання
Pp A
D
0 Q
Qp
Рис. 6.5 Надлишок споживання.
Висота кривої попиту (Рmax) показує ту максимальну ціну, яку ладен споживач заплатити за додаткову одиницю товару. Площа під кривою попиту D (0, Рmax, А, Qp) відображає ту загальну суму коштів, яку споживач готовий заплатити за придбання Qp одиниці продукції.
В умовах ринкової економіки споживач купує Qp одиниць продукції за ціною Pp , а тому сума фактичних витрат споживача дорівнює площі 0 Р А Qp.
Площа трикутника Pp Рmax А характеризує той надлишок, ту вигоду, яку отримує споживач при цьому. Податки погіршують добробут споживача.
Р озглянемо дію податку на продаж, наслідком якого є ефект підвищення ціни.
С
К
Т
У2 Е1 Е
У1 U1 U2
х2 х1 L
L Q
Рис. 6.6 Вплив податку на надлишок споживача.
Ціна, що зросла через цей податок буде наближати бюджетну лінію споживача К L до початку координат К L1. Точка рівноваги Е споживача переміститься в точку Е1. Споживання товару зменшиться з Х1 до Х2. Витрати на інші товари зростуть з У1 доУ2. Споживач позбавляється У2К гр.. од. доходу за купівлі Х2 одиниць товару, з якої У2Т одержує продавець, а ТК – уряд.
Рухаючись із точки Е в точку Е1, споживач зазнає збитків, що виражаються у зменшенні корисності з рівня U2 до U1. Таким чином, податок робить становище споживача нижчим.
Рух з точки Е в точку Е1 – це комбінований результат ефектів зміни доходу і взаємозамінності товарів Х товарами У. Різниця між рівнями корисності U2 і U1 є надлишковим податковим тягарем споживача.
Тема 7 Мікроекономічна модель підприємства.
План лекцій .
-
Підприємство як суб'єкт та виробничо-ринкова система.
-
Виробництво і технологія. Виробнича функція.
-
Найважливіші параметри підприємства як мікроекономічної моделі: граничний продукт, альтернативні витрати, економічні і бухгалтерські витрати, сукупний, середні та граничні витрати, сукупний середній та граничний доход, прибуток як рушійна сила. Різні концепції прибутку.
Література: [ 1, c.133-150], [2, c. 69-70], [4, c. 109-113].
7.1 Підприємство як суб'єкт ринку та виробничо-ринкова система
Підприємство (фірма) - це організація, яка формується і управляється з метою отримання максимального прибутку для її власників шляхом виробництва благ для продажу на ринку.
Закон України “Про підприємство в Україні” дає таке визначення підприємства:
„Підприємство - самостійний господарюючий статутний суб'єкт, який має право юридичної особи і здійснює виробничу, науково-дослідну, і комерційну діяльність з метою одержання відповідного доходу (прибутку)".
З економічної точки зору підприємство самостійно здійснює виробничу діяльність.
Виробництво - це процес використання праці та обладнання, капіталу разом з природними ресурсами і матеріалами для створення необхідних товарів та надання послуг.
Тобто виробництво можна розглядати як продуктивну систему.
Разом з тим виробництво можна охарактеризувати і як систему відносин між людьми.
На рис. 7.1 показана сукупність виробництва як продуктивної системи відносин.
Фактори виробництва – продуктивні послуги праці, капіталу, природних ресурсів та підприємницьких здібностей: | Результати виробництва – матеріальні продукти та послуги |
Продуктивна система |
Рис. 7.1 Виробництво, як продуктивна система.
С истема відносин |
Організаційно-економічні відносини (визначаються передусім технологією, що використовується у виробництві) | Соціально-економічні відносини (визначаються передусім відносинами власності, що панують у суспільстві) |
Відносини між людьми можуть носити організаційно-економічний або
соціально-економічний характер.
Соціально-економічні відносини визначаються в першу чергу пануючими відносинами власності. Їх вивчає спеціальний курс політекономії – основи економічної теорії - політекономія.
В мікроекономіці вивчається виробництво як продуктивна система, здатна постачати на ринок певну кількість товарі, витративши при цьому деякі кошти і ресурси.
Тобто в мікроекономіці вивчаються організаційно-економічні відносини і в першу чергу вони визначаються технологією, що застосовується в даному виробництві.
7.2 Виробництво і технологія.
Виробнича функція.
Технологія - це практичне застосування способів виробництва товарів і послуг шляхом поєднання факторів виробництва.
Виробництво товарів (продукції) супроводжується перетворенням ресурсів (сировини, матеріалів) у потрібні для людини продукти за допомогою певного технологічного процесу.