Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

Точка рівноваги характеризує рівень цін, який по своїй величині найбільш відповідає суспільно необхідним нормальним умовам виробництва деякого товару з однієї сторони і споживання цього товару-з іншої.

Тема 3 . Еластичність попиту і пропозиції

План лекції

1.Поняття еластичності. Цінова еластичність попиту.

2. Перехресна еластичність попиту.

3. Еластичність попиту за доходом.

4. Еластичність пропозиції.

Література: [ 1, c. 79-86], [2, c.58-63 ], [4, c.26-40].

3.1 Поняття еластичності. Цінова еластичність попиту

При аналізі попиту споживачів і продавців товару часто цікавить не його абсолютний обсяг, а зміни його у відповідь на зміну цінових чи нецінових факторів, тобто його чутливість або еластичність функцій попиту.

Еластичність – це відношення відносного приросту функції до відносного приросту незалежної величини.

Еластичність попиту за ціною характеризує відносну зміну попиту на деякий товар залежно від зміни ціни. Коефіцієнт еластичності попиту за ціною дорівнює відносній зміні величини попиту при певній відносній зміні ціни на товар. Визначається коефіцієнт еластичності за ціною по формулі:

(3.1)

або (3.2).

якщо зміни ціни значні (>10%), використовується формула:

(3.3).

якщо крива попиту задана лінійною функцією (Q=a-b·P), то

(3.4)

Як правило, коефіцієнт еластичності є від’ємною величиною. Тому для практичного використання беруть E_d в абсолютних одиницях |E_d|.

Оскільки коефіцієнт еластичності – це певне число, яке показує відносну реакцію величини попиту споживача на відносну зміну власної ціни товару, то діапазон еластичності змінюється від 0 до нескінченності.

Якщо E_d=0, попит абсолютно нееластичний: жодна зміна ціни не впливає на обсяг попиту. Якщо |E_d|=∞, попит абсолютно еластичний, тобто, при незмінній ціні покупець бажає і може купити будь-яку кількість товару.

Між цими двома екстремальними коефіцієнтами цінової еластичності лежать три проміжні вияви еластичності:

при |E_d|>1 - попит еластичний;

при |E_d|<1 - попит нееластичний;

при |E_d|=1 - попит має одиничну еластичність.

Р

D₁

D₂

|E_d|=∞

|E_d|>1

E_d=0 |E_d|<1

|E_d|=1

Q

Рис.3.1. Криві попиту з різними видами еластичності.

Необхідно чітко усвідомити, що чим еластичніший попит, тим чутливіші споживачі до змін ринкової ціни товару. І навпаки, чим менш еластичний попит, тим менш чутливі споживачі до коливань ціни товару.

3.2 Перехресна еластичність попиту

Еластичність попиту може змінюватись. Залежить вона в першу чергу від наявності товарів – замінників. Важливим поняттям є поняття перехресної еластичності.

Перехресні еластичність попиту за ціною характеризує відносну зміну обсягу попиту на один товар від зміни ціни іншого:

(3.5)

Величина перехресної еластичності попиту може бути позитивною, негативною і нульовою.

При Е_ху>0, то товари Х і У являються взаємозамінними (наприклад, різні види палива)

При Е_ху<0, то товари називають супутніми (наприклад, автомобілі та бензин).

Якщо Е_ху=0, то такі товари називаються незалежними, підвищення ціни на один з них не впливає на попит другого (наприклад, цукор і цемент).

Еластичність на різні товари залежить від різноманітності можливостей (напрямів) використання даного товару. Чим різноманітніші ці можливості, тим вища еластичність (наприклад, попит на універсальне обладнання більш еластичний, ніж на спеціалізоване).

Еластичність залежить від ступеня насиченості потреб. Наприклад, якщо майже всі сім’ї уже мають хоча б один холодильник, невелике зниження ринкової ціни суттєво не позначиться на обсягу попиту і продаж. Але на початковій стадії (наприклад, комп’ютери), відносно невелике зниження ціни може зумовити значне збільшення попиту на них.

Еластичність попиту залежить від фактора часу. Попит більш еластичніший в довгому періоді, ніж в короткому, тому що потрібний час для пристосування на зміну цін.

3.3 Еластичність попиту за доходом

Важливим є аналіз зміни попиту на товари при зміні доходу споживачів.

Еластичність попиту за доходом характеризує відносну зміну попиту на будь-який товар при зміні доходу споживача.

Коефіцієнт еластичності попиту за доходом вимірюється як відношення відносної зміни попиту на товар до відносної зміни грошового доходу споживача:

(3.6)

Якщо Е_І<0, то товар є низькоякісним, збільшення доходу супроводжується зниженням попиту на цей товар (наприклад, кісточкові супові набори).

Якщо Е_І=0, попит товару не реагує на зміну доходу (наприклад, до таких товарів відноситься кухонна сіль).

Якщо Е_І>0, товар називають нормальним, із зростанням доходу споживання його збільшується.

Нормальні товари розділяються на три групи :

Е_І>0, але Е_І<1 - товари першої необхідності; попит на них зростає повільніше, ніж зростає доход;

Е_І=1 – товари другої черги необхідності; попит на них зростає в міру зростання доходу;

Е_І>1 – предмети розкоші; попит на які випереджає зростання доходів і тому немає межі насичення.

3.4 Еластичність пропозиції

Крива графіка пропозиції має тенденцію до зростання : з підвищенням ціни збільшується кількісний обсяг пропозиції.

Еластичність пропозиції визначається із залежності:

(3.7)

Із залежності (3.7) видно, що еластичність пропозиції тим більша, чим більше крива пропозицій наближається до горизонтальної лінії, і тим менша, чим більше крива пропозиції наближається до вертикальної лінії (Рис.3.2)

Р S₂ (Е_S=0)

S₃ (Е_S>1)

S₁ (Е_S=∞)

S₅ (Е_S=1) S₄ (Е_S< 1)

Q

Рис.3.2 Еластичність пропозиції.

Цінова еластичність змінюється від 0 до нескінченості:

• пропозиція абсолютно еластична при Е_S=∞

• пропозиція еластична при Е_S>1;

• пропозиція нееластична при 0< Е_S< 1;

• пропозиція має одиничну еластичність при Е_S=1_.

Із графіка (Рис.3.2) видно, що для лінійних функцій пропозиції

• лінія , яка горизонтальна осі Х має абсолютну еластичність;

• лінія, яка перетинає вісь У, еластична за будь-яких цін;

• лінія, яка проходить через початок координат, має одиничну еластичність;

• лінія, яка перетинає вісь Х, нееластична при будь-якому значенні цін;

• лінія, паралельна осі У, має абсолютну нееластичність.

Цінова еластичність для нелінійної кривої пропозиції в будь-якій точці може бути виведена шляхом проведення дотичної до точки і виявлення того, яку вісь перетинає ця дотична (Рис.3.3)

Р S

А₂ (0< Е_S< 1)

А ₁ (Е_S>1)

Q

Рис.3.3 – Нелінійна крива пропозиції.

Тема 4. Основи теорії поведінки споживача в ринкових умовах

План лекції

1. Корисність товару як економічна категорія.

2. Функція корисності. Поняття загальної корисності та граничної корисності.

3. Закон спадної граничної корисності. Правило максимізації корисності.

Література: [ 1, c.22-35], [2, c.22-33], [4, c.].

4.1 Корисність товару як економічна категорія

Корисність в мікроекономіці розглядається як характеристика задоволеності споживача (чи досягнутого ним добробуту) при споживані певних товарів чи послуг.

Категорія корисності, яка за мотивами і за цілями, є переважно суб’єктивною, служить для того, щоб зрозуміти поведінку споживача. Корисність може змінюватись із зміною ситуації.

Своє економічне значення корисність виявляє у виборі благ. Корисність є критерієм відбору того чи іншого блага (товару, послуги, ресурсу).

Економічні блага – будь-які предмети, здатні задовольнити потреби споживачів, або які можуть бути використаними для відповідних цілей виробниками.

Благо буде придбане, якщо споживач надасть йому переваги, побачивши в ньому певну корисність для себе. Переваги можна умовно визначити порядковими номерами які начебто присвоєні споживачем певним наборам (кошикам, комплектам), що мають різні кількості чи різні назви товарів і послуг. З точки зору споживача ці набори являють собою альтернативні споживчі можливості.

Крім якісної, будь-яке явище, в тому числі і корисність, може мати кількісну сторону.

Спосіб виміру корисності двох різних благ для даного споживача можна розглядати як фіксоване відношення переваги, наданої одному благу щодо іншого.

Раціональний споживач може упорядковувати своє ставлення до всіх благ, які розглядаються ним при виборі, розташувавши їх за певною ієрархією. Критерії відбору виявляються через поняття “ більша перевага”, “ менша перевага”, “однаково”. Такий варіант вимірювання корисності називається ординалізмом (теорія, яка вивчає такий підхід споживача до вибору благ, називають ординалістською ).

Якщо припустити, що раціональний споживач не тільки визнає той факт, що для нього корисність даного блага більша чи менша від корисності іншого блага, але і вказує, на скільки більша, фіксуючи величину перевищення, то такий варіант вимірювання корисності називається кардиналізмом (теорія, яка вивчає такий підхід споживача до вибору благ, називається кардиналістською).

4.2 Функція корисності .

Поняття загальної корисності та граничної корисності

Переваги споживача можуть бути виражені неперервною функцією корисності, яка є відношенням між обсягами благ, що споживаються, і рівнем добробуту ( ступенем задоволеності, рівнем корисності), який досягається при цьому споживанні . Функція корисності має вигляд :

U = f ( X1 , X2 , X3 ….Xn ) ( 4.1 )

Де U – рівень корисності ( рівень добробуту ), сукупна або загальна корисність.

Хі ( і = 1,2,3 ... n ) – кількість благ і-го виду.

f – певна відповідність між рівнем корисності і кількості благ, що споживаються .

Залежність загальної (сукупної) корисності від кількості благ, що споживаються можна виразитити графічно (рис 4.1)

МU

U

X X

Рис. 4.1 Сукупна корисність Рис. 4.2 Гранична корисність

Для визначення додаткової корисності, яка додається кожною окремою одиницею (порцією) товару, вводиться поняття граничної корисності:

MU = = (4.2).

Гранична корисність – це збільшення (зменшення) даного рівня корисності при споживанні кожної слідуючої одиниці блага.

4.3 Закон спадної граничної корисності.

Правило максимізації корисності

Гранична корисність будь-якого даного виду благ зменшується в міру збільшення кількості даного виду благ, що споживається (при змінних кількостях споживання інших благ).

В цьому визначається дія давно відомого економістам принципу (закону) спадної граничної корисності, коли кожна наступна порція даного блага приносить в даній ситуації споживання в се менший приріст загального рівня корисності (добробуту ) даного споживача .

Принципи спадної графічної корисності частол називають першим законом Госена.

Якщо є деякий набір благ, то другий закон Госена зводиться до того, що за всіх варіантів використання певного блага необхідно за обмежений період часу розподілити таким чином, щоб кожний варіант виводив споживача на одну і ту ж величину граничної корисності MU.

Правило максимізації корисності (при загальній незмінній корисності набору):

(4.3).

Тема 5. Ординалістська теорія поведінки споживача

План лекції

1. Система переваг споживача та її основні елементи.

2. Крива байдужості. Гранична норма заміщення.

3. Бюджетна лінія. Бюджетне обмеження та можливості споживача.

4. Оптимум споживача як модель раціонального споживчого вибору.

Література: [ 1, c.35-48], [2, c.34-40], [4, c. 45-59].

5.1 Система переваг споживача

Переваги споживача можна (згідно ординалістської теорії) умовно визначити порядковими номерами, які нібито присвоєні споживачем певним наборам, що мають різні кількості чи різні назви товарів чи послуг. Практика засвідчує, що всі блага споживаються не відокремлено, а разом з іншими, тобто в певних комплектах, наборах.

Набір благ – це сукупність їх даних кількостей і видів, що споживаються в даний період .

Сукупність всіх реально можливих наборів вимірюється ринковими кошиками – набором одиниць деяких благ, які споживаються за одиницю часу. З точки зору споживача ці кошики (набори благ) являють собою альтернативні споживчі можливості.

Елементами системи переваг споживача являються здатність до ранжування альтернатив, транзитивність переваг, не насиченість благами, взаємозамінність благ. Послідовність поведінки споживача визначає рівень його раціоналізму.

Аксіома повної впорядкованості переваг: споживач завжди може сказати, як він ставиться до наборів благ, що порівнюються. Інакше кажучи, що для будь-яких наборів А і В в певній ситуації споживач може визначити своє ставлення до них: або А >B, або А < В, або А = В.

Характеристики

Список файлов книги