66315 (Розробка технології нових видів загартованого морозива), страница 9

100 – 25 – 17 = 58 кг

1. Визначимо кількість масла:

1. Визначаємо кількість СЗМЗ, що внесемо з молоком сухим коров’ячим незбираним 21 % в кількості 82 кг і вологою 4 %:

82 – 4 – 17 = 61 кг

6. Знаходимо кількість СЗМЗ, що вносимо з маслом :

7. Визначаємо кількість СЗМЗ що внесемо з молоком сухим коров’ячим знежиреним:

112 – 61 – 2 = 49 кг

8. Визначимо кількість сухого знежиреного молока:

100 – 5 = 95 %

9. Визначимо загальну кількість цукру, що внесемо:

Кількість цукру на 1000 кг суміші 145 кг.

10. Кількість емульгатора-стабілізатора на 1000 кг суміші 5 кг.

11. Кількість вершки-ваніль на 1000 кг суміші 6 кг.

12. Кількість доповнюємо водою, що становить 605 кг

Таблиця 3.3 – Рецептура морозива «Умка»

3.2 – РОЗРАХУНОК І ПІДБІР ТЕХНОЛОГІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ

Для нового цеху встановлюємо потужне обладнання згідно технологічної лінії.

Для приймання молока встановлено два відцентрових насоси марки 1Г2-ОПД потужністю 25 т/год і ваги марки ВСЭ-600М в кількості 2 шт. Також встановлено дві ванни до вагів. Необхідну кількість молока при такому обладнанні можна прийняти за 2,5 – 3 год.

Для охолодження молока використовують два охолоджувачі марки ОГІ-010 в кількості 2 шт., і два насоси до них марки Г2 – ОПД. Тривалість охолодження становитиме близько 3,5 год.

Для резервування молока встановлено 2 резервуари Г6ОМГ-25, місткістю 25 т кожен. Біля кожного резервуару насос марки Г2 – ОПД.

Для підігрівання молока використовується трубчатий підігрівач марки ПТУ-10 в кількості 1 шт.

Для змішування компонентів суміші на морозиво використовуємо ванну Д7-ОСА-0,30. Для фільтрації використовуємо фільтр А1-ОШФ.

Для пастеризації встановлюємо пастеризаційно-охолоджувальну установку ОПЛ-10.

Суміш гомогенізуємо на гомогенізаторі А1-ОГМ-1.

Визріває суміш в резервуарі В2-ОМВ-1.

Для заморожування суміші до температури -4…-6 °С встановлюємо фризер марки Б6-ОФШ.

Фасування проводимо на фасувальному автоматі марки М3-ОЛВ.

Зведена таблиця необхідного обладнання представлена в таблиці 3.4.

Таблиця 3.4. – Обладнання для виробництва морозива

3.3 – РОЗРАХУНОК ПЛОЩ ПРИМІЩЕНЬ

Відповідно до діючого будівельними нормами і правилами площі виробничих будинків поділяють на наступні основні категорії:

• робочу площу (приміщення основного виробничого призначення) – цехи, лабораторії, термостатні камери, камери для охолодження, різні камери і конторські приміщення, що знаходяться у виробничих цехах;

• підсобні і складські приміщення – бойлерна, вентиляційна, трансформаторна, компресорна, приміщення технічного призначення, ремонтно-механічні майстерні, тарні майстерні, камери збереження готової продукції, експедиції, склади припасів, тари та інше;

• допоміжні приміщення – побутові, площі заводоуправління, конструкторські бюро, приміщення громадських організацій, культурного обслуговування та інше.

Площу цеху визначають за формулою:

F=А×f (3.1)

де: А – потужність цеху, т/зм;

f – питома норма площі, м²/т

F=2×150=300 м²

Розрахунок термостатних та холодильних камер за формулою:

F= k × (G/g) (3.2)

де: k – коефіцієнт запасу площ (k=2);

G – кількість продукту, т;

g – норма навантаження продукту, т/м².

F=2× (3000/346)=17,3м² – кожна з камер

Розрахунок відділення приймання сировини

Сумарна площа обладнання:

F_M=48 м²

Коефіцієнт використання площі k=0,6.

Площу відділення розрахуємо за формулою:

F_В= k× F (3.3)

де: k - коефіцієнт використання площі;

F – сумарна площа обладнання, м².

F_В= 0,6×48=28,8 м²

Розрахунок мийного відділення за нормативом

За нормативом розрахунків приймаємо норму площі (м²) на навантаження (кг) 2 м²/Т та 50 м²/Т

Сумарна площа обладнання:

F_M= 181,16 м²

Коефіцієнт використання площі k=0,7.

Площа відділення:

F_В= 181,16×0,7=126,81 м²

Розрахунок тарного складу за нормативами

За нормативом розрахунків приймаємо норму площі (м²) на навантаження (кг) 6 м²/Т та 120м²

Розрахунок камери зберігання

Площу камери зберігання розраховують за формулою:

F=G×C/m×k (3.4)

де: G – кількість продукції, яка підлягає зберіганню, кг;

C – термін зберігання, діб;

m - укладальна маса продукту на 1м² площі, кг;

к – коефіцієнт використання площі.

F=0,75×4200/(150×5)=4,2м²

В нашому випадку розраховуємо так:

F=с×G/g (3.5)

F=0,75×4200/346=9,1м²

Розрахунок відділення теплової та механічної обробки:

Сумарна площа обладнання:

F_БУД.= 82,7м²

Коефіцієнт використання площі k=0,7.

Площа відділення:

F_В=0,7×82,7=57,89м²

3.4 РОЗРАХУНОК ТЕХНІЧНИХ ТА ДОПОМІЖНИХ ПРИМІЩЕНЬ

Площі технічних та допоміжних приміщень прийняті за даними [30, 31].

Розрахунок приміщення водопідготовки та майстерня

1. Зберігання витратних матеріалів для підготовки води до виробництва:

- сіль куховарська;

- обладнання технологічне для водопідготовки.

2. Підготовка води:

- видалення механічних домішок методом фільтрації через фільтр;

- пом’якшення;

- видалення залишкового хлору і органічних сполук.

Приймаємо фільтр (500х500).

Для зберігання очисних матеріалів (сіль – 100 кг, вугіль фільтруючий – 100 кг, смола катіон обмінна – 20 кг) встановлюємо підтоварник.

Для виконання інструментальних робіт встановлюємо два столи-верстаки (1000х800). Для зберігання інструменту приймаємо підвісний настінний стелаж (1000х500).

Розрахунок площі приміщення зведено до таблицю 3.5

Таблиця 3.5 – Обладнання прийняте до встановлення

Площу приміщення водопідготовки та майстерні приймаємо 9 м².

Машинне відділення для охолоджувальних камер

Агрегати встановлюватимуться на дах охолоджувальних приміщень.

3.5 – Проектування адміністративно-побутових приміщень

Площі технічних та допоміжних приміщень прийняті за даними [30, 31].

Розрахунок приміщень адміністрації

Кабінет директора приймаємо рівним 5м². У цьому приміщенні встановлюємо стіл канцелярський (1000х600).

Контору приймаємо рівною 7м². В цьому приміщенні встановлюємо два столи канцелярські (1000х600).