Крупні види Dytiscidae належать до числа хижаків прісних водойм і є небезпечними для молоді риб у рибоводних господарствах. Плавунці шкідливі і в ондатрових господарствах. Нападаючи на ондатру, що потрапила в капкан, вони до такої степені пошкоджують її, що шкіра втрачає свою цінність.

За останні десятиліття бурхливий розвиток промисловості призводить до систематичного забруднення материкових прісних і морських водойм. Вода - найпоширеніша неорганічна сполука на Землі. Вода - основа всі життєвих процесів. Рослини на 90%, а тварини на 75% складаються з води. Втрата 10 -20% води живими організмами призводить до їх загибелі. Природні води знаходяться в складних взаємовідносинах з живими організмами, літосферою та атмосферою. Забруднення атмосфери завдало шкоди водним ресурсам. Забруднюючі речовини рано чи пізно з атмосфери випадають на поверхню землі. Це і без того значно погіршується тим, що і у водні об'єкти і на ґрунт іде потік відходів. Великі території піддаються дії отрутохімікатів, які надходять із смітників. Промислові підприємства скидають стічні води у водойми, іноді навіть без попередньої очистки. Стоки із сільськогосподарських угідь практично ніхто і не ставить ціллю очищати, тому, що технічно це практично невирішена задача. Забруднюються підземні води важливий резервуар прісних вод. Забруднення прісних вод і земель повертається людині в продуктах харчування.

Значну шкоду водоймі і її жителям причиняє забруднення свинцем і його сполуками. Розширення виробництва і застосування пестицидів призводить до сильного забруднення водойм. Забруднення водного середовища проходить в результаті прямого внесення пестицидів при обробці водойм для боротьби з шкідниками, доступ у водойм води, як стікає з поверхні оброблених сільськогосподарських земель, а також при скидані у водойми відходів підприємств - виробників, крім того в результаті втрат при транспортуванні та зберіганні пестицидів і частково з атмосферними опадами.

Степінь накопичення і прояву токсичності пестицидів для твердокрилих в значній степені залежить від гідродинамічних і термічних характеристик водойми. Наприклад, в стоячих водоймах отрутохімікати акумулюються в донних відкладах, які стають джерелом хронічного забруднення. Токсична дія практично всіх отрутохімікатів істотно посилюється з підвищенням температури.

Разом з пестицидами сільськогосподарські стоки містять значну кількість поживних (біогенних) речовин (азоту, фосфору, калію), які виносяться на поля з добривами. Крім того, велика кількість органічних сполук азоту і фосфору попадають у водойми зі стоками із тваринницьких ферм, а також з каналізаційними стоками. Накопичення сполук азоту і фосфору у водоймах до їх евтрофірування, коли поживні речовини надходять у річку і досягають там високих концентрацій, в ній порушується природна рівновага. Нітрати і фосфати слугують їжею для водних рослин. В удобреній водоймі спочатку різко збільшуються кормові ресурси - фітопланктон (мікро водорості поверхневого шару води), потім зростає кількість комах, ракоподібних, риб та інших організмів. Відмирання великої кількості фітомаси призводить до розходу всіх запасів кисню, який міститься у воді, і накопичення сірководню. Обставини у водоймі з часом змінюються настільки, що стають несприятливими для існування будь - яких форм організмів і поступово водойма "вмирає".

Водні твердокрилі у відповідь на забруднення реагують багатьма реакціями, які протікають на молекулярному, клітинне - тканинному, органо-організменному та інших рівнях. Дослідження показали, що забруднення ведуть до зміни співвідношення параметрів органів дихання і кровообігу. Антропогенні фактори впливають на генний апарат твердокрилих, що веде до виникнення мутацій або навіть до зникнення рідкісних видів, які приурочені до певного клімату. Також забруднення порушує трофічні зв'язки водного біоценозу. Природні угрупування багатокомпонентні, тому чутливість їх членів до того чи іншого забруднення різна. Якщо чутливим до отруйної речовини буде домінантний вид, то його зникнення або значне зменшення чисельності приведе до різкої зміни міжвидових відносин.

Ботаніком Р. Кольквітуем і зоологом М. Марсеаном була створена система біолочіного аналізу якості води. Для оцінки степеня забруднення водойм органічними речовинами, ці вчені всановили чотири зони забруднення : полі -, 1 - мезо, В - мезо і олігосапробну.

Водні твердокрилі є олігосапробами, тобто вони живуть у водоймах практично чистих або у водоймах, які повністю закінчують процес самоочищення. До них належать такі види як плавунець бороздчастий, (Acilius sulcatus) та інші. Невелика кількість комах відіграє важливу роль у санітарно-бактеріальній очистці води (Dytiscus dimidiatus, Dytiscus sircunflexus). Вплив антропогенних факторів на водний біоценоз може призвести до виникнення непередбачених процесів, які можуть вплинути на природу водойми і навіть на саму людину.

Висновки

Дубровицький район Рівненської області лежить в межах Поліської низовини. Льва-Горинський природний район поширюється на східну частину Дубровицького району. Характеризується переважанням плоских знижених межиріч, розглинованими маловиразними долинами р. Льви, Чакви та їх приток.

Дослідження ентомофауни ми проводили маршрутним методом за допомогою водного ентомологічного сачка.

В результаті аналізу видового складу ми визначили, що більшість комах прісних водоймах належать до підкласу відкритощелепних, або справжніх комах (Ectognata).

Дослідження ентомофауни річки Горинь ми проводили протягом 2004 року. Вивчення видового складу комах ми проводили, використовуючи метод косіння водяним сачком.

При визначенні видового складу комах, ми виявили, що вони відносяться до ряду Бабки (34%), ряду Двокрилі (18%), ряду веснянки (12%), ряду Волохокрильці (8%), ряду Твердокрилих (14%), ряду Напівтвердокрилих (14%)

Преімагінальні фази всіх видів в рядах бабок (Odonata), поденок (Ehemeroptera), веснянок (Plekoptera), є гідробіонтами. Домінантними видами у водному біоценозі є плавунець облямований, плавунець борозенчастий, водолюб малий жужелицеподібний, стрілка-наядна, стрілка енелягма, греблями, одноденка білохвоста.

У водному середовищі проходить розвиток всіх видів Hemiptera із родини Pelogonidae, Mononyckodae, Naucotidae, Belostomotidae, Nepidae, Pleidae, Notonektidae, Corixidae, всі жуки родини плавунців (Dytiscidae), більшість жуків родини водолюби (Hydrophilidae), а також двокрилі родин Tendipedidae, комарів (Culicidae), Melusinidae, Blepharoceridae також розвиваються у водоймах.

Зменшення чисельності і повне знищення певних видів служить одним із сигналів про зростаюче забруднення річки , а також є передумовою для прийняття мір по охороні природного водного середовища.

Література

1. Акимушкин И.И. Мир животных: Насекомые. 2-е изд., испр. и доп. -М.:Мысль, 1990.

2. Амос У.Х. Живой мир рек ((Пер с анг.). - Л: Гидрометеоиздат, 1986.

3. Бей-Биенко Г .Я. Общая энтомология: 3-е изд.доп. - М.: Высшая школа, 1980.

4. Беклемишев В.Н. Основы сравнительной анатомии беспозвоночных. 2-е изд. - М.: Изд-во «Советская наука», 1964.

5.Березина Н.А. Роль некоторых представителей Odonata, Hemiptera, Coleoptera в пресных водоемах // Трофология водных животных. - - М.: Напука, 1973.

6.Березина Н.А. Гидробиология. - 3-е изд. - М.: Пищевая промышленность, 1973.-С. 9-201,447-497.

7. Бронштейн 3. Водные животные. Выпуск 3. - М.: Пищепромиздат, 1956.

8. Беспозвоночные и рыбы / Под ред. О.Л.Россолимо. - М.:МГУ, 1983.

9. Брадис Е.М., Бачурина Г.Ф. Болота УССР. - К.: АН СССР, 1954. - С. 327 -336.

10. Генгием Э. Жизнь пресных вод. - М.: Книгоиздат, 1914. - 389 с.

11. Геренчук K.I. Природа Рівненської області. - К.:Либідь, 1992.

12. Грамма В.Н. Эколого-фаунистический обор водных жуков Харьковской области / Биологическая наука в университетах и пединститутах Украины за 50 лет. - Харьков: Изд-о ХГУ, 1968. - С. 260-261.

13. Данилевський А.С. Фотоперіодизм и сезонное развитие насекомых. - Л.: Изд-во ЛГУ, 1961.

М.Дмитрієв Ю.Д. Ця дивовижна наука зоологія: Етюди про зоологію та зоологів. -К.: Веселка, 1981.

15. Добровольский Б.В. Фенология насекомых. - М.: Высшая школа, 1969.

16. Догель В.А. Зоология беспозвоночных. - М.: Высшая школа. 1975.

17. Ежиков И.И. Особенности ранних эмбриональных стадий при неполном и полном превращении насекомых. Труды Института морфологи животных. 4.8. -М., 1953.

18. Этот прекрасный загадочный мир / Н.В.Якименко. - К. Реклама, 1979.

19. Жадин В.И. Изучение донной фауны водоемов. - М.-Л.: АН СССР, 1950. -52с.

20.Жадин В.И. Жизнь пресных вод СССР. I Изд Академии наук СССР. - Л.:АН СССР, 1940.

21.Жадин В.И. Методы гидробиологического исследования. -- М.: Высшая школа, 1960. - 190 с.

22. Жизнь животных: В 7-ми томах. Т.2. Молюски - Беспозвоночные / Под ред. Р.К.Пастернак. - 2-е изд. - М.: Просвещение, 1988.

23.Жизнь животных: В 7-ми томах. Т.З. / Под ред. В.Е.Соколова. - 2-е изд.-М.: Просвещение, 1984.

24. Загальна біологія: пробний підручник для 10 кл. Серед., загальноосвіт.навч.закл./ М.Є.Кучеренко, Ю.Г.Вервес, П.Г.Балан, В.М.Войціцький. -К.: Генеза, 2001. - 160с.: іл.

25.3едлаг У. Животный мир Земли. Пер. с нем. Н.В.Хмелевской / Ред и

предисловие В.Г.Гепнера.-М.: Мир, 1975.

26. Злотий А.З., Галкин А.П. Занимательная энтомология. К.: Наукова думка, 1982.

27.Иванов А.В., Мончадский А.С., Полянский Ю.И. Большой практикум по зоологии беспозвоночных. — 4.2. — М.: наука, 1946.

28.Козлов М., Нинбург Е. Юным зоологам: Наземные и пресноводные

беспозвоночные. -М.: Просвещение, 1981.

29. Константинов А.С. Общая гидробиология. - М.: Высшая школа, 1967.

30.Крижановский О.Л. Семейство Haliplidae, Dytiscidae, Gyrinidae /Определители насекомых Европейской части СССР. - Т.2. Жесткокрылые. -Л.: Наука, 1963. - С. 77-87.

31. Кузнецов Н.Я. Основы физиологии насекомых. - М.-Л.: Изд-во АН СССР, 1952.

32. Курс зоологии. В 2-х томах. Т.1. Зоология беспозвоночных / Под ред. Б.С.Матвеева, П.В. Матекина. - М.: Высшая школа, 1966.

ЗЗ.Ксенжопольский А.В. Труды общества исследователей Волыни. Т. 7. -Ж., 1912.

34. Ламперт К. Жизнь пресных вод. Животные и растения пресных вод. Пер. с нем. / Под ред. проф. Н.А.Холодковского и Н.И.Кузнецова. - СПб, 1900.

35. Мамаев Б.М., Бордукова Е.А. Энтомология для учителя. М.: Просвещение, 1988.

36.Мамонтов С.Г., Захаров В.Б. Общая биология: 3-е изд. -- М.: Высшая школа, 2002.

37. Медведев С.И. Личинки жуков фауны ССР. -- М.-Л.: Изд-во АН СССР, 1952.

38. Насонов Н.В. Курс энтомологии. Покровы насекомых. - М., 1901.

*

39.Новак В.П. Вопросы филогенеза насекомых с полным превращением // Энтомологическое обозрение. - Т. XL. 1971. - № 1.

40. Оглоблин Д.А. Насекомые листкокрылые. - М., 1962.

41.Пантюх А.Ф. Живой мир болот. - К.: Урожай, 1986.

42. Поспелов В.П. Постэмбриональное развитие у жесткокрылых. Записки Киевского общества естествоиспытателей. Т. XXI.- 1962.

43. Радость познания: Популярная энциклопедия: В 4 т. - М.: Мир, 1984.

44. Свидерский В.Л. Полет насекомого. - М.: Наука, 1980.

45. Таран М.К. Тварини наших водойм.- К.: Радянська школа, 1971. 46.Татаринов К.А. Наші друзі на землі, у воді, в повітрі. Записки біолога. -

Л.: Каменяр, 1974.

47. Фабр Ж.А. Жизнь насекомых. Рассказы энтомолога. Сокр. пер. Плавильщикова. -М.: Просвещение, 1963.

48. Фабр П. Насекомые. Пер.с англ. Ю.Фролова / Под ред. Г.А.Мазохина-Поршнякова. - М.: Мир, 1976.