2531 (Аналіз організації депозитних операцій банків з фізичними особами в комерційному банку ТОВ "Укрпромбанк"), страница 11

Ціноутворення за методом граничних витрат дає менеджерам банку цінну інформацію стосовно не тільки процентних ставок на вклади, але й про те, до якого моменту банк взмозі розширяти свою базу депозитів, перш ніж додаткові витрати зростання депозитів призведуть до зниження додаткових доходів й сукупного прибутку. Якщо прибуток починає зменшуватися, банк повинен або шукати нові джерела ресурсів (з більш низькими граничними витратами), або проводити більш прибуткові активні операції, або комбінувати перше й друге.

Рис. 3.2 Розмір сукупного прибутку банка від операцій з кредитування, у відповідності до вартості кредитних ресурсів залучених банком

Висновки

Комерційні банки – це специфічні грошово-кредитні установи, які з’явилися в Україні в 1991-1992 р. головним компонентом їхньої діяльності є грошові кошти, а головною метою діяльності – отримання прибутку. Для досягнення цієї мети комерційні банки повинні вміти оптимізувати обсяги і структуру своїх грошових ресурсів, а основним джерелом банківських ресурсів є залучені й запозичені кошти.

У фінансових банківських рішеннях слід враховувати, що залежно від характеру рахунка, на якому зберігаються кошти клієнтів, можлива диференціація зазначених нижче стимулів (на прикладі найістотніших груп рахунків):

• кількість і якість банківських послуг;

• ціна послуг у цьому банку та в інших фінансово-кредитних установах;

• швидкість проведення операцій;

• чи клієнт користувався послугами цього банку раніше?

Сучасна банківська практика в Україні свідчить, що можлива мотивація клієнтів банку не вичерпується наведеною вище системою і є можливості вдосконалення структури залучених коштів.

Виходячи з зазначеного, можна вважати, що у фінансовій стратегії комерційного банку, спрямованій на мотивацію суб’єктів ринку і збереження коштів у банку, слід застосовувати комплексний підхід. Тобто банк має створювати конкуренто здатні умови залучення коштів не лише для клієнта, а й забезпечити максимально можливий перелік послуг для тих суб’єктів ринку, з якими клієнт здійснює операції в процесі своєї діяльності. Акумуляція коштів кредиторів на строкових рахунках, яка зменшує частку грошових ресурсів, сконцентрованих на рахунках “до запитання” сприяє поліпшенню показників ліквідності та через них – фінансової стійкості банку.

Підсумовуючи сказане можна виділити важливе завдання комерційного банку – це підтримання постійного балансу між потребами в ресурсах і можливостями їх придбання в умовах, що забезпечують фінансову стійкість і задоволення інтересів партнерів та клієнтів. При цьому необхідним принципом є дотримання банком вимоги достатності ресурсів: обсяг мобілізованих на грошово-кредитному ринку засобів повинен бути не меншим, але й не більшим, ніж це потрібно для розміщення коштів у найприбутковіших операціях. Тому для кожного комерційного банку актуальною є розробка програми регулювання і розміщення ресурсів, визначення сфери найдохідніших вкладень коштів у кредити й інвестиційні проекти на певний період, аналіз виконання програм. При оцінці банківських операцій доцільно застосувати комплексний підхід, що враховує всю сукупність питань, які пов’язані з конкретною угодою і водночас відображають загальний стан ресурсного забезпечення банку.

Принцип стійкості ресурсної бази потребує від банку більше уваги приділяти надійним ресурсним джерелам, до яких насамперед належать строкові депозити. Завдяки цим депозитам банки можуть вільно маневрувати залученими ресурсами у межах визначеного терміну за умови адекватного резервування. Світовий досвід переконує, що найстійкішим ресурсом для банку є депозити фізичних осіб, по яких спостерігається значно менший рух коштів, на відміну від депозитів юридичних осіб.

Банківська система власних грошей не має. Їх специфіка у тому, що вона перетворює капітал економіки, юридичних осіб у банківські ресурси, тобто гроші роблять тільки із грошей. Якщо необхідних грошей немає, то ті, що з’являються з нічого, - порожнє, руйнівні гроші – може продукувати лише НБУ, але багатішим від того український народ не стане. Багатство його залежить від успішної роботи економіки.

Отже, підбиваючи підсумки, доцільно зазначити, що першочергова орієнтація комерційних банків на сучасному етапі полягає у формуванні фінансових ресурсів для довгострокових інвестицій в економіку шляхом народжування грошової частини власного капіталу та залучення довгострокових депозитів від населення і суб’єктів господарювання.

Ось чому створення сприятливого середовища, в якому КБ мали б змогу, з одного боку, мобілізувати банківські ресурси, а, з другого, здійснювати інвестиції, має стати головною метою банківської політики.

На сьогодні можна спостерігати досить жорстку конкуренцію серед комерційних банків України на ринку депозитів фізичних осіб, тому основним завданням банків в цій конкурентній боротьбі є впровадження ефективного механізму управління депозитами населення.

Аналізуючи зобов’язання ТОВ “Укрпромбанк” треба відмітити, що депозити фізичних осіб банку є одним з основних джерел формування ресурсного потенціалу банка. Тому менеджери банку приділяють значну увагу до процесу управління вкладами фізичних осіб.

Процес менеджменту депозитів фізичних осіб в ТОВ “Укрпромбанк” складається з трьох основних етапів й виконує основні завдання менеджменту вкладів в комерційному банку, а саме: використовувати джерела коштів які зменшують витрати залучення ресурсів банку, обирати оптимальні пропорції між розміром залучених коштів і капіталом, та підтримка збільшення стабільної депозитної бази.

Аналізуючи механізм менеджменту в ТОВ “Укрпромбанк” треба відмітити, що в процесі формування управлінського рішення, стосовно залучення коштів населення, не приділяється достатньої уваги до аналізу клієнтської бази депозитів фізичних осіб. Наслідком цього є розвиток та впровадження нових депозитних продуктів лише на певному секторі ринку депозитів населення.

Не досить оптимальний має вигляд й механізм встановлення ціни на депозити населення (не приділяється достатньої уваги до встановлення процентних ставок за вкладами населення з урахуванням витрат банку на залучення ресурсів та доходу банка від розміщення цих ресурсів).

Для вдосконалення управління депозитами фізичних осіб в ТОВ “Укрпромбанк” були запропоновані такі заходи як:

1) Для покращення аналізу клієнтської бази банку – оптимізаційна методика аналізу клієнтської бази, за допомогою якої менеджери можуть дізнатися про потреби певних груп вкладників в певних банківських продуктах, покращити структуру клієнтської бази банку.

2) Для вдосконалення процесу ціноутворення депозитів населення було обґрунтовано використання методу процентних ставок на депозити за граничними витратами. Ця методика ціноутворення може допомогти менеджерам ТОВ “Укрпромбанк” отримувати інформацію стосовно того, до якого моменту банк в змозі розширяти депозитну базу, перш ніж додаткові витрати зростання депозитів призведуть до зниження додаткових доходів й сукупного прибутку.

На наш погляд, використання даних пропозицій нададуть можливість покращити рівень менеджменту депозитів фізичних осіб в ТОВ “Укрпромбанк” й сформувати більш стабільну та ефективну ресурсну базу.

Список використаних джерел

1. Агеев М. Управление депозитами комерческих банков//Бизнес информ – 2003 № 3-4.

2. Балабанов И.Т. Основи финансового менеджмента-М.: Финансы и статистика, 1994.

3. Банківська статистика / А.В. Головач, В.Б. Захожай, Н.А. Головач Ю.О. Веретельникова. — К.: КДТЕУ, 1998.

4. Банківська статистика: Опорний конспект лекцій / Уклад. А.В. Головач В.Б. Захожай, Н.А. Головач. — К.: МАУП, 1999.

5. Банківські операції/ Під ред. Мороза. –К.:КНЕУ, 2000.

6. Банковское дело: Справоч. пособие / Под ред. Ю. Бабичевой. — М.: Экономика, 1993.

7. Банковское дело: стратегическое руководство.-М.: АО “Консалт-банкир”, 1998.

8. Банковское дело: Учебник / Под ред. проф. В.И. Колесникова, Л. П. Кроливецкой. — М.: Финансы и статистика, 1995.

9. Батракова Л.Г. Экономический анализ деятельности коммерческого банка-М.: ЛОГОС, 1998.

10. Валравен К.Д. Управление рисками коммерческого банка. – Мировой банк реконструкции и развития., 1993.

11. Васюренко О.В. Банківський менеджмент – К.: 2001.

12. Васюренко О.В. Управління залученням ресурсів у комерційних банках// Фінанси України – 2000 №11.

13. Вступ до банківської справи / Під ред. Савлука. – К.: Лібра,1998.

14. Головач А.В. Статистика банківської діяльності – К.: МАУП, 1999.

15. Дзюблюк О. Формування процентної політики банків// Економіка України – 2000, №12

16. Дмитренко М.Г. Управління фінансами комерційного банку – Черкаси: БРАМА-ІСУЕП, 2000.

17. Довгань Ж.Н. Оптимізація ресурсної бази комерційних банків//Фінанси України – 2001, №6.

18. Закон України “Про банки і банківську діяльність” від 07.12.2000 р. № 2121 – ІІІ.

19. Закон України “Про Національний банк України” від 20.05.1999 р. № 679 – XIV.

20. Заруба О.Д. Банківський менеджмент і аудит. — К.: Лібра, 1996.

21. Заруцька О.П. Особливості управління процентними банківськими операціями // Вісник Національного банку України. – 2003. – № 2. – С. 16-19.

22. Заруцька О.П., Коваленко В.В. Тенденції ціноутворення банківського процентного продукту // Вісник Національного банку України. – 2002. – № 8. – С. 36-38.

23. Захожай В.Б. Банківська статистика: завдання для самостійної роботи, ситуації для практичних та індивідуальних занять. — К.: КДТЕУ, 1996.

24. Иванов В.В. Анализ надежности банка – М.: 1996.

25. Івасів Б.С. Гроші та кредит: підручник / НБУ - Тернопіль: “Карт-бланш”, 2000 р.-510с.

26. Інструкція з бухгалтерського обліку депозитних операцій установ комерційних банків України, затвердженою постановою Правління НБУ від 20.08.99 №418.

27. Інструкція про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті, затверджена постановою Правління НБУ від 18.12.98 №527.

28. Казимагомедов А.А. Банковское обслуживание населения: зарубежный опыт – М.: Финансы и Статистика, 1999.

29. Кириченко О. Банківський менеджмент – К.: 1999.

30. Корнієнко Т. Стратегічне управління активами та пасивами комерційного банку в умовах перехідної економіки//Вісник НБУ – 2004, №10.

31. Котовська Р.Р. Банківські операції./Підручник. Львівський банківський коледж, 1998 – 85 с.

32. Котовська Р.Р., Ричаківська В.М. Операції комерційних банків. Львів.:”Центр Європи”, 1997.-312с.

33. Кочетков В., Омельченко А. Основы экономического анализа банковской деятельности. - К.: УФИМБ, 1998. - 168 с.

34. Кредитна система України та банківські технології: Навч.посіб.: У 3 кн./ За заг. ред. д.е.н., проф. Сала І.В. - Львів: ЛБІ НБУ, 2003. - 578 с.

35. Кумок С.И. Анализ деятельности коммерческого банка – М.: АОЗТ «Вече», 1994.

36. Курочкин А.В. Основы управления ресурсами комерческих банков в современных условиях//Финансы и кредит – 2004, №5.

37. Лабанова А. Проблеми формування ресурсної бази комерційних банків України//Економіка.Фінанси.Право. – 2001, №12.

38. Лаврушин О.И. Банковские операции.- М.: ИНФРА-М,1996.-208с.

39. Лаврушина О.И. Анализ экономической деятельности клиентов банка – М .: ИНФРА, 1996.

40. Лукасевич И.Я. Анализ финансовых операций. Методы, модели, техника вычисления – М.: ЮНИТИ, 1998.

41. М.: Финансы и статистика, 1996.

42. Мельникова І.М. Модель управління якістю депозитних послуг комерційного банку//Банківська система України: теорія і практика встановлення: Збірник наукових праць – Суми, 1999.

43. Нетребчук Л.О. Проблеми залучення коштів комерційними банками//Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України Т.4 – Суми, 2000.

44. Нєізвестная О.В. Операції комерційних банків по залученню коштів: сучасні технології та світові тенденції розвитку//Фондовий ринок – 2003. №32.

45. Олійник Д. Ресурсна база українських банків як джерело ліквідності// Банківська справа №1, 2003.

46. Основні орієнтири діяльності ТОВ ”Укрпромбанк” на 2005 рік.

47. Паливода К. Інвестиційний фонд чи традиційний депозит і кредит: порівняльний аналіз іпотечних інструментів // Банківська справа. - 2003. - №1. - с.3-6.

48. Панова Г.С. Анализ финансового состояния коммерческого банка –

49. Положення про механізми рефінансування банків України, затверджене постановою Правління НБУ №82 від 28.02.2003р.// Нормативні акти НБУ.- 2003. - №4. - с.8-19.

50. Правила бухгалтерського обліку процентних та комісійних доходів та витрат банків. Постанова Правління НБУ №316 від 35.09.1997р.

51. Правила здіснення депозитних операцій для банківських депозитів, затверджених постановою Правління НБУ від 07.07.97р. за №216.

52. Практика банковского дела. Стратегическое управление банковской деятельностью. — М.: Приор, 1995.

53. Практическое пособие по банковской деятельности. Ч. 1. — М.: Информ. издат. и юрид. Центр "Зкономика и финансьі", 1995.

54. Праслова С. Фінансові ресурси комерційного банку та шляхи оптимізації управління ними в умовах дестабілізації економіки//Регіональні перспективи – 2001, №1.

55. Примостка Л. Управління активами та пасивами комерційного банку// Вісник НБУ – 2004, №2.

56. Примостка Л.О. Банківський менеджмент. Хеджування фінансових ризиків. – К.:КНЕУ, 1998.

57. Примостка Л.О. Фінансовий менеджмент у банку.- К.:КНЕУ,1999.

58. Рассказов Е.А. Управление свободными ресурсами банка – М.: Финансы и статистика, 1996.

59. Роуз С. Банковский менеджмент: Пер. с англ. — М.: Дело ЛТД, 1995.

60. С.Фабер, Г.Карчева. Фінансовий стан та основні проблеми в діяльності банків у 2004 році. Вісник НБУ, №3/2005, (стр. 9).

61. Садвакасов К.К. Коммерческий банк: Управление. Анализ деятельности. Планирование и контроль – М.: «Ось-98»

62. Тимофеева З. Аналитичекая работа в КБ // Деньги и Кредит. - 2002. - №2. - с.46-53.

63. Уткин Э.А. Банковский маркетинг – М.: ИНФРА-М,1995.

64. Фінансово-банківська статистика. Практикум: Навч.посібник / П.Г.Вашків та інш.; За ред. Є.І.Ткача. – К.: Либідь, 2002. – 324с.

65. Шеремет А. Д., Сайфулин Р. С. Методика финансового анализа. — М.: ИНФРА-М, 1995.

66. Экономический анализ деятельности банка: Учеб. пособие. — М.: ИНФРА-М, 1996.

ДОДАТКИ

Додаток А

БАЛАНС

за станом на 31 грудня 2004 року (на кінець дня) (тис. грн.)

Додаток Б