1997 (Склад і призначення актуарних розрахунків), страница 2
Описание файла
Документ из архива "Склад і призначення актуарних розрахунків", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "банковское дело" из , которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "контрольные работы и аттестации", в предмете "банковское дело" в общих файлах.
Онлайн просмотр документа "1997"
Текст 2 страницы из документа "1997"
Дана формула є не що інше, як показник збитковості зі 100 грн. страхової суми. Крім нетто-ставки розраховують тарифну ставку (брутто-ставку):
де Т — тарифна ставка на 100 грн. страхової суми;
Тн – нетто-ставка;
Н0 — навантаження, що закладається в тариф у відсотках до тарифної ставки.
Збитковість страхової суми може бути розрахована як за видами страхування, однорідними об'єктами страхування, так і за окремими страховими ризиками.
Страхові внески, зібрані страховиком, використовуються ним як інвестиції (вкладений капітал), що приносять йому визначений доход.
При визначенні розміру тарифних ставок і резервів внесків по страхуванню життя для спрощення актуарних розрахунків використовують комутаційні числа.
1) Страховий внесок для віку X:
2) страхові виплати для віку X:
3) фонд страхових внесків:
4) виплати для сукупності страхувальників:
5) фонд страхового запасу:
де X – вік;
L – число осіб, що доживають до років;
n – процентна ставка капіталу в частках одиниці;
w – граничний вік за таблицею смертності.
При розрахунку нетто-ставки на дожиття застосовуються числа Dх і Мх, на випадок смерті — Сх, Nх, Мх, при розрахунку віку внесків у випадку смерті застрахованого — Rх.
Існують спеціальні таблиці, де приводяться комутаційні числа при різних процентних ставках.
Масові ризикові види страхування — це ті види страхування, що приблизно охоплюють значне число суб'єктів страхування і страхових ризиків, що характеризуються однорідністю об'єктів страхування і незначним розкидом у розмірах страхових сум.
Перша методика застосовується для розрахунку тарифів по ризиках, що характеризуються стійкістю їхньої реалізації протягом 3 років і представленим досить великою групою договорів.
При страхуванні по новим видам ризиків при відсутності фактичних даних про результати проведення страхових операцій показники страхової статистики оцінюються експертним шляхом.
При цьому рекомендується відношення середньої виплати страхового забезпечення до середньої страхової суми, тобто показник, приймати не нижче:
* 0,3 — при страхуванні від нещасних випадків і хвороб у медичному страхуванні;
* 0,4 — при страхуванні засобів наземного транспорту;
* 0,5 — при страхуванні вантажів і майна, крім засобів транспорту;
* 0,6 — при страхуванні засобів повітряного і водного транспорту;
* 0,7 — при страхуванні відповідальності власників автотранспортних засобів, інших видів відповідальності і страхуванні фінансових ризиків.
Другу методику рекомендується використовувати для окремих видів ризиків. Розрахунок тарифної ставки виконується за даними страхової статистики за ряд років і прогнозу збитковості страхової суми на наступний рік.
Ця методика застосовується:
- при наявності інформації про суму страхових відшкодувань і сукупну страхову суму по ризиках, прийнятим на страхування за ряд років;
- коли залежність збитковості від часу близька до лінійної.
Показники збитковості страхової суми як основа для побудови нетто-ставки істотно розрізняються за територіями, видами і формами страхування, групами однорідних об'єктів страхування в залежності від ступеня ризику їхньої загибелі або ушкодження. Тому з метою приведення у відповідність страхових тарифів з рівнем збитковості страхової суми застосовується диференціація тарифних ставок.
Ця диференціація проводиться в майновому страхуванні для сільськогосподарських підприємств: за територією, за групами сільськогосподарських культур, за видами тварин, за групами основних і оборотних фондів.
Страхування засобів транспорту диференціюється за ступенем ризику різних видів транспорту; страхування тварин — за видами тварин і за їхніми віковими групами.
Територіальні розходження на селі й у містах пов'язані в основному з більш високими показниками пожеж у сільській місцевості.