95056 (Вплив екологічних факторів на стан здоров’я учнівської молоді на прикладі захворювань щитовидної залози), страница 5
Описание файла
Документ из архива "Вплив екологічних факторів на стан здоров’я учнівської молоді на прикладі захворювань щитовидної залози", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "медицина" из , которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "рефераты, доклады и презентации", в предмете "медицина, здоровье" в общих файлах.
Онлайн просмотр документа "95056"
Текст 5 страницы из документа "95056"
3) Групова
Основною, найефективнішою є масова профілактика. Вона полягає у тому, що все населення країни постійно використовує йодовану сіль в якості носія йоду. Саме суцільне йодування солі, що використовується у харчуванні людей, є головним методом, що рекомендується ВООЗ, МРКЙДЗ для корекції дефіциту йоду у населення.
В країнах, де не проводиться масова йодна профілактика виникає необхідність у проведенні групової та індивідуальної профілактики найбільш уразливим категоріям населення – дітям, підліткам і вагітним жінкам. Групова профілактика проводиться в організованих колективах (у школах, дитячих садах, різних навчальних закладах).
При нестачі природного йоду щитовидна залоза накопичує радіоактивний, який викидається з АЕС. Постає питання, як же вирішити проблему енергетики і забруднення навколишнього середовища внаслідок експлуатації АЕС. У деяких країнах вже пішли шляхом найменшого опору і вже тепер зменшують програми розвитку атомної енергетики, чекаючи досконаліших типів реакторів. Деякі держави (Австрія, Швеція, Філіппіни) взагалі відмовились від АЕС.
На Україні АЕС виробляють електроенергії більше, ніж необхідно для потреб держави. Доведено, що „дешевизна” атомної енергетики – це була свідома фальсифікація. Тому що проектувальники вітчизняних АЕС не включили у вартість „атомного” кіловата такі витрати, як переробка і поховання радіоактивних відходів; кожна АЕС через 20-30 років має бути зупинена і розібрана та похована, тому що радіоактивність її агрегатів перевищить усі допустимі норми (10.12.04. ЗАЕС виповнилося 20 років); вимоги щодо експлуатації АЕС у розвинених країнах набагато серйозніші, ніж на наших; атомна енергетика згубно впливає на біосферу і аварії на АЕС (їх неможливо уникнути на 100%) настільки небезпечні для людства, що відстоювати цей метод отримання енергії не лише неприпустимо, але й аморально.
Проаналізувавши всі дані я пропоную відмовитись від побудови нових АЕС у густонаселених регіонах, відкриття додаткових блоків на існуючих, розробляти більш безпечні заходи щодо збереження цілісності біосфери. Варто розглянути питання про будівництво АЕС під землею, на островах, у сейсмічностійких районах, і хоч це зробить енергію дорожчою, проте зменшить ризик страждань людства. Також необхідно серйозно зайнятися питанням захоронення радіоактивних відходів і, найголовніше, людстві потрібно шукати альтернативні варіанти задоволення потреб в енергії.
Щодо населення, яке проживає в 30км зоні ХАЕС, на мою думку, необхідний посилений контроль за станом здоров’я, особливо за станом здоров’я щитовидної залози від діяльності якої залежить і фізичний і розумовий розвиток майбутнього громадянина України. Необхідно проводити індивідуальну профілактику серед дітей і підлітків, що мають діагноз ДНЗ, створювати їм дієти щодо правильного харчування (особливо у сільській місцевості); надавати пільгові відпочинки на березі моря, де є велика різноманітність морепродуктів багатих на природний йод. І я надіюсь, що дані заходи обов’язково призведуть до зменшення захворюваності щитовидної залози.
Німецькі експерти: „Атомна енергія дешева лиш там, де безпека стоїть на другому місці, і доти, поки людство мириться з тим, що його сьогоднішнє марнотратне ставлення до електроенергії загрожує майбутнім поколінням пекельним радіоактивним жахом”.
