90512 (Активізація пізнавальної діяльності учнів основної школи у позакласній роботі з біології), страница 2

Вірогідність і надійність одержаних результатів забезпечувалися методологічною та теоретичною обґрунтованістю вихідних положень дослідження, комплексним застосуванням теоретичних і емпіричних методів, спрямованих на досягнення мети та розв’язання завдань дослідження, репрезентативністю вибірки, кількісним та якісним аналізом експериментальних даних із використанням методів математичної статистики.

Особистий внесок здобувача. У спільній з І. В. Морозом науковій статті „Тижні та декади біології в школі” автору належить розробка змісту та методики проведення тижнів і декад біології в школі.

Апробація результатів дисертації здійснювалася шляхом їх оприлюднення на Міжнародних науково-практичних конференціях: „Формування громадянського суспільства в контексті Європейської інтеграції” (Рівне, 2005), „Інноваційні підходи до підготовки педагогічних кадрів у контексті Болонського процесу” (Чернівці, 2005), „Формування професійної компетентності вчителя в умовах Європейської інтеграції” (Житомир, 2005), „Актуальні проблеми сучасних наук: теорія і практика – 2006” (Дніпропетровськ, 2006), „Сучасні тенденції розвитку освіти в Україні та за кордоном” (Горлівка, 2006), „Екологія: наука, освіта, природоохоронна діяльність” (Умань, 2007); „Економічні та гуманітарні проблеми розвитку суспільства в третьому тисячолітті” (Рівне, 2007); „Педагогіка вищої школи: методологія, теорія, технології” (Рівне, 2007); Всеукраїнських науково-практичних конференціях: „Актуальні проблеми формування творчої особистості вчителя початкових класів” (Вінниця, 2005); „Духовно-творчий потенціал студентської молоді: психолого-педагогічні проблеми формування та реалізації” (Рівне, 2006); „Розвиток біологічної освіти в Україні” (Мелітополь, 2006); „Проблеми структурування педагогічних знань як умова підготовки майбутніх фахівців” (Кривий Ріг, 2006); „Культурно-ціннісні витоки сучасного виховання особистості” (Київ, 2006); „Наукові та методичні основи викладання біологічних дисциплін у педагогічних вищих навчальних закладах України” (Київ, 2006); „Дидактичні технології у вищих педагогічних закладах” (Рівне, 2006); „Особистість ХХІ століття: проблеми виховання та шляхи їх вирішення” (Київ, 2007); Міжвузівській науково-практичній конференції „Управління процесом розвитку інноваційної діяльності навчального закладу” (Рівне, 2006); звітних науково-практичних конференціях кафедр біології та методики викладання природничих дисциплін Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка Степана Дем’янчука (Рівне, 2001–2007), кафедри теорії та методики навчання природничо-географічних дисциплін Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова (Київ, 2001–2007); засіданнях методичних об’єднань учителів біології (Рівне, 2002–2006).

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження відображено в 23 публікаціях (22 одноосібні): 13 статей у фахових виданнях з педагогічних наук, затверджених ВАК України (1 у співавторстві), 1 навчальний посібник для студентів, 1 навчальна програма, 8 статей і тез у збірниках матеріалів наукових конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного з них, загальних висновків, 22 додатків на 27 сторінках, списку використаних джерел (240 найменувань). Загальний обсяг дисертації – 276 сторінок, основний текст викладений на 229 сторінках рукопису. Робота містить 38 таблиць та 14 рисунків на 39 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено об’єкт, предмет, мету, гіпотезу та завдання дослідно-експериментальної роботи, методологічні і теоретичні основи, методи дослідження, розкрито наукову новизну, практичне значення одержаних результатів дослідження, наведено відомості про їх апробацію та впровадження.

У першому розділі – „Проблема активізації пізнавальної діяльності учнів у теорії та практиці позакласної роботи з біології” – на основі аналізу філософської, психолого-педагогічної, методичної літератури визначено суть поняття „активізація пізнавальної діяльності учнів” через поетапне з’ясування суті таких дефініцій як „активність”, „діяльність”, „пізнавальна діяльність”, „пізнавальна активність”; досліджено структуру, критерії та рівні пізнавальної активності; визначено пізнавальні дії учнів з біології, засоби активізації пізнавальної діяльності школярів у позакласній роботі з предмета; охарактеризовано форми й види позакласної діяльності; проаналізовано сучасний стан проведення позакласної роботи з біології, стан методичної підготовки майбутніх учителів біології до організації позакласної діяльності.

Аналіз літературних джерел показав, що проблема активізації пізнавальної діяльності учнів досліджувалась у працях К. О. Альбуханової-Славської, Б. Г. Ананьєва, Л. І. Божович, Д. Б. Богоявленської, Л. С. Виготського, Г. С. Костюка, О. М. Леонтьєва, Н. О. Менчинської, С. Л. Рубінштейна, Н. Ф. Тализіної, А. В. Фурмана (психологічні аспекти); Ю. К. Бабанського, Б. І. Коротяєва, І. Я. Лернера, М. І. Махмутова, І. Т. Огородникова, М. М. Скаткіна (активізація навчання шляхом удосконалення методів навчання); Л. П. Арістової, Л. О. Іванової, В. С. Ільїна, В. І. Лозової, Н. Г. Морозової, В. О. Онищука, І. Ф. Харламова, Т. І. Шамової, Г. І. Щукіної (розвиток пізнавальної активності, інтересу та пізнавальної потреби школярів) та багатьох інших педагогів і психологів.

В останні роки питання активізації пізнавальної діяльності учнів висвітлювались у дисертаційних роботах з педагогіки та окремих методик (С. Б. Бєляєв, О. В. Ващук, М. С. Головань, М. Я. Ігнатенко, Л. О. Лісіна, Л. С. Межейнікова та ін.).

З’ясовано, що в психолого-педагогічних дослідженнях відсутній єдиний підхід до поняття „пізнавальна активність”, яке розглядається як компонент пізнавальної діяльності (Л. П. Арістова, Л. О. Іванова, М. Я. Ігнатенко, І. Ф. Харламов, Т. І. Шамова та ін.); як готовність особистості до пізнання зовнішнього і внутрішнього світу (Н. О. Половнікова, Д. В. Вількєєв, В. О. Онищук, І. Ф. Харламов, Т. І. Шамова та ін.); як одна з рис (властивостей) особистості (М. С. Головань, І. Я. Ланіна, В. І. Лозова, Г. І. Щукіна та ін.).

На основі здійсненого аналізу наукових праць Д. Б. Богоявленської, Л. О. Лісіної, І. Ф. Харламова, А. В. Фурмана, Т. І. Шамової, Г. І. Щукіної та інших визначено рівні та критерії пізнавальної активності особистості.

У результаті теоретичного узагальнення встановлено, що пізнавальна активність – це складне особистісне утворення, інтегрована якість особистості, що має мотиваційні, змістово-операційні та емоційно-вольові компоненти і реалізується через ставлення до позакласної діяльності, пізнавальний інтерес, ініціативу, ефективне оволодіння знаннями і способами діяльності, самостійність, цілеспрямованість та наполегливість у навчанні, впевненість у собі, прагнення до самовдосконалення, iнтелектуальну рефлексiю особистості. Звідси поняття „активізація пізнавальної діяльності учнів” розглядаємо як процес, спрямований на мобілізацію вчителем за допомогою спеціальних засобів інтелектуальних, морально-вольових та фізичних зусиль учнів задля досягнення конкретної мети навчання, виховання та розвитку, на подолання пасивності школярів, стимулювання їх пізнавальної активності, використання ефективних форм і методів навчання. Активізація пізнавальної діяльності вимагає застосування різних засобів, які спонукають дитину до вияву більш високого рівня пізнавальної активності.

Теоретичний аналіз літературних джерел засвідчив, що в психології та педагогіці розроблено цілий ряд засобів активізації пізнавальної діяльності учнів, тобто шляхів, способів, методів і прийомів, які забезпечують формування пізнавального інтересу до предмета, позитивне ставлення до навчальної роботи, розвиток пізнавальної активності школярів. Основними серед них є використання проблемних завдань, активних методів навчання, проведення біологічних ігор, дослідів і спостережень, екскурсій тощо. Усі ці засоби активізації застосовують у позакласній роботі з біології, оскільки вона не обмежується часом, місцем проведення, рамками шкільної програми.

Шляхом аналізу наукових праць учених-методистів було уточнено суть поняття „позакласна робота” і встановлено, що найпоширенішим є виділення трьох її форм: масової, групової та індивідуальної.

З метою з’ясування практичного стану позакласної роботи з біології в сучасній школі та шляхів її покращення і вдосконалення було проведено констатувальний експеримент. Результати його засвідчили, що біологія як предмет подобається 48,8% школярів, і найбільшу зацікавленість в учнів викликають такі форми та види позакласної роботи з біології, як екскурсії, біологічні ігри, вечори, заняття гуртків, індивідуальна робота тощо. Проте анкетування показало, що лише 32,2% школярів беруть участь у масових заходах, 7,9% – відвідують біологічні гуртки, 10,7% залучені в індивідуальній роботі з біології.

Крім того, було визначено коефіцієнт сформованості пізнавальних дій учнів з біології. Нами обрано 6 пізнавальних дій (читання додаткової біологічної літератури; проведення спостережень за рослинами та тваринами; ведення щоденника спостережень; випуск біологічної стінгазети; підготовка повідомлень і рефератів біологічного спрямування; участь у біологічних іграх), кожна з яких оцінювалася за трибальною шкалою (0, 1, 2 бали) за відповідними показниками. За результатами дослідження сформованості пізнавальних дій, низького рівня досягли 73,2% школярів, середнього – 25,2%, високого – лише 1,6%. Середнє значення коефіцієнта сформованості пізнавальних дій з біології відповідає низькому рівневі.

Аналіз результатів анкетування 113 вчителів біології показав, що систематично організовують позакласну роботу лише 16,8% респондентів. Дослідження свідчить, що ретельно продумана та спланована позакласна робота з біології у школах майже не проводиться. Педагоги обмежуються в своїй діяльності епізодичним проведенням предметних тижнів, олімпіад, біологічних свят і вечорів тощо.

Окрім цього, є проблеми в методичній підготовці вчителів-біологів, що негативно впливає на активізацію пізнавальної діяльності школярів. За результатами опитування педагогів, серед чинників, які вплинули на їх знання з методики проведення позакласної роботи з біології, навчання у вищих навчальних закладах стоїть на одному з останніх місць. До того ж, згідно з анкетуванням майбутніх учителів біології (386 респондентів), лише 36,6% з них відзначили, що вміють організовувати позакласну роботу.

Результати констатувального експерименту свідчать про необхідність удосконалення методичної підготовки вчителів біології до проведення позакласної роботи, що сприятиме її ширшому використанню з метою активізації пізнавальної діяльності учнів.

У процесі наукового пошуку було встановлено, що найбільше можливостей для активізації пізнавальної діяльності учнів у позакласній роботі мають тижні та декади біології, екскурсії у природу, гурткові заняття, а також індивідуальна робота з учнями, ефективність яких теоретично обґрунтована в дисертаційному дослідженні.

У другому розділі – „Основні напрями активізації пізнавальної діяльності з біології в позакласній роботі” – розроблено експериментальну методику підготовки студентів вищих педагогічних навчальних закладів до організації позакласної роботи школярів з біології; описано методику проведення різних форм і видів позакласної роботи з біології, зміст яких базується на особистісно-орієнтованому підході до активізації пізнавальної діяльності учнів основної школи.

Проведенню формувального експерименту передувала цілеспрямована підготовка студентів до організації позакласної роботи з біології шляхом розробки та впровадження курсу „Методика позакласної роботи з біології”, застосування різних форм і видів позакласної діяльності під час педагогічної практики.

Методична підготовка майбутніх учителів біології до проведення позакласної роботи здійснювалася поетапно: 1) ознайомлення з теоретичним матеріалом під час лекційного курсу „Методика позакласної роботи з біології”; 2) закріплення та узагальнення знань, формування умінь і навичок проведення позакласних заходів під час практичних занять з курсу; 3) застосування набутих знань і вмінь під час педагогічної практики в школі; 4) виконання науково-дослідних завдань з методики позакласної роботи з біології.

Одержані результати впровадження експериментальної методики показали поглиблення та розширення знань і вмінь студентів організовувати позакласну роботу з біології. Так, кількість майбутніх учителів, які досягли високого рівня знань з методики позакласної роботи з біології, після вивчення курсу зросла на 12,4%, середнього – на 18,6%, а низького, навпаки, зменшилася на 31%.

Наступним етапом дослідження була організація позакласної діяльності студентами під час педагогічної практики в загальноосвітній школі. Методика проведення різних видів позакласної роботи (тижнів і декад біології, екскурсій у природу, гурткових занять та індивідуальної роботи в „Школі юного біолога”) детально описана в дисертації. Особлива увага приділялася реалізації особистісно орієнтованого підходу до учнів у процесі проведення зазначених видів позакласної роботи.

Предметні тижні і декади організовувалися таким чином, щоб охопити позакласною діяльністю якомога більше школярів, ураховуючи при цьому їх інтереси та побажання. Тематика заходів була різноманітною, широко використовувалися міжпредметні зв’язки та екологічний матеріал.

Екскурсії проводилися до Рівненського парку культури і відпочинку імені Т. Г. Шевченка в усі пори року з метою вивчення сезонних змін у природі, видової різноманітності дендрофлори міста.