88191 (История родов), страница 7

а) колір шкіри та слизових оболонок;

б) справляємось про самопочуття;

в) вимірюємо артеріальний тиск і пульс.

Стежимо за серцебиттям плоду після кожної потуги, вислуховуємо звучність, частоту і ритм серцевих скорочень.

Слідкуємо за пересуванням передлежачої частини плоду по родовому каналу (голівка плоду великим сегментом не повинна знаходитись в одній площині більше 2-х годин).

Стежимо за станем пологових шляхів:

а) звертаємо увагу на форму матки (в нормі - овальна);

б) звертаємо увагу на стан зовнішніх статевих шляхів і піхви (при ущемленні м’яких тканин голівкою плоду та кістками тазу - виникає набряк).

Слідкуємо за характером виділень із статевих шляхів (в нормі виділення слизові. Наявність кров’янистих виділень, виділень з неприємним запахом та домішками гною, та виділень навколоплідних вод з домішками меконію вказує на патологічний характер пологів).

Слідкуємо за характером пологової діяльності, регулюємо потугову діяльність. Стежимо, щоб не було псевдоперейм, які мимоволі виснажують породіллю.

Захист промежини.

Акушерське сприяння в II періоді пологів включає в себе ряд послідовних міроприємств і маніпуляцій, які проводить акушер в кінці II періоду пологів, якими він наслідує фізіологічність пологів і запобігає травматизму матері. Одним з прийомів акушерського сприяння є захист промежини. Суть цього прийому полягає в тому, щоб запобігати занадто стрімкому переміщенню голівки по родовим шляхам і по можливості, щоб голівка прорізувалась своїм найменьшим розміром (тобто при максимальному згинанні - малий косий розмір). Захист промежини заключасться в зменшенні сили, з якою голівка плоду давить на промежину і в регуляції правильного проходу голівки через статеву щілину.

Захист промежини починається з моменту прорізування голівки. Для того, щоб запобігти передчасному розгинанню голівки, акушер стає справа від породіллі і кладе долоню лівої руки на лонне зчленення так, щоб долонні поверхні щільно зімкнених між собою чотирьох пальців розміщувались плашмя на голівці, і, по можливості, покривали всю голівку. Таким чином ми запобігаємо передчасному розгинанню голівки та надмірно швидкому її проходженню по родовим шляхам. При цьому натискувати треба всією долонною поверхнею пальців, тоді як натискування тільки кінчиками пальців може призвести до травмування голівки.

Другий момент - виведення голівки із статевої щілини поза потугами. Суть цього моменту - у найбільш обережному виведенні голівки із статевої щілини. Здійснюється це за допомогою розтягування великим і вказіним пальцем бульбарного кільця над голівкою, як тільки закінчилася потуга.

Третій момент - зменшення напруги промежини. Мета - зробити промежину більш податливою до голівки за рахунок тканин, “позичених” із сусідніх ділянок, тобто зсув бокових тканин по можливості назад, в бік промежини.

Четвертий момент - регулювання потуг під час вставляння голівки тім’яними буграми. В цей час небезпека розриву промежини і надмірного здавлення досягає свого максимума. Перед акушером в цей момент стоїть завдання вміло регулювати потуги. Коли голівка зупинилась тім’яними буграми в статевій щілині, а підпотилична ямка - під лонним зчлененням, породіллі пропонують глибоко і часто дихати відкритим ротом. Тоді обома руками затримують просування голівки, поки потуга значно не послабшає. Права рука акушера здавлює поза потугою промежину над лицем плоду так, що вона зісковзує з лиця, ліва рука в цей час повільно припіднімає голівку плоду вверх і розгинає її.

П’ятий момент - звільнення плечового поясу і народження тулуба плоду. Після народження голівки породіллі пропонують тужитися. Голівку захватують обома руками так, щоб долоні обох рук плашмя прилягали до правої та лівої скронево-щічної ділянок плоду. При цьому голівку плоду підтягують вниз до тих пір, пори плечико не підійде під лонне зчленення. Потім лівою рукою захватують голівку (долоня знаходиться на нижній щоці плоду), припіднімаючи цією рукою голівку вверх, а правою ісуваючи промежину з заднього плечика. Останнє обережно виводять, щоб не порушити цілісність ключиць і промежини породіллі. Коли плечовий пояс звільнений, в підпахвові області плоду вводять спинки вказівних пальців рук і тулуб припіднімають вверх. Це сприяє швидкому і бережному його народженню.

В тих випадках, коли розрив промежини здається неминучим, проводять її розсічення - перинеотомію, з послідуючим зашиванням після народження дитини

План ведення пологів.

1. В данній акушерській ситуації виявлено, що вагітність протікала фізіологічно, ускладнень не було. При обстежені - пологова діяльність активна, розміри тазу матері і голівки плоду відповідають, таким чином, пологи вести консервативно через природні шляхи.

2. В пологах слідкувати за динамікою пологової діяльності, внутрішньоутробним станом плоду, за просуванням передлежачої голівки.

3. Проводити знечулення пологів у I періоді відповідно перебігу, провести бесіду про фізіологію пологів і призначити спазмолітики.

4. При ведені III періоду пологів слідкувати за ознаками відшаровування плаценти, та ознаками кровотечі; при необхідності ввести утеротонічні засоби для профілактики маткової кровотечі.

Первинна обробка новонародженного.

Дитину, що народилась, обтирають стерильною марлею. Кусочком стерильної вати очищають від слизу ніс і рот дитини, кладуть її між зігнутими і розведеними ногами матері на підігріту стерильну пелюшку. Пуповина не повинна бути натягнутою. Акушерка оглядає дитину і стежить за її поведінкою. Доношена здорова дитина відразу після народження починає дихати, голосно кричати, активно рухати кінцівками, нерідко незабаром мочиться.

Поклавши дитину, акушерка знову миє руки, витирає їх спиртом і приступає до обробки новонародженого.

Профілактику офтальмобленореї проводять обов’язково, бо не виключена можливість інфікування очей новонароджених при проходженні його через пологові шляхи. Зараження очей гонококами приводить до тяжких наслідків, включаючи сліпоту. Профілактику проводять 30% розчином альбуциду, який закапують у кон’юнктивальний мішок і соромітну щілину у дівчат.

Перев’язують пуповину після припинення пульсацпїї судин, що відбуваєтья звичайно за 2-3 хвилини після народження плоду. Протягом кількох хвилин пульсації пуповини у судинну систему плоду з плаценти надходить 60-100 мл крові. Після припинення пульсації пуповину перерізають в умовах суворої асептики.

Пуповину вититрають стерильною ватною кулькою, просоченою спиртом, і захоплюють двома затискачами Кохера. Один затискач накладають на віддалі 8 - 10 см від пупкового кільця, другий - на 2 см вище. Пуповину між ними перерізають тупокінцевими ножицями. Щоб не охолоджувати дитину, обробку дитячого кінця пуповини проводять на зігрітому сповивальному столику, накритому стерильною пелюшкою,

Дитячий кінець пуповини знову витирають спиртом і перев’язують стерильною шовковою ниткою на віддалі 1,5-2 см від пупкового кільця. Кінці лігатури один раз зав’язують на одному боці пупкового канатику, другий раз - на протилежному боці. Другий вузол зав’язують петлею, яку можна розпустити, щоб перетягнути пуповину тугіше, якщо вона всихає, або послабляється перший вузол. Після цього відтинають кінець пуповинного залишку на відстані 2-3 см вище місця перев’язування, поверхню розрізу змащують 10% розчином йоду. Пуповинний залишок загортають сухою стерильною марлевою серветкою, кінці якої зав’язують біля пупкового кільця, пуповинний залишок, загорнутий у серветку, можна прибинтувати до животу стерильним марлевим бинтом.

Сироподібне мастило з шкіри плоду не знімають, тільки з місць великого скупчення (пахові ділянки, пахвинні складки) надлишок мастила знімають стерильною ватою, просоченою стерильним вазеліновим мастилом, або риб’ячим жиром.

Закінчивши туалет, новонародженого зважують, вимірюють його зріст - від маківки до п’ят, розміри голівки та плечиків, на руки надягають браслети з білої стерильної клейонки. На браслетах попереду чорнилом записують прізвище, ім’я та по батькові матері, номер історії пологів, стать дитини, масу, зріст, дату народження. Потім на дитину надягають стерильну теплу сорочечку, загортають у стерильну пелюшку та ковдру і залишають на обігрівальному сповивальному столику 2 години. Через 2 години дитину відправляють у палату новонароджених.

Ознаки зрілості плоду.

Довжина тіла 47 - 55 см, середнє – 50 - 52 см..

Маса 2500 - 4000 г. і більше, середнє - 3200 - 3500 г.

Груди опуклі.

Пупкове кільце розташоване посередині між мечеподібним відростком і лонним зчленуванням.

Шкіра блідо-рожева, добре розвинена підшкірно-жирова клітковина.

Пушок тільки на плечах і верхній частині спини.

Волосся можуть бути більше 2 см.

Ногті заходять за краї ногтьових фаланг.

Вушні та носові хрящі пружні.

У хлопчиків яєчка знаходяться в порожнині мошонки, у дівчат - клітор і малі соромітні губи прикриті великими.

Активно рухається, кричить.

Очі відкриті.

Добре смокче грудь.

Діти, які народились у період від 38 до 42 тижнів - доношені.

Клінічна оцінка стану новонародженног за шкалою Апгар.

Стан новонародженого оцінюють за шкалою Апгар, яка включає 5 клінічних ознак, згідно з трьохбальною системою. Стан дитини, яка народилась, вважають задовільним, якщо сумарна оцінка становить 8 - 10 балів. Сумарна оцінка усіх ознак дає змогу виділити 3 групи дітей:

1. З легкою асфіксією (6-7 балів)

2. З асфіксією середньої тяжкості (4-5 балів)

3. З тяжкою асфіксією (1-3) бала.

Щоденник II періоду пологів

Третій період пологів.

Теоретична частина.