56970 (Головні події Другої світової війни), страница 4
Описание файла
Документ из архива "Головні події Другої світової війни", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "история" из , которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "рефераты, доклады и презентации", в предмете "история" в общих файлах.
Онлайн просмотр документа "56970"
Текст 4 страницы из документа "56970"
Бої на захоплених після форсування Одеру плацдармах були надзвичайно жорстокими.
У ці ж дні, коли радянські війська вели бої від Вісли до Одеру, почалася операція у Східній Пруссії. Противник чинив опір оточення, просування наших військ йшов повільно. Все на цій землі було пристосоване до оборони: і тевтонські замки, і фортеці часів Семилітньої війни, і залізобетонні доти, навіть міста і села. У цих боях отримав смертельну рану командувач З-м Білоруським фронтом І.Д. Черняхівський - наймолодший з усіх командувачів фронтами. Йому не було ще й сорока років. Його любили солдати за безстрашність і простоту. Він ніколи не дозволяв собі принизити підлеглого. Командування фронтом прийняв О.М. Василевський. Колишній царський штабс-капітан, він в 1919 р. був призваний до Червоної Армії і пов'язав з нею свою долю. Спокійний, рішучий, ініціативний, Василевський завжди тримався з гідністю.
Кульмінаційним моментом операції став штурм Кенігсберга. Чудово захищений і забезпечений всім необхідним, що мав добірний гарнізон, місто здавалося неприступним. Але, ретельно підготувавшись, радянське командування обрушило на ворога всю міць артилерії та авіації. Штурмові групи увірвалися в місто. Його комендант О. Лаш відзначив: «Ніяк не можна було раніше припускати, що така міць, як Кенігсберг, так швидко впаде».
Битва за Берлін
Настав квітень 1945 Червона Армія готувалася до штурму Берліна. Усі прагнули швидше закінчити війну і розуміли, що це відбудеться через лічені тижні. Тим гірше була загибель кожного з бойових товаришів. Вже після війни деякі воєначальники, наприклад генерал О. В. Горбатов, висловлювали думку, що досить було б оточити Берлін і дотиснути в ньому залишки гітлерівських військ, змусити їх капітулювати, зберігши життя багатьох радянських воїнів. У Ставці навесні 1945 р. так питання не ставилися. Керівники СРСР вважали, що затягування військових дій може привести до відкриття німцями фронту на заході, був взятий в полон начальник генштабу сухопутних сил Німеччини генерал Кребс. Він заявив про те, що Гітлер 30 квітня покінчив життя самогубством, і запропонував почати переговори про перемир'я. Про це було повідомлено Сталіну, який зажадав вести переговори тільки про беззастережну капітуляцію. Відповіді від наступників Гітлера не було, і військові дії відновилися. Але на наступний день до 15-ї години штаб берлінської оборони віддав розпорядження про припинення військових дій. Берлін впав. Під час штурму німецької столиці радянські війська втратили 300 тис. убитими і пораненими. Залишки німецьких військ на півночі Німеччини, притиснуті до побережжя Балтійського моря, також капітулювали. 9 травня був підписаний акт про беззастережну капітуляцію Німеччини. Це була Перемога.
Список використаної літератури
1. Коровін В.В. Радянська розвідка і контррозвідка в роки Великої Вітчизняної війни. М., 2008;
2. Гриневич В.А. Расколотая память: Вторая мировая война в историческом сознании украинского общества // Неприкосновенный запас. – 2005. – № 2-3 (40-41).
3. Война Германии против Советского Союза 1941-1945. Документы / Под ред. Р. Рюрупа
4. История Великой Отечественной войны Советского Союза 1941-1945 гг. В 6-ти – 1960-1965 рр.
5. Мировые войны ХХ века / В.А. Золотарев (ред. кол.), Ю.А. Никифоров (сост.). Кн. 3 и 4: Вторая мировая война – 2002 р.
