SPEEDS SQL server (Скорость обработки запросов на SQL серверах), страница 2

oRs=db_Record("SELECT * FROM DBTEST WHERE 1=0");

Test(1, " SELECT * FROM DBTEST " , 50 );

Test(2 , " SELECT * FROM DBTEST ORDER BY String",50);

Test( 3 ," SELECT * FROM DBTEST ORDER BY Number ",50);

Test (4,"SELECT Sum(Number) FROM DBTEST GROUP BY String",50);

Test(5 , " SELECT Sum(Number) FROM DBTEST GROUP BY

Random",50);

Test( 6 , " SELECT * FROM DBTEST WHERE Number = 99999 " , 50);

Test(7 ," SELECT * FROM DBTEST WHERE String = 'User99999'",50);

Test(8,"SELECT * FROM DBTEST WHERE Number in (SELECT

Number FROM DBTEST ) " , 50 );

Test(9 ,"SELECT * FROM DBTEST WHERE Number in (SELECT

Number FROM DBTEST WHERE String < ' User50000 ' ) ",50);

Test(10 , " SELECT * FROM DBTEST WHERE Number in (SELECT

Number FROM DBTEST WHERE String='User50000')", 50);

Test(11, " SELECT * FROM DBTEST WHERE Number in (SELECT

Number FROM DBTEST WHERE String > ' User10000 ' ) " , 50);

Test(12 , "INSERT INTO DBTEST (String,Number)

VALUES('User30',30) " , 50 );

Test(13 , "DELETE FROM DBTEST (String,Number)

VALUES('User30',30) " , 50);

Test(14 ," DELETE FROM DBTEST " , 1);

db_Close()

Головна функція Test у циклі 50 разів посилає запит на сервер, обраховує різницю між початком обробки запиту і часом закінчення обробки :

StartTime=new Date();

« обробка запиту »

EndTime=new Date();

Delta=(EndTime - StartTime);

У останньому script маємо 14 тестів для тестування різних можли-востей SQL Server. Розглянемо їх докладніше .

Тести 12 і 13 характеризують швидкість вставки і вилучення елементів у базі даних.

Тест 14 знищує усю таблицю.

Запити на вибірку інформації :

Тест 1:" SELECT * FROM DBTEST " - виділити всі елементи ;

Тест 2: " SELECT * FROM DBTEST ORDER BY String" -відсортувати усі елементи за значенням у стовбчику “String”;

Тест 3:" SELECT * FROM DBTEST ORDER BY Number"- відсортува-ти усі елементи за значенням у стовбчику “ Number ”;

Тест 4:"SELECT Sum(Number) FROM DBTEST GROUP BY String"

- скласти усі елементи стовбчика “ Number ” за значенням у стовбчи-ку “String”;

Тест 5:" SELECT Sum(Number) FROM DBTEST GROUP BY

Random" - скласти усі елементи стовбчика “ Number ” за значенням у стовбчику “ Random ”;

Тест 6:" SELECT * FROM DBTEST WHERE Number = 99999 " – визначити усі елементи, у яких значення у стовбчику “ Number ” = 99999;

Тест 7:" SELECT * FROM DBTEST WHERE String = 'User99999'" - визначити усі елементи, у яких значення у стовбчику “String “ = 'User99999' ;

Тест 8 : "SELECT * FROM DBTEST WHERE Number in (SELECT Number FROM DBTEST ) " - визначити усі елементи з множини чисел ;

Тест 9 :"SELECT * FROM DBTEST WHERE Number in (SELECT

Number FROM DBTEST WHERE String < ' User50000 ' ) " - визначити усі елементи з множини елементів, у яких значення у стовбчику “String “ < ' User50000 ';

Тест 10 : " SELECT * FROM DBTEST WHERE Number in (SELECT Number FROM DBTEST WHERE String='User50000')" - визначити усі елементи з множини елементів, у яких значення у стовбчику “String “ = ' User50000';

Тест 11 : " SELECT * FROM DBTEST WHERE Number in (SELECT Number FROM DBTEST WHERE String > ' User10000 ' ) "- визначити усі елементи з множини елементів, у яких значення у стовбчику “String “ > ' User10000' ;

Частина 3 : РЕЗУЛЬТАТИ ТЕСТУВАННЯ

Для наведення прикладу універсальності при використанні написан-ного script при вимірюванні швидкодії, виміряємо швидкість обробки запитів у системі SQL Server 7.0 та Microsoft Access 97.

Щоб script сприймався системою Access без суперечень треба змінити параметри ідентифікації :

//var SQL_DataBase = "DSN=OTSt;UID=sa;PWD=;DATABASE=OTSt"

var SQL_DataBase = "DSN=OTStt;UID=;PWD="

Отримані результати приведемо у таблиці :

Як видно з результатів проведенного вимірювання запити на локальній базі даних Access опрацьовуються значно швидше ніж на сервері.

Аналізуючи запити 2 і 3, 4 і 5, 6 і 7 бачимо, що обробка елементів різних типів у однакових запитах має різний час.

Так наприклад сортувати усіх елементів за значенням у стовбчику “String” опрацьовується повільніше ніж у стовбчику " Number"- причина у розміру елементів цих типів.

Теж саме при обробці запитів 4 і 5 при сумуванні елементів стовбчика " Number" за елементами стовбчиків “ String ” і ” Random”.

Стовбчик “String ” зберігає значення типу String і стовбчик ”Random”

зберігає значення типу Integer, елементи типів мають різний розмір і обробляються з різною швидкістю.

Розглядаючи швидкість обробки множин елментів зазначимо, що чии більше елементів обробляє сервер у базі даних тим більше часу на це йде. Так наприклад запит 10 на пошук у базі даних елемента типу String - 'User50000' ззаймає набагато менше часу ніж пошук елементів, що менше 'User50000'. Таких елементів приблизно 50 тисяч і їх пошук займає досить довгий час. Пошук елементів, що більше 'User10000' займає у сервера ще більший час.

Запити 12,13 визначають час занесення до бази нового рядка і вилучення рядка з бази даних.

Проводячи наведені дослідження за роботою сервера ми отримуємо повну характеристику його роботи.

Використаємо наведені вище програмні додатки і проведемо виміри на інших SQL-серверах. Порівняємо швидкості роботи SQL Server 7.0 і Oracle 8 :

Як видно з результатів SQL Server 7.0 працює швидше за Oracle 8 при обробці вибірок, а при вставці і вилученні елементів у Oracle краші результати. Це можна пояснити різною будовою ядер обробки запитів.

Проведемо такіж заміри і для SQL сервера Informix.

По результам видно, що SQL Server 7.0 працює повільніше за Informix при обробці простих запитів, а при пошуку і порівнянні елементів працює швидше. На запитах по вставці і вилученні елементів у Informix і SQL Server 7.0 майже однакові результати.

Таким чином ми досягли мети данної роботи - побудували програмні додатки, якими змогли визначити характеристики працездатності різних серверних баз даних.

ВИСНОВОК

В результаті проведенної роботи було розглянуто різні фактори, що впливають на швидкість роботи системи SQL Server 7.0.

Були написані дві програми, що дають змогу вимірювати швид-кість обробки запитів багаторівневою серверною системою Microsoft SQL Server 7.0 і тим самим дають можливість досліджувати ефективність настройки параметрів системи, дають змогу оцінити оптимальність побудови бази даних, оптимальність використання індексів, правил, обмежень, ефективність роботи з транзакціями.

Були розглянуті сильні і слабкі боки технологій роботи з програмними додатками - DB-Library та ODBC з DAO.

Як приклад роботи програмних додатків отримані дані про швидкодію систем баз даних SQL Server 7.0 та Microsoft Access 97.

Порівняні результати застосування програмних додатків у системах SQL-серверів таких як Oracle та Informix з швидкістю роботи Microsoft SQL Server 7.0.

Використовуючи написані script-и програмісти і розробники систем баз даних типу клієнт/сервер можуть визначати характеристики створених ними систем з ціллю аналізу і удосконалення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ :

1. “Використання Microsoft SQL Server 7.0” Стефан Вінкоп

   вид. Москва 1999 р.

2. “ Teach Yourself Oracle 8 In 21 Days” Cary N. Prague

3. “ Секреты Access 97” Уильям Амо изд.Диалектика 1997р.

4. “ Технологія Java” Джо Вебер вид. “BHV” 1996 р.

1. Журнал “PC World” № 3,7,8 за 97 р., № 1,9 за 98 р.

2. www.techrepublic.com

21