ВКР: Православна церква України в XVI ст.

Содержание

• План
• Вступ
• Розділ 1. Особливості розвитку української православної церкви
• 1.1 Деструктивні процеси в українському православ’ї XVI ст.
• 1.2 Православна церква після Берестейського розколу
• 1.3 Оновленські процеси в православ’ї
• 1.4 Українська православна церква в умовах панування імперської влади
• Розділ 2. Осередки культури та освіти в України
• 2.1 Острозька слов’яно-греко-латинська академія
• 2.2 Києво-Могилянський колегіум
• 2.3 Братства та їхні школи
• 2.4 Шкільництво уніатів
• Розділ 3. Книгописання
• 3.1 Книгописні осередки
• 3.2 Книгодрукування і література
• Розділ 4. Тенденції розвитку науки та мистецтва
• 4.1 Галузі науки
• 4.2 Мистецтво
• Висновки
• Список використаних джерел та літератури
• Вступ
• Завданнями дослідження ми вважаємо:
• Вивчити рівень розвитку української культури в досліджувальний період;
• Дослідити політичну культуру різних верств населення України;
• Проаналізувати становище та розвиток освіти;
• Розкрити сприяючі фактори та процес розвитку книгописання та книгодрукування;
• Окреслити нові тенденції та віяння в різних культурних галузях даного періоду.
• Методи дослідження, які застосовувалися при написанні даної дипломної роботи — історичний, порівняльний, аналітичний, описовий методи дослідження.
• Новизна дослідження полягає у тому, что ми намагалися розглянути досліджувальний період в історії культурної ситуації на Україні в поєднанні з політичним, релігійним та суспільним чинниками, які є невід’ємними складовими культурного життя країни і суттєво впливають на розвиток культури.
• Хронологічні рамки дослідження окреслені подіями в Україні XVI-XVIII ст., часом найбільшого культурного піднесення в Україні.
• Отже, ми побачили, що данне питання, не виходило з кола вивчення багатьох дослідників, звертало на себе увагу вчених, які протягом віків вивчали його і продовжують вивчати нині.
• Розділ 1. Особливості розвитку української православної церкви
• У XVI ст. Польща й Литва, як і вся Європа, переживають часи надзвичайного успіху реформації, а потім вступають в добу католицької реакції. Реформація тут буйно розвинулася, поширилася в формі німецького лютеранства, швейцарського кальвінізму, социніанства та іншого й мала такий успіх, що ставилося вже питання, чи зостанеться Польща латинською державою, чи перетвориться на протестантську. Затримала її при папстві лише сильна хвиля контрреформації та те, що Сигізмунд І та Сигізмунд II Август стояли на боці католицтва, поміж самими протестантами була незгода, а єзуїти розвинули широку акцію. Серед населення Польсько-Литовської держави реформація викликала зріст національної свідомості та освіти, хоч разом із тим внесла чимало безладдя в церковне життя й католиків, і православних [10, 25-27]. Чимало представників русько-православного магнатства й шляхетства перейшло на бік протестантів; потім, під впливом католицької реакції, вони, як і протестанти-поляки, перейшли на латинство. Зате серед православного населення появляються школи, що виховують молодь у православному дусі. Про їх заведення дбають і поодинокі особи (як князь K. K. Острозький, що заснував Острозьку академію й кілька інших шкіл), і наші організації релігійно-філантропічного характеру [48, 41-42]. Наші міста в XVI в, розвиваються і в економічному, і в культурному відношенні та грають значну роль і в житті громадському. Православні міщани творять організації, що, з благословення вищої православної ієрархії й з дозволу світської влади, містяться коло церков або монастирів і називаються братствами. Деструктивні процеси в українському православ’ї починаються двома подіями — Люблінської та Берестейською уніями. Суспільство розкололося на дво ворожі табори: один (насамперед шляхта та великі магнати) перейшли на бік католицизму, тому що прагнули зберегти своє елітне становище в суспільстві, інший (передусім селяни , а пізніше козацтво) вперто боронили віру своїх батьків — православ’я.
• 1.1 Деструктивні процеси в українському православ’ї XVI ст.
• 1.2 Православна церква після Берестейського розколу
• 1.3 Оновленські процеси в православ’ї
• “одинокою окрасою православного народу, головою і матір'ю всіх церков”. [55, 34-36]
• Особлива увага приділялася культурно-освітній справі та впрорядкуванню богословсько-культової діяльності церкви. Петро Могила створив у Києві колегію на кшталт західноєвропейських високих шкіл з викладанням грецькою, латинською та слов’янською мовами.
• Саме за Петра Могили — енергійного адміністратора, видатного богослова та просвітителя — Київська митрополія була найбільш самостійною та авторитетною за всю історію свого існування. Йому судилося не тільки зміцнити православну церкву, зробити її найавторитетнішою з усіх східнохристиянських церков, а й визначити напрям розвитку культури і освіти, пов’язаної із церквою.
• У 1996 р. православною церквою за визначні заслуги перед Україною Петра Могилу було канонізовано — визнано святим.
• 2.2 Києво-Могилянський колегіум
• Братські проповідники багато зробили для розвитку українського проповідництва, написали й видрукували багато проповідей, які й сьогодні займають не останнє місце в історії української літератури.
• 2.4 Шкільництво уніатів
• Таким чином, можна зробити висновок, що впродовж XVI-XVII ст, відбувалося просвітницьке піднесення в українській культурі. Завдяки заснуванню Острозької та Києво-Могилянської академій, рівень освічених українців зріс, а також вони виховали багато яскравих особистостей української нації, які, в свою чергу зіргали важливі ролі в житті нашої країни. Освітній рух підримало також братські школи, що засновувалися при братствах та унійні школи. Усі ці осередки науки та освіти в Україні зіграли велуку роль в історії культури України, яку важко переоцінити.
• 3.1 Книгописні осередки
• Отже, при дослідженні даного розділу, ми дійшли висновку, що в період кінця XVI — першої половини XVII ст. був періодом піднесення книгописання та книгодрукування. Завдяки появі освітніх осередків на Україні, таких яка Києво-могилянська та Острозька академії, зрослі кількість людей, які могли займатися книгописанням. Сприяла цьому і Берестейська унія, наслідком якої з’явилася полемічна література. Друкарську справу відновив Іван федоров, а осередком українського друкарства стала Острозька друкарня.
• Розділ 4. Тенденції розвитку науки та мистецтва
• 4.1 Галузі науки
• 4.2 Мистецтво
• Зміни, які відбувалися у мистецькому житті українських земель упродовж другої половини XVI —половини XVII ст., трансформувавши характер мистецької культури, не заторкнули, однак, її фундаментальних основ, тому нова мистецька епоха стала органічним продовженням на новому історичному ґрунті традиції, виробленої після прийняття християнства й утвердження побудованої на його засадах мистецької культури східнохристиянського зразка. У своїх найважливіших засадах зберігалася й історично складена система взаємовідносин всередині самої культури.