TERORR (746104), страница 3
Текст из файла (страница 3)
Суб"ект хулiганства характеризуеться не лише певним вiком. Обов"язковою ознакою, яку повинна мати особа, що притягуеться до кримiнальноi вiдповiдальностi за хулiганство, як i за будь-який iнший злочин, е осуднiсть.
Осуднiсть-це здатнiсть особи при вчиненнi злочину давати звiт своiм дiям i керувати своiми дiями.0 Осуднiсть- передумова вини i вiдповiдальностi.
Стаття 12 КК Украiни вказуе, що не пiдлягають кримiнальнiй вiдповiдальностi особа, яка пiд час вчинення суспiльно-небезпечного дiяння була в станi неосудностi, тобто не могла усвiдомлювати своi дii або керувати ними внаслiдок хронiчноi душевноi хвороби, тимчасового розладу душевноi дiяльностi, слабоумства чи iншого хворобливого стану".
Неосуднiсть характеризуеться двома критерiями: медичним (бiологiчним) i психiатричним (юридичним).
Медичний критерiй неосудностi мае на увазi наявнiсть у особи хронiчноi душевноi хвороби, тимчасового розладу душевноi дiяльностi, слабоумства чи iншого хворобливого стану. Психологiчний (юридичний) критерiй неосудностi включае вiдсутнiсть у особи здатностi усвiдомлювати своi дii i керувати ними.
Наявнiсть лише одного медичного критерiю не дае достатнiх пiдстав для визначення особи неосудною. Iх необхiдно розглядати в сукупностi тому, що психiчне захворювання само по собi не свiдчить про неосуднiсть особи, наприклад, при деяких станах коли особа все ж може усвiдомлювати своi дii i керувати ними. Лише наявнiсть двох вище згаданих критерiiв, якi органiчно поеднуються, дае можливicть зробити обгрунтований висновок про неосуднiсть.0
Необхiдно також вiдмiтити, що вiдповiдно доо ч.2 ст.12 КК Украiни не пiдлягае покаранню також особа, що вчинила злочин в станi осудностi, але до винесення судом вироку захворiла на душевну хворобу, що позбавляе ii можливостi усвiдомлювати своi дii або керувати ними. До такоi особи за призначенням суду можуть застосовуватись примусовi заходи медичного характеру.
4. СУБ"ЕКТИВНА СТОРОНА ХУЛIГАНСТВА
Суб"ективна сторона - це внутрiшня сторона злочину. Вона характеризуеться тими психiчними, тобто внутрiшнiми процесами, якi вiдбуваються в свiдомостi суб"екта, характеризують його волю i якi проявляються в самому злочинному дiяннi (у вiдношенi до того дiяння яке особою вчинено).0
Суб"ективна столорона характеризуеться такими ознаками як вина, мотив, i мета вчинення злочину.
Повне i всебiчне встановлення ознак, що характеризують суб"ективну сторону е необхiдною умовою правильноi квалiфiкацii злочину, визначення ступеню суспiльноi небезпеки дiяння i особи, що вчинила це дiяння, а також iндивiдуалiзацiявiдповiдальностi.
Вина - основна i обов"язкова ознака субективноi сторони будь-якого злочину. Стаття 3 КК Украiни прямо встановлюе, що кримiнальнiй вiдповiдальностi покаранню пiдлягае тiльки особа, що е винною у вчиненнi злочину, тобто така, що умисно або з необережностi вчинила передбачене кримiнальним законом суспiльно-небезпечне дiяння.
В кримiнальному законi вiдсутне загальне визначення поняття вини. Таке поняття вироблене наукою кримiнального права. Вина психiчне ставлення осудноi особи до вчиненого нею суспiльно-небезпечного дiяння i його наслiдкiв, виражене у формi умислу чи необережностi.0
Вiдповiдно до ст.3 КК Украiни, вина особи у вчиненнi злочину може проявитися у двох формах: умислу i необережностi. Кожна з цих форм подiляеться на два види: прямий умисел i непрямий; злочинна самовпевненiсть i злочинна недбалiсть.
Хулiганство вiдноситься до таких злочинiв, якi вчиняються лише умисно. Частина ст.206 КК Украiни прямо вказуе на те, що хулiганство це умиснi дii.А тому необережна форма вини при хулiганствi виключена. Якщо порушник вчиняючи тi чи iншi суспiльно-небезпечнi дiяння, не передбачав, не мiг i не повинен передбачати, що вони призведуть до порушення громадського порядку, то вiн не може нести вiдповiдальностi за хулiганство.0
В юридичнiй лiтературi не мае единоi думки з питання, якi власне види умисноi вини можливi при хулiганствi. В певнiй мiрi це пояснюеться вiдсутнiстю вказiвки на точну форму умислу в ст.206 КК Украiни.
Однi вченi дотримуються думки, що хулiганство може бути скоено лише з прямим умислом, тобто особа, що вчиняе хулiганськi дii, усвiдомлюе iх небезпечний характер, передбачае, що в результатi його дiяння наступають шкiдливi наслiдки i все ж таки бажае вчинити цi дiяння. Цiеi точки зору дотримуються I.Н.Даньшин.0 П.I.Грiшаев, Б.В.Здравомислов,0 С.С.Яценко0 та iншi.
Iншi вченi вважають, що хулiганство може бути вчинене як з прямим так i з непрямим умислом. Винний усвiдомлюе суспiльно-небезпечний характер своiх дiй передбачае, що цими дiями вiн грубо порушуе громадський порядок i не прявляе явну неповагу до суспiльства, хоча не бажае, але свiдомо допускае настання таких наслiдкiв. Такоi думки дотримуються С.К.Кидиралiева, М.Л.Наклович та iншi.0 Вони вважають, що далеко не завжди винний прагне порушити громадський порядок. Частiше за все його дii спрямованi проти тiеi чи iншоi особи.
Остання точка зору, на мою думку базуеться на законi i судовiй практицi i е вiрною. Тому можна зробити висновок, що хулiганство може бути вчинене як з прямим так i з непрямим умислом.
При розглядi суб"ективноi сторони хулiганства необхiдно проаналiзувати мотив цього злочину.
Мотивом злочину взагалi визнають тi внутрiшнi спонукання, якими керуеться суб"ект при вчиненнi злочину. Мотив - це рушiйна сила, злочину, це якби внутрiшня причина його вчинення.0
Встановлення мотивiв i мети злочинноi поведiнки має вирiшальне значення для вiдмежування хулiганства вiд сумiжних складiв визначення ступеня суспiльноi небезпечностi особи винного.0
Як i будь-який умисний злочин, хулiганство вчиняється з певним мотивом. Хоча мотиви хулiганства є досить своeрiдними, але iх вiдкидати не можна.
В лiтературi з питання мотивiв хулiганства iснують рiзнi думки. Так, наприклад, Волков Б.С. вказує, що в основi хулiганського мотиву лежить розгнузданий егоiзм, а також вульгарне розумiння свободи, моральний анархiзм.0 Маяковський В.В. вважає, що хулiганський мотив - це прагенння до самоствердження особи невихованої, з низькою культурою, нестриманим егоїзмом, це прагнення до самоствердження хама, варвара, дикуна.0 У п.16 коментаря ст.206 КК Украiни сказано, що мотивом хулiганства е усвiдомлене прагнення проявити явну неповагу до суспiльства шляхом вчинення дiй, якi грубо порушують громадський порядок. Вiн може находити свое вираження в низьких побудженнях у виглядi прагнення протиставити себе суспiльству, проявити грубу силу, п"яну хвацькiсть, бешкетництво тощо.0
Хулiганськi спонукання, таким чином, зводяться не до одного якогось мотиву, а до багатьох, гамм мотивiв. В конкретних злочинних проявах вони можуть виступати окремо, роз"еднано, але в бiльшiй частинi, вони дiють в поеднаннi, у взаемодii. Ось чому для визначеня сукупностi хулiганських мотивiв застосовкеться термiн "хулiганськi спонукання". Але в чому б конкретно хулiганськi спонукання не проявилися всiм iм обов"язково притаманна спiльна риса неповага до суспiльства. Характеризуючи хулiганськi спонукання I.Даньшин зазначив, що для iх прояву характерна швидкоплинність, незначнiсть, легковажнiсть мотивацii i наочнiсть.0
Слiд також вказати, що хулiганство може вчинятися i з особистих мотивiв. Але особистi мотиви, як вiдмiчае Н.Т.Куц, носять другорядний, незначний, слабовиражений, характер. Переважае ж завжди неповага до суспiльства, що виражаеться в порушеннi громадського порядку i е головним, вирiшальним мотивом для квалiфiкацii злочинiв за ст. 206 КК Украiни. Якщо цей мотив не встановлено, квалiфiкацiя за даною статтею виключаеться.0 Це пiдтверджуеться судовою практикою.
Так, вироком Саксаганського районного суду м.Кривого Рога Т. засуджено за ст.206 ч.2 КК Украiни за те, що вiн в станi алкогольного сп"янiння, грубо порушуючи громадський порядок, з хулiганських спонукань стукав ногами у дверi квартири, де проживала К., пошкодив замки та дверi i тим самим заподiяв потерпiлiй шкоду на суму 30 грн. При розглядi справи в касацiйному порядку вирок залишено без змiн.
За протестом прокурора Днiпроперовськоi областi судовi рiшення скасовано з таких пiдстав.
Суд визнав встановленим, що Т. дiйсно стукав ногами у дверi К. в нiчний час i що цi дii вiн вчинив з хулiганських спонукань.
Проте пiд час попереднього i судового слiдства Т. пояснював, що будучи п"яним, вiн помилково зайшов у будинок, розташований поблизу його житла.
Прийнявши квартиру, де проживае К. за свою, вiн намагався вiдкрити дверi ключем, кликав дружину i просив вiдчинити. Коли ж йому нiхто не вiдкрив став стукати ногами i пошкодив замки.
Показання Т. повнiстю пiдтверджуються матерiалами попереднього i судового слiдства. Встановлено, що засуджений дiйсно проживае в будинку, що знаходиться по близу вiд того, куди вiн помилково потрапив i також на першому поверсi. Потерпiла К. пояснила, що вона чула, як хтось вставляв ключ у замок, а потiм почав стукати у дверi. Коли вийшли сусiди, вона теж вiдчинила. Засуджений пояснив, що вiн переплутав будинок i квартиру i просив вибачення за порушений спокiй. Свiдки В.I. та А.I. пiдтвердили показання Т. i К.
За таких обставин нанесення засудженим майновоi шкоди не може свiдчити про вчинення хулiганських дiй.
Отже, суд без жодних пiдстав дiйшов висновку, що Т. вчинив злiсне хулiганство. Адже вiн не мав умислу на грубе порушення громадського порядку, його дii не виражали явноi неповаги до суспiльства, а були випадковими. До того ж, Т. одразу вибачився перед потерпiлою i запропонував вiдшкодувати збитки. Оскiльки в його дiях вiдсутнiй склад цього злочину, президiя обласного суду на пiдставi п.2 ст.КПК Украiни скасувала судовi рiшення iз закриттям провадження у справi.0
Важливе значення для всебiчноi характеристики суб"ективноi сторони злочину мае мету суспiльно-небезпечного дiяння, пiд якою розумiють той фактичний результат, якого винний пробуе досягти шляхом вчинення злоччину.0 Так, С.С.Яценко вважае, що при хулiганствi грубе порушення громадського порядку, а також проявленоi неповаги до суспiльства являе мету дiянь винного,0 а Н.Т.Куц стверджуе, що мета хулiганства полягае в самому дiяннi, в демонстрацii хулiганом своеi зневаги до суспiльства, до встановленого у ньому порядку.0 Icнуе думка, що хулiганство - злочин. що може бути вчинений i без мети грубого порушення громадського порядку.0 Але на практицi хулiганськими вважаються не лише тi дiяння, мета яких - порушення громадського порядку i виявлення неповаги до суспiльства, але i тi, коли винний переслiдуе якусь мету, наприклад, мае намiр звести з кимось особистi рахунки.0
I.Н.Даньшин, С.С.Яценко вважають, що при хулiганствi мета спiвпадае з мотивом, стверджуючи, що твердоi i ясноi мети у хулiганства не мае. Так як хулiган прагне досягнути якогось об"ективного результату, хулiганськi мотиви з"являються якось несподiванно, iнколи навiть миттево, оскiльки мотивацiя хулiганських дiй вiдрiзняеться вiдносною легкiстю, тому що мета у свiдомостi хулiгана не знаходить вираження.0
На мою думку, у бiльшостi випадкiв мотив i мета при хулiганствi нерозривно пов"язанi, а оскiльки при даному видi злочину винний задовiльняеться самостведженням, реалiзацiею своеi примхи, ефектом здiйснюваних дiй, то це приводить до злиття мети з мотивом.
Згiдно п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду Украiни вiд 28 червня 1991 року N 3 "суди повиннi вiдрiзняти хулiганство вiд iнших злочинiв в залежностi вiд спрямованостi дiй винного, мотивiв, мети та обставин вчинених ним дiй."
Постанова Пленуму Верховного Суду Украiни "Про судову практику в справах про хулiганство" у п.14 зазначае, що хулiганськi дii, що супроводжувались погрозою вбивством, образою громадянина, заподiянням побоiв, тiлесних ушкоджень (за вийнятком умисних тяжких ушкоджень) чи пошкодження державного i колективного майна громадян без обтяжуючих обставин, належить квалiфiкувати тiльки за вiдповiдною частиною ст.206 КК Украiни. Додаткова квалiфiкацiя за статтями про злочини проти особи або проти державного i колективного майна чи приватного майна грормадян не потрiбна."0
Вчинення злочинiв, передбачених ст.101, ч.ч.2,3 ст.89, ч.2 ст.145, з хулiганських мотивiв пiдлягае квалiфiкацii за сукупнiстю з хулiганством. За сукупнiстю злочинiв також треба квалiфiкувати необережне вбивство вчинене пiд час хулiганства.0
ГЛАВА II. ВИДИ ХУЛIГАНСТВА
Залежно вiд ступеня суспiльноi небезпечностi, розрiзняють три види хулiганства: просте (ч.1 ст.206 КК Украiни), злiсне (ч.2 ст. 206 КК Украiни), особливо злiсне (ч.3 ст.206 КК Украiни). Кожному з цих видiв хулiганства притаманнi певнi ознаки. Тому, правильне вiдмежування одного виду хулiганства вiд iншого мае велике теоретичне i практичне значення.
Отже, як вказано вище, види хулiганства вiдрiзняються мiж собою пiдвищеним ступенем суспiльноi небезпечностi, яка прорявляеться в додаткових ознаках, якi необхiдно врахувати при квалiфiкацii дiй особи. Цi додатковi ознаки свiдчать про бiльш високий ступiнь суспiльноi небезпечностi.
Так званий основний склад кримiнально-карного хулiганства являе собою таку сукупнiсть ознак суспiльно-небезпечних дiянь, що мають мiсце в кожному випадку скоення хулiганства, на вiдмiну вiд хулiганства з додатковими ознаками.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
