185211 (745201), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

На переговорах японці часто прагнуть уникнути ризику, який розглядається ними як погроза для їхньої честі, престижу, репутації. Прагнення не програти може виявитися сильнішим за бажання здобути перемогу. У той же час вони намагаються максимально розвити волю маневру на переговорах, і особиста сміливість, рішучість може яскраво виявлятися в дискусіях. Характерною для японців є чутливість до суспільної думки.

Під час переговорів з японськими бізнесменами не уникнути пауз. Для японців така ситуація нормальна: звичайно після взаємного мовчання бесіда стає більш плідною. Краще відверто почуття не виявляти, особливо роздратування. Японці контролюють свої емоції (особливо в ділових питаннях) і будуть шоковані брутальністю. Терпіння і прагнення досягти взаєморозуміння дасть набагато кращі результати, ніж конфронтаційний стиль.

Варто використовувати будь-який доречний привід, щоб нагадувати партнерові про себе і демонструвати свою зацікавленість ним. Після проведення переговорів надішліть на адресу вашого японського партнера короткого листа з подякою, нові інформаційні чи рекламні брошури від вашого підприємства; газетні вирізки із статтями, що стосуються предмета ваших взаємних інтересів; поздоровлення зі святом (вітальні листівки бажано направляти особисто кожному співробітнику, з яким ви маєте справу, а не на адресу компанії); поздоровлення партнера з підвищенням; повідомлення про останні зміни ваших посадових обов’язків тощо.

Подарунки – звичайна справа в Японії, особливо перед і після Нового року, а також у середині літа. Майте на увазі: за японськими етичних нормами, ви, отримавши подарунок, зобов’язані відповісти тим же, тому занадто дорогий подарунок може поставити японця в незручне положення. Намагайтеся не дарувати квітів, якщо ви твердо не упевнені в їх необхідності: ваші добрі намагання можуть не правильно зрозуміти. Звертання:у розмові японці схильні називати титул співрозмовника. Нашим бізнесменам при спілкуванні краще називати прізвище співрозмовника і додавати частку “сан”. Це форма ввічливості. Наприклад: “Сато-сан”

Одяг: у діловому світі Японії традиційна ділова форма одягу (костюм).

Тактика переговорів: переговори – вид спілкування, де взаємодіють дві сторони. Цей процес у Японії обставлений численними умовностями, зрозуміти які відразу не можливо. Тому треба врахувати лише основні особливості.

Рукостискання в Японії не прийнято, але іноземцям трясти руки не заборонено. Рукостискання з жінкою просто неможливе. При переговорах японець схильний робити короткі зауваження, він не любить тирад, не любить сам починати бесіду, цінує доброзичливий тон, не відповідає на питання конкретно; уникає говорити “ні” (в японській мові існують майже два десятки пом’якшувальних оборотів-заперечень). Взагалі, мовчання для японця – золото. Японець часто киває головою і повторює – “ганьби”, що в перекладі означає “так”. Але це лише знак уваги, сигнал того, що він вас слухає.

Подарунки: при першій зустрічі японець нерідко дарує гостю недорогий сувенір на знак доброго початку розмови. Такого ж ставлення він очікує і від свого співрозмовника.

Бесіди: японець не відразу веде щирі розмови про особисте. От ієрархія тематики бесід: політика, релігія, життєві проблеми, робота, фінансові проблеми.

Запрошення: запрошення у ресторан сприймається з розумінням. Японці люблять, коли їхні гості прагнуть ознайомитися з визначними пам’ятками країни.

Висновки

Норми етикету, на відміну від норм моралі є умовними ,вони носять ніби характер неписаної угоди про те, що в поводженні людей є загальноприйнятим, а що ні. Кожна культурна людина повинна не тільки знати і дотримуватись основних норм етикету, але і розуміти необхідність визначених правил і взаємин. Манери багато в чому відбивають внутрішню культуру людини, її моральні й інтелектуальні якості.

Уміння правильно поводитися в суспільстві має дуже велике значення: воно полегшує встановлення контактів ,сприяє досягненню взаєморозуміння, створює гарні, стійкі взаємини.

Слід зазначити, що тактовна і вихована людина поводиться відповідно до норм етикету не тільки на офіційних церемоніях ,але і вдома. Справжня ввічливість ,у основі якої лежить доброзичливість, обумовлюється актом, почуттям міри, що підказує, що можна, а чого не можна робити за тих чи інших обставин. Така людина ніколи не порушить суспільний порядок, ні словом , ні вчинком не скривдить іншого, не образить його достоїнства.

Сучасний етикет регламентує поводження людей у побуті, на службі, у громадських місцях і на вулиці, у гостях і на різного роду офіційних заходах - прийомах, церемоніях, переговорах.

Отже етикет - дуже велика і важлива частина загальнолюдської культури, моральності, виробленої протягом багатьох століть життя всіма народами у відповідності з їхніми представленнями про добро, справедливість, людяність - у області моральної культури; і про красу, порядок, благоустрій, побутову доцільність - в області культури матеріальної.

Література

1. Венедиктова В.И. О деловой этике и этикете. - М.: Правовая культура, 1994.

2. Галушко В.П. Діловий протокол та ведення переговорів. Навчальний посібник, - Вінниця: НОВА КНИГА, 2002.

3. Деловой протокол и этикет/ Под ред. В.Л. Попова - М.: НЦ "Коринф", 1994.

4. Дороніна М.С. Культура спілкування ділових людей: Посібник. - К. КМ Academia, 1997.

5. Кузин Ф. А. Делайте бизнес красиво. М.: ИНФРА - М, 1995.

6. Холопова Т.И., Лебедева М.М. Протокол и этикет для деловых людей. - М.: Анкил, 1994.

7. Фишер Р., Юри У. Путь к согласию или Переговоры без поражения. - М.: Наука, 1990.

8. Эрнест О. Слово представляется Вам: практические рекомендации по ведению деловых бесед и переговоров. - М.: Экономика, 1988.

9. Борунко А.Ф. Деловой протокол и этикет. - М.- 1993.

10. Вольф И. Современный этикет - М. - 1998.

11. Лебедева М.М. Вам предстоят переговоры. М., 1989.

12. Мицыч П. Как проводить деловые беседы. - М.: Экономика, 1983.

Характеристики

Список файлов реферата