185193 (745181), страница 2
Текст из файла (страница 2)
Піфагорійство здійснило великий вплив на історію естетичних вчень. Це відчувалося протягом всієї античності. Елементи піфагорійської естетики ми знаходимо у Платона. Спробу відродження піфагорійської естетики та філософії зробили так звані „неопіфагорійці”. Принципи піфагорійської естетики залишалися живими і в середньовічній естетиці як Західної Європи, так і країн Сходу.
Оригінальні твори Піфагора та піфагорійців не збереглися. Свідоцтва про піфагорійську естетику до нас дійшли у висловлюваннях пізніших авторів давнини.
Все вище сказане говорить про те, що антична естетика має специфічні риси, що відрізняли її від пізніх естетичних теорій. Перш за все категорії античної естетики універсальні, вони в однаковій мірі відносяться до самої дійсності, до законів будови та розвитку речей, до процесів пізнання. Разом з тим ці категорії античної естетики э і категоріями етики, діалектики, натурфілософії і т. д. Тим самим вся дійсність, всі форми суспільної діяльності виступають як предмет естетичного пізнання.
Специфічні особливості античної естетики обумовлювалися багато в чому тією особливою роллю, яку відігравало в суспільному житті Давньої Греції мистецтво. Характерним э те, що мистецтво у греків ще не виокремилося в окрему самостійну галузь. Воно ще тісно пов’язане з ремеслом, вихованням, гімнастикою політикою і навіть медициною. Тому греки дивилися на мистецтво менш духовно, надавали йому такого значення, яке ми, користуючись сучасною термінологією, не можемо назвати інакше ніж ужиткове. Але якщо в сучасному розумінні „ужиткове” значить несамостійне, то антична естетика, напроти, вважала основною саме утилітарно – практичну функцію мистецтва, так як прекрасне для греків означало все те, що потрібно і необхідно.
Характер античної естетичної термінології дозволяє відтворити особливості естетичного сприйняття давніх греків, специфіку античного типу естетичної чуттєвості. Бо вчення про міру, гармонію та інше не були у греків абстрактними метафізичними доктринами. Грецька міра, що втілилася в каноні грецької скульптури, в дорійських та іонійських орденах грецьких храмів, в дорійських та іонійських ладах грецької музики, одночасно відображає внутрішній світ людей Давньої Греції, їх відношення до світу, до людини і до мистецтва.
Список використаної літератури
-
Античная музыкальная эстетика. – М., 1960
-
Віхи в історії античної естетики. – К., 1988
-
Естетика. Навч. посібн. За ред В. Лозового. – К., 2003
-
История эстетики. Памятники мировой эстетической мысли. – В 5-ти томах. – Т. 1. – М., 1962
-
История эстетической мысли. В 6-nb томах. – Т. 1. – 1985
-
Лосев А. История античной эстетики. – М., 1988
-
Овсянников М. История эстетической мысли. – М., 1984















