analiz (744834), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Балансовий метод аналізу — це відображення й аналіз кількох (найчастіше — двох) груп взаємопов’язаних і взаємоврівноважених економічних показників. У формі балан­су підприємство планує свою фінансову діяльність (баланс доходів і видатків), звітує про стан своїх фінансових ре­сурсів та їх розміщення (бухгалтерський баланс); велике аналітичне значення має складання матеріальних балансів, балансів робочого часу і часу роботи устаткування тощо. Балансовий метод дає змогу аналізувати забезпеченість фінансово-господарської діяльності підприємств ресурса­ми (трудовими, матеріальними, фінансовими) шляхом досягнення рівності аналізованих взаємопов’язаних показ­ників. Наприклад, при складанні фінансового плану підприємства (балансу доходів і видатків) аналізується можливість одержання прибутку та інших джерел фінан­сових ресурсів виходячи з суми необхідних видатків; при складанні матеріальних балансів аналіз спрямований на пошук варіантів збалансування потреби у тих чи інших ресурсах з джерелами їх надходження (в тому числі за рахунок економії витрат цих ресурсів, знаходження шляхів розширення сировинної бази тощо).

Особливістю об’єктів фінансово-економічного аналізу діяльності підприємств є їх формування під впливом безлічі факторів. Для того, щоб результати аналізу були предмет­ними з точки зору можливості вжиття певних конкрет­них заходів для підвищення ефективності роботи підприєм­ства, необхідно виявляти відокремлений вплив на кінце­вий результат аналізу певних факторів як таких, що зу­мовлюють цей результат. Тому задача виключення впли­ву одних факторів на аналізований об’єкт з метою визна­чення впливу інших є однією з центральних в аналізі, вона має назву елімінування. За допомогою елімінування умовно усувається вплив усіх одночасно взаємодіючих факторів, крім одного, і таким чином послідовно визначається вели­чина впливу кожного з них на кінцевий результат.

Якщо зв’язок між аналізованим об’єктом і факторами, що його визначають, представлений функціонально, тобто через модель (формулу), в аналітичній практиці широко застосовуються такі прийоми елімінування:

• індексний метод;

• метод ланцюгових підстановок;

• метод різниць.

Індексний метод аналізу застосовується для вивчення у динаміці економічних явищ, які формуються під впли­вом кількох факторів, кожен з яких схильний до змін у динаміці. Класичним прикладом об’єкта аналізу даним ме­тодом є обсяг реалізації (продажу) товарів, який формується під впливом певного фізичного обсягу товарів і цін на них. Відомо, що у кожного підприємства (промислового, торго­вельного) обсяг продажу окремих товарів з року в рік, з місяця в місяць змінюється, так само як і ринкові ціни на ці товари. За таких умов загальні (групові) індекси обся­гу реалізації (продажу) товарів характеризують динаміку за­гальної виручки від реалізації, але не відповідають на за­питання, як змінився обсяг продажу товарів (бо до чисель­ника і знаменника даної функції входять незіставні вели­чини), а також як у середньому змінилися ціни на реалізо­вані товари. Загальний індекс не дає змоги виділити окре­мо вплив факторів обсягу продажів (кількісного) і цін (якіс­ного) на кінцевий результат — виручку від реалізації.

Індексний метод аналізу дає змогу розв’язати ці задачі шляхом побудови агрегатних індексів. Агрегатні індек­си — це загальні індекси, у яких з метою елімінування впливу окремих елементів (факторів) на індекс відбуваєть­ся фіксування інших елементів на незмінному (базовому або звітному) рівні. Форми агрегатних індексів для загаль­ного індексу обсягу реалізації продукції

I=g1p1 / g0 p0 мають такий вигляд:

а) агрегатний індекс фізичного обсягу реалізації про­дукції

Iоп =g1p0 / g0 p0 ; (1)

б) агрегатний індекс цін на продукцію підприємства

Iц =g1p1 / g1 p0 ; (2)

Для побудови індексів Iоп і Іц використовується правило побудови агрегатних індексів, яке обґрунтовується у за­гальній теорії статистики: якісні (інтенсивні) елементи (фактори), які входять у формулу, фіксуються на рівні ба­зового періоду, кількісні елементи — на рівні звітного. Різниця між чисельником і знаменником агрегатного ін­дексу показує: який відокремлений вплив на загальний результат справив той чи інший фактор.

Застосування індексного методу виявлення впливу фак­торів на результатний показник обмежується тим, що за його допомогою досить зручно аналізувати лише два фак­тори у мультиплікативних моделях типу у = аb. Застосу­вання цього методу для встановлення впливу факторів у багатофакторних моделях досить трудомістке, тому універ­сальніше значення для факторного аналізу економічних явищ має метод ланцюгових підстановок. За допомо­гою цього методу, якщо є функціональна модель (мультиплікативна чи адитивна), що описує взаємозв’язок фак­торів і результатного показника, можна визначити від­окремлений вплив кожного з факторів (кількість їх не має значення) на кінцевий показник, що аналізується, і пере­вірити одержані результати аналізу шляхом балансуван­ня факторів.

Суть методу ланцюгових підстановок полягає у по­слідовній, почерговій заміні у функціональній моделі, яка описує базисний рівень економічного показника, базисних параметрів на звітні, в обчисленні умовних результатних показників та їх порівнянні для визначення впливу фак­торів. При цьому в першу чергу підлягають заміні кількісні параметри, далі — структурні, в останню чергу — якісні. Якщо у формулі міститься кілька кількісних, структур­них або кілька якісних показників, послідовність замін залежить від оцінки того, які з них є основними, а які — похідними, які – вторинні. За почергової заміни базисних показників у формулі на звітні одержані результати можна зіставляти між собою, різниця між кожним наступним та попереднім показником і виражатиме елімінування впливу всіх інших факторів, крім заміненого.

Якщо мультиплікативна модель, що описує взаємозв’я­зок аналізованого показника, містить у собі лише два співмножники (типу у = аb), то для визначення факторів, які впливають на зміну показника у в динаміці (або у порівнянні з бізнес-планом), застосовують спрощений ва­ріант методу ланцюгових підстановок — метод різниць. Для визначення відокремленого впливу кожного з двох факторів на результатний показник обчислюють різниці між звітними і базисними факторними параметрами і пе­ремножують їх на абсолютні значення іншого факторного параметра, при цьому різницю між фактичними і базисни­ми кількісними параметрами перемножують на абсолют­не значення базисного якісного, а різницю між фактичним і базисним якісним параметрами — на абсолютне значен­ня звітного кількісного.

Наприклад, загальна чисельність працівників виробничої фірми за 1998 і 1999 р. становила відповідно 520 і 490 чол., середньорічна заробітна плата одного працівника — відпо­відно 2064 і 2548 грн., річний фонд заробітної плати — 1073,2 і 1248,5 тис. грн. Треба визначити, як вплинули фактори кількості працюючих і середньорічної заробітної плати на загальний фонд заробітної плати підприємства.

Для розрахунку впливу цих факторів доцільно побуду­вати таку аналітичну таблицю (табл. 2.).

Таблиця 2.

а) вплив фактора чисельності (кількісний): -ЗО * 2064 = -61,9 тис. грн.

б) вплив фактора середньорічної заробітної плати (якіс­ний):

+484 * 490 =+237,2 тис. грн.,

Всього: -61,9 + 237,2 = +175,3 тис. грн.

Отже, річний фонд заробітної плати зріс у 1999 р. проти 1998р.

на 175,3 тис. грн., у тому числі за рахунок змен­шення чисельності

персоналу підприємства він зменшив­ся на 61,9 тис. грн., а за

рахунок зростання середньої заро­бітної плати зріс на 237,2 тис. грн.

2.Анализ формування прибутку підприємства.

Базою для аналізу балансового прибутку підприємства служить сума балансового прибутку, зафіксована у бізнес-плані, а саме — у балансі доходів і видатків, тобто фінансо­вому плані підприємства. Виконання бізнес-планових по­казників щодо одержання балансового прибутку аналізуєть­ся за його складовими частинами: прибутку від реалізації основної (товарної) продукції, прибутку від іншої реалі­зації, прибутків (збитків) від позареалізаційних операцій (з виділенням таких, які не пов’язані з основною діяльністю підприємства, наприклад, прибутки від володіння кор­поративними правами, від одержаних відсотків на вкла­дені кошти в облігації тощо).

Спочатку за даними «Звіту про фінансові результати» здійснюється загальна оцінка виконання плану підприєм­ства з балансового прибутку. Для цього будується аналі­тична таблиця (див. табл. 3).

Всього за рік завод отримав прибуток на суму 5243 тис. грн. при плановій сумі — 7949 тис. грн., невиконання становило 2706 тис. грн., у тому числі за рахунок:

а) зменшення прибутку від реалізації товарної продукції - 2690 тис. грн.;

б) зменшення прибутку від іншої реалізації - 33 тис. грн.;

в) зменшення проти планового прибутку від володіння корпоративними правами -60 тис. грн.;

г) сальдо інших доходів, витрат і втрат +77 тис. грн.;

Разом: - 2706 тис. грн.

На суму прибутку від реалізації товарної продукції безпосередньо впливають такі фактори:

а) обсяг реалізації (продажу) товарної продукції;

б) собівартість реалізованої продукції (разом з комер­ційними витратами);

в) структура реалізованих товарів (робіт, послуг);

г) ціни реалізації.

Таблиця 3.

Показники діяльності заводу металовиробів за звітний рік,

тис. грн.

Алгоритми виявлення впливу цих факторів представ­лені у наведених нижче факторних моделях .

1. ΔП =П * ( Р /Р -1), ( 3 )

де ΔП — зміна суми прибутку від реалізації за рахунок досягнутого рівня виконання бізнес-плану з обсягу реалі­зації товарної продукції;

Характеристики

Список файлов реферата