GDP (744414), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

Накінець остання складова ВВП – чистий експорт, який враховує зовнішньо-економічні угоди у ВВП. Експорт даної економіки за рік є витратами іноземців на товари національного виробництва даної країни за кордоном. Однак, слід враховувати те, що

частина споживацьких та інвестиційних витрат, у тому числі і державних, витрачається на товари та послуги, які були імпортовані, тобто вироблені за кордоном. Очевидно, такі витрати не відображають виробничої активності національної економіки. Для того щоб уникнути завищення загального об’єму виробництва, об’єм імпорту потрібно виключити з ВВП.

Для цього потрібно порахувати різницю між експортом та імпортом в поточному році, що і буде чистим експортом. Чистий експорт товарів та послуг, таким чином, визначається як величина, на яку закордонні витрати на продукти національного виробництва перевищують національні витрати на закордонні продукти. Чистий експорт може бути величиною як додатньою, так і від’ємною.

У Таблиці 3 зображено динаміку ВВП України, обчисленого видатковим методом.

Доходний підхід

Іншою стороною розрахунку ВВП є розрахунок по доходам. В доходну частину ВВП входить заробітна платня, рентні платежі, процент і прибуток. Однак, крім основних чотирьох складових у ВВП включають два види розподілу засобів, не пов’язаних з виплатою доходу. Це відрахування на споживання капіталу або амортизація і непрямі податки на бізнес. Виникають також ускладнення внаслідок того, що деяка частина заробітної плати, ренти і процента надходить до іноземців.

П

ВВП=

Заробітна плата найманих працівників

+

Рента

+

Процент

+

Доходи некорпоративного сектору

+

Прибутки корпорацій

+

Непрямі податки на бізнес

+

Амортизація

ри обчисленні ВВП для означення різних видів видатків будемо користуватися формулою (7) та термінами, які були вжиті у цій формулі.

(7)

Заробітна плата найманих працівників

Ця найбільша категорія доходу містить, головним чином, платню, яку фірми і уряд виплачують тим, хто пропонує працю. Вона також містить низку дповнень до заробітної плати, зокрема, внески підприємств на соціальне страхування і у різноманітні приватні фонди пенсійного забезпечення, медичного обслуговування і допомоги на випадок безробіття для найманих працівників. Ці додатки до заробітної плати є частиною витрат для підприємця, пов’язаних з наймом робочої сили, і розглядаються як компонент загальних витрат компанії на заробітну плату.

Рента

Рента містить доходи, які отримують домогосподарства та фірми, що забезпечують економіку ресурсами власності. Прикладами ренти є щомісячні платежі орендарів землевласникам і щорічні орендні платежі фірм-наймачів за користування офісними площами. Валовий рентний дохід мінус амортизація позиченої власності – чиста рента.

Саме рентний дохід залишається після того, як з валового рентного доходу вираховано амортизацію.

Процент

Процент стосується виплат грошового доходу, який здійснює приватний бізнес постачальникам грошового капіталу. Він містить такі статті: виплата процентів домогосподарствам на заощаджувальний депозит, на сертифікати депозитів, на облігації корпорацій. Процентні виплати, що здійснює держава вираховуються з процентного доходу. Це стається внаслідок того, що ці проценти виплачуються у відповідь на залучення засобів на такі державні витрати, як національна оборона, різноманітні соціальні програми, перерозподіл доходів, тобто на не комерційні задачі державного управління.

Доходи некорпоративного сектора

Прибуток, розпадається на види рахунків:

одна частина називається доходом на власність, а друга – прибутками корпорацій. Дохід некорпоративного сектора стосується чисто доходу підприємств, що перебувають в одноосібній власності, а також партнерств. З прибутками корпорацій справа дещо складніша, вони розподіляють у декількох напрямках.

Прибутки корпорацій

1. Податки на прибутки корпорацій. На певну частину прибутку претендує уряд, який отримує її у вигляді податків на прибуток корпорацій.

2. Дивіденди. Частина прибутку корпорацій виплачується акціонерам у вигляді дивідендів. Ці платежі доходять до домогосподарств, які, зрештою, є власниками усіх корпорацій.

3. Нерозподілений прибуток корпорації. Та частина прибутку, що залишаяться після сплати податків на прибуток та дивідендів, називається нерозподіленим прибутком корпорації. Цей нерозподілений заробіток корпорацій разом з нарахуваннями на відновлення спожитого капіталу інвестується відразу або в

майбутньому на створення нових заводів чи купівлю устаткування, збільшуючи

реальні активи фірм-інвесторів.

Непрямі податки на бізнес

Коли ми додамо попердньо перелічені компоненти то отримаємо національний дохід, тобто весь дохід, зароблений на ресурси певного народу, всередині країни або закордоном. Щоб перейти від національного доходу до ВВП потрібно розглянути два види виплат, не пов’язаних з доходом, що входять у вартість загального обсягу продукції.

Перший вид витрат не пов’язаний з виплатою доходу, виникає через те, що уряд накладає певні податки, які називаються непрямими податками на бізнес. Ділові підприємства розглядають їх як витрати виробництва і, отже, додають до цін на продукти. Такі податки містять загальний податок з продажу, акцизи, податки з майна підприємств, ліцензійні платежі та митні збори. Ці проценти непрямого податку повинні бути виплачені державі, перед тим як отримуваний дохід буде виплачений у вигляді заробітної плати, рентних платежів, процента і прибутку. Причому непрямі податки на бізнес є незаробленим доходом, оскільки держава не вносить ніякого вкладу в обмін на надходженя від цих податків. Потрібно слідкувати за тим, щоб непрямі податки на бізнес виключались при

розрахунку загального обсягу доходів, створеного в поточному році. Частина вартості річного виробництва відображають непрямі податки, які перекладаються на споживачів через високі ціни на товари. Ця частина вартості не є заробітною платою, орендною платою, процентом та прибутком.

Амортизація

Другим видом витрат, непов’язаних з виплатою доходу, що входять до загального обсягу продукції є амортизація. Корисний період використання капітального устаткування набагато більший року. Фактичні видатки на купівлю капітальних благ та їх продуктивний строк служби не потрапляють в один і той ж період обліку. Щоб не допустити заниження прибутку, отже, і всього доходу в період купівлі та завищення прибутку, а також загального доходу в наступні роки. Окремі підприємства обчислють корисний строк служби устаткуваня і розподіляють сумарну вартість цього устаткування на увесь строк його служби. Щорічні відрахування, які показують обсяг капіталу, спожитого у ході виробництва в окремі роки

називають “амортизацією”. Амортизація – бухгалтерський запис, призначений для точного звіту про дохід у вигляді прибутку і, отже, про загальний дохід фірми в кожному році. Якщо ми хочемо обчислити величину прибутку і загального доходу в економіці, то потрібно врахувати в загальних доходах підприємницького сектора гігантські амортизаційні відрахування. Ці відрахування, які називаються відрахуваннями на споживання капіталу ідуть на купівлю капітальних благ, “спожитих” у процесі виробництва ВВП упродовж даного року. Ці відрахування і становлять різницю між валовими та чистими інвестиціями.

Виходячи з наших цілей значення цього виду витрат полягає в тому, що ця частина доходів підприємницького сектору не може використовуватися для розрахунків з постачальниками ресурсів. Частина цих доходів – а саме: частина вартості виробництва – є витратами виробництва, що зменшують прибуток компаній. Проте, на відміну від інших витрат виробництва амортизація не збільшує чийогось доходу. Мовою фізичних товарів і послуг споживання капіталу означає, що частину ВВП даного року потрібно відкласти для заміщення машин та устаткування, зношених у процесі виробництва. Отже, не весь ВВП можна спожити як дохід суспільства, не зменшуючи при цьому запас виробничих потужностей.

У Таблиці 4 зображено динаміку ВВП України, обчисленого доходним методом.

Чисті іноземні факторні доходи.

Останній наш крок – це аналіз поправки ВНП – ВВП,про що уже згадувалось. Сума заробітної плати,ренти,процента і прибутку становить національний дохід. Додаючи два інших види витрат, не повязаних з доходами, - непрямі податки на бізнес і споживання капіталу, отримуемо валовий національний продукт. Щоб перетворити ВНП у ВВП ,треба

до ВНП додати чисті іноземні факторні доходи, зароблені іноземцями у цій країні.

3. Недоліки показника ВВП(ВНП) та економічний добробут

Реальний ВВП на душу населення використовується на практиці як найобгрунтованіша характеристика економічного добробуту. Проте в такій ролі він має значні недоліки.

По-перше, від величини ВВП варто було б відняти вартісну оцінку так званих негативних факторів (забруднення повітря і води, шум, перенаселення тощо.), які пов’язані з його виробництвом і, зрозуміло завищують рівень нашого матеріального добробуту. Для встановлення національної економіки України важливе значення має розв’язання проблеми врахування будь-якого виду економічної діяльності у макроекономічних показниках. Забруднення навколишнього середовище породжує важливі методичні питання, одним з яких відображення діяльності, пов’язаної з природокористуванням, в узагальнюючих вимірниках економічного зростання звичайні показники національного доходу або чистого продукту не враховують результатів природоохоронної діяльності, що спотворює її наслідки та динаміку. Скажімо, виробник забруднює річку, держава витрачає кошти на її очищення, що збільшує показник ВВП, проте вартість забруднення не вираховується.

По-друге, до ВВП не внесена вартість неринкових операцій (робота домогосподарки; робота тесляра, який займається ремонтом власного будинку; безоплатна праця добровільців). Всі ці види діяльності є доцільними з точки зори економіки, проте, у відповідності із загальноприйнятою методологією, не враховуються при розрахунку ВВП.

По-третє, у ВВП, на жаль, не відображається вартісна оцінка дозвілля (збільшення вільного часу, яким розпоряджаються люди) і не відображається повною мірою покращення (або ж погіршення) якості товарів, а це, безумовно, є одним із мірил економічного добробуту.

Далі, незважаючи на те, що у варіанті СНР 1993р. економічне виробництво охоплює також і тіньову економіку, з практичної точки зору поки що дуже важко ввести в розрахунки ВВП обсяг продукції створений тіньовим сектором. Хто не користався з пропозицій автомобільного механіка чи маляра зробити деяку роботу “без квитанції”? Зайняті в тіньовій, або підпільній економіці переслідують різні цілі. По-перше, вони хочуть уникнути

податків (податку на додану вартість, виплат по соціальному страхуванню і податків на прибуток). Інша причина полягає в тому, що зайняті такими видами діяльності, як наркоти,проституція або рекет, очевидно, краще приховувати.

Наскільки значною є тіньова економіка? Точні її розміри не відомі, але статистики національного доходу часто намагаються встановити її масштаби. Окремі оцінки, що грунтуються на використанні різних методів. Один з них базується на сумі готівки у великих купюрах в обігу. Для проведення операцій в підпільній економіці не використовують банківських рахунків і прибутки тримають у великих купюрах. Іншим показником масштабів тіньової економіки є продаж проміжних факторів виробництва для певних видів діяльності. Існує, наприклад, велика розбіжність між купівлею будівельних матеріалів і масштабами виробництва, про яке повідомляють. Податкові інспектори використовують багато інформації цього виду щоб вистежувати незадекларовані доходи, і їхні дані забезпечують ще один спосіб оцінки розмірів тіньової економіки

Наша мета – максимально покращити показник ВВП, з тим щоб він міг бути дійсно адекватною характеристикою економічного добробуту. Тому з офіційного обсягу ВВП потрібно:

• відрахувати вартість впливу на економіку негативних факторів;

• додати вартісну оцінку не ринкових операцій;

• додати обсяг продукції, створений тіньовим сектором економіки;

• додати вартісну оцінку дозвілля та покращення якості товарів.

Ці перетворення дають показник - чистого економічного добробуту (ЧЕД). Його вивели в 1972 році професори Вільям Нордгауз і Джеймс Тобін з Єльського університету. ВВП показує надмірний матеріалізм суспільства, відображаючи лише вироблені товари і послуги. Такий підхід до головного показника економічного добробуту викликає заперечення радикальних молодих економістів. Тому останнім часом значно активізувались спроби виправити недоліки ВВП, щоб точніше відображати задоволення потреб індивідів, таким показником можна вважати і ЧЕД. Розраховуючи ЧЕД до ВВП додаємо величину

дозвілля, підпільну діяльність, а відмінусовуємо (амортизацію)⁴, втрати від забруднення навколишнього середовища, негативні наслідки урбанізації тощо.

ЧЕД не підраховується на підставі тієї методики і тієї інформації, що наявна в нашому розпорядженні. Він головним чином нагадує про те, що показник ВВП не є досконалим мірилом економічного добробуту. Проте, як би там не було, але ЧЕД – це найкращий показник , який ми маємо на сьогодні і яким користується весь світ.

Висновок

Розглянувши основні макроекономічні показники ВНП та ВВП, можна зробити висновок про те, що вони відіграють важливу роль у визначенні економічного здоров’я суспільства. Вони створюють базу дослідження та аналізу макроекономіки.

Безперечно, у показників ВНП та ВВП є певні недоліки. Наприклад, ВНП, як і ВВП, не відображають повністю реальне економічний добробут суспільства. У параграфі №3 було розглянуто це питання. Слід тільки додати, що домашня робота, яка збільшує добробут, але має неринковий характер, а також особливості даної країни , які впливають на вартість життя, тобто багатство, наприклад, кліматичні умови або ж традиції та звичаї, з урахуванням вільного часу також істотно впливають на ці показники.

Створені сьогодні макроекономічні показники, які включають усі ці складові або категорії, що впливають на економічний добробут, не тільки ЧЕД, але й показник випуску продукції на душу населення (ВНП та ВВП на душу населення), є досить приблизними. Це встається внаслідок того, що оцінка добробуту залежить від кількості населення і обсягу ВНП, що само по собі є не точним і змінним.

Однак, не зважаючи на всі вказані недоліки, ВНП та ВВП є найбільш повними показниками, які посідають центральне місце в структурі системи національних рахунків. Так, звичайно, одні показники ВНП та ВВП не дадуть повної картини стану національної економіки та добробуту суспільства, але у взаємозв’язку та взаємодоповнені з іншими макроекономічними показниками вони розкривають методи роботи та взаємоузгодженого функціонування між елементами економіки, найбільш раціонально та ефективно.

Таблиця 2. Динаміка ВВП України, обчисленого виробничим методом (млрд.крб.)

Таблиця 3. Динаміка ВВП, обчисленого видатковим методом (млрд. крб)

Таблиця 4. Динаміка ВВП, обчисленого доходним методом (млрд. крб)

Таблиця 5. Валовий внутрішній продукт за категоріями використання

Список використаної літератури

1. Кемпбелл Р. Макконнелл, Стенлі Л. Брю "Макроекономіка". - Львів, "Просвіта", 1997, ч.1 ст.151-181

2. Майкл Бурда "Макроекономіка: Європейський контекст". - Львів, "Просвіта",1997, ст.33-46

3. І. Шегинський "Врахування природоохоронної діяльності у макроекономічних показниках". Вісник ЛДУ "Становлення національної економіки України" за ред. Ватаманюка З.Г.- Львів, 1997, №27 ст. 28-30

4. П'ятаченко Г. "Яку модель обрати Україні. "Урядовий кур'єр від 1 червня 1996р.

5. Панасюк Б., Литвинов В. "Національний продукт: теоретичні основи обчислення". - "Економіка України", 1992, №8

6. Методологічні рекомендації по квартальних розробках валового внутрішнього продукту. - Мінстат України. Київ, 1996 ст.111

7. М. Меламед "Методи та проблеми очислення ВВП за категоріями доходу". - "Економіка Україна", 1997, №2 ст.41-51

8. М. Меламед "Методи та проблеми очислення ВВП за категоріями доходу". - "Економіка Україна", 1997, №3 ст.33-47

9. Василик О., Буковинський С., Павлюк К. "Фінансова стабілізація: суть, заходи проблеми". - "Фінанси України", 1996, №3 ст.25

10. Василик О., Буковинський С., Павлюк К. "Фінансова стабілізація: суть, заходи проблеми". - "Фінанси України", 1996, №4 ст.25

11. Р. Шпек "Тенденції української економіки". - "Економіка Україна", 1996, №6, ст.5

12. Швець І. "Методичні основи обліку потенціального обсягу виробництва". - "Економіка України", 1998, №10, ст.42-47

13. Економічна теорія: макро- та мікроекономіка /за ред. Ватаманюка З. та Панчишина С. - Львів:Інтереко, 1998, ст.188-198

А також використовувались такі сайти у мережі Internet:

1. www.icps.kiev.ua/qp.htm

2. www.bank.gov.ua/Macro/index.htm

3. www.referatov.net

1 Резиденти – фізичні або юридичні особи даної країни чи інших країн, а також особа без громадянства, яка постійно проживає в даній країні; дипломатичне, торговельне чи інше офіційне представництво цієї країни за кордоном, а також представництво підприємства, компанії, фірми чи організації, що не здійснює господарської або комерційної діяльності.

2 Проблеми виникають, коли впроваджують нові товари або поліпшують якість уже існуючих. Експерти з розрахунків національного доходу вже розробили методики, що враховують ці зміни.

3 У пункті №2 буде проведений аналіз поправки ВНП-ВВП з погляду доходного методу ВВП.

4 У цьому випадку від ВВП відмінусовуємо амортизацію тому, що розраховуючи ЧЕД доцільніше було використовувати показник чистого національного продукту ( ВВП мінус амортизація дорівнює ЧНП), але так як я не вживав цього терміну, то мною була проведена заміна.

Характеристики

Список файлов реферата