Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 4)

Цe принцип було висунуто ще на початку XX ст. А.Афтальйоном і Дж.Б.Кларком, потім більш детально розроблено неокейнсіанцями, які включили його в свої моделі економічного зростання.

Причини такого співвідношення динаміки національного доходу (ЧНП) і динаміки інвестицій ховаються у довгостроковості віддачі від попередніх інвестицій, які вкладені у засоби праці, будірництво тощо) в результаті чого незадоволений у цей період попит веде до розширення виробництва. Крім того, довготривалість бикористанні устаткування веде до такого співвіднощення нових і віднорленцх інвестицій, коли перші зростають вищими темпами.

Принцип акселерації показує, що виробництво інвестиційних товарів (засобів праці) зростає швидше, ніж виробництво споживчий товарів. Наприклад, якщо коефіцієнт акселератора дорівнює 2, зростання попиту на кінцеву продукцію на 15 відсотків зумовмо приріст попиту на аасоби праці (і інвестиції) на 30 відсотків. Ці співвідношення випливає з рівняння, що ув'язує приріст інвестиції І акселератором:

Принцип акселерації було застосовано неокейнсіанцями для пояснення причин макроекономічних циклічних коливань.

Математично акселератор протилежний мультиплікатору, що відображається таким рівнянням:

, або

де К — коефіцієнт мультиплікатора. Тобто а = MPS.

Таким чином, якщо мультиплікатор показує величину приросту національного доходу на одиницю приросту інвестицій (інвестиції — величина незалежна, постійна, національний доход — залежна, змінна), тобто, яким буде приріст національного доходу при даному прирості інвестицій, то акселератор, навпаки, дас змогу визначити майбутній приріст інвестицій на одиницю приросту національного доходу - (національний доход — величина постійна, незалежна. інвестиції — залежна, змінна).

Принцип акселерації застосовують, як відомо, для пояснення природи економічної циклічності, зокрема, шляхом поєднання в макроскономічних моделях коефіцієнтів мультиплікатора і акселератора. Подібна модель відображає залежність приросту національного доходу (ЧНП) від приросту автономних (незалежних) інвестицій.

Загальний вигляд такого ряду моделі представлений рівнянням національного доходу англійського економіста Дж.Хікса:

де An — інвестиції за даний період, (1-S) — гранична схильність до споживання (5 — заощадження), а — акселератор, Y— національний доход. Ytt-i і Yn-2 — національний доход, відповідно, минулого і позаминулого року.

В залежності від співвідношення мультиплікатора (представленого граничною схильністю до споживання) і акселератора динаміка національного доходу може прийняти або рівномірний, або циклічний характер. Циклічні коливання виникають при такому співвідношенні:

тобто, коли квадрат суми граничної схильності до споживання і акселератора буде менший від 4-х значень акселератора.

Зворотне співвідношення (i-S)+a]' > 4а відображає рівномірне економічне зростання і можливе лише при великому коефіцієнті мультиплікатора.

За сучасного рівня загального мультиплікатора, який, як відомо, близький до 2, гранична схильність до споживання (МРС) відображається коефіцієнтом величиною 0,3, що виводиться із формули мультиплікатора:

. Тоді . Тобто .

При такому значенні загального мультиплікатора за будь-якого значення акселератора динаміка національного доходу (ЧНП) має циклічний характер. Для переходу до рівномірного економічного розвитку потрібно, щоб коефіцієнт мультиплікатор був більшим 2,3.

Практичне застосування у доповненнi №1

Модель ХАРРОДА І ДОМАРА

Після того, як було об'єднано теорії мультиплікатора і акселератора, стала можливою розробка різноманітних моделей економічного зростання, за допомогою яких економісти намагались визначити умови стабільного розвитку економіки. Моделей економічного зростання неокейнсіанці створили багато. Спільним для усіх них є дослідження співвідношення між заощадженнями і інвестиціями. Макроекономічні моделі зростання намагаються обгрунтувати оптимальну норму нагромадження, яка 6 забезпечувала стабільне економічне зростання.

Найбільш відомими серед них є моделі Харрода і Домара. Англієць Р.Харрод і американець О.Домар розробляли свої моделі окремо, та й переслідували різну мету, однак прийшли до аналогічних висновків. Тому їх модемі, як правило, розглядаються в комплексі.

В основі моделі Харрода знаходиться рівняння, спрощений виглад якого буде таким:

S =C•G,

де S— норма нагромадження, С — так званий маржинальний коефіцієнт, G - темп економічного зростання . або темп приросту.

Норма нагромадження (S) — співвідноаіення загальної міри інвестицій і Разового обсягу національного доходу:

S = I/Y0

Маржинальций коефіцієнт (С) показує кількість інвестицій потрібних для приросту національного доходу на 1%; він близький до показника капіталомісткості продукту. Темп економічногозростання показує співвідношення обсягу національного доходу (ЧНП поточного періоду до обсягу базового період): G=Yn/Y0, якщо це темп приросту, то:

G=(Yn-Y0)/Y0.

Із формули Харрода виводиться рівняння динамічної рівноваги. Якщо маржина.іьний коефіцієнт (капіталомісткість), який визначається технічними умовами виробництва і е постійним, якщо частка заощаджень (5) в довготривалому плані має тенденцію також залишатись постійною (внаслідок стійкості граничної схильності до споживання), тоді темп зростання національного доходу теж повинен бути постійним і визначатись відношенням:

G=S/c

Це дає можливість визначити, якою повинна бути норма нагромадження при наявних темпах економічного зростання та граничній (маржинальній) величині капіталомісткості виробництва. Для прискорення економічного зростання глід або збільшити норму нагромадження, або зменшити капіталомісткість продукту, скажімо, шляхом більш раціонального використання виробничих потужностей та збільшення їх завантаженості.

Отже, темпи економічного зростання у моделі Гаррода прямо пропорційні обсягу заощаджень (нагромадженню капіталу для інвестицій) і обернено пропорційні капіталомісткості продукту (маржинальному коефіцієнтові). Звідси випливає, що умовою динамічної рівноваги (коли І= S) при постійній нормі нагромадження і постійній капіталомісткості ЧНП є стійкі темпи економічного зроспіання.

Практичне застосування у доповненнi №2

3. Використання макроекономічних моделей в Україні

Ідея макроекономічного моделювання і регулювання виникла тоді, коли стало зрозуміло, що ринковий механізм сам не в змозі подолати наростаючої диспропорції, відновити втрачену економічну рівновагу.

Нажаль ми живемо в добу пост соцалістичного суспільства і тому використання макроекономічних моделей в Україні пов’язане з цілою низкою проблем. Розрив налагоджених господарських зв’язків з країнами ближньго зарубіжжя, а саме розвал СРСР призвів до того, що ми опинилися в тяжкому економічному становищі.

Україна вступила в період реформації, вона прямує до ринкової економіки. Оскільки невід’ємною складовою частиною ринкової економіки є механізм конкуренції, то розглянемо класичну макроекономічну модель, яка в найбільшій мірі характеризує цей механізм.

Прихильники класичної макроекономічної моделі вважають, що ринкова економіка функціонує в інтересах всього суспільства. Для обгрунтування доцільності чи недоцільності використання цієї моделі в Україні використаємо такі показники:

• Природна ціна товару, послуги або ресурсу – ціна, яка забезпечує покриття витрат на виробництво та отримання середньої норми прибутку і земельної ренти.

Оскільки в Україні на даному етапі розвитку надто сладно визначити природну ціну або вона дуже висока через низький рівень автоматизації виробництва, недосконалі виробничі технології тощо, то використовувати даний показник не видається можливим.

• Покупців в нашому суспільстві можна поділити на дійсних і латетних.

Дійсні покупці здатні купити товар за природню ціну. Вони є носіями дійсного попиту, такий покупець сприяє появі товарів на ринку.

Латетні вичікують чи не подешевіє, тобто, вони хочуть мати товар, але не можуть заплатити природню ціну. Вони є носіями латетного попиту і не сприяють появі товару на ринку.

В Україні реально всіх покупців можна віднести до категорії латетних. Отже ми можемо зробити висновок: населення України не може сприяти появі товарів на ринку, таким чином гальмуючи розвиток економіки і виробництва зокрема.

Узагальнюючи все вищесказане ми можемо зробити висновок, що використання класичної макроекономічної моделі не можливе в наш час в наших умовах.

Тепер розглянемо систему національних рахунків(СНР) як більш дієву і більш досконалу.

СНР являє собою струнку систему з ви­соким рівнем централізації внутрішньої структури й ура­хуванням усіх зв'язків між елементами на основі методо­логії балансового методу і принципу подвійного запису кожної економічної операції. Ці особливості СНР у поєд­нанні з відповідною організацією збору та обробки еконо­мічної інформації зумовлюють той факт, що дана система є важливою основою для проведення розрахунків у межах макроекономічного регулювання процесу відтворення.

Створення СНР в Україні має велике значення як для виконання аналізу на основі міжнародних стандартів, так і для реалізації економічних методів управління процесом відтворення. Єдина система підготовки, обробки та аналі­зу економічної інформації на основі запровадження уні­версального принципу бухгалтерського обліку в масштабах усієї економіки є дійовим засобом у загальному механізмі регулювання.

Система балансу народного господарства (БНГ), що донедавна діяла в Україні, в умовах трансформаційних процесів у бік проголошених країною соціальне орієнтованої економіки, інтеграції України у світове співтоварист­во, зокрема в європейське, не повною мірою відображала реалії відтворення, основні економічні пропорції та взаємозв'язки. Тому згідно з Указами Прези­дента України та постановою Кабінету Міністрів України від 4 травня 1993 р. № 326 поставлено завдання опанувати сучасні методи національного рахів­ництва, що дасть змогу відповідно до ринкових умов характеризувати ос­новні процеси виробництва й розподілу продукту, доходу, фінансів та націо­нального багатства країни.

Побудова системи національних рахунків (СНР) стала найважливішим завданням переходу України на міжнародні стандарти обліку й статистики.

Україна в особі Міністерства статистики впроваджує систему національ­них рахунків із 1990 року. Вже опубліковано у вигляді статистичних збірників дані національних рахунків за 1990—1995 рр., що уможливило ре­ально відобразити обсяг, структуру, темпи основного оціночного показника СНР — валового внутрішнього продукту, розрахованого за стандартною ме­тодологією. СНР ставить такі завдання:

1. Дати цифрове відображення стану економіки.

2. Встановити зв'язок між макроекономічною теорією та реальною еко­номічною дійсністю.

3. Бути інструментом моніторингу економіки, прогнозування її розвит­ку, перевірки правильності теорії, вироблення правильної економічної по­літики.

На основі СНР можна:

1. Виявити кількісні взаємозв'язки і пропорції, структури формування й використання ресурсів, матеріальних благ та послуг.

2. Охарактеризувати процеси утворення, розподілу, перерозподілу й ви­користання доходів за секторами і галузями економіки, розподілу на кінцеве споживання й заощадження.

3. Дати аналіз джерел і напрямків капіталовитрат, оцінку фінансових ак­тивів і пасивів.

Характеристики

Список файлов реферата