LEODIP (743069), страница 10
Текст из файла (страница 10)
– можливість організації багаторівневих каталогів;
– можливість роботи з усіма послідовними пристроями як з файлами;
– можливість піключення користувачем додаткових драйверів зовнішніх пристроїв.
Засоби, які надаються MS–DOS, дозволяють, з однієї сторони формувати зручне середовище для розробки програмного забезпечення, а іншої – створювати автоматизовані робочі місця простими засобами доступу кінцевих користувачів до прикладних програм.
Головною перевагою MS–DOS є те, що вона може працювати на ПЕОМ різних моделей і типів.
Операційна система MS–DOS складається із слідуючих модулів:
– базова система вводу/виводу ( BIOS );
– блок початкового завантаження ( Boot Rekord );
– модуль розширення базової системи вводу/виводу ( IO.SYS );
– модуль обробки переривань ( MSDOS.SYS );
– командний процесор ( COMMAND.COM );
– зовнішні команди MS–DOS, які мають вигляд окремих програм.
Достоїнством MS–DOS є те, що будь-яка програма може грати роль сервісної наряду з командами системи, оскільки її запуск ні з точки зору користувача, ні з точки зору MS–DOS не відрізняється від визову команд операційної системи.
Для функціонування операційного середовища Windows 3.11 необхідна ПЕОМ на базі процесору 80286 з об’ємом оперативної пам’яті 1 Мбайт, ЖМД типу “Вінчестер”, з об’ємом 6 Мбайт. Але така “мінімальна” конфігурація не дозволяє використовувати Windows ні для яких практичних задач. Тому оптимальною конфігурацією буде ПЕОМ на базі процесора 80486 з об’ємом оперативної пам’яті 8 Мбайт і ЖМД об’ємом не менше 180 Мбайт.
До основних переваг Windows відносяться:
– будь-яка Windows-програма не залежить від конкретних особливостей зовнішніх пристроїв і може працювати із зовнішнім пристроєм, якщо з ним працює Windows;
– до складу Windows входять всі необхідні функції для побудови користувацького графічного інтерфейсу: вікон, меню, запитів, списків;
– засоби управління пам’яттю Windows забезпечують доступність для програм всієї оперативної пам’яті;
– уніфікація інтерфейсу Windows-програм, тобто користувач, який має навики роботи з Windows, може без великих зусиль працювати і з будь-якою Windows-програмою;
– засоби одночасного використання декількох програм.
Завдяки цьому, операційне середовище Windows 3.11 отримало широке розповсюдження, ставши фактичним стандартом для IBM - сумісних ПЕОМ.
СУБД FoxPro 2.5 для Windows функціонує на ПЕОМ, побудованого на базі процесора “не молодше” 80386 з об’ємом вільного простору на ЖМД не менше 20 Мбайт. Для установки і запуску FoxPro необхідна наявність на ПЕОМ операційного середовища Windows 3.11.
Система відноситься до сімейства dBase-орієнтованих СУБД, підтримує реляційну модель даних і розрахована на користувачів різної кваліфікації. FoxPro володіє виключно високими швидкісними характеристиками, і цим помітно виділяється серед інтерпретуючих систем. Оскільки система працює під Windows, то вона також має розвинутий графічний інтерфейс.
FoxPro 2.5 для Windows включає в себе:
– мовний інтерпритатор;
– текстовий редактор;
– псевдокомпілятор;
– засоби налагодження системи під конкретну ПЕОМ і конкретного користувача;
– підтримку пристрою типу “мишка”;
– функції низькорівневого доступу до файлів;
– спеціалізовані функції обробки масивів;
– засоби швидкого генерування екранних форм, звітів і меню;
– засоби реалізації зв’язків типу один-до-одного і один-до-багатьох;
– підтримку мови запитів SQL.
маніпулювати введеними даними.
Широке розповсюдження FoxPro отримав завдяки вдалому поєднанню простої, і в той же час, потужної системи управління даними з великим набором сервісних команд, які дозволяють легко маніпулювати введеними даними.
ВИСНОВОК.
Сучасне виробництво характеризується постійним ростом об’ємів інформації, що оброблюється та збільшенням вимог до якості управління. Це створює передумови для пошуку нових інформаційних технологій управління на основі сучасних засобів обчислювальної техніки.
У випускній бакалаврській роботі освітлені питання інформаційного забезпечення – теоретичні та практичні аспекти: описаний склад та організація інформаційного забезпечення ( структура інформаційного забезпечення, призначення усіх баз даних, принципи організації інформаційного забезпечення, опис прийнятих видів контролю за маршрутами обробки даних при створенні та функціонуванні інформаційної бази ); розглянуто організацію збору та передачі інформації ( перелік джерел та носіїв інформації, загальні вимоги до організації збору, передачі, контролю та редагування інформації ); описані прийняті в інформаційній системі методи класифікації та кодування об’єктів; розглянуто перелік вхідних та вихідних даних, які характеризують предметну область.
У даній бакалаврській роботі розроблена інформаційна система обліку кадрів на підприємстві та пропонується організація АРМу працівника відділу кадрів на базі ПЕОМ. Облік навності та руху кадрів – відповідальний відрізок робіт, який потребує точності, своєчасності та достовірності, крім того, достатньо трудомісткий процес. Тому автоматизація процесу обліку наявності та руху кадрів, а також організація АРМа дозволить значно підвищити продуктивність праці робітника відділу кадрів.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ.
1. Половнев Н.М., Якимов А.М. Системû автоматизированной обработки учетной информации. - М.: Финансû и статистика, 1994. - 187 с.
2. Твердохлеб Н.Г., Татарчук Н.И., Сендзюк М.А. Организация машинной обработки экономической информации в промышленности. - К.: Вища школа, 1984. - 416с.
3. Сûтник В.Ф., Пинчук Н.С., Волк Б.Г. Автоматизация расчетов по материально-техническому обепечению производства. - К.: Техника, 1990. - 168 с.
4. Полковский Л.М., Зайдман С.А., Беркович М.Е. Автоматизация учета на базе персональных ЭВМ. - М.: Финансы и статистика, 1991. - 192 с.
5. Компьютеризация информационных процессов на промышленных предприятиях / В.Ф. Сытник, Х. Срока ,Н.В. Еремина. - К.: Катовице: Техника: Экономическая академия им. К. Адамецкого, 1991. - 215 c.
6. Сопко В.В., Пархоменко В.М. Бухгалтерський облiк у пiдприєм-ницькiй дiяльностi. - К.: Технiка, 1993. - 224 c.
7. Сопко В.В., Ткаченко Н.М., Iльєнко П.А. Бухгалтерський облiк в промисловостi та iнших галузях народного господарства - К.: Вища школа, 1992. - 463 с.
8. Бухгалтерский учет: Учебник / П.П. Новиченко, Т.Н. Шина, Ф.П. Васин и др.; Под ред. П.П. Новиченко. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Финансы и статистика, 1990, - 464 с.: ил.
9. Пономарева К.В., Кузьмин Л.Г. Информационное обеспечение АСУ. - М.: Высшая школа, 1991. - 222 с.
10. Пономаpева К.В. Инфоpмационное обеспечение АСУ. - М.: Высшая школа, 1991. - 350с.
11. Крайзмер Л.П. Информатика и вычислительная техника. - Л.: Лениздат, 1988. - 270 с.
12. Хаузер Д., Хирт Дж., Хоукинс Б. Операционная система MS–DOS. - М.: Финансы и статистика, 1987.
13. Попов А.А. Программирование в среде СУБД FoxPro 2.0. - М.: Радио и связь, 1993. - 352 c.
14. Справочное руководство по FoxPro 2.0. - К.: Диалектика, 1992. - 3тома.
15. Сильвия Бемер FoxPro 2.5 для Windows. - К.:Торгово-издательское бюро BHV, 1995. - 463 с.
16. Куправа Т.А. Создание и программирование баз данных средствами dBASE III Plus, FOXBASE, Clipper. - М.: Мир, 1991. - 280 с.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
