170033 (742689), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Щодо територіального розповсюдження галузі використання енергетичної деревини слід відзначити, що, на думку більшості експертів у галузі біоенергетики, ця галузь повинна розвиватись лише в регіонах з великою часткою залісених територій. Дійсно, в таких районах наявність такого ресурсу є повсюдною, тому він привертає багато уваги. Як результат, частина експертів під час оцінки енергетичного потенціалу деревини, наприклад, за областями України, навіть не надають уваги тим областям, які повністю або частково лежать у степовій зоні. Це стосується, наприклад, Харківської області. Проте аналіз результатів державної програми "Енергетичнадеревина" в регіоні Бретань дозволив побачити, що за правильної організації розвитку галузі, навіть у регіоні з часткою залісених земель 12 % (така ж частка і у Харківській області), галузь енергетичної деревини може отримати значного розвитку. Дійсно, створення енергетичних проектів не обов'язково розглядати як енергозабезпечення всього регіону — треба виходити з концепції, що за рахунок конкретного лісового масиву (навіть якщо він єдиний на область) можна забезпечити енергією село, що знаходиться неподалік.

У просторовому аспекті енергетика деревини зазвичай є три-ланковою: місце утворення/накопичення деревини — платформа (місце підготовки деревини — її подрібнення та висушування) — місце використання. Для великих проектів друга та третя ланка нерідко об'єднуються. Розвиток використання енергетичної деревини

у західних країнах дозволив створити нову галузь підприємницької діяльності — забезпечення деревиною енергетичних установок. Такі підприємства мають кілька подрібнювачів деревини (як правило, кілька мобільних та стаціонарний) та вантажівки. Вони подрібнюють відходи на місці й транспортують на платформу для висушування. Якщо відходи мають.велику енергетичну щільність "великі стовбури та ін.),' їх иодрібщоють безпосередньо на платформі за допомогою більш потужного стаціонарного подрібнювача. За досягання деревиною певного рівня вологості, подрібнена деревина завантажується та транспортується до місця її споживання.

Значної уваги заслуговує природоохоронний аспект проблеми. Так, енергетична деревина може вважатись відновлюваним енергетичним ресурсом, що зменшує рівень емісії парникових газів лише за умови вторинного висаджування дерев. Так, враховуючи це зауваження, у світі однією зі значних проблем, пов'язаних з негативним впливом на довкілля, є знищення лісів, однією з причин якого є виробництво деревинного вугілля у певних країнах, що розвиваються.

Вирощування культур для виробництва біопалива

Питання розвитку вирощування сільськогосподарських культур є, перш за все, питанням управлінським і лише опосередковано залежить від географічних факторів.

З природоохоронної точки зору, розвиток використання біопалива є безумовно позитивним моментом, бо під час його спалювання утворюється значно менше шкідливих викидів. Даний вид ресурсу являє собою альтернативу викопним джерелам отримання пального. Як результат, в Україні площі, засіяні ріпаком, розширюються з кожним роком.

Проте слід сказати і про негативні ознаки вирощування культур для біопалива. Так, якщо ми беремо культури, що спеціалізовані, в основному саме на біопаливі, то виникає конкуренція ₍з використанням сільськогосподарських земель для виробництва продуктів харчування. І набагато гіршою є ситуація, якщо ми говоримо про традиційні харчові культури, які починають вирощувати для виробництва біопалива. У такому разі ми отримуємо різке підвищення попиту на ці культури, що призводить до підняття цін на них. У свою чергу, країни з низьким рівнем життя можуть стати неспроможними сплачувати за харчові культури нові, підвищені ціни. Як результат, ми маємо загострення проблеми голоду.

Отже, питання розвитку енергетичних культур, на наш погляд, є досить дискусійним.

Характеристики

Список файлов реферата