169927 (742641), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

Для зменшення витрат води на зрошення застосовується комплекс заходів: максимальна економія зрошуваної води, протифільтраційні покриття, застосування стаціонарних і мобільних установок з малою інтенсивністю «дощу», систем крапельного зрошування та ін..

Охороні водних ресурсів сприяють меліоративні заходи:

• лісова меліорація – вирощування дерев`янистої і чагарникової рослинності в межах верхньої і середньої частин річкових басейнів із метою зменшення поверхневого стоку і ослаблення процесів водної ерозії;

• агротехнічна меліорація – правильне ведення сільськогосподарських робіт;

• гідротехнічна меліорація – регулювання водно-повітряного режиму ґрунтів при вирощуванні різних сільськогосподарських культур.

Для охорони морів від забруднення морські судна,судноремонтні бази і порти обладнуються пристроями, які попереджують забруднення води баластними, промивними та іншими водами, а також відходами.

На суднах і портах проводяться роботи , які забезпечують виконання положень Міжнародної конвенції щодо запобігання забруднення моря нафтою.

Для ліквідації осередків нафтового забруднення застосовують такі методи:

• спалювання плаваючої нафти;

• механічне збирання і видалення нафти з поверхні води;

• абсорбційне поглинання з наступним механічним збиранням або спалюванням плаваючої нафти;

• обробка плаваючої нафти дисперсантами;

• поглинання нафти тонучими абсорбентами;

Перед скиданням у природні водойми забруднені промислові та комунальні стічні води піддають очищенню. Застосовують три методи очищення механічний, фізико-хімічний і біологічний.

Метод механічного очищення полягає в механічному видаленні зі стічних вод нерозчинних домішок, для чого застосовують спеціальні споруди. Видалення різнорідних домішок при цьому здійснюється за допомогою різноманітних пристроїв: решіток і сит, жиро- , масло- , нафтовловлювачів. У відстійниках відбувається осадження важких часток, а легкі речовини спливають на поверхню води відстійників.

Метод фізико-хімічного очищення заснований на реагентній коагуляції, нейтралізації кислот і лугів, екстракції, перегонці з водяною парою, сорбції та обробці води хлором. Деякі нерозчинні речовини перетворюються на нешкідливі розчинні. Фізико-хімічний метод дає змогу зменшити кількість нерозчинних забруднювачів стічних вод до 95% і розчинних до 25%. На цьому етапі очищення видаляються за стічних вод сполуки, які містять азот і фосфор. Саме ці елементи викликають евтрофікацію природних водойм.

Метод біологічного очищення дозволяє провести природний процес руйнування органічних речовин. Біологічне очищення може бути природним і штучним. Штучне проводять на полях фільтрації, там планується зрошувальна мережа магістральних і розподільних каналів, по яких розливаються стічні води. Очищення забруднень відбувається в процесі фільтрації води через ґрунт.

Для біологічного очищення використовують також біологічні ставки, в яких відбуваються ті ж процеси, що й при самоочищення водойм.

Для штучного біологічного очищення застосовують споруди – біологічні фільтри.

Знезараження води. Останньою стадією підготовки води для питних потреб є її знезараження – знищення в ній хвороботворних мікроорганізмів за допомогою хлору, фтору або озону. Через воду можуть розповсюджуватись такі страшні інфекційні захворювання, як холера, черевний тиф, гепатит і т. ін.. Тривалий час знезараження води здійснювали хлоруванням. Проте в 80-ті роки в багатьох країнах перейшли до обробки води фтором, виявилось, що це менш шкідливо.

Очищення води від солей. Є декілька методів демінералізації природних і стічних вод:

• дистиляція;

• вимороження;

• мембранні методи;

• іонний обмін;

Видалення залишкових органічних речовин. Після очищення в стічних водах можуть залишитися органічні речовини. Кращий спосіб їх видалення – адсорбція активованим вугіллям. Адсорбція використовується для очищення побутових стоків від рідких відходів перегонки нафти, фенолів та інших ароматичних сполук.

Сумарні витрати на очищення стічних вод складають 10-15%, а іноді 20-25% загальної вартості промислових підприємств. Висока вартість споруд для очищення стічних вод, а також той факт, що за допомогою очисних споруд не завжди можна вирішити проблему захисту навколишнього середовища від забруднення, ведеться пошук більш ефективних способів охорони вод.

Для вирішення проблеми дефіциту прісної води вдаються до різних заходів і розглядають різноманітні проекти.

В останні десятиліття в багатьох країнах значна увага приділяється оцінці ресурсів підземних вод як важливого і надійного джерела водопостачання населення прісною і екологічно чистою водою.

Значний інтерес до підземних вод визначається тим, що саме вони як джерело господарсько-питного водопостачання мають ряд істотних переваг порівняно з поверхневими водами. Як правило, вони більш якісні за складом, краще захищені від забруднення і зараження , менше зазнають сезонних коливань, більш рівномірно розміщені по території. Важливим є й економічний аспект:введення в дію водозаборів підземних вод може здійснюватися поступово зі зростанням потреби у воді, в той час як будівництво крупних гідротехнічних споруд на річках потребує значних витрат.

Для охорони від забруднення підземних горизонтів встановлюють зони санітарної охорони підземного джерела водопостачання: для надійно захищених горизонтів – не менше 30 м, для незахищених горизонтів і інфільтраційних водозаборів – не менше 50 м.

Для опріснення води використовується ряд методів. При термічній дистиляції ( перегонці) знесолюється вода будь-якого складу. Зараз працюють установки термодистиляції з продуктивністю до кількох сотень кубометрів води за добу.

В основі опріснення води методом зворотного осмосу лежить процес «продавлювання» води з розчиненими солями через напівпроникну мембрану, яка затримує всі розчинені солі.

Метод іонного обміну здійснюється на спеціальних установках, де воду пропускають через фільтри з катіоно-аніонообмінними смолами.

Прісну воду отримують методом електродіалізу, який заснований на застосування обмінних мембран, які пропускають тільки аніони чи катіони.

Існують й інші методи знесолення води, наприклад одночасні дія магнітного поля і ультрафіолетового випромінювання на воду, виморожування, геліоопріснення.

До заходів ощадливого і раціонального використання водних ресурсів також належать:

• водокористування (із циклом повного очищення відпрацьованих вод);

• розробка і впровадження науково обґрунтованих норм зрошення (поливу);

• заміна водяного охолодження агрегатів повітряним; зменшення в структурі

• господарства України частки водоємних виробництв; проведення комплексу

• заходів щодо охорони поверхневих і підземних вод від забруднення тощо.

Отже, слід замислитись над тим, що нашим обов`язком є збереження водним масивів,їх охорона. Якщо кожна людина буде ставити забруднення водоймищ як одну з основних проблем, то ми зможемо покращити стан наших річок, морів, океанів. Зараз заходи щодо очищення, збереження водоймищ вже починають діяти,створюються різні методи по очищенню водоймищ, але я вважаю,що цього не зовсім достататньо. Кожна людина нашої планети повинна слідкувати за станом водоймищ і охороняти їх, не забруднювати їх продуктами своє діяльності, доцільним буде введення раціонального використання води в промисловості і в сільському господарстві. Лише власними силами ми можемо зробити щось корисне!

Література:

1.Білявський Г.О та ін. Основи екологічних знань. – К.:Либідь, 200.–336 с.

2.Бойчук Ю.Д. , Солошенко Е.М., Бугай О.В. Екологія і охорона навколишнього середовища:Навчальний посібник. – Суми:ВТД «Університетська книга». 2002.–264с.

3.Бойчук. Ю.Д., Шульга М.В., Цалін Д.С., Дем`яненко В.І..; За заг. Ред.. Ю.Д, Бойчука і М.В. Шульги. –2-ге вид., випр.. і доп.–Суми:ВТД «Університетська книга»; К.:Видавничий дім «Княгиня Ольга», 2005.–386 с.

4.Запольський, АК, Салюк А.І. «Основи екології» К:Вища шк, 2001– 358 с.

5.Ситник К.М. «Ми і природа» – К:Т-во «Знання» 1990 – 48 с.

6. Степаносвких А.С. «Общая экология» М.: Юнити-Дана, 2001 –510с.

7.Федоренко О.І., Бондар О.І., Кудін А.В. Основи екології:Підручник.–К.: Знання, 2006.–543 с.

Характеристики

Список файлов реферата