169309 (742333), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Після аварії на ЧАЕС навколо її була виділена 30-км зона. Географічно вона являє собою коло площею більше 2,8 тис. км2, у центрі якого перебуває атомна станція.

З метою запобігання виносу радіоактивності за межі зони відселення на інші території країни вона закрита для вільного проїзду й доступу в неї сторонніх осіб. В'їзд у зону й в'їзд із її транспортних засобів і людей здійснюється по спеціальних пропусках через контрольно-пропускні пункти. Зона відчуження обгороджена й має автоматичні засоби контролю.

Кількість проживаючих на забруднених територіях на Україні - 3200000 чоловік. За 14 років умерерло понад дванадцят з половиною тисяч ліквідаторів. Кількість померлих і вмираючих від украдених із зони радіоактивного метала й будматеріалів невідомо. Скільки вони проживуть невідомо. Скільки вони виручили грошей за це теж не відомо. Майбутнє «саркофага, що розпадається,» - об'єкта «Укриття» - невідомо.

На нижніх рівнях об'єкта «Укриття», відомого за назвою «саркофаг», виявили топливодеющие маси. Ніхто не знає кількості, місця їхнього розташування й стану цих мас, що перебувають під саркофагом.

Вирішили що потрібно, якнайшвидше захистити спорудження від ґрунтових вод. Відповідні проекти були, але от до їхньої реалізації так ніхто й не приступився. Виявилося, що за 15 років так і не був вивчений стан об'єкта «Укриття».

Потрапити туди практично неможливо. Ніхто не ризикне проникнути до серцевини саркофага, де за одне відвідування можна одержати річну дозу радіації.

Відомо, що усередині «саркофага» відбуваються реакції радіоізотопів, виділяються тепло, газ, можливо, синтезуються новій, невідомі науці, речовини. Саркофаг « пихкає» і протікає в ґрунт, у воду, В остаточному підсумку в Дніпро, з якого п'ють дві третини України.

Один цікавий об'єкт - ставок- охолоджувач, що перебуває в 6 км від ЧАЕС, на правом бережу ріки Прип'ять. У мулі на дні ставка втримується паливо, що уже частково розчинилося. Його радіоактивність становить від 3 до 16 млн. хлоры. Це дуже значна цифра. Але цьому об'єкту не представили статусу могильника. Найменший поворот русла Прип'яті, і все потрапить у Дніпро. Плутоній осяде на дні Чорного моря, де й буде розпадатися 24 тис. років.

Про містечко, де до аварії жили фахівці - ядерники, зовсім забули. Щоб не займатися містом, його пропонують зробити пам'ятником аварії планетарного масштабу.

У Прип'яті вже 16 років ніхто не живе. Даху будинків роз'їла корозія, і в деяких місцях з них вода вже доходить до підвалів. Є всі ознаки того, що у випадку обвалення будинків, будівельний пил, упереміш із радіонуклідами, вітер рознесе далеко за межі «зони». По суті, відбудеться радіоактивне вторинне забруднення. Якої території - вирішує вітер.

Так звані малі дози радіації, що впливали на людей протягом майже 15-ти років, на думку багатьох учених, небезпечніше боле серйозних доз. Ефект від «малих доз» небезпечніше, тому що організм не включає проти них захисні механізми. Нагромадження в костях людей плутонію, трансуранових елементів приводить до генетичної нестабільності, до аномалій, які можуть передаватися в спадщину. Фактично, зараз, майже всі жителі, подвергшихся зараженню районів, носять у собі мініатюрний реактор, палива в якому з кожним роком стає усе більше.

На думку фахівців, нині в заражених районах виникла нова популяція людей, тварин і мікроорганізмів, з підвищеною чутливістю до радіації, хімічним речовинам і навіть до медичного лікування.

Мова йде не тільки про збільшення числа вроджених каліцтв або ракових захворювань. Це крайні крапки радіаційного впливу. Для всього миру куди небезпечніше те, що з покоління в покоління в людей, що випробовують впливи «малих доз», буде спостерігатися катастрофічне зниження імунітету. Одночасно цим поколінням прийде зштовхнутися з мутирующими мікроорганізмами. На тлі цього можливе виникнення самих дивовижних і принципове нових захворювань. Україна має всі шанси стати всесвітнім розсадником зарази.

Цікаво, що й сама ліквідація наслідків Чорнобильської катастрофи. В 1986р. на палаючий реактор, у якому температура становила тоді 3000 градусів, з вертольотів скидали свинець. Свинець змішувався із цезієм-137 і випаровувався. Зараз у дітей прилягаючих областей України, Росії й Білорусії в костях і внутрішніх органах перебуває не тільки цезій, але й свинці. За словами Коновалова, ніяких ознак зменшення кількості радіонуклідів на заражених територіях не спостерігається.

Завдяки непоінформованості широкої аудиторії й виступу компетентних осіб (Изрогин, Велихов і ін.) У травні 1986р. радіація асоціювалася винятково з радіоактивним йодом. Йод, що попадає в атмосферу, сідає на овочі й трав'яний покрив. Йод, що втримується в рідинах і які скидають у водоймища на ядерних підприємствах накопичується в рибі або рослинах. Шляхи проникнення йоду в організм людини різні: З повітрям, що ми вдихаємо, при вживанні овочів, риби або молока - і, поглинений людиною, вона концентрується в основному щитовидної залізі. Зруйновані активні зони реактора викидають ще багато інших радіонуклідів, у тому числі:

У постраждалих районах за останні роки спостерігався ріст числа захворювань верхніх дихальних шляхів, шлунково-кишкового тракту, ендокринної системи, порушення дії імунітету, психічних розладів, хвороб системи кровообігу, різних порушень вагітності. Виявляється ряд неспецифічних порушень цитологічн, біохімічних, іменних, які можуть бути зв'язані як з дією радіації, так і з погіршенням екологічної обстановки й стресових ситуацій.

Про собенное занепокоєння органів охорони здоров'я на місцях викликає стан щитовидної залози в дітей, які постраждали від дії радіоактивного йоду. Скрізь поширена гіперплазія щитовидної залози.

При хронічному впливі ионизующего випромінювання через ряд послідовних поколінь очікується приблизно 10-кратне збільшення рівня мутацій, порівняно з ефектом, що спостерігався в 1-м поколінні, що становить 400-3400 випадків спадкоємних аномалій при дозі один бер за покоління й на один мільйон наворожених.

Таким чином, неможливо говорити про безпечне постійне проживання населення на зараженій території.

Звернемося до цифр:

Із зони забруднення була евакуйовано: 10 тис. людина подвергшихся опроміненню. Разом з тим участі в ліквідації наслідків брали 800 тис. людина. З 30 чоловік першими бросившимися в пекло, 28 померло від гострої променевої хвороби. З персоналу в 237 чоловік, що перебували в зоні аварійного блоку вмерло від гострої променевої хвороби 28 чоловік. Усього від початку аварії по сьогоднішній день умерла 300 тис. людина й вимирання триває.

Рівень смертності в забруднених районах.

(число померлих на 1000 населення)

	1993	1995	1996	1997	1998
Гордеевский район	20,8	18,2	18,6	19,1	19,6
Злынковский район	20,1	21,1	22,8	21,1	21,3
Климовский район	16,5	15,9	16,8	21,1	17,1
М.Клинцы	13,2	13,1	12,7	13,9	13,9
Клинцовский район	24,2	19,5	18,7	21,9	22,8
Красногорский район	17,4	15,4	19,9	17,3	18,6
М.Новозыбково	13,9	13,4	16,7	13,6	13,1
Новозыбковский район	22,7	22,6	20,2	23,0	22,1
Стародубский район	25,0	22,8	24,3	31,4	30,8
По забруднених територіях	16,6	15,7	16,6	17,2	16,5
Усього по області	15,9	15,9	15,5	16,2	16,3

Медичний аспект:

Радіація викликає різного роду несприятливі зміни в організмі людини. До найближчих наслідків відносять гостру променеву хворобу (ОЛБ) і хронічну променеву хворобу (ХЛБ), до віддалених - злоякісні пухлини, променеву катаракту, зниження тривалості життя, атеросклероз і інші явища, що є ознаками старіння організму. ОЛБ виникає при дозах більше 2 Гр, отриманих одномоментно або протягом декількох днів, ХЛБ - при опроміненні малими дозами 0,1 - 0,5 сгр/сут після нагромадження сумарної дози 0,7 - 1 Гр, тобто через 140 - 1000 днів.

Дози до 1 Гр характеризуються відсутністю ознак променевої хвороби, відзначаються лише минущі реакції з боку окремих систем, при 1 - 2,5 Гр приблизно половина людей занедужують ОЛБ. При дозах до 3 Гр видужують без медичної допомоги всі захворілі, понад 3 Гр - занедужують всі, без медичної допомоги видужати не можуть. 6 Гр - мінімальна абсолютно смертельна доза, що приводить до смерті через поразки кісткового мозку (з 100 стовбурних клітин умирають 99), хоча в літературі відзначені окремі випадки виживання при дозах від 6 до 10 Гр, що характеризуються вираженим ушкодженням кишечника. При 10 - 20 Гр смерть наступає через 8-16 днів від поразки слизової шлунково-кишкового тракту, при 20 - 80 Гр розвивається судинна форма поразки, смерть наступає через 4-7 днів при мозковій і менингиальной симптоматиці. При дозах більше 80 Гр летальний результат наступає через 1-3 дня від поразок ЦНС (церебральний синдром), що супроводжуються колапсом і судорогами.

Відомо пагубний вплив радіації на дітородну функцію. Однократне опромінення насінників у дозах 0,1 - 0,2 Гр приводить до тимчасової стерильності з наступним повним відновленням, дози від 2 Гр і вище приводять до майже повної стерильності, відновлення функції наступає тільки через кілька років. Насінники значно краще витримують разове опромінення, чим пролонговане. Однократне опромінення в дозі більше 3 Гр приводить до необоротної стерильності яєчників, менші дози не викликають ніяких змін. Більші дози, розтягнуті в часі, також не впливають на дітородну функцію жінки.

Реакції на опромінення з боку серцево-судинної системи характеризуються змінами зовнішнього шару судинної стінки за рахунок переродження коллагена. Спостерігаються зміни міокарда після локального опромінення в дозах 5 - 10 Гр, миокардиофиброз (від 4,5 Гр) - порушення мікроциркуляції внаслідок облітерації (злипання стінок) капілярів, еритема.

Важкі поразки центральної нервової системи при дозах від 10 Гр проявляються у віддалений термін після опромінення. При дозах 0,1 - 1 Гр змінюються біоструми мозку, умовно-рефлекторна діяльність, опромінення мозку дітей приводить до слабоумства. При місцевому опроміненні ділянки тіла в області периферичного нерва виникають парези кінцівок, що зв'язують із ушкодженням навколишній нерв судин і порушенням його харчування. Впливі вузького пучка випромінювання безпосередньо на нерв не викликає змін його структури й функцій.

Дія випромінювання на зір виражається в конъюнктивитах (від 5 Гр) і катаракті, що виникає при дозах більше 6 Гр. Максимально стерпна шкірою доза місцевого рентгенівського випромінювання - 10 Гр, при більших интенсивностях виникають дерматити й виразки. Опромінення обох бруньок у дозах більше 30 Гр за 5 тижнів може викликати необоротний хронічний нефрит. Дія випромінювання на кістяк виражається в уповільненні загоєння переломів. Малі дози опромінення (10 Гр за кілька тижнів) хрящової тканини дітей можуть зупинити ріст костей.

Як уже було відзначено, вплив радіації приводить до прискорення старіння організму. В основі старіння лежать зміни ДНК клітин, накопичені з віком у результаті мутагенної дії факторів середовища й хімічних агентів, що утворяться в результаті життєдіяльності клітини (ПРО2, ВІН, Н2ПРО2 і ін.). Ці речовини викликають ушкодження інших клітинних структур (наприклад, переокислювання ліпідів мембран), у тому числі й систему репарації клітини. У результаті знижується її ефективність і вона сама може викликати ушкодження ДНК. Т.о., у процесі старіння утворяться такі ж хімічні агенти й відбуваються подібні процеси в клітині, як і в результаті радіоактивного впливу, тому його сміло можна вважати одним з факторів процесу старіння.

З віком у клітині збільшується кількість ушкоджень мітохондрій, зменшується кількість АТФ, знижується швидкість синтезу й самовідновлення фосфоліпідів, знижується концентрація рецепторів нейромедиаторов і гормонів, уповільнюється розподіл клітин . У загальному можна говорити про зниження життєдіяльності клітин.

Кількість лейкоцитів у віці 90 років становить близько 4 тис./мкл. У глибокій старості кількість лімфоцитів знижується на 24%. Кількість тромбоцитів до старості також зменшується.

Характеристики

Список файлов реферата