168942 (742175), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

м²/добу

Скидання виробничих і господарсько-побутових стічних вод підприємства у водний об'єкт або в систему комунальної каналізації може здійснюватися як по єдиному колектору (мал.1.1а), так і незалежно друг від друга по різних колекторах (мал.1.1б). Необхідність установки локальних очисних споруд (ЛОС) визначається розрахунковим шляхом.

Мал. 1.1 - Основні схеми водовідведення стічних вод із промислових підприємств.

При спільному скиданні стічних вод по єдиному колектору (мал.1.1а), концентрація кожного забруднюючої речовини в суміші виробничих і господарсько-побутових стічних вод підприємства, г/м³, визначається за формулою:

(1.3),

де

Сⁱ_г/п – концентрація забруднюючої речовини в господарсько-побутових стічних водах, г/м³ (додаток. 1).

г/м³

г/м³

г/м³

г/м³

г/м³

2.2 Розрахунок допустимої концентрації скидання стічних вод підприємства в систему

Для визначення нормативної ДК необхідно визначити :

ДК₁ – допустима концентрація забруднюючої речовини, що забезпечить цілісність і збереженість пропускної здатності комунальної каналізаційної мережі після влучення в неї виробничих стічних вод, г/м³. ДК1 ми беремо в додатку 1 « Правила приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізацій населних пунктів України»

Завислі речовини – 500мг/л

БСК – 350мг/л

pH – 6.5 – 9мг/л

Cl – 350мг/л

ХСК – 1.5БСКп

Сульфати – 400мг/л

ДК₂ – допустима концентрація забруднюючої речовини, що не приведе до виходу з ладу блоку біологічного очищення на комунальних очисних спорудах (КОС), г/м³. Розраховується за формулою:

;

де Сі – це допустима концентрація забруднюючої речовини на вході в споруди біологічної очистки, г/м³;

Qзаг – це середньодобова витрата стічних вод на входіна очисні споруди.

;

де N – кількість каналізаційного населення у даному населеному пункті. (для Дніпропетровська 900тис. – 1млн);

qv/v – це питома витрата водопостачання, водовідведення л/добу·чол стала – 0.3.

ДК₃ – допустима концентрація забруднюючої речовини, що забезпечить дотримання нормативів на скидання стічних вод у водний об'єкт після комунальних очисних споруд, г/м³;

, г/м³

,т/рік

- це частина ліміта, яка припадає на господарсько побутовий стік населеного пункту

365 – діб у році

- середньодобова витрата господарсько побутових стічних вод від міста, м³/добу

Кр – коефіцієнт ефективності видалення данної забруднюючої речовини на міських очисних спорудах

Значення Крприймаємо згідно з фактичними даними для конкретних очисних споруд, а за їх відсутності за додатком 2.

Qзаг – це річна кількість стічних вод, м³/добу

Q = 3000 + (304 +960) = 4264 м³/добу

Qзаг = 365· 4264· 0,98 = 1525232,8м³/рік

ДК₄ – допустима концентрація важких металів, при якій осади стічних вод комунальних очисних споруджень можуть використатися як органічні добрива, г/м³. Визначається лише в тому випадку, коли місцевими органами самоврядування вирішено використати дані осади стічних вод як органічні добрива й на те отриманий дозвіл органів держсаннагляду.

З отриманих допустимих концентрацій вибирається найменша (ДК_min), що й є нормативною.

2.3 Складання схеми локальних очисних споруд

Таблиця 1 Припустимість концентрації забруднюючих речовин

Показник	Ссм	ДК1	Сi	сiх/б	ДК2	Кр	ЛОШ	КН	ГДК	ДК3	ДК4	ДКmin	Оц.
Завислі р-ни	440.5	500	-	250	-	0,95	-	-	15*	1643	-	500	+
БСКп	402.5	657	-	250	-	0,9	-	-	15*	15	-	15	—
Загальна мінералізація	341	-	-	700	-	0	-	-	1000	399	-	399	+
Азот амонійний	21	-	30	20	53,7	0,4	с-т	3	0,6	0,6	-	0,6	+
Сульфати	11.4	400	500	500	1149	-	орг.	4	500	466	-	400	+

Розрахунок очистки стічних вод від БСКП

300(1-0.2) = 240

;

Розрахунок очистки стічних вод від завислих речовин

Споруди по очистці стічних вод підрозділяються на механічні, біологічні й фізико-хімічні.

Традиційно на початку схеми встановлюють споруди механічної очистки. Дані споруди дозволяють витягти: великі домішки (решітки); зважені речовини (пісколовки, відстійники, гідроциклони, центрифуги) - з ефективністю 50-70 і більше відсотків; нафтопродукти (нафтоловушкі); жир (жироловушкі).

При видаленні зважених речовин органічного походження у відстійниках знижуються БСК_п і ХСК (~20%).

Наявність у стічних водах великої кількості жиру спричиняє високі значення БСК_п і ХСК, таким чином при видаленні жиру – значно знижуються значення цих показників.

Споруди біологічної очистки (аеротенки, біофільтри, біоплато й ін.) використовуються в тому випадку, коли в стічних водах міститься достатня кількість органічних речовин (БСК_п >~100г/м³), азоту й фосфору.

Перед спорудами біологічного очистки необхідно встановлювати фізико-хімічну предочистку, якщо:

• БСК_п >1000 г/м³;

• ХСК≥1,5*БСК_п або ХСК≥2,5*БСК₅ (тобто в стічній воді знаходиться велика кількість органічних речовин, які не видаляються біологічним шляхом)

• у стічній воді знаходяться речовини з концентраціями, що перевищують С_i.

При використанні аеротенків або біофільтрів необхідно враховувати, що багато речовин видаляються при повному біологічному очищенні з ефективністю К_р, що дозволить спростити або уникнути використання споруд фізико-хімічного очищення.

Споруди фізико-хімічного очищення (флотатори, нейтралізатори, адсорбери, евапоратори, екстрактори, іонообмінні фільтри, електролізні установки й ін.) звичайно встановлюють до, після або замість споруд біологічного очищення, для доведення якості стічних вод до необхідних на всіх етапах очищення.

При складанні схеми комплексу локального очищення підприємства необхідно підбирати апарати фізико-хімічного очищення, які можуть видаляти кілька речовин одночасно.

3. Охорона праці

При роботах на спорудах для очищення стічних вод повинні прийматися заходи, що виключають безпосередній контакт працівників із стічною рідиною (застосування дистанційного керування, засобів захисту працівників).

Проходи і сходи повинні бути вільними, не залитою водою і маслом, а в зимовий час очищені.

Операції по очищенню споруд від осаду, піску слід повністю механізувати застосуванням витискування по трубопроводах під гідравлічним натиском, використанням насосів і ежекторів, скребкових пристроїв і ін.

Підсушений осад з майданчиків мула слід видаляти механізованим шляхом. Для забезпечення механізованого прибирання, вантаження і транспортування осаду на майданчиках мула повинні бути передбачені дороги для автотранспорту і засобів механізації.

Підземні ємкісні споруди, що мають поверхневі обсипання грунтом заввишки менше 0,7 м від спланованої поверхні території, повинні мати огорожі з боку можливого наїзду транспорту і механізмів.

Відкриті ємкісні споруди із стінками, що підносяться над спланованою поверхнею території менш ніж на 0,6 м, повинні бути захищені по зовнішньому периметру.

У камерах з відкритими каналами (лотками) повинні бути влаштовані робочі майданчики з огорожами.

У зимовий період магістральні канали повинні бути забезпечені щитами для перекриття. Канали, що подають стічну рідину з активним мулом, а також канали, відвідні очищену воду, шириною до 0,8 м повинні бути закриті знімними дерев'яними або бетонними щитами. При ширині каналів більше 0,8 м замість щитів можна використовувати огорожі висотою не менше 1 м із закраїною 0,15м.

Для переходів через розводящі канали шириною від 0,8 м і більш і переходів через відкриті дренажні канали необхідно влаштовувати містки шириною не менше 0,8 м з поручнями і закраїнами. Робочі проходи по аеротенках повинні бути шириною не менше 0,7 м і мати огорожу.

Ремонт устаткування, що знаходиться під водою в резервуарах і інших ємкісних спорудах, повинен проводитися тільки після звільнення їх від води. Робота повинна виконуватися по наряду-допуску.

Відбір проб води або опадів (шлам) із споруд слід проводити з робочих майданчиків, пристрій яких (огорожі, освітленість і ін.) повинен забезпечувати повну безпеку при відборі проб.

У приміщеннях біофільтрів підлоги повинні бути виконані з корозійностійких матеріалів.

Характеристики

Список файлов реферата