Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

2. Знаходять усереднене навантаження пестицидів на територію - екотоксикологічну дозу Дект, кг/га

3. Обчислюють індекс самоочищення території (ICO), який характеризує її толерантність до пестицидного навантаження.

Розподіл території України на зони ілюструє рис. 2. Зональні значення індексів ICO наведено нижче.

1. Поліська лона дерново-підзолистих типових і оглеених грунтів0,5

2. Лісостепова зона чорноземів типових і сірих лісових опідзолених ґрунтів

2.1. Західна, центральна, лівобережна низинні провінції 0,6

2.2. Лівобережна висока провінція

2.2.1. Північно-західна підпровінція 0,7

2.2.2. Східна підпровінція 0,55

3. Степова зона чорноземів звичайних і південних

3.1. Дністровсько-Дніпровська провінція 0,5

3.2. Дніпровсько-Донецька провінція 0,3

3.3. Донецька провінція 0,4

3.4. Азово-Причорноморська провінція 0,3

3.5. Кримська провінція 0,3

4. Сухостепова зона темно-каштанових і каштанових ґрунтів 0,2

5. Зона буроземних ґрунтів Українських Карпат

5.1. Передгірна провінція бурувато-підзолистих поверхнево оглеених ґрунтів 0,75

5.2. Закарпатська низинна провінція лучно-буроземних оглеених ґрунтів 0,78

4. Визначають інтегральний показник V:

5. Розраховують агроекотоксикологічний індекс (АЕТІ):

За значення АЕТІ до 1 забруднення навколишнього середовища пестицидами малонебезпечне, від 1 до 4 - середньонебезпечне, від 4 до 7 - підвищено небезпечне, від 7 до 10 - високонебезпечне. Планувати застосування пестицидів треба так, щоб значення АЕТІ

не перевищувало 1. За АЕТІ > 1 обов'язково проводять контроль вмісту залишкових кількостей пестицидів у продукції, ґрунті, воді.

Агроекологічну оцінку пестицидів можна встановлювати й за такими показниками:

1) коефіцієнтом вибірковості дії (КВД):

(ЛД50 - мг/кг, Д - кг/га діючої речовини);

2) коефіцієнтом екологічного навантаження (КЕН):

Чим більші значення КНД і менше КЕН, тим прийнятніше пестициди.

3. Заходи щодо зменшення пестицидного навантаження на агроекосистеми

Небезпечні наслідки застосування хімічного методу захисту рослин можна знизити раціональним поєднанням з іншими методами. Сучасний підхід передбачає насамперед керування чисельністю популяцій шкідливих організмів, а не їх і нищення.

Інтегрований захист рослин - це комплексне застосування методів Для довгострокового регулювання розвитку й поширення шкідливих організмів до невідчутного господарського рівня на основі прогнозу економічного порогу шкодочинності, дії корисних організмів, енергозберігаючих і природоохоронних технологій, які забезпечать надійний захист рослин та екологічну рівновагу довкілля.

Головні принципи інтегрованого захисту рослин

1. Вжиття винищувальних заходів проти шкідливих організмів лише в разі перевищення ними чисельності економічного порогу шкодочинності (ЕІ1Ш), під яким розуміють щільність популяції шкідника чи ступінь забур'яненості посівів, за якого витрати на боротьбу з ними скуповуються збереженим урожаєм.

2. Урахування чисельності природних стримувальних чинників (корисних організмів).

3. Урахування просторового розподілу шкідливих організмів.

4. Висока агротехніка вирощування сортів сільськогосподарських культур, стійких до хвороб і шкідників.

Хімічний метод захисту рослин треба застосовувати згідно з цими принципами.

Додатково можна виділити й інші принципи і напрями підвищення безпечності хімічного методу захисту рослин, зменшення пестицидного навантаження на агроекосистему.

1. Удосконалення асортименту пестицидів і застосування тих, які характеризуються:

• невисокою токсичністю для людини, теплокровних тварин, корисних організмів;

• відсутністю різко виражених кумулятивних властивостей, канцерогенності, мутагенності, ембріогенності, тератогенності, алергенності;

• низькою стійкістю (персистентністю) в об'єктах навколишнього середовища;

високою ефективністю проти шкідливих організмів, системною дією.

2. Вибір оптимальних способів застосування пестицидів:

• протруєння насіння і садивного матеріалу;

• пневмомеханічне розпилювання (зниження дози до 50 %);

• обприскування полімерними препаратами (зниження дози до 20 - 50 %);

• малооб'ємне (МО) та ультрамалооб'ємне (УМО) обприскування; норми витрат робочої рідини за МО становлять: для польових культур із застосуванням штангових обприскувачів - 80-135 л/га, вентиляторних - 5-50 л/га; ягідників і винограду - 200 л/га; садів - 250 - 500 л/га; за УМО норма витрати робочої рідини 0,5 - 2 л/га;

• смугове і стрічкове внесення.

Проти комах і кліщів доцільно чергувати препарати з різним механізмом дії, щоб запобігти виведенню стійких популяцій і необхідності додаткових обробок.

3. Суворе дотримання регламентів (сукупності вимог) зберігання, транспортування та застосування пестицидів.

Пестициди потребуючі, спеціальних умов транспортування, виконання навантажувально-розвантажувальних робіт і зберігання. Особливість цих процесів визначається належністю пестицидів до одного з класів речовин:

1) легкозаймисті рідини (ЛЗР);

2) легкозаймисті речовини та матеріали (ЛЗМ);

3) речовини, що окислюються (ОР) й органічні пероксиди (ОП);

4) токсичні речовини (ТР), їдкі та корозійні речовини (ЇР), інші небезпечні речовини.

Зберігати пестициди можна тільки в спеціально призначених для цього складах, що відповідають СНіП 11-108-78 «Склады сухих минеральных удобрений и химических средств защиты растений» та «Нормам технологического проектирования складов твердых минеральных удобрений и пестицидов для хозяйств и пунктов химизации» (1981 р.).

Склади бувають базовими (приколійні, пришосейні, районні, міжгосподарські) та витратними (господарств, тваринницьких і птахівницьких комплексів та ін.). На базових складах для зберігання пестицидів обладнують ізольовані приміщення.

Залежно від місткості базових складів встановлено таку ширину санітарно-захисних зон, м: до 20 т - 200, від 20 до 50 т - 300, від 50 до 100 т - 400, від 100 до 300 т - 500, від 300 до 500 т - 700, понад 500 т - 1000. Ширина санітарно-захисних зон витратних складів має бути не меншою за 200 м. Майданчик для будівництва базового складу повинен мати відносно рівну поверхню з невеликим нахилом для відведення поверхневого стоку й запобігання забрудненню поверхневих і підземних вод. Глибина залягання ґрунтових вод на такій ділянці має бути не меншою за 1,5 м.

На витратних складах пестицидів мінеральні добрива слід зберігати в окремих приміщеннях. В них передбачається влаштування розчинозаправного вузла, майданчиків для протруювання насіння, знезараження тари, апаратури, засобів механізації, призначених для обробки тваринницьких і птахівницьких комплексів. Майданчики повинні мати асфальтове або бетонне покриття. Відстань між складом пестицидів, майданчиком для протруювання насіння, приміщенням для зберігання протруєного насіння, розчинозаправним вузлом, будівлями адміністративного і побутового призначення має бути не меншою як 50 м.

Зберігати пестициди на складі можна тільки після огляду приміщень органами санітарно-епідеміологічної служби та охорони навколишнього середовища і складання паспорта. Такі перевірки проводять щорічно.

Пестициди, які входять до переліку небезпечних вантажів, транспортують з урахуванням їх належності до відповідних груп:

1. високого ступеня небезпечності (група пакування 1) - вантажі в сталевих барабанах, бочках, спеціальних контейнерах;

2. середнього ступеня небезпечності (група пакування 2) - вантажі в тарі з полімерних матеріалів, дерев'яних ящиках;

3. низького ступеня небезпечності (група пакування 3) - вантажі в паперових мішках, картонних ящиках.

Пестициди перевозять тільки спеціально призначеними для цих цілей транспортними засобами. Вони мають бути упаковані в заводську або спеціальну міцну і добре закриту тару. Перевозити пестициди з іншими вантажами забороняється. Знезаражують транспортні засоби після перевезення пестицидів на спеціальних пунктах, і лише після цього ними можна перевозити інші вантажі крім харчових продуктів, фуражу і питної води.

Автомобільний транспорт для перевезення пестицидів підлягає паспортизації санітарно-епідеміологічною службою, він має бути справним і знезараженим, мати сигнальне забарвлення кузова і бортовий напис «Отрута». Швидкість руху транспортного засобу, що перевозить пестициди, не повинна перевищувати 40 км/год, а в разі дощу, туману чи снігопаду - 20 км/год. Забороняється перевозити пестициди за видимості до 300 м.

2. Застосування пестицидів

Населення, санітарно-епідеміологічна, ветеринарна служби, органи рибоохорони мають бути завчасно проінформовані про проведення хімічних обробок.

У період виконання робіт у радіусі 200 м від меж ділянок, які обробляються, мають бути попереджувальні написи. Тимчасово зберігати пестициди дозволено на спеціально виділених ділянках, які охороняються. Заборонено влаштовувати заправні майданчики, місця очищення техніки у водоохоронній зоні рибогосподарських водойм і ближче як за 200 м від місць проживання людей, тваринницьких ферм, водних джерел, місць концентрування тварин, бджіл.

Машини й апарати, призначені для застосування пестицидів, мають знаходитись у спеціально відведених місцях під накриттям або в приміщеннях. Виготовляти розчини і заправляти апаратуру треба в стаціонарних розчинових вузлах або пунктах, які мають тверде покриття і спеціальні бетоновані резервуари для збирання забрудненої води. Готувати розчини пестицидів безпосередньо в полі без засобів механізації заборонено. Забруднені пестицидами ґрунт, машини, апаратура, тара з-під пестицидів і протруєного насіння, невикористані робочі розчини, стічні води і засоби індивідуального захисту підлягають знезараженню.

Авіаційна обробка рослин пестицидами здійснюється на робочій висоті 3 - 4 м у ранкові та вечірні години за швидкості вітру не більш як 3 м/с (дрібнокраплинне обприскування) і 4 м/с (велико-краплинне) й температури повітря не вище за +22 °С. Наземне обприскування з використанням вентиляторних обприскувачів обмежується такими ж швидкостями вітру, штангових - при дрібно- і великокраплинному обприскуванні - 3 м/с. Відстань від населених пунктів, тваринницьких комплексів, місць виконання ручних робіт на посівах сільськогосподарських культур, водойм і місць відпочинку в разі застосування вентиляторних обприскувачів має бути не меншою як 600 м, штангових - не меншою як 300 м. За аерозольного способу застосування пестицидів ширина санітарно-захисної зони визначається дисперсністю крапель, а обробка посівів у цій зоні допускається за напрямку вітру від об'єкта, для якого вона встановлена. Для тепличних господарств ширина санітарно-захисної зони становить 300 м.

Вносити пестициди в ґрунт треба тільки за допомогою спеціальної апаратури. Для внесення гранульованих пестицидів заборонено використовувати туковисівні пристрої.

Обробляти пестицидами овочеві культури, продукція яких споживається у сирому вигляді, не дозволяється; дозволяється обробка їх насіння та ґрунту до появи сходів.

Навколо обробленої ділянки встановлюють попереджувальні знаки. Пасіки відвозять на відстань не менш як 5 км або ізолюють на регламентований термін.

Охорона поверхневих і підземних вод від забруднення пестицидами. Для запобігання забрудненню поверхневих вод, які використовують для централізованого господарсько-питного водопостачання, встановлюють зони санітарної охорони. В них, а також у прибережних водоохоронних зонах і на затоплюваних територіях, згідно з ГОСТ 17.1.3.04-82, не допускається:

• зберігання і поховання пестицидів і забрудненої ними тари;

• спорудження приміщень для миття та очищення тари, спецодягу, машин і обладнання, забруднених пестицидами;

• зливання й очищення стічних вод, які містять пестициди;

• зберігання і ремонт обладнання для застосування пестицидів;

• влаштування й експлуатація злітно-посадкових смуг і майданчиків для заправляння обладнання пестицидами.

Транспортувати пестициди від місця зберігання до місця застосування дозволяється лише при безпосередньому їх використанні, у спеціально обладнаному транспорті. Після закінчення обробки рештки пестицидів треба вивезти для зберігання або ліквідації.

Не допускається застосування пестицидів, яке перешкоджає чи обмежує всі види водокористування, а також шкідливо впливає на навколишню флору і фауну. Внаслідок сільськогосподарського зрошення в поверхневі води не повинні потрапляти зворотні води, концентрація пестицидів у яких перевищує норму.

У прибережній водоохоронній зоні не допускається застосування пестицидів, небезпечних для гідробіонтів. Забороняється внесення пестицидів у перший смузі зони санітарної охорони джерел централізованого господарсько-питного водопостачання

Авіарозпилення пестицидів не допускається у внутрішній і проміжній смугах зони санітарної охорони джерел централізованого господарсько-питного водопостачання й обмежується в прибережних водоохоронних зонах і на затоплюваних територіях.

Неприпустимо скидати у водні об'єкти пестициди, їх рештки і відходи, пакувальні матеріали і стічні води, забруднені пестицидами, мити забруднені пестицидами тару, спецодяг, машини і обладнання в поверхневих водах, набирати воду забрудненим обладнанням.

Санітарно-захисну зону узгоджують з водоохоронною зоною.

Характеристики

Список файлов реферата